cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 5011-76/11499-2012 08.10.12 Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. , при секретарі судового засідання Костюченко А.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 5011-76/11499-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Светел», м. Київ,
про стягнення 303 140 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Бигич Т.П. (довіреність від 15.03.2012 б/н);
відповідача -Бакули В.А. (довіреність від 26.09.2012 №26/09/12);
Семенка М.А. (директор).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»(далі - ТОВ «Міськитлобуд») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Светел»(далі -ТОВ «Светел») 260 000 грн. основного боргу, пені у сумі 39 891,78 грн., 3% річних у сумі 3 248,22 грн., а всього 303 140 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що: 10.11.2011 сторонами укладено договір підряду № 1011/3 (далі -Договір); ціна Договору -399 822 грн.; позивач перерахував відповідачеві аванс у сумі 260 000 грн., проте ТОВ «Светел»виконання робіт за Договором взагалі не розпочало; отже, стягненню з відповідача підлягає 260 000 грн. невикористаного авансу, 39 871, 78 грн. пені за порушення підпункту 8.3.1 пункту 8.3 Договору і 3 248, 22 грн. 3% річних, а всього 303 140 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.09.2012.
У судове засідання 10.09.2012 представник відповідача не з'явився, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 27.09.2012.
27.09.2012 представниками відповідача подано клопотання про об'єднання в одне провадження даної справи і справи № 5011-16/10852-2012 за позовом ТОВ «Міськжитлобуд»до ТОВ «Светел»про розірвання договору підряду та стягнення 511 173,27 грн.
Відповідно до частини другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
У пункті 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
З огляду на наведене господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про об'єднання справ в одне провадження, оскільки: дана справа і справа № 5011-16/10852-2012 перебувають у провадженні різних суддів та позовні вимоги в названих справах не є однорідними, оскільки виникли з різних договорів.
Представниками відповідача 27.09.2012 також подано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ «Светел»виконало роботи за Договором у повному обсязі, що підтверджується: актами виконаних робіт, переданих на підписання позивачеві, проте не підписаних останнім; фотокартками і відеозйомкою; ТОВ «Міськитлобуд»не оплатило виконані відповідачем роботи у повному обсязі, з урахуванням чого позов задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні 27.09.2012 оголошено перерву до 08.10.2012.
08.10.2012 представником позивача подано заперечення на відзив ТОВ «Светел», в якому позивач посилається на те, що відповідачем всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України не подано суду належних і допустимих доказів на підтвердження позиції, викладеної у відзиві.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
10.11.2011 ТОВ «Міськитлобуд»(замовник) та ТОВ «Светел»(підрядник) було укладено Договір, за умовами якого:
- підрядник зобов'язується своїми силами, засобами та з власних матеріалів виконати комплекс робіт з улаштування світлової ілюмінації відповідно до кошторисної документації на даху та фасадах будинків №№1,2 і 3 першої черги будівництва «Житлово-офісного та культурно-оздоровчого комплексу з об'єктами інфраструктури, що розташований по вул. дніпровська Набережна, 14 в Дарницькому районі міста Києва», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи на умовах цього Договору (пункт 1.1 Договору);
- договірна ціна складає 399 822 грн., у тому числі ПДВ 66 637 грн. (пункт 2.2 Договору);
- замовник перераховує підряднику аванс на закупівлю матеріалів у сумі 240 000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 40 000 грн.(пункт 2.7);
- щомісяця до 25 числа звітного місяця підрядник надає замовнику акт виконаних робіт, а замовник протягом 5 календарних днів після отримання актів підписує їх та повертає в одному примірнику підряднику (пункт 3.1);
- початок виконання робіт -з моменту підписання Договору; закінчення виконання робіт -21.11.2011 (пункт 4.1 Договору);
- сторони засвідчують, що замовник на момент підписання Договору передав підряднику фронт робіт на будівельному майданчику; підрядник підтверджує, що замовником створено всі необхідні умови для належного виконання ним зобов'язань за Договором (пункт 6.2 Договору);
- у випадку порушення строків виконання робіт та/або порушення строків усунення недоліків підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни Договору за кожен день такого затримання (підпункт 8.3.1 пункту 8.3 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками і діє до повного виконання зобов'язань за ним, а в частині взаєморозрахунків -до повного розрахунку між сторонами.
На виконання умов Договору позивачем перераховано відповідачеві аванс у сумі 260 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2011 № 3332.
ТОВ «Светел»не подано суду жодного доказу на підтвердження виконання робіт за Договором. Так, відповідачем суду надані: фотокартки, роздруковані з Інтернет-сторінок, та відеоматеріали, в яких наявне зображення будівлі, яке не дозволяє ідентифікувати названий об'єкт; не підписаний позивачем акт виконаних робіт.
Крім того, ТОВ «Светел»не подано суду доказів на підтвердження надіслання ТОВ «Міськжитлобуд»наведених актів або будь-яких претензій щодо оплати виконаних робіт.
ТОВ «Міськжитлобуд»звернулося до відповідача з претензією від 06.02.2012 № 11/02-11 з вимогою повернути сплачений аванс.
Листом від 08.06.2012 № 1/8/6-12 та листом від 25.06.2012 № 1/25/6-12 позивач повідомляв відповідача про припинення Договору і вимагав повернути суму авансу.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Светел»суму сплаченого авансу не повернуло.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Договір є розірваним з 08.06.2012.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною сьомою вказаної статті встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, господарський суд міста Києва вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 260 000 грн. невикористаного авансу.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша і третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Підпунктом 8.3.1 пункту 8.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт та/або порушення строків усунення недоліків підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від договірної ціни Договору за кожен день такого затримання.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на наведене суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що ТОВ «Міськжитлобуд»не враховано зазначені приписи статті 232 ГК України, тому за період прострочення з 21.11.2011 по 21.05.2012 стягненню з відповідача також підлягає 30 715, 54 грн. пені.
Крім того, за приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що відповідний розрахунок за весь період прострочення (з 16.02.2012 по 16.07.2012) правильний, тому стягненню з відповідача також підлягає 3 248, 22 грн. 3% річних.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Светел»(03187, м. Київ, вул. Чігоріна, 55, кв.2; ідентифікаційний код 36375956) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міськжитлобуд»(04073, м. Київ, вул. Скляренка,5; ідентифікаційний код 30153713): 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн. невикористаного авансу; 30 715 (тридцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 54 коп. пені; 3 248 (три тисячі двісті сорок вісім) грн. 22 коп. та 1 556 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 90 коп. судового збору.
3. У решті позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.10.2012.
Суддя О. Марченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2012 |
Оприлюднено | 19.10.2012 |
Номер документу | 26460326 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Марченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні