Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а-6979/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-6979/12/0170/9 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 25 вересня 2012 р. (12:30) Справа №2а-6979/12/0170/9    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   за позовом   Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим      до  Головного Управління з матеріального резерву оборонно-мобілізаційної роботи та  цивільного захисту населення      про стягнення 22 771,89 грн. Сторони явку представників не забезпечили. До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до Головного Управління з матеріального резерву оборонно-мобілізаційної роботи та  цивільного захисту населення про стягнення заборгованості в сумі 22 771,89 грн., зокрема: 9893,07грн. – недоїмка по внесках за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 12878,82грн. – штрафні (фінансові) санкції.   Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі страхові внески та штрафні (фінансові) санкції. Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином – судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд                                                       ВСТАНОВИВ: Головне Управління з матеріального резерву оборонно-мобілізаційної роботи та  цивільного захисту населення зареєстровано як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (реєстраційний номер 14-02-0333). Згідно ст. 1 Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) страхові внески  - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону. Згідно ч. 6 ст. 17 Закону №1058, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з п. 4. ст. 17 Закону №1058, п.5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі – Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань. Статтею 20 Закону № 1058 та Інструкцією передбачено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі. У відповідності до вимог частини 6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з п.п. 1 п. 8 Прикінцевих положень Закону №1058 до набрання чинності законом про направлення частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески до солідарної системи сплачуються страхувальником та застрахованими особами у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне страхування для відповідних платників». Судом з'ясовано, що 30.05.2011р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим  була проведена перевірка Головного Управління з матеріального резерву оборонно-мобілізаційної роботи та  цивільного захисту населення. За наслідками вищенаведеної перевірки складено Акт №192 від 30.05.11р., на підставі якого відповідачу нараховані страхові внески за 2008-2010р.р. на суму 9893,07грн., про що відповідачу виставлено вимогу про сплату боргу №Ю-918 від 30.05.2011р. Вищенаведені вимога отримана відповідачем 01.06.11р. Відповідно до ст. 71 КАС України, відповідач не надав суду доказів оскарження вимоги про сплату заборгованості, або доказів сплати заборгованості за вищенаведеною вимогою у повному обсязі.   Судом встановлено, що на момент розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 9893,07грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів,  передбачених частинами  дев'ятою  і  десятою  цієї   статті,  посадові   особи виконавчих  органів  Пенсійного  фонду  в  порядку,  встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих  днів  із  дня  їх  винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. На підставі п.6 ст.17, п.4 ч.9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10498,82грн. за рішенням №1143 від 31.05.2011 р. (а.с.10) На підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2380,00грн. за рішенням №1366П від 16.06.2011р. (а.с.11) Вищенаведені рішення про застосування фінансових санкцій були отримані відповідачем, але заборгованість з фінансових санкцій не сплачена та складає 12878,82грн. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р. Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11р., слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності. В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані. З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином. Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Органи пенсійного фонду з 01.01.11р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11р. суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Враховуючи вищевикладене, законність рішень позивача, які стали підставою для стягнення суми в розмірі 12878,82грн., не доведена, навпаки, суд прийшов до висновку про неправомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих рішень, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно застосованих фінансових санкцій на суму 12878,82грн. не можуть бути задоволені адміністративним судом. Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості в розмірі 9893,07грн., натомість позивач надав суду докази наявності такої заборгованості, тому у цій частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню. У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанова складена у повному обсязі 01.10.12 року. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                   ПОСТАНОВИВ: 1.    Адміністративний позов задовольнити частково. 2.   Стягнути з Головного Управління з матеріального резерву оборонно-мобілізаційної роботи та  цивільного захисту населення (95000, м. Сімферополь, вул. Воровського, 20; ЄДРПОУ 14373012; МФО 824026, р/р 35416002002227 в ДУ ДКУ в АРК, або з іншого рахунку) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 125-б; р/р 2560570445712 в ВАТ «Державний ощадний банк України»; МФО 324805; ЄДРПОУ 20725930) недоїмку по сплаті страхових внесків в розмірі 9893,07грн. 3. В іншій частині у позові відмовити. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                                         Гаманко Є.О.