Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а/1770/2636/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2636/2012

31 липня 2012 року 17год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Пейко А.Б.,

відповідача: представник Воробйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот-СВ" до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелот СВ» Код ЄДРПОУ 34119099 (далі - позивач, ТОВ "Камелот СВ") звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції ( далі - відповідач, Здолбунівська ДПІ) з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000022340 від 19.01.2012 року яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15068 грн. ( в тому числі за основним платежем - 15067 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.).

Обґрунтовуючи позов позивач вказав, що не погоджується з висновками відповідача (котрі стали підставою для прийняття оспорюваного рішення) про безтоварність та нікчемність господарських операції з ТОВ «Гранд бізнес». Стверджує, що господарські операції з названим контрагентом є товарними та такими, що фактично виконувались, в підтвердження чого позивачем надавались первинні і облікові документи, податкові накладні по спірним господарським операціям, на підставі яких здійснив формування сум податкового кредиту та товаросупровідні документи на переміщення придбаних у контрагента товарно-матеріальних цінностей. Крім того товарність вказаної операції стверджується документально, в тому числі і фактом використання придбаної целюлозно-паперової продукції у власній господарській діяльності.

Вказує, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документи підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На момент вчинення господарських операцій та на час розгляду справи в суді, ТОВ «Гранд бізнес» було зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду відповідне письмове заперечення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в з наданих суду матеріалів справи - ТОВ «Камелот СВ» (код ЄДРПОУ 34119099), зареєстроване розпорядженням голови Здолбунівською районної державної адміністрації від 26.04.2006 року за № 1 5961020000 000340, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.04.2006 року, зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 24589538 від 15.05.2006 року та перебуває на податковому обліку в Здолбунівській ОДПІ.

З досліджених доказів у справі вбачається, що в період з 22.12.2011 року по 28.12.2011 року на підставі направлення № 500 від 22.12.2011 року та наказу № 771 від 19.12.2011 року, посадовими особами Здолбунівської ОДПІ згідно із ст.ст. 20,75,78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Камелот СВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Гранд бізнес» (37267876) за червень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом перевірки № 3/23-34119099 від 05.01.2011 року.

В вказаному акті перевірки, міститься твердження про нікчемність та безтоварність господарських операцій позивача - ТОВ «Камелот СВ» та ТОВ "Грандбізнес". У зв'язку із чим перевіряючим органом зроблено висновок про порушення з боку ТОВ "Камелот СВ" вимог ч.1, 5 ст.202, ч.1 ст.215, п.1 ст. 216 ст.228 ЦК України, в частині недодержання зазначених вимог закону в момент вчинення правочинів , які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Та порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість за червень 2011 року в сумі 15 067грн.

На підставі акта перевірки № 3/23-34119099 від 05.01.2011 року Здолбунівською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000022340 від 19.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15068 грн. ( в тому числі за основним платежем - 15067 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення №0000022340 від 19.01.2012 року залишене без змін, скарга платника податків - без задоволення.

В ході судового розгляду справи висновки податкового органу про виявлені порушення податкового законодавства ТОВ «Камелот СВ» при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд бізнес» не знайшли свого підтвердження.

Судом встановлено, що між ТОВ «Камелот СВ» (Покупець) та ТОВ «Гранд бізнес» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № 020611 від 02 червня 2011 року у відповідності до умов якого, останнє зобов'язується поставити целюлозно-паперову продукцію, у відповідності до заявок та/або рахунків фактур, специфікацій ТОВ «Камелот СВ». (а.с. 57-61)

Пунктом 2.6 вказаного договору передбачено що підтвердженням передачі Товару від Продавця до Покупця є підпис представника Покупця на накладній.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 020611 від 02 червня 2011 року, ТОВ «Гранд бізнес» оформило видаткову накладну № РН-98 від 03.06.2011 року на загальну суму 90400 грн., в тому числі ПДВ - 15066,67 грн. та податкову накладну № 10 від 03.06.2010 року на загальну суму поставки в розмірі 90400 грн., в тому числі ПДВ - 15066,67 грн.(а.с. 54-55)

Податок на додану вартість в сумі 15066,67 грн., за вищевказаною податковою накладною, включено до податкового кредиту за червень 2011 року, який відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2011 року. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки та не заперечуються відповідачем.

ТОВ «Камелот СВ» оплатило ТОВ «Гранд бізнес» отриману продукцію та сплатило у вказаному платежі суму податку на додану вартість в розмірі 15066,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 243 від 03.06.2011 року на суму 90400 грн. (а.с. 56)

Факт декларування вказаних господарських операцій в розрізі зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Гранд бізнес», також підтверджується автоматизованим співставленням податкової звітності на рівні ДПА України, що відображено на дев'ятій сторінці акту перевірки ТОВ "Камелот СВ" та копією уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011 року наданого позивачем в ході судового розгляду справи.

