Постанова

від 27.08.2012 по справі 2а-11171/10/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2012 р. (12:13) Справа №2а-11171/10/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кримської митниці

за участю Прокуратури АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатех Україна»

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, спонукання до виконання певних дій,

за участю:

прокурор - Березовиченко Ю.Ю., посвідчення № 10180,

позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_5,

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 16.08.2012 року,

представник відповідача - Гомель А.О., довіреність № 17-07/9549 від 31.12.2010 року,

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кримської митниці (далі - відповідач); за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатех Україна»; за участю Прокуратури АР Крим у якому, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про визначення коду товару № КТ-600-0131-10 від 27.05.2010 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000009/0/00304 від 10.06.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване рішення з визначення коду товару та в порушення чинного законодавства виставлено картку відмови у митному оформленні.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.08.2012 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатех Україна» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35173734), яка зареєстрована 30.05.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 632674 (т. 1, а.с. 112).

Згідно з довідкою № 053-06-19/640, виданою Головним управлінням статистики в АР Крим ТОВ «Новатех Україна» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.88.0 Оптова торгівля сільськогосподарською технікою; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 52.63.0 Роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань; 01.41.0 Надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (т. 1, а.с. 110).

ТОВ «Новатех Україна» зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ в м. Сімферополі за індивідуальним податковим номером 351737301096, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 06.07.2007 року № 100051169 (т. 1, а.с. 111).

01.01.2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Новатех Україна» укладена трудова угода, відповідно до якої працівник приймається на тимчасову роботу на підприємство у якості менеджера (т. 1, а.с. 95).

За вказаною угодою працівник здійснює оформлення митних документів, а підприємство надає працівнику роботу відповідно до умов цієї угоди.

Таким чином позивач - ОСОБА_1 є уповноваженою ТОВ «Новатех Україна» особою на оформлення митних документів.

26.05.2010 року ОСОБА_1 з метою митного оформлення до Кримської митниці надано вантажну митну декларацію № 600000009/2010/002213 на товар загальною вартістю 48108,04 грн.: «обладнання для виймання або буріння ґрунту, використовувані у садівництві (для виноградників): ручний гідравлічний бур з насадкою для укручування анкерів - 3 шт. торговельна марка Rabaud, виробник Rabaud SA, країна виробництва FR», код товару згідно УКТЗЕД 8430490000, ставка мита 0%, митна вартість 25335,70, вага брутто 140 кг, вага нетто 120 кг (далі - товар № 1); «обладнання для планування, використовування у садівництві (для виноградників): розкручувач для простої проволоки «Deroulmatic 5PX» 5 тарілок, з гідравлічним пристроєм, для одночасного розмотування п'яти рівнів дроту для виноградних шпалер - 1 шт., торговельна марка Rabaud, виробник Rabaud SA, країна виробництва FR», код за УКТЗЕД 8479810000, митна вартість 21772,34 грн., ставка мита 2% (далі - товар № 2) (т. 1, а.с. 44).

Під час проведення відповідачем митного огляду товарів, наданих позивачем для митного оформлення складений акт від 26.05.2011 року (т. 1, а.с. 46).

З метою контролю правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення, на виконання вимог Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України ВМО № 1 Кримської митниці направлено запит від 26.05.2010 року № 639 до Відділу номенклатури та класифікації товарів Кримської митниці з проханням розглянути питання класифікації товарів, заявлених позивачем, оскільки можливий інший код товару № 1 - 8467890000, тому що виріб має гідравлічний двигун та ознаки ручного інструменту, призначений не для садівництва, а для буріння та вирішення завдань по встановленню анкерів (т. 1, а.с. 45).

27.05.2010 року Відділом номенклатури та класифікації товарів Кримської митниці прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-600-0131-10 яким встановлено, що товар № 1 класифікується за кодом УКТЗЕД 8467890000, ставка мита становить 5%; товар 2 класифікується за кодом УКТЗЕД 8479899890, ставка мита становить 0% (т. 1, а.с. 56).

За результатами розгляду митної декларації, товаросупровідних та інших документів відповідачем винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.06.2010 року № 600000009/0/00304, відповідно до якої товари не підлягають митному оформленню з таких причин: відповідно до рішення ВНКТ про визначення коду товару від 27.05.2010 року № КТ-600-0131-10 змінено код товарів № 1,2. Згідно з вимогами ст. 90 Митного кодексу України внесення змін та доповнень до ВМД неможливо. Порушено порядок заповнення гр. 31 ВМД, визначений наказом ДМСУ від 09.07.1997 року № 307 (в редакції наказу ДМСУ від 16.12.2008 року № 1414).

У картці відмови зазначено, що для прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів через митний кордон України позивачу необхідно надати нову ВМД у відповідності до вимог постанови КМУ від 09.06.1997 року № 574 з урахуванням рішення ВНКТ про визначення коду товару від 27.05.2010 року № КТ-600-0131-10.

10.06.2010 року провідним інспектором відділу митного оформлення № 1 Кримської митниці складено протокол про порушення митних правил № 200/6000/10 (т. 1, а.с. 200-201).

На підставі зазначеного протоколу прийнята постанова у справі про порушення митних правил від 13.07.2010 року № 200/60000/10, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 355 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (т. 1, а.с. 122-125).

Не погодившись із вказаними рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єкт владних повноважень у розумінні КАС України - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Нормативно - правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів.

Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.

Оскільки позивачем оскаржуються рішення відповідача щодо визначення коду товару, при вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку адміністративного судочинства має значення правовий статус відповідача та характер оскаржуваних рішень.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України митні органи є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи.

Указом Президента України «Про Державну митну службу України» від 29.11.1996 року № 1145/96 утворено Державну митну службу України як центральний орган виконавчої влади. Митну справу також здійснюють регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Митного кодексу України та пунктом 1.1 Примірного положення про регіональну митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 25.07.2003 року № 500 регіональна митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який на території закріпленого за ним регіону, зокрема, на виконання завдань, покладених на нього пунктом 3.26 зазначеного Положення, веде роботу з класифікації та кодування товарів у митних цілях відповідно до УКТЗЕД.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, рішення митниці про визначення коду ввезеного позивачем товару, який мав застосовуватися під час митного оформлення останнього породжує для позивача певні правові наслідки і є обов'язковим для нього, тобто являє собою правовий акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що згадана норма статті 313 Митного кодексу України не вводить обмежень щодо оскарження таких рішень у судовому порядку. Крім того, аналіз положень Митного законодавства України дає підстави дійти висновку що митні органи мають виключну компетенцію щодо визначення коду товару, проте відповідність товарів, які декларуються встановленій класифікаційній категорії є питанням правової оцінки.

Враховуючи викладене, вказаний спір є публічно - правовим, предметом якого є оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, які оформлені рішенням про визначення коду товару № КТ-600-0131-10 від 27.05.2010 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600000009/0/00304 від 10.06.2010 року.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ (далі - Закон № 2371), Наказом Держмитслужби України "Про затвердження порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" від 07.08.2007 року № 667 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 року за № 968/1423 (далі - Порядок № 667) та іншими нормативно - правовими актами.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 3 Митного кодексу України передбачено, що порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом. Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору (ст. 7 МК України).

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з ст. 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Частиною 2 ст. 70 Митного кодексу України передбачено, що операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 81 Митного кодексу України врегульована процедура декларування. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з ст. 88 МК України на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'являти товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Статтею 86 МК України визначено порядок прийняття митної декларації, а саме: митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до вимог статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Згідно з преамбулою Закону № 2371 Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД:

1. Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу, за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило застосовується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

б) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товари, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

3. У разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак, у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

б) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до Правила 3 а) або 3 б), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищенаведеними Правилами, класифікуються в товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.

Як встановлено судом, позивачем у ВМД від 26.05.2010 року № 600000009/2010/002213 товар № 1 заявлений як «обладнання для виймання або буріння ґрунту, використовувані у садівництві (для виноградників): ручний гідравлічний бур з насадкою для укручування анкерів - 3 шт.» (код за УКТЗЕД 8430490000, ставка мита 0%).

У розділі XVI Закону України «Про митний тариф України» дано наступне визначення коду 8430 - інші машини та механізми для переміщування, планування, профілювання, розроблення, вирівнювання, трамбування, ущільнення, виймання або буріння ґрунту, корисних копалин або руд; обладнання для забивання та витягування паль; обладнання снігоприбиральне плужне та роторне; 8430490000: - - інші.

Рішенням про визначення коду товару від 27.05.2010 року № КТ-600-0131-10 встановлено, що товар класифікується за кодом УКТЗЕД 8467890000, ставка мита за яким становить 5%.

Відповідно до розділу XVI Закону України «Про митний тариф України» дано наступне визначення коду 8467 - інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним або неелектричним двигуном; 8467890000: - - інші.

Пунктом 2 додаткових приміток до розділу XVI Закону України «Про митний тариф України» встановлено, що за вимогою митних органів декларант повинен надати для підтвердження відомостей, заявлених в декларації, ілюстрований документ, який містить опис машини, її призначення та головні характеристики.

Згідно з ілюстрованим документом на товар № 1, що надана ТОВ «Новатех Україна» для митного оформлення був наданий ручний гідравлічний бур із гідравлічним приводом для укручування анкерів для підвищення ефективності ручної праці (виробник ANCREST, Франція; модель MANUAL Hydraulic Hole Digger TRH-50; тиск мін. 110 бар, макс. 180 бар; вага (без бура) - 28 кг) (а.с. 174).

Таким чином, відповідачем на виконання правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД здійснена класифікація товару виходячи з назви товарної позиції та згідно з правилом 3 а надана перевага тієї товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Крім того, визначений відповідачем код товару відповідає правилу 3 с, відповідно до якого товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до Правила 3 а) або 3 б), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, що розглядаються.

Судом встановлено, що з метою визначення коду товару відповідачем були досліджені наступні документи: вантажна митна декларація № 600000009/2010/002213 від 26.05.2010 року, облікова картка суб'єкта ЗЕД від 26.05.2010 року № 60000/1/08/00156, повідомлення про транзитне переміщення від 16.05.2010 року № 28104/10/109000011, некласифікований документ накладна TNT GD 310497095 WW від 10.05.2010 року, інвойс на перевезення від 10.05.2010 року № FA126293, рахунок на сплату послуг експрес доставки № 116790, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу № 0423/10 від 23.04.2010 року, постанова Державної СЕС МОЗ № 25 від 26.12.2008 року, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і сертифікат про походження товару невизначеної форми № 042015 від 06.05.2010 року, платіжне доручення № 2 від 05.05.2010 року.

Судом вивчені вказані документи та встановлено наступне.

23.04.2010 року між компанією «RABAUD» (Продавець) та ТОВ «Новатех Україна» (Покупець) укладений контракт № 0423/10 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити вироби, а саме розкручувач для простої проволоки «DEROULMATIC 5 PX» 5 тарілок, з гідравлічним пристроєм; ручний гідравлічний бур з насадкою для укручування анкерів 735 (т. 1, а.с. 18-20).

Відповідно до повідомлення про транзитне переміщення, виданого Київською центральною митницею від 16.05.2010 року № 28104/10/109000011 для доставки в Кримську митницю за адресою: м. Сімферополь, аеропорт «Центральний» RABAUD S.A. CONSTRUCTEUR відправлено вантаж загальною кількістю вага 440 кг, місць 2 за авіаційною вантажною накладною (Air Waybill) від 10.05.2010 року № FA 126293 до ТОВ «Новатех Україна» (т.1, а.с. 13).

У інвойсі на перевезення від 10.05.2010 року № FA126293 та пакувальному листі б/н від 10.05.2010 року зазначені наступні товари: розкручувач для простої проволоки «Deroulmatic 5PX» 5 тарілок, з гідравлічним пристроєм; ручний гідравлічний бур з насадкою для укручування анкерів - 140 кг, deminsions L.L 0,85 m, W.L 1,3 m, H.H 0,60 M3 (а.с. 15,16).

Сертифікатом про походження товару встановлено, що країною походження ручного гідравлічного буру з насадкою для укручування анкерів є Франція (а.с. 23).

У технічній характеристиці товару № 1, наданій ТОВ «Новатех Україна» зазначено, що це ручний гідравлічний бур для укручування анкерів, виробник ANCREST, Франція; модель MANUAL Hydraulic Hole Digger TRH-50; тиск мін. 110 бар, макс. 180 бар; вага (без бура) - 28 кг (а.с. 174).

На підставі викладеного судом зроблено висновок, що відповідач діяв в межах повноважень, визначених Митним кодексом та Указом Президента України, у спосіб, встановлений Митним кодексом України, Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719, на підставі чинного законодавства України з питань митної справи з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Суд звертає увагу на зауваження позивача про те, що при прийнятті рішення відповідач керувався положеннями Наказу Державної митної служби України від 31.01.2004 року № 68 «Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД», який не пройшов державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України, а відтак не є чинним нормативним актом та зазначає наступне.

Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД і здійснює заходи щодо організації роботи з видання та поширення УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД.

Пояснення до УКТЗЕД затверджені наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 року № 68 та носять рекомендаційний характер.

Проте судом беззаперечно встановлено, що при прийнятті рішення про визначення коду товару відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про Митний тариф України». Посилання в оскаржуваному рішенні про визначення коду товару від 27.05.2010 № КТ-600-0131-10 на вказаний Наказ не є підставою для скасування цього рішення.

Що стосується посилань позивача на те, що ручний гідравлічний бур для укручування анкерів не є ручним інструментом, а є устаткуванням з ручним керуванням, що підтверджується висновками судової експертизи № 3186, суд зазначає наступне.

Поняття «ручний інструмент» не визначено Законом України «Про митний тариф України», а наведено лише в Поясненнях УКТЗЕД до товарної позиції 8467, які затверджені наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 року № 68, проте при вирішенні питання щодо правильності визначення відповідачем коду задекларованого позивачем товару, суд керується лише положеннями законів, яким врегульоване це питання, а тому не враховує при прийнятті рішення вказані доводи позивача.

Так, Законом України «Про Митний тариф України» встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з найменування товарної позицій, в якій товар описується конкретніше.

Положеннями статті 81 Митного кодексу України встановлено, що декларування товару здійснюється шляхом заявлення точних відомостей про товари.

Крім того, пунктом 2 додаткових приміток до розділу XVI Закону України «Про митний тариф України» визначено обов'язок декларанта за вимогою митних органів надати для підтвердження відомостей, заявлених в декларації, ілюстрований документ, який містить опис машини, її призначення та головні характеристики.

Вказані норми передбачають обов'язок подавати до митного органу при митному оформленні товару документи, які містять точні відомості про нього.

Таким чином, якщо позивач під час декларування товару був обізнаний про те, що наявні характеристики задекларованого товару (зокрема ти, що встановлені за результатами судової експертизи) не відповідають характеристикам, визначеним у супровідних документах, він мав подати до митного органу лише ті документи, які мають точні відомості про товар. Чинним законодавством України не передбачено право декларанта в маркетингових цілях вказувати одні характеристики товару, а з метою митного оформлення - інші.

На підтвердження того, що задекларований товар не є ручним інструментом, а тому не підпадає під визначення товарної позиції 8467, а є устаткуванням з ручним керуванням та класифікується за товарною позицією 8430 позивачем надано до суду технічну характеристику на аналогічний товар, а саме - гідравлічний земляний бур HYCON HED.

Судом досліджено наданий документ та встановлено, що в характеристиці аналогічного товару зазначено, зокрема, про те, що ручний земляний бур може бути підключений до усіх гідравлічних систем типа станцій HYGON, мінітракторів, маніпуляторів, кранів тощо (т. 2 а.с. 92). Натомість такі дані відсутні у технічній характеристиці задекларованого позивачем товару. За умови, що зазначені товари є ідентичними, це ще раз підтверджує невідповідність наданих до митного оформлення документів технічним характеристикам товару. Проте суд зауважує, що підставі вказаних документів судом не може бути зроблений висновок про ідентичність товарів.

Суд додатково зазначає, що процедура визначення кодів УКТЗЕД врегульована Порядком № 667.

Цей Порядок визначає завдання, функції відділів номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці і відділів контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці під час здійснення контролю за правильністю класифікації товарів, прийнятті рішень про визначення коду товару та порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також порядок ведення обліку, звітності та інші питання роботи ВНКТ (ВКМВН) у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Пунктом 1 розділу 2 наведеного Порядку встановлено, що відділи номенклатури та класифікації товарів та відділи контролю митної вартості та номенклатури проводять контроль за правильністю класифікації товарів та приймають рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Згідно з пунктом 4 розділу 3 зазначеного Порядку контроль правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису товару в митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відповідності відомостей про товар, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного огляду посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) або вповноваженими особами ПМО.

Згідно з п. 10 розділу 3 Порядку № 667 рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації товарів на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД. Рішення доводиться до ПМО і є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару.

Відповідно до п. 12 розділу 3 Порядку № 667 якщо ВНКТ (ВКМВН) приймається рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про визначення коду товару від 27.05.2010 року № КТ-600-0131-10, яким змінено код товару за УКТЗЕД прийнято митним органом з урахуванням принципів адміністративної процедури при здійсненні суб'єктом владних повноважень дискреційних владних функцій, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 до Кримської митниці про скасування рішень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 27.08.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 29.08.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.