Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-5612/12/0170/27

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5612/12/0170/27

02.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "УКпостач"- Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 11.07.12 у справі № 2а-5612/12/0170/27

за позовом Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Сєвєрная, 1-а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

заявник апеляційної скарги: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2012 уточнені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "УКпостач" задоволено: визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення:№ 0000114000 від 16.05.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 88216,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 44 108,00грн.; №0000124000 від 16.05.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8641,58грн.

На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 в порядку статей 47, 53, частин шостої, сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, з урахуванням наданих документів, здійснена заміна відповідача- Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на належного- Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач): № 0000114000 від 16.05.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 88 216,00грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 44108,00грн. та№0000124000 від 16.05.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9689,00грн.

Ухвалою суду від 06.07.2012 позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000124000 від 16.05.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1047,42грн. залишено без розгляду.

Задовольняючи уточнені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те,що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки № 14/07-00/30169718 від 03.05.2012 податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 є протиправними та мають бути скасовані судом.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:№0000114000 від 16.05.2012,яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 88216,00грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 44 108,00грн.;- № 0000124000 від 16.05.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 689,00грн.

Передумовою прийняття відповідачем оскаржуваних рішень став акт №14/07-003/30169718 від 03.05.2012 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за лютий 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого значення податкового кредиту лютого 2012 року зменшено на 9689,00 грн.

Також перевіркою враховано результати акту перевірки позивача за серпень 2011 року, відповідно до якого значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року збільшено на 92133,00грн., тим самим відповідна різниця у сумі 92133,00грн. залишається у складі рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Відповідач дійшов висновку про те, що постачальники товарів, які вказані в акті перевірки, не є виробниками товарів, робіт та послуг, а його постачальники мають не відповідний стан (відмінний від "0") для внесення сум по взаємовідношенням до податкового кредиту, або інші підстави відповідно до бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на суму 88216,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 44 108,00грн. через наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2011 між позивачем та ТОВ "Домас Логістик" було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №0038, відповідно до якого Експедитор зобов'язався за плату та за рахунок Клієнту надати або організувати надання транспортного-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта. У лютому позивачем від ТОВ "Домас Логістик " було отримано 16 податкових накладних, в яких сума податку на додану вартість по кожній була більш ніж 2000,00 грн. Позивачем у грудні 2011 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 222 розділ 2 додаток 5) у сумі 460 963,42 грн. вартість послуг без податку на додану вартість (колонка 4) та 92 192,68 грн.- сума податку на додану вартість за послуги (колонка 5 ).

Отже, відповідачем було неправомірно знято з податкового кредиту за лютий 2012 року суму по зазначеному контрагенту у розмірі 01,66 грн.

Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту лютого 2012 року віднесено податкові накладні від наступних контрагентів з ризиковим станом-ПВП " УКРПРОМСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 30532643) має стан"9"-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, сума податку на додану вартість складає 8640,00 грн. Відповідач зазначив, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість по зазначеному контрагенту вважається неправомірно включеною позивачем до складу податкового кредиту лютого 2012 року у сумі 8640,00грн.

Як свідчать матеріали справи 15.11.2009 між позивачем та ПВП " УКРпромсервіс" було укладено договір № 003/20/2-316, на підставі якого ПВП " УКРпромсервіс" взяло на себе зобов'язання по поставці товару згідно до замовлень. Згідно пункту 2.2 договору оплата товару здійснювалась у продовж 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що 15.02.2012 згідно до видаткової накладної № У-0000007 ПВП " УКРпромсервіс" поставило товар, а саме підшипник 80026(626ZZ ) KQ у кількості 20 000 шт. на загальну суму 51 840,00 грн., в тому числі податок на додану вартість-8 640,00 грн. Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є , зокрема, замовлення постачальника № 1784 від 16.02.2012; прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ №1989 від 16.02.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участку комплектації МТЦ ( виробництва ХШВ ) № 2697 від 17.02.2012; накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участку комплектації МТЦ ( виробництва ХШВ ) № 3393 від 29.02.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участку комплектації МТЦ ( виробництва ХШВ ) № 3634 від 02.03.2012;відомості товарів на складі. Також була видана податкова накладна №1 від 15.02.2012 на суму отриманого товару.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 10.02.2012 згідно платіжного доручення № 234 було сплачено за товар на загальну суму 51 840,00 грн., в тому числі податок на додану вартість-8 640,00 грн. згідно рахунку-фактури№У-00000006 від 26.01.2012. Позивачем у лютому 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 101 розділ 2 додаток 5 ) суму у розмірі 43 200,00 грн. вартість податку без податку на додану вартість(колонка 4) та 8 640,00 грн.-сума податку на додану вартість за товар (колонка 5).

