Рішення

від 12.10.2012 по справі 5013/274/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2012 р.Справа № 5013/274/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/274/12

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ", м. Олександрія Кіровоградська область

до відповідача: Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", м. Житомир

про визнання недійсним договору.

Представники:

від позивача - Клюєва Л.С., довіреність б/н від 02.07.12 р.;

від відповідача - Лисак Ю.М., довіреність б/н від 21.03.12 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛіГ" звернулось до господарського суду з позовом до державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 221 від 20.06.2011р.

Обґрунтовуючи поданий до суду позов, позивач з посиланнями на ст.ст. 92, 203, 207, 208, 215 ЦК України стверджує, що оспорений ним договір директор філії ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Єляков В.В. не підписував та печаткою, яка є зразком відбитки печатки філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ", не скріплював (а.с. 3-6 том 1).

Відповідач в наданих до суду відзиві та додаткових письмових поясненнях вимоги позивача заперечив, вказуючи на те, що позивач за оспореним ним договором фактично отримав товар та відповідно частково сплатив грошові кошти, що підтверджується відповідними документами і даний факт встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2012 р. у справі № 5013/44/12 (а.с. 82-85 том 1, 84-86 том 2, а.с. 128-131 том 3).

Дослідивши матеріали справи надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

20.06.2011р. державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" в особі генерального директора Спірідонова Олександра Анатолійовича (далі - Продавець або ДП "ЖЛГЗ") та товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛІі", в особі директора Єлякова Валерія Васильовича (далі - Покупець або ТОВ "Олександрія-БЛіГ") укладено договір купівлі-продажу №221 (далі - Договір, а.с.86-89 том 1).

За умовами Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти лікеро-горілчану продукцію та оплатити її, відповідно до умов цього договору, по ціні, яка встановлена в прейскуранті.

Згідно умов п.п. 2.1, 2.2. п. 2 Договору кількість та асортимент продукції, визначається сторонами на кожну партію окремо і відображається ними у відповідних накладних та/або товарно-транспортних накладних; факт передачі продукції, її кількість та асортимент відображаються сторонами у відповідних накладних та/або товарно-транспортних накладних.

Ціни на одиницю продукції кожного виду, встановлюються у прейскуранті (прайсі) продавця (п.п. 2.3. п. 2 Договору ).

Сторони Договору у п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору, узгодили зокрема, що продукція передається Покупцю з відстроченням платежу; Покупець зобов'язується провести повну оплату вартості продукції, наданої на умовах відстрочки платежу, по мірі її продажу, але не пізніше двох днів з моменту реалізації; оплата за продукцію здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця.

Умовами Договору сторонами також погоджено умови доставки продукції; передачу продукції; відповідальність сторін; форс-мажорні обставини; розв'язання спорів; додаткові умови.

Договір підписано представниками обох сторін, підписи яких скріплено відповідними печатками.

Відповідно до Статуту ТОВ "Олександрія-БЛіГ", управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом - Директором, який відповідно до п. 7.10. Статуту, зокрема, діє без довіреності, представляє товариство у відносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями як на Україні так і за її межами, укладає договори, підписує документи товариства, видає в межах своєї компетенції накази, довіреності (а.с. 89-102 том 3)

Господарським судом у даній справі встановлено, що директор Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Єляков В.В. на час укладення Договору, станом на 20.06.2011 р. мав повноваження діяти від імені юридичної особи ТОВ "Олександрія-БЛіГ", в тому числі і право на укладення від імені юридичної особи усі господарські договори, що підтверджується відповідною довіреністю № 6 від 01.01.2011 р., довідкою з ЄДРПОУ № 818 на Філію "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія БЛіГ", де керівником Філії значиться Єляков В.В., а також Статутом ТОВ "Олександрія-БЛіГ", зареєстрованого 13.10.2010 р. (а.с. 80 том 1, а.с. 29, 89-102 том 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити нормам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Проте, обставин, які б свідчили про невідповідність оспорюваного договору вищевказаним вимогам закону, господарський суд не вбачає.

Також не можуть слугувати підставою для визнання недійсним Договору та обставина, на яку посилається позивач щодо підписання договору не уповноваженою особою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України також встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається із матеріалів даної справи, на виконання умов Договору обома сторонами вчинялись відповідні дії з метою виконання даного Договору, а саме відповідачем здійснювались за Договором поставки лікеро-горілчаної продукції, які приймалися та оплачувалися позивачем (а.с. 67-69, 90-150 том 1, а.с. 1-43, 44 том 2).

