Рішення

від 26.09.2012 по справі 5011-51/9757-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9757-2012 26.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»

про стягнення 119 055, 45 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивач: Іванова Х.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»про стягнення 119 955, 45 грн., з яких: 100 000, 00 грн. -сума основного боргу, 16 535,97 грн. -пені,

639, 47 грн. -інфляційних втрат та 1 880, 01 грн. -три проценти річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки продукції № СИ-11/01/11 від 11.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на

20.08.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 р. розгляд справи відкладено на 26.09.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників відповідача та невиконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог, не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду від 19.07.2012 р. та від 20.08.2012 р. направлялись на адреси відповідача, зазначені в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 128, кв. 25 та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 26.09.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Система»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»укладено договір поставки № СИ-11/01/11, за умовами якого позивач зобов'язався на умовах даного договору у встановлені строки передати, а відповідач -прийняти у власність волоконно-оптичний кабель та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач зобов'язаний прийняти належним чином поставлений товар та своєчасно сплатити його вартість.

Відповідно до п. 3.1. ціна окремих одиниць товару, що поставляється за цим договором встановлюється додатках до нього.

За змістом п. 4.1. договору 50 % вартості товару здійснюється у строк 5 банківський днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку та отримання відповідачем від позивача відповідного рахунку-фактури, належним чином підписаного та засвідченого печаткою позивача; перерахування на рахунок позивача 50 % вартості товару визначеної у відповідному додатку здійснюється відповідачем у строк 10 банківських днів з дати поставки товару в повному обсязі, що підтверджується підписанням видаткових накладних.

Згідно з п. 5.2. договору датою поставки вважається дата передачі покупцю у місці призначення. Зобов'язання позивача щодо поставки товару за цим договором вважаються виконаними після передачі позивачем товару відповідачу, підписання видаткових накладних. Датою поставки товару є дата підписання видаткових накладних.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошових зобов'язань, відповідач несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від несплаченої суми, але не більше 15 % від ціни відповідно поставки.

Договір, відповідно до п. 15.1., набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012 р. включно.

Додатками до договору поставки № СИ-11/01/11 від 11.01.2011 р. сторони затвердили специфікацію товару, що поставляється позивачем згідно з договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 690 414, 34 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, суд відзначає, що в реквізиті видаткових накладних «отримав»міститься печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа», у зв'язку з чим суд дійшов висновку про отримання вищезазначеного товару особою, яка є відповідальною за використання печатки та, відповідно, особою, яка перебуває з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа» у трудових відносинах.

Між тим, відповідачем факт отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Система»не заперечується.

Також в матеріалах справи наявні докази оплати відповідачем вартості поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Система»товару за договором № СИ-11/01/11 від 11.01.2011 р. на суму 2 590 414, 34 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Система»товару за договором № СИ-11/01/11 від 11.01.2011 р., у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»виникла заборгованість у розмірі 100 000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару, або наявності об'єктивних причин неможливості його виконання не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100 000, 00 грн., а відповідач наведені позивачем обставин, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 100 000, 00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 16 535,97 грн. -пені,

639, 47 грн. -інфляційних втрат та 1 880, 01 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Тож, враховуючи, що відповідачем допущено порушення виконання зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені, 3 % річних та пені.

Згідно розрахунку позивача, здійсненого за період з 16.07.2011 р. (дата виникнення заборгованості) до 23.03.2012 р. (дата, визначена позивачем самостійно) розмір пені становить 16 535, 97 грн., розмір 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення -1 880, 01 грн., інфляційні втрати -639, 47 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Система» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 128, кв. 25, код ЄДРПОУ 35784637), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Система» (03148, м. Київ, вул. Строкача, 6, оф. 104/3, код ЄДРПОУ 31481946) заборгованість у розмірі 100 000, 00 (сто тисяч грн. 00 коп.) грн., пеню у розмірі 16 535, 97 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять грн. 97 коп.) грн., 3 % річних у розмірі 1 880, 01 (одна тисяча вісімсот вісімдесят грн. 01 коп.) грн., інфляційні втрати у розмірі 639, 47 (шістсот тридцять дев'ять грн. 47 коп.) грн. та 2 381, 11 (дві тисячі триста вісімдесят одна грн. 11 коп.) грн. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.