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем було неправомірно знято з податкового кредиту за лютий 2012 року суму по зазначеному контрагенту у розмірі 8 640,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в ході проведення попередньої перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за січень 2012 року (акт перевірки № 7/07-00/30169718 від 13.04.2011) було встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.2,201.10 статті 201Податкового кодексу України,значення податкового кредиту січня 2012 року зменшено на 88216,00 грн., що відповідним чином вплинуло на показники декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Під час перевірки правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість було встановлено відхилення у сумах податкового кредиту позивача (січня 2012 року) з таками контрагентами:ДП "Кримський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України"-на суму 169,50грн. ;ВАТ "Завод Фіолент" -на суму 83,33 грн.; ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ"-на суму 18,43 грн.

Помилковими визнаються доводи апеляційної скарги щодо зменшення податкового кредиту січня 2012 року на 271,26 грн. через наступне.

Як свідчать матеріали справи 07.12.2011 між позивачем та ДП «Кримський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України»було укладено договір на виконання робіт (послуг) № 4970, на підставі якого ДП «Кримський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України»взяло на себе зобов'язання по виконання робіт на замовлення позивача. Згідно пункту 3 договору оплата робіт здійснювалась за умови попередньої оплати.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що відповідачем було неправомірно знято з бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму по зазначеному контрагенту у розмірі 169,50 грн., оскільки 30.11.2011згідно платіжного доручення № 3098, було сплачено за роботу на загальну суму 1 017,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -169,50 грн. згідно рахунку № СФ -4668 від 17.11.2011. Також була видана податкова накладна № 4254 від 30.11.2011 на суму сплачених робіт.

У грудні 2011 року між позивачем та ДП «Кримський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України»були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт: №4970, який свідчить про факт отримання робіт на загальну суму 2 145,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 357,50 грн.; № 5016, який свідчить про факт отримання робіт на загальну суму 897,00 грн., у тому числі податок на додану вартість-149,50 грн.; №4668, який свідчить про факт отримання робіт на загальну суму 1 017,00 грн., у тому числі податок на додану вартість-169,50 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивачем у січні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 73 розділ 2 додаток 5 ) суму у розмірі 2 535,00 грн. вартість робіт без податку на додану вартість(колонка 4) та 507,00грн.- сума податку на додану вартість за роботи (колонка 5).

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо зняття з бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму по ВАТ "Завод Фіолент" у розмірі 83,33 грн., оскільки 23.01.2012 між позивачем та ВАТ "Завод Фіолент" було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, який свідчить про факт отримання робіт на загальну суму 500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 83,33 грн.

19.01.2012 згідно платіжного доручення № 11207 позивачем було сплачено за роботи на загальну суму 500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 83,33 грн. згідно рахунку № 4 від 12.01.2012,що також підтверджується податковою накладною № 119 від 19.01.2012 на суму сплачених робіт.

Позивачем у січні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 21 розділ 2 додаток 5 ) суму у розмірі 416,67 грн. вартість робіт без податку на додану вартість (колонка 4) та 83,33грн.-сума податку на додану вартість за роботи (колонка 5).

Не визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо зняття з бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму по ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ" у розмірі 18,43 грн.у зв'язку з недоведеністю через наступне.

01.11.2010 між позивачем та ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ" було укладено договір постачання № 003/20/3-448, на підставі якого ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ" взяло на себе зобов'язання по поставці товару згідно до замовлень на адресу позивача.Згідно пункту 3.2 Договору оплата товару здійснювалась за умови попередньої оплати.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що 27.01.2012 згідно платіжного доручення № 11454 було сплачено за товар на загальну суму 110,59 грн., в тому числі податок на додану вартість-18,43грн.згідно рахунку-фактури № СВ- 0000064 від 19.01.2012, що також підтверджується податковою накладною № 65 від 27.01.2012 на суму сплачених робіт.

31.01.2012 згідно видаткової накладної № РН-0000073 ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ" поставило товар на загальну суму 110,59 грн., в тому числі податок на додану вартість -18,43 грн., а саме: лоток вертикальний у кількості 04 шт. Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є, зокрема, внутрішнє замовлення до складу участка комплектації МТЦ (виробництво ХШВ) №120 від 10.01 2012;замовлення постачальника № 490 від 19.01.2012;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 1957 від 31.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ (виробництво ХШВ) № 2899 від 21.02.2012.