Всього на підставі Договору позивачем, в період з 21.06.2011 р. по 30.06.2011 р., отримано від відповідача лікеро-горілчаної продукції на суму 13 828 162,40 грн., частково здійснено оплату отриманої позивачем продукції у сумі 6 060 000,00 грн., заборгованість позивача по оплаті отриманої за Договором продукції становить 7 768 162,40 грн.

Зазначений вище факт встановлений рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2012 р. у справі № 5013/44/12, яке, відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 р., набрало законної сили (а.с. 65-67, 68-69 том 3).

Так, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2012 р. у справі № 5013/44/12 з ТОВ "Олександрія-Бліг" на користь ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" стягнуто заборгованість за договором № 221 від 20.06.2011 р. в сумі 7 768 162, 40 грн.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суб'єктний склад сторін у даній справі і справі № 5013/44/12 є однаковим.

Вказаним вище рішення також встановлено, зокрема, факт укладення сторонами договору № 221 купівлі-продажу від 20.06.2011 року, а також фактичне виконання його обома сторонами, зокрема, і з боку ТОВ "Олександрія-БЛіГ", як Покупцем за Договором, тому даний факт є доведеним і у відповідності до положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, знову не доводиться.

Крім того, господарським судом у справі № 5013/44/12 встановлено також те, що товарно-транспортні та податкові накладні, згідно яких була відвантажена ДП "ЖЛЗК" продукція на адресу ТОВ "Олександрія-БЛіГ", знаходились у нього до січня 2012 р., після чого безпідставно були знищені останнім відповідно до акту про вилучення документів з метою знищення.

Крім того, господарським судом у справі № 5013/44/12 в рішенні також встановлено, що зазначені операції були проведені обома сторонами по податковому обліку, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість, поданою до органу державної податкової служби ДП "ЖЛЗК" за червень 2011 р. та податковою декларацією з податку на додану вартість, поданою до органу державної податкової служби ТОВ "Олександрія-БЛіГ" за червень 2011 р., а саме ДП "ЖЛЗК" включено до податкового зобов'язання суму ПДВ 2 304 693,75 грн. з операції постачання товарів ТОВ "Олександрія-БЛіГ", а ТОВ "Олександрія-БЛіГ" включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2304693,73 грн.

А отже, господарський суд вважає, що операції позивача та відповідача з постачання (придбання) лікеро-горілчаних виробів за Договором є об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу вимог п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту „а" пункту 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, в силу вимог п. 198.2 зазначеної статті визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, включивши до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року суму ПДВ з операції купівлі-продажу лікеро-горілчаних виробів, яка проведена між сторонами відповідно до товарно-транспортних, видаткових та податкових накладних, позивач тим самим підтвердив факт придбання лікеро-горілчаної продукції у відповідача на загальну суму 13 828 162,40 грн.

Виходячи із вищенаведених обставин справи та положень закону, фактичне виконання позивачем оспорюваного Договору свідчить про його схвалення останнім.

Що ж стосується висновку судової експертизи № 2868,2869/02,03 від 10.09.2012 р. (а.с. 40-42 том 3), згідно якої встановлено, що підпис в договорі купівлі-продажу № 221 від 20.06.2011 р. від імені директора Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" у графі "Єляков В.В." виконаний не самим Єляковим Валерієм Васильовичем, а іншою особою; відтиск печатки із текстом "Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія - Бліг і.к. 31969320 *Україна м. Олександрія", яка скріплює підпис від імені директора Єлякова В.В., нанесені кожний не печаткою "Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг і.к. 31969320 * Україна м. Олександрія", господарський суд критично оцінює вказаний вище доказ, з огляду на наступне.

До матеріалів даної справи позивачем - ТОВ "Олександрія-БЛіГ" надано належним чином засвідчену копію довіреності за № 5 від 01.01.2012 р., видану ТОВ "Олександрія-БЛіГ", в особі директора Юхименка Івана Олексійовича, на ім'я директора Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Єлякова Валерія Васильовича, в якій директор юридичної особи ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Юхименко І.О. особистим своїм підписом підтвердив зразок підпису директора Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-Бліг" Єлякова В.В. (а.с. 17 том 1).

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що зразок підпису Єлякова В.В. в зазначеній вище довіреності співпадає із тим зразком підпису, що міститься як у Договорі, а також у видаткових накладних ТОВ "Олександрія-БЛіГ", за якими останній отримував отримав лікеро-горілчані вироби від ДП "ЖЛГЗ" за Договором та відповідних виданих ТОВ "Олександрія-БЛіГ" довіреностях на отримання вказаної продукції (а.с. 86-89, 91, 93, 95, 97, 99, 101-зворотній бік, 104, 105, 108, 109, 112, 113, 116, 117, 120, 121, 124, 125, 128, 129, 132, 133, 136, 137, 140, 141, 144, 145, 148, 149 том 1, а.с. 2, 3, 6, 7, 10, 11, 14, 15, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 30, 31, 34, 35 том 2).

А отже, довіреність № 5 від 01.01.2012 р., що надано самим позивачем, як належний у справі доказ, спростовує висновок судового експерта щодо належності підпису Єлякову В.В.

Разом з цим, позивачем у справі також надано до суду і іншу належним чином засвідчену копію довіреності № 6 від 01.01.2011 р., видану ТОВ "Олександрія-БЛіГ", в особі директора Юхименка Івана Олексійовича, на ім'я директора Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Єлякова Валерія Васильовича, в якій директор юридичної особи ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Юхименко І.О. особистим своїм підписом підтвердив інший зразок підпису директора Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" Єлякова В.В. (а.с. 29 том 3).

Отже, наведене вище обставини вказують на те, що Єляков В.В., як директор Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" має та фактично використовував мінімум два зразки свого особистого підпису.

При цьому, звертає на себе увагу та обставина, що в судовому засіданні Єляков В.В. надав лише один зразок свого особистого підпису (а.с. 56-60 том 2).

Що ж стосується висновку судового експерта в частині відтиску печатки на Договорі, господарський зауважує, що судовим експертом зроблено висновок стосовно належності печатки на Договорі ТОВ "Олександрія-Бліг" і.к. 31969320, в той час, коли печатка в Договорі, якою скріплений підпис від імені директора Філії Торгова компанія" Єлякова В.В., належить не юридичній особі, а її Філії, яка має інший ідентифікаційний код 35079158. А отже, судовим експертом висновок про те, що відтиск печатки на Договорі, яким скріплено підпис від імені Єлякова В.В. не належить відтиску печатки, яка належить саме Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-БЛіГ" і.к. 35079158, фактично не надано.

Що ж стосується доводів позивача в позові щодо існування усної домовленості між ТОВ "Олександрія - БЛіГ", ДП "ЖЛГЗ" та ТОВ "Інвест-Капітал-Груп", господарський суд вважає, що дані твердження, в супереч вимог ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем також не доведені, більш того, спростовуються як поясненнями, наданими у справі відповідачем, а також іншими матеріалами справи, а саме: платіжними дорученнями про перерахування ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" грошових коштів на підставі укладеного між ТОВ "Олександрія-БЛіГ" договору № 37 від 01.11.2010 р. (а.с. 70-74 том 1, а.с. 27-28 том 3); рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2012 р. у справі № 5013/44/12, а також чинним рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2012 року у справі № 5011-62/936-2012, яким встановлена заборгованість ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" перед ДП "ЖЛГЗ" в сумі 32 000 000,00 грн. (а.с. 73-76, 78, 138-145 том 3).

Отже, позивач в супереч вимог ст.ст. 33-34 не довів належними та допустимим доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Заявлене позивачем у справі клопотання про витребування від відповідача оригіналів товарно-транспортних накладних, а також призначення у справі судової технічної та почеркознавчої експертизи відносно вказаних товарно-транспортних накладних, задоволенню не підлягає, з огляду на те, що зазначене у клопотанні виходить за межі предмету даного позову (визнання недійсним договору), оскільки стосується товарно-транспортних накладних, які вже були предметом дослідження у справі № 5013/44/12, на підставі саме яких, господарським судом встановлені певні факти у рішенні відповідної справи, а тому не підлягають дослідженню та доведенню знову у даній справі (а.с. 132-134 том 3).

Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову.

У задоволенні позову слід позивачу відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.10.12 р. оголошувалась перерва до 12.10.2012 р.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 17.10.2012 р.

Суддя Л. С. Коротченко