Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2а-3980/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3980/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі -Приходько О.А ,

за участю представника позивача -Малишева Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕЛ ТМ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕЛ ТМ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРВЕЛ ТМ»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0010282310 та №0010292310 від 17.11.2011 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що податковий кредит сформовано відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Далріата-Плюс». Також позивач зазначив, що визнання правочинів з ТОВ «Далріата-Плюс»недійсними (нікчемними) не є правомірним, оскільки на момент вчинення правочину ТОВ «Далріата-Плюс»зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців як платник податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «КОРВЕЛ ТМ» відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вказує на невірну оцінку судом першої інстанції висновку податкового органу про нікчемність договорів, укладених позивачем із контрагентом ТОВ «Далріата-Плюс». На думку апелянта, матеріали кримінальної справи та вирок Подільського районного суду м. Києва щодо громадянина ОСОБА_3, на чиє ім'я було зареєстровано ТОВ «Далріата-Плюс», що визнане фіктивним, не могли бути підставою для додаткового нарахування суми податку на прибуток та застосування штрафних санкцій та позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має підтвердження розміру податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 18.10.2011 р. по 27.10.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «КОРВЕЛ ТМ»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з «Далріата-Плюс», за результатами якої було складено акт № 142/23-10/34880701 від 27.10.2011 року.

Даним актом перевірки було встановлено порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за жовтень 2008 року на 41800,00 грн., а також порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , та, як наслідок, заниження податку на прибуток за 2 півріччя 2008 року у розмірі 52250,00 грн.

Як вбачається з суті акту перевірки, підставою для вказаного висновку стало визнання нікчемним договору про надання послуги щодо отримання узагальнених даних та інформації (маркетингові дослідження) між ТОВ «КОРВЕЛ ТМ»та ТОВ «Далріата-Плюс»№ 15/08 від 09.04.2008 р., оскільки вироком Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2010 у справі № 1-312/10 засновник контрагента -громадянин ОСОБА_3 визнаний инним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 , ч. 2 ст. 358 КК України , тобто вчинив дії з реєстрації ТОВ «Далріата-Плюс»без мети ведення господарської діяльності.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 17.11.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0010292310 та №0010282310, якими у зв'язку з порушенням пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 України «Про податок на додану вартість»позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41800 грн. та штрафні санкції у розмірі 10450 грн., та у зв'язку з порушенням п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 52250 грн. та штрафні санкції в розмірі 13063грн. відповідно.

Не погоджуючись із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та до складу валових витрат, зокрема виданих контрагентом податкових накладних та актів виконання робіт, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та валових витрат, оскільки податковий орган довів, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Згаданий вище договір про надання послуг від імені ТОВ «Далріата-Плюс»підписаний його керівником та засновником, який, як встановлено вироком суду, створив це товариство без мети ведення господарської діяльності. Метою, яку переслідували сторони при укладенні Договору, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ «КОРВЕЛ ТМ» податкового кредиту та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказаний Договір є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав достатньо доказів, які підтверджували фактичність виконання господарських операцій, а тому вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Далріата-Плюс»(ідентифікаційний код 34807637) зареєстроване Печерською РДА у м. Києві 05.02.2007, а керівником та засновником підприємства є ОСОБА_3

09.04.2008 між ТОВ «КОРВЕЛ ТМ»та ТОВ «Далріата-Плюс»було укладено договір про надання послуг № 15/08, за яким ТОВ «Далріата-Плюс»взяло на себе зобов'язання надати ТОВ «КОРВЕЛ ТМ»послуги щодо отримання узагальнених даних та інформації (маркетингові дослідження), а ТОВ «КОРВЕЛ ТМ»оплатити їх.

На виконання умов договору № 15/08 шляхом надання послуг було складено відповідні акти виконаних робіт, а також ТОВ «Далріата-Плюс»виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 622680,00 грн. (в тому числі ПДВ 103780,00 грн.), у тому числі: у квітні 2008 року на суму 123120,00 грн. (в тому числі ПДВ 20520,00 грн.), у травні 2008 року на суму 157320,00 грн. (в тому числі ПДВ 26220,00 грн.), у червні 2008 року на суму 91440,00 грн. (в тому числі ПДВ 15240,00 грн.), у жовтні 2008 року на суму 250800,00 грн. (в тому числі ПДВ 41800,00 грн.).

У період укладання договору усі первинні документи були підписані зі сторони ТОВ «Далріата-Плюс»керівником та засновником підприємства ОСОБА_3

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2010 у справі № 1-312/10 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 , ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України , у зв'язку з реєстрацією ТОВ «Далріата-Плюс»без мети ведення господарської діяльності. Вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що ТОВ «Далріата-Плюс»було зареєстроване іншою особою на ім'я ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, при цьому останній не мав наміру здійснювати та не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Далріата-Плюс».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлений пунктами 7.4, 7.5, 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, положення яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови їх порушення формування податкового кредиту з податку на додану вартість може бути визнано неправомірним.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

В даній нормі Закону зазначена підстава, за якої платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів -це, зокрема, відсутність податкових накладних чи митних декларацій, які підтверджують сплату ПДВ.

Крім того, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пункту 1 «Порядку заповнення податкової накладної»затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року Податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено, що податкові накладні підписані директором ТОВ «Далріата-Плюс»ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій, що позивач не надав суду первинних документів, які б підтверджували понесені ним фактичні витрати за надання послуг щодо отримання узагальнених даних та інформації (маркетингова дослідження). Виписані директором ТОВ «Далріата-Плюс»накладні та акти виконання робіт не є належними, оскільки їх підписано особою, засудженою за вчинення злочину у сфері господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих контрагентом податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідачем під час перевірки було встановлено, що директора ТОВ «Далріата-Плюс»ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України , за створення ТОВ «Далріата-Плюс»без мети ведення господарської діяльності. Таким чином правочини, які укладались є фіктивними, тобто такими, які не тягнули настання реальних наслідків.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, колегія вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. ст. 198 , 200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 КАС України , колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕЛ ТМ»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.