Позивачем у січні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 176 розділ2 додаток 5) суму у розмірі 56 700,00грн. вартість товару без податку на додану вартість (колонка 4) та 11 340,07грн.-сума податку на додану вартість за товар (колонка 5).

Перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту січня 2012 року віднесено податкові накладні у тому рахунку й від наступних контрагентів з ризиковим станом: ПВП "УКРпромсервіс" та БВП " Строитель-плюс", що мають стан 9-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В ході перевірки встановлено, що до податкового кредиту січня 2012 року віднесено податкові накладні від зазначених вище контрагентів із сумою податку на додану вартість - 17544,32 грн. та 42239,00 грн. відповідно.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість по зазначеним контрагентам вважається неправомірно включеною позивачем до складу податкового кредиту січня 2012 року в сумі 59 783,32 грн.через наступне.

Як свідчать матеріали справи 15.11.2009 між позивачем та ПВП "Укрпромсервіс" було укладено договір №003/20/2-316, на підставі якого ПВП "Укрпромсервіс" взяло на себе зобов'язання по поставці товару згідно до замовлень. Згідно пункту 2.2 договору оплата товару здійснювалась у продовж 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що 12.01.2012 згідно до видаткової накладної №У-0000001 ПВП " Укрпромсервіс" поставило товар, а саме підшипник 80026 (626ZZ ) KQ у кількості 13 760 шт. на загальну суму 35665,92 грн., в тому числі податок на додану вартість-5 944,32 грн.

Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є, зокрема, замовлення постачальника № 9828 від 13.12.2011;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 448 від 17.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ (виробництва ХШВ ) № 751 від 17.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участку комплектації МТЦ (виробництва ХШВ ) № 913 від 19.01.2012;відомості товарів на складі. Також була видана податкова накладна №1 від 12.02.2012 на суму отриманого товару.

Слід зазначити, що 25.01.2012 згідно платіжного доручення № 11418 було сплачено за товар на загальну суму 35 665,92 грн., в тому числі податок на додану вартість-5 944,32 грн., згідно рахунку-фактури №У- 00000001 від 12.01.2012.

16.01.2012 згідно до видаткової накладної № У-0000002 ПВП " Укрпромсервіс" поставило товар, а саме штуцер 28.00.00.40-02 у кількості 500 шт. на загальну суму 17 760,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -2 960,00 грн.

Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є,зокрема, замовлення постачальника № 354 від 17.01.2012;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 439 від 17.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ (виробництва ВОПтаН ) № 4553 від 19.03.2012. Також була видана податкова накладна №2 від 16.01.2012 на суму отриманого товару.

14.02.2012 згідно платіжного доручення № 391 було сплачено за товар на загальну суму 17 760,00 грн.,в тому числі податок на додану вартість-2960,00грн. згідно рахунку-фактури №У-00000002 від 16.01.2012 згідно до видаткової накладної № У-0000005 ПВП " Укрпромсервіс" поставило товар, а саме підшипник 80026 (626ZZ ) KQ у кількості 20 000 шт. на загальну суму 51 840,00 грн., в тому числі податок на додану вартість -8 640,00 грн.

Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є, зокрема, замовлення постачальника № 214 від 11.01.2012;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 919 від 27.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ ( виробництва ХШВ ) № 1449 від 27.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу брака № 1539 від 30.01.2012. Також була видана податкова накладна №5 від 26.01.2012 на суму отриманого товару.

10.02.2012 згідно платіжного доручення № 234 було сплачено за товар на загальну суму 51 840,00 грн.,в тому числі податок на додану вартість-8 640,00 грн., згідно рахунку-фактури №У-00000006 від 26.01.2012.

Недоречними визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі на зняття з бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму по ПВП "Укрпромсервіс" у розмірі 17544,32 грн., оскільки позивачем у лютому 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 92 розділ 2 додаток 5) суму у розмірі 87721,60грн. вартість товару без податку на додану вартість (колонка 4) та 17 544,32 грн.-сума податку на додану вартість за товар (колонка 5).

Також не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на зняття з бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму по БВП "Строитель-плюс" у розмірі 42239,00 грн. у зв'язку з наступним.

11.11.2011 між позивачем та БВП "Строитель-плюс" було укладено договір підряду № 1312, на підставі якого БВП " Строитель-плюс" взяло на себе зобов'язання по виконанню робіт на об'єктах позивача. Згідно пункту 3.1 договору оплата робіт здійснювалась за умови поетапної оплати.

