Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2а/1270/6189/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року справа №2а/1270/6189/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення з податку на прибуток, -

В С Т А Н О В И В :

10.08.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера" (далі - ТОВ "Промтехносфера") звернулося до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0000142210 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 110252,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що позивачем правомірно було включено суми амортизаційних відрахувань до складу валових витрат з податку на прибуток по господарських операціях з Приватного підприємства «Неомаркет» (далі - ПП «Неомаркет»), оскільки реальний характер операцій з придбання обладнання підтверджено первинними документами. Крім того, позивачем зазначено, що перевірка була призначена відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу на підставі постанови слідчого, а відповідач, в порушення вимог п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України, ще до дня набрання законної сили судового рішення у межах кримінальної справи, прийняв вказане податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України від 02.07.2012 року №0000142210, яким ТОВ "Промтехносфера" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 110252 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально спростовані висновки акту перевірки, на підставі яких відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0000142210. Крім того, суд зазначив, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки, відповідно до п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України, за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, і постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0000142210 прийнято податковим органом в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства. Апелянт зазначив, що актами податкових органів щодо перевірок контрагентів ПП «Неомаркет» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» встановлено, що підприємства за податковими адресами не знаходяться, відсутні матеріальні бази для здійснення ними господарської діяльності, що в свою чергу підтверджує про неможливість здійснення ТОВ "Промтехносфера" операції з придбання товарів (послуг, робіт) від постачальників-контрагентів та подальшого продажу товару, внаслідок чого, апелянт зазначає, що вказане свідчить про нереальність їх здійснення.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Промтехносфера" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської Ради, має статус юридичної особи, перебуває на обліку в Ленінській міжрайонної ДПІ у м. Луганську з 13.12.2010 року (т.1 а.с.15-18, 30).

Ленінською МДПІ у м. Луганську, згідно із п.п.20.1.4, п.п. 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11, п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі постанови СУ ДІІС у Луганській області від 10.02.2012р., проведено перевірку ТОВ «Промтехносфера» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку па додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ПП «Неомаркет» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки складено акт № 306/23/37385148 від 19.03.2012 р. „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехносфера» код за ЄДРПОУ 37385148 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку па додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567) та ПП «Неомаркет» (код за ЄДРПОУ 37156794) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. (т. 1 а.с. 31-61).

В акті перевірки вказано, що позивачем порушено податкове законодавство, а саме:

1. п.5.1 ст. 5, п.л.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п. 11.2.1 п,11.2 сг.11 Закону України від 28.12.94р. (в редакції Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями)," п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2, ст138 Податкового кодексу України 2755 (із змінами та доповненими) за період з 01.04.2011р.по 31.12.2011р. підприємством занижено податок на прибуток до сплати на загальну суму 110251 грн. за рахунок: - завищення податку на прибуток на суму 69 525 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року на суму 69 525 грн.; - заниження податку на прибуток до сплати на загальну суму 179 776 грн., у т.ч. по кварталам: - за 2 квартал 2011 року у сумі 59143 грн.; за 3 квартал 2011 року у сумі 59143 грн.; за 4 квартал 2011 року у сумі 61490 грн.;

2. п.185.1 ст. 185, НЛ88.1 ст. 188, и.187.1 ст. 187 п. 198.1., п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. підприємством занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 133 538 грн. за рахунок: - завищення податку па додану вартість до сплати па загальну суму 73 675 гри., у т.ч. за січень 2011р. на суму 73 675 грн.; - заниження податку на додану вартість до сплати па загальну суму 207 213 грн.. у т.ч.: - у лютому 2011 року на суму 19000 грн. - у березні 2011 року на суму 18795 грн.; - у квітні 2011 року на суму 18938грн; - у травні 2011 року на суму 18950 грн.; - у червні 2011 року па суму 18931 грн; - у липні 2011 року на суму 1 8 943 грн.; - у серпні 2011 року на суму 18 922 грн.; - у вересні 2011 року на суму 18 950 грн.; - у жовтні 2011 року на суму 18 3 67 грн.; - у листопаді 2011 року на суму 18417 грн.; - у грудні2011 року на суму 19000 грн.;

3. п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. № 436.

Податковим органом зроблено висновок «перевіркою встановлено укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. щодо придбання ТОВ «Промтехносфера» товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ПП «Неомаркет» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5 ст.203, ч.1 ст.207, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів: ТОВ «Промтехносфера» та контрагентами-постачальника ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ПП «Неомаркет» на загальну суму 11922228грн.; ТОВ «Промтехносфера» та контрагентом-покупцем ТОВ «ІХТП» на загальну суму 11121000грн.» (т.1 а.с. 60).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення всупереч п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм ПК України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Статтею 86 ПК України встановлений порядок оформлення перевірок.

Згідно п.86.9. ст.86 ПК України, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом.

Приймаючи до уваги вказані норми закону та вищезазначені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0000142210 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 110252,00 грн., оскільки, за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Закон України "Про податок на додану вартість" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168) визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пункту 1.4 поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт). Підпункт 7.3.1 п.7.3 ст. 7 вказаного Закону визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Статтею ст. 198.3 ПК України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктами 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (діючого на час прийняття оскаржуваного рішення) валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 вищезазначеного Закону, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті.

Відповідно до п. 5.11 статті 5 Закону № 334 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Підпунктом 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону визначається перелік обставин, коли не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Згідно підпунктів 137.1, 137.4 ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Отже, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Промтехносфера" та ПП «Неомаркет» був укладений договір поставки № 1-П-0110 від 04.01.2011 р. на придбання промислового обладнання для використання у власній виробничій діяльності на суму 1 440 000,00 грн., в тому числі ПДВ 240 000,00 грн. (т. 1 а.с. 100-103). Згідно рахунків на оплату була здійснення оплата по договору, видані видаткові та податкові накладні. Оплата за товар за договором здійснювалась у безготівковій формі, рух коштів підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 104-109, 113, 114). 05.01.2011 року зазначене обладнання було передано в оренду ДП «Лисичанське спеціалізоване управління № 10» про що укладено 09 січня 2012 року акт прийому-передавання (т. 1 а.с. 115-120). 05.01.2012р. через аукціон вказане обладнання було продано ТОВ «Фрегат білд інк» (т.1 а.с.181).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надані первинні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в підтвердження виконання зобов'язань позивача та його зазначеного контрагента з придбання товару та послуг для використання у власній господарській діяльності, які спростовують висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки, отже, податкове повідомлення-рішення від 02.07.2012 року № 0000142210, прийнято безпідставно, що є підставою для його скасування.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехносфера" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення з податку на прибуток, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон