Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-2807/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-2807/12/0970                ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ "02" жовтня 2012 р.                                                    Справа № 2а-2807/12/0970 м. Івано-Франківськ   Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі: Судді Микитюка Р.В. при секретарі  Дущак С.М. за участю: прокурора Ворох А.В. представника позивача - Яцківа ВМ, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: прокурора Верховинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Верховинському районі        до відповідача:  Приватного підприємства "Метеора Карпати"   про стягнення податкового боргу в сумі   4250  грн.,-                                                                 ВСТАНОВИВ:           прокурор Верховинського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Верховинському районі (надалі-позивач) до Приватного підприємства "Метеора Карпати" (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі   4250 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що  02.07.1997 року  відповідачем  на території  Верховинського району створено філію  ПП «Метеора-Карпати». При проведенні перевірки прокуратурою Верховинського району  на дотримання вимог податкового законодавства встановлено, що станом на 29.08.2012 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 4250,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на акти перевірок  подання податкової звітності та на податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі актів перевірок. Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (рекомендованим). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності представника на адресу суду від відповідача не надходило. За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України            (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши наявні та подані докази, судом встановлено наступне. Приватне підприємство «Метеора-Карпати»відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців  є юридичною особою та взято на облік як платник податків ДПІ у Верховинському районі. Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування" та Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу та наявності права у податкового органу на стягнення грошових зобов'язань врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року. Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Закон України "Про систему оподаткування" (на час дії частини спірних відносин до 01.01.2011 року) визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Податок на додану вартість, зобов'язання по якому є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України                         (з 01.01.2011 року) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі). Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. До 01.01.2011 року підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначалося, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 коментованого Закону на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року. З 01.01.2011 року приписами підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Судом встановлено, що 17.03.2011 року, 16.05.2011 року, 13.09.2011 року, 12.12.2011 року та 30.03.2012 року державною податковою інспекцією в Верховинському районі за наслідками проведених невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток складено акти за №133-1510 від 17.03.2011 року,  №242/1510/25064366 від 16.05.2011 року, № 692/15/25064366 від 13.09.2011 року, №153/1510/25064366 від 12.12.2011 року, №00076/1510/25064366 від 30.03.2012 року,   якими встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем декларації з податку на прибуток  за 9 місяців  2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року. (а.с.12); ІІ квартал 2011 року (а.с.15); ІІ квартал 2011 року (а.с.18); І квартал 2011 року (а.с. 20); ІІ-ІV квартал 2011 року (а.с.24); 2010 рік (а.с.32). Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Частиною 2 пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що повторне неподання або повторне несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України). Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у відповідності до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 згаданого Закону, за виявлене порушення податковими повідомленнями-рішеннями за №0000011500 від 13.05.2011 року №0000211510 від 16.05.2011 року,  №0000541510 від 30.09.20112 року,  та №0000641510 від 12.12.2011 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 4250,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу. На час судового розгляду грошові зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 4420,00 грн., застосовані податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем до бюджету не сплачені. Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на прибуток  в загальному розмірі 4250,00 грн., є узгодженими та являється податковим боргом. Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як вбачається з матеріалів справи державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу податкова вимога форми "Ф" за №2 від               17.01.2011 року (а.с. 34). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями за податковими повідомленнями-рішеннями за №0000011500 від 13.05.2011 року №0000211510 від 16.05.2011 року,  №0000541510 від 30.09.20112 року,  та №0000641510 від 12.12.2011 року, довідкою про суми податкового боргу платника  від 29.08.2012 року та іншими матеріалами справи.   Таким чином, суд приходить до висновку, що визначене позивачем даними податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 4 250,00 грн., являються податковим боргом відповідача. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав. Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 4 250,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. З огляду на вказане суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення. На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-                                           ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства "Метеора Карпати", 76000, вул. Галицька, 201 А, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20544334 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Метеора Карпати". Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.            Суддя:                                                            Микитюк Р.В.                      Постанова складена в повному обсязі 08.10.2012 року.