27.01.2012 згідно платіжного доручення № 11552 було сплачено за роботи на загальну суму 177 403,80 грн., в тому числі податок на долану вартість-29 567,30 грн. згідно рахунку № 910/2 від 17.01.2012. Також була видана податкова накладна №202 від 27.01.2012 на суму отриманого товару. 06.12.2011 згідно платіжного доручення № 3278 було сплачено за роботи на загальну суму 76 030,20 грн., в тому числі податок на долану вартість-12 671,70 грн. згідно рахунку №910/2 від 02.12.2011.Також була видана податкова накладна №82 від 06.12.2011 на суму сплачених робіт.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що у січні 2012 року між позивачем та БВП "Строитель-плюс" було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, який свідчить про факт отримання послуг га загальну суму 253 434,00 грн., у тому числі податок на додану вартість- 42 239,00 грн. Позивачем у січні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 101 розділ 2 додаток 5) суму у розмірі 63 358,50грн. вартість товару без податку на додану вартість(колонка 4) та 12 671,70 грн.-сума податку на додану вартість за роботи (колонка 5).

Також, актом перевірки встановлено, що при співставленні відповідачем даних реєстру податкових накладних позивача з податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено розбіжності внесених даних між реєстром отриманих податкових накладних і Єдиним реєстром, а саме з контрагентом ТОВ "АСТЕКС-ГРУПП" на суму 12 758,18грн.

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги про те, що податковий кредит позивача за січень 2012 року підлягає зменшенню на 12 758,18 грн.через наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 03.01.2012 між Позивачем та ТОВ "АСТЕКС-ГРУПП" було укладено договір постачання № 003731, на підставі якого ТОВ "АСТЕКС-ГРУПП" взяло на себе зобов'язання по поставці товару згідно до замовлень. Згідно пункту 4.1 договору оплата здійснювалась упродовж 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що 11.01.2012 згідно до видаткової накладної № 110112 ТОВ "АСТЕКС-ГРУПП" поставило товар, а саме стекло пакет 4X12X4 у кількості 768 шт. на загальну суму 76549,06 грн., в тому числі податок на додану вартість -12 758,18 грн.

Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є, зокрема, замовлення постачальника № 112 від 06.01.2012;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 307 від 12.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ ( виробництва ХШВ ) № 419 від 11.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участку комплектації МТЦ (виробництва ХШВ ) № 520 від 12.01.2012; відомість товарів на складі. Також була видана податкова накладна №6 від 11.01.2012 на суму отриманого товару.

23.02.2012 згідно платіжного доручення № 12004 було сплачено за товар на загальну суму 382908,40 грн.,в тому числі податок на додану вартість-76 581,68 грн.

Не визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки податкові накладні: №7 від 13.01.2012 на суму податку на додану вартість -156,2) грн.,№ 6 від 13.01.2012 на суму податку на додану вартість -6249,60 грн., № 5 від 13.01.2012 на суму податку на додану вартість -8997,44 грн. ТОВ " Дена Метал Україна" не виписувались, до складу податкового зобов'язання не включені, тому податковий кредит січня 2012 року підлягає зменшенню на 15 403,24грн. у зв'язку з недоведеністю.

Як вбачається з матеріалів справи 11.10.2011 між позивачем та ТОВ "Дена Метал Україна" було укладено договір постачання № 003595, на підставі якого ТОВ "Дена Метал Україна" взяло на себе зобов'язання по поставці товару згідно до замовлень.Згідно пункту 4.1 договору оплата здійснювалась упродовж 47 календарних днів з моменту отримання товару.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що 13.01.2012 згідно до видаткової накладної №РН- 0000005 ТОВ "Дена Метал Україна" поставило товар, а саме поличка 300.10.000.00-01 у кількості 1 240 шт. на загальну суму 53 984,64 грн., в тому числі податок на додану вартість- 8 997,44 грн. Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво,є, зокрема, замовлення постачальнику № 153 від 10.01.2012;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 381 від 16.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ (виробництва ХШВ ) № 793 від 18.01.2012. Також була видана податкова накладна №5 від 13.01.2012 на суму отриманого товару.

