Рішення

від 16.10.2012 по справі 5011-73/10861-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-73/10861-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-73/10861-2012 16.10.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс» про стягнення 6654,56 грн. За участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: ТОВ «Трифар»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Алтес»про стягнення 6654,56 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару. На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено не було, у зв'язку із чим виникла заборгованість. Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив, поштова кореспонденція скеровувалась за адресою згідно відомостей з ЄДР. За клопотанням позивача та у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 31.08.2012р. на 25.09.2012р. У зв'язку з перебуванням судді Баранова Д.О. у відпустці 25.09.2012р. розпорядженням голови Господарського суду міста Києві справу №5011-73/10554-2012 передано на розгляд судді Власову Ю.Л., розгляд справи призначено на 16.10.2012р. У зв'язку з виходом судді Баранова Д.О. з відпустки розпорядженням голови Господарського суду міста Києві від 09.10.2012р. справу передано судді Баранову Д.О. Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва – ВСТАНОВИВ: 05.04.2011р. між ТОВ «Трифар»(продавець) та ТОВ «Алтекс»(покупець) було укладено договір постачання №186, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належне продавцю на праві власності товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Відповідно до п. 2.1 договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість визначається згідно з накладними продавця. На підставі видаткової накладної №РН-0000061 від 13.01.2012р. ТОВ «Трифар»поставило ТОВ «Алтекс»товар – ветеринарні препарати, на загальну суму 6112,02 грн. Згідно п. 3.1 договору розрахунок за товари, які постачаються згідно з цим договором, здійснюється шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок не пізніше 30 календарних днів з моменту постачання товару. За поставлений товар відповідач розрахунку не провів, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на суму 6112,02 грн. Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором строк оплату за отриманий товар не провів. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав. З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6112,02 грн. такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 90,42 грн. За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до п. 5.4 договору у випадку прострочення здійснення оплати за партію товарів які постачаються, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від загальної суми своєчасно перерахованих коштів за кожний день прострочення. Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 452,12 грн. В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 6654,56 грн., обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кімната 22, ідентифікаційний код: 31112822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний код: 32664768) 6112,02 грн. основного боргу, 90,42 грн. 3% річних,  452,12грн. пені, 1609,50 грн. судового збору. 3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Суддя                                                                                                     Баранов Д.О. Повний текст рішення виготовлено та підписано  17.10.2012р.