Використання в господарській діяльності ТОВ «Камелот СВ» товарно-матеріальних цінностей (целюлозно-паперової продукції), отриманої від ТОВ «Гранд бізнес», підтверджується бухгалтерською довідкою про рух та подальшу реалізацію товарно-матеріальних цінностей в розрізі покупців та номенклатури постачання продукції. (а.с. 119)

Матеріалами справи стверджено, що ТОВ «Камелот СВ» отриману продукцію в подальшому реалізовано для ТОВ "Планета -друк" на підставі договору купівлі-продажу № 120111 від 31.01.2011 року згідно видаткових накладних № 164 від 31.08.2011р. (картон Арктика ф.70*100щ.300г/м2 - 966 кг) ; № 094 від 22.05.2012 р. (картон Prima Board ф.84 щ. 250г/м2 - 1769,2 кг); № 129 від 27.07.2012 р. ( картон Prima Board ф.84 щ. 250г/м2 - 330,8 кг), а також для ТОВ"Перфект Стайл" на підставі договору купівлі- продажу № 010611 від 01.06.2011 р. згідно видаткових накладних № 007,016 від 11.01-26.012012 р., № 030 від 13.02.2012 р. ( Картон Prima Board ф.70 щ.250г/м2 - 3037 кг.)

Представником позивача в судовому засіданні надані документально підтверджені докази факту транспортування паперової продукції по господарській операції з ТОВ «Гранд бізнес», а саме: наказ про відрядження № 59 від 31.05.2011 року по товариству «Камелот СВ»(а.с. 62); звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт № 71 від 03.06.2011 року(а.с. 63); подорожній лист № 0106 за період 31.05-03.06 2011 року(а.с. 64), які суд за своїм переконанням вважає належними та допустимими.

Заперечення представника відповідача про невідповідність наказу про відрядження № 59 від 31.05.2011 року термін якого встановлено по 03 червня 2011 року - даті відвантаження продукції згідно видаткової накладної № РН-98 від 03.06.2011 року , спростовується самим наказом, оскільки останній виданий терміном на чотири (4) дні з 31.05.2011 року - по 03.06.2011 року, тобто з охопленням ( включенням) дати - 03.06.2011 року.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень судом враховано, що порядок формування сум податкового кредиту до 01.01.2011року визначався Законом «Про податок на додану вартість». Відповідно до якого не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

З 01.01.2011року порядок формування сум податкового кредиту визначено Податковим Кодексом України.

Відповідно до абз. «а» п.198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2. ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи по взаємовідносинах між позивачем та контрагентом ТОВ "Гранд бізнес» відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з поставки целюлозно-паперової продукції.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

За таких обставин, позивач (на підставі вищевказаних норм права та обумовлених первинних та облікових документів, податкових накладних) правомірно відніс суму ПДВ за операціями з ТОВ "Грандбізнес" до складу податкового кредиту та мав право на їх віднесення до складу валових витрат.

Що ж стосується доводів відповідачата його представника, щодо нікчемності та безтоварності перелічених господарських операцій на підставі висновків про відсутність у контрагентів необхідних активів, трудових ресурсів, виробничих потужностей, відсутні їх за зареєстрованим місцезнаходженням та виявлення розбіжності у формуванні ними сум податкових зобов'язань за операціями з позивачем, то відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, акт перевірки позивача та акти перевірки його контрагента не містять жодного посилання на будь-які первинні документи або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують або вказують на наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленими контрагентами.

Акти перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містить лише припущення щодо відсутності наміру у контрагента позивача на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Покликання представника відповідача щодо відсутності у контрагента позивача власних технічних, трудових ресурсів та відсутності підприємств на дату проведення перевірки за їх зареєстрованим місцезнаходженням, виявлення розбіжностей у контрагентів щодо формування ними сум податкових зобов'язань за операціями з позивачем не спростовують обставин щодо фактичного надходження товарно-матеріальних цінностей позивачу за результатом з обумовленої операції .

Крім того установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільного правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визнання контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсним( у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних остатніми у такому ланцюгу платником податків.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань податком податків та його контрагентом.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини ТОВ "Камелот СВ" та ТОВ "Грандбізнес" та названих вище контрагентів порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, неналежне звітування до контролюючих органів, відсутність платників податків за зареєстрованим місцезнаходженням або інші будь-які протиправні дії одних платників податків не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ «Гранд бізнес» було зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, , а відтак згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV є достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Будь-які докази обізнаності позивача щодо можливих порушень ведення господарської діяльності його контрагентом - відсутні. Договори поставки товарів та виконання підрядних робіт, укладені між позивачем та ТОВ «Гранд бізнес», в судовому порядку недійсними не визнані.

За встановлених обставин, суд вважає що позивач - ТОВ «Камелот СВ» належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту у відповідних періодах по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд бізнес». Відповідачем не доведено порушення пунктів 198.1,198.3,198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що виключає донарахування ТОВ «Камелот СВ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Здолбунівською ОДПІ №0000022340 від 19.01.2012 року.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022340 від 19.014.2012 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15068 (п'ятнадцять тисяч шістдесят вісім) грн.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Камелот-СВ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 150, 67 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.