Слід зазначити, що 13.01.2012 згідно до видаткової накладної №РН-0000006 ТОВ "Дена Метал Україна" поставило товар, а саме поличка 300.10.000.00-01 у кількості 930 шт. на загальну суму 37 497,60 грн., в тому числі податок на додану вартість -6 249,60 грн. Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво,є, зокрема, замовлення постачальнику № 153 від 10.01.2012;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 382 від 16.01.2012;накладна на переміщення від центрального складу ТМЦ до складу участка комплектації МТЦ (виробництва ХШВ ) № 697 від 17.01.2012. Також була видана податкова накладна №6 від 13.01.2012 на суму отриманого товару.

13.01.2012 згідно до видаткової накладної №РН-0000007 ТОВ " Дена Метал Україна" поставило товар, а саме піддон у кількості 330 шт. на загальну суму 937,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 156,20 грн. Доказом необхідності цього товару у виробничому процесі позивача і подальшого віднесення його у виробництво, є, зокрема, замовлення постачальнику № 10257 від 30.12.2011;прибуткова накладна до центрального складу ТМЦ № 379 від 16.01.2012;відомість товарів на складі. Також була видана податкова накладна №7 від 13.01.2012 на суму отриманого товару.

Судова колегія звертає увагу на те, що 12.01.2012 згідно платіжного доручення №20 було сплачено за товар на загальну суму 937,20 грн.,в тому числі податок на додану вартість -156,20 грн., згідно розрахунку-фактури № СФ -0000349 від 21.11.2011. Позивачем у січні 2012 року було внесено до податкової декларації з податку на додану вартість (графа 134 розділ 2 додаток 5) суму у розмірі 1 497 126,25 грн. вартість товару без податку на додану вартість(колонка 4) та 299 425,25 грн.-сума податку на додану вартість за товар (колонка 5).

Слід зазначити, що всі вищевказані контрагенти позивача є юридичними особами та зареєстрованими платниками податку на додану вартість, як на час видачі ними податкових накладних, так і на час розгляду справи, свідоцтва платників податку на додану вартість яких не анульовані, що свідчить про відсутність порушень з їхнього боку податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Проте, заявником апеляційної скарги не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентів та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Слід зазначити, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, які не передбачають такої реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України, відповідачем не доведено та судом не встановлено.

Судова колегія відмічає, що наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, які підтверджують факт поставки товарів та послуг.

Заявником апеляційної скарги не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що всі досліджені документи позивача підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів та послуг від його контрагентів: ТОВ "Зевс-сервіс", ТОВ "Аеро-Експрес ", ТОВ "Домас Логістик ", ПВП "УКРпромсервіс", ДП "КЕТЦ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ УКРАЇНИ", ВАТ "Завод Фіолент", ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ", БВП " Строитель-плюс", ТОВ "АСТЕКС-ГРУПП", ТОВ " Дена Метал Україна" та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Позивачем були надані документи, які підтверджують, що отриманий від контрагентів товар був оприбуткований та використаний підприємством в своїй господарській діяльності.

Відповідачем суду не надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року позивачем зазначено загальну суму, заявлену до відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6191473,00грн., до якої увійшли наступні контрагенти: ДП "КЕТЦ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ УКРАЇНИ" ВАТ "Завод Фіолент" ТОВ "ЄВРОСЕРВІС УКРСНАБ".Тобто, суми податку на додану вартість по контрагентах: ПВП "Укрпромсервіс", БВП "Строитель-плюс", ТОВ "АСТЕКС-ГРУПП", ТОВ "Дена Метал Україна", щодо яких відповідач дійшов висновку про неправомірність формування податкового кредиту у лютому 2012 року, до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в лютому 2012 року, взагалі позивачем не включались, проте відповідачем при проведенні перевірки зазначені обставини взагалі враховані не були.

Слід зазначити, що будь-яких доказів, що до бюджетного відшкодування позивачем були заявлені суми податку на додану вартість, сформовані за рахунок цих контрагентів, відповідачем на вимогу суду також надано не було.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в лютому 2012 року відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість у січні 2012 року у розмірі 9906973,00грн., у лютому 2012 року- в сумі 6191473,00грн. та зменшення на вказану суму бюджетного відшкодування в лютому 2012 року, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними, оскільки він базується на наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Оцінюючи дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби в частині прийняття податкових повідомлень-рішень:№ 0000114000 від 16.05.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 88216,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 44 108,00грн. та №0000124000 від 16.05.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8641,58грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірність дій податкового органу щодо прийняття податкових повідомлень-рішень:№ 0000114000 від 16.05.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 88216,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 44 108,00грн. та №0000124000 від 16.05.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8641,58грн.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2012 у справі № 2а-5612/12/0170/27 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко