Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-5301/12/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5301/12/0170/19

02.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг"- Кульський Леонід Семенович, довіреність № 2 від 23.01.12

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Євтодієва Галина Василівна, довіреність № 1/9/10-0 від 07.03.12

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю.) від 04.07.12 у справі № 2а-5301/12/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" (вул. Центральна, 1а, селище Лікарственне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97557)

до Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Белова, 2, селище Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.04.2012 № 0000611502, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 18.04.2012 № 0000621502, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга Трейдінг"(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012: № 0000611502 та № 0000621502.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те,що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки № 296/15-02/33763442 від 03.04.2012, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суперечать нормам Податкового кодексу України та фактичним даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що18.04.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:№ 0000611502, яким підприємству визначено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по Декларації за січень 2012 року на 101574,00 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 50787,00грн; №0000621502, яким підприємству визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість по Декларації за січень 2012 року на 250076,00грн.

Передумовою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став акт від 03.04.2012 №296/15-02/33763442 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року.

Перевіркою встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника по Декларації за січень 2012 року на загальну суму 101574,00 грн. в результаті порушення підприємством пункту 198.3 та пункту 200.4 Податкового кодексу України.

Також актом перевірки встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації) на суму 250076,00грн. в результаті порушення платником пункту 102.5 Податкового кодексу України.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що платником до заявленої загальної суми бюджетного відшкодування включені суми податку на додану вартість, не підтверджені документальними позаплановими перевірками за попередні податкові періоди у зв'язку з наступним.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що згідно видаткових та податкових накладних постачальника ТОВ "Фітосовхоз "Радуга", суми податку на додану вартість з яких були заявлені до бюджетного відшкодування в Декларації за січень 2012 року, позивач придбавав у ТОВ "Фітосовхоз "Радуга" сировину лікарських трав: в липні 2011 року на суму 642885,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість- 107147,50грн.) та в серпні 2011 року на суму 700050,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість- 116675,00 грн.).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що вантажні митні декларації свідчать про те, що вся придбана лікарська сировина була використана в господарській діяльності позивача шляхом відвантаження її на експорт в Росію в період з 07.07.2011по 01.09.2011.

Отже, включення податку на додану вартість в загальній сумі 107147,50грн. до податкового кредиту липня 2011 року та в сумі 116675,00грн. до податкового кредиту серпня 2011року на підставі належно оформлених податкових накладних постачальника ТОВ "Фітосовхоз "Радуга" відповідає приписам пункту 198.3 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Слід зазначити, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судова колегія зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право платника на бюджетне відшкодування в залежність від результатів перевірок попередніх податкових періодів- бюджетному відшкодуванню підлягають суми податку на додану вартість, фактично сплачені постачальникам у податкових періодах, що передують місяцю його декларування, незалежно від того, чи підтвердив податковий орган заявлені суми бюджетного відшкодування по деклараціям за попередні періоди.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що в таблиці на сторінки 11 акту перевірки підтверджено, що заявлені до бюджетного відшкодування суми 47812,50грн. за липень 2011року та 53761,50грн. за серпень 2011року фактично сплачені постачальнику в листопаді та грудні 2011року, що підтверджується наданими позивачем копіями відповідних платіжних документів.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що задекларований позивачем до бюджетного відшкодування в Декларації за січень 2012року податок на додану вартість в загальній сумі 101574,00грн. був фактично сплачений постачальнику в листопаді та грудні 2011року, тобто до місяця декларування бюджетного відшкодування.

Помилковими вважаються твердження в апеляційній скарзі щодо завищення на 250076,00грн.залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації), оскільки згідно пункту 102.5 статті 102 Податковго кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судова колегія звертає увагу на те, що цим пунктом регулюється термін подання заяв про повернення надміру сплачених грошових коштів або про їх відшкодування, а не порядок розрахунку залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість- це різні показники Декларації з податку на додану вартість.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що Додаток 2 до Декларації з податку на додану вартість зветься "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", і в ньому взагалі не йдеться про бюджетне відшкодування.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що суми від'ємного значення за періоди з травня 2006 року по січень 2009 року (які в сумі складають 250076,00грн.) не заявлялись позивачем до бюджетного відшкодування. В заявлену до відшкодування суму 101574,00грн. увійшли суми податку на додану вартість, сплачені постачальнику в листопаді 2011 року за товари, отримані в липні та серпні 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки від 03.04.2012 про завищення на 101574,00грн. суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника по Декларації за січень 2012 року, про завищення на 250076,00грн. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не відповідають фактичним обставинам справи та про завищення на 145246,00грн.залишку від'ємного значення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту серпня 2011року не відповідають фактичним обставина справи та суперечить нормам Податкового кодексу України.

Отже, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки № 296/15-02/33763442 від 03.04.2012, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суперечать нормам Податкового кодексу України та фактичним даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2012року на 101574,00грн., з застосуванням штрафних санкцій в сумі 50787,00грн. та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 250076,00грн., а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2012 у справі № 2а-5301/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко