Постанова

від 19.09.2012 по справі 9374/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" вересня 2012 р. Справа № 2а-9374/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

за участю: представника позивача - Сімаковича П.Ю.,

представника відповідача - Подобайло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роспринт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роспринт" (далі - позивач або ТОВ "Роспринт") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 за №0000352201.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач стверджує, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акта ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС №189/22-106/32238903 від 26.03.2012 (акт перевірки) про безпідставне віднесення ТОВ "Роспринт" до складу податкового кредиту 133987грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промспецконсалтинг" за березень, квітень, червень-жовтень 2011 року та з ТОВ "Промтехноопт" за листопад 2011 року. Тому позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 за №0000352201, прийняте на підставі акта №189/22-106/32238903 від 26.03.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 за №0000352201 прийнято ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України; суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податковому повідомленні - рішенні від 21.05.2012 за №0000352201, є обґрунтованими.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцем ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РОСПРИНТ», код ЄДРПОУ 32238903, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Промспецконсалтинг" код ЄДРПОУ 37091549 за період: березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011р. та ТОВ "ПРОМТЕХНООПТ" код за ЄДРПОУ 37092055 за листопад 2011р., за результатами якої складено акт №189/22-106/32238903 від 26.03.2012 (т.3 а.с.211-227).

Згідно з висновками акта перевірки №189/22-106/32238903 від 26.03.2012 встановлено порушення ТОВ "Роспринт"

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «РОСПРИНТ» з ТОВ «Промспецконсалтинг» код ЄДРПОУ 37091549 за період: березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011р. та ТОВ "ПРОМТЕХНООПТ" код за ЄДРПОУ 37092055 за листопад 2011р.;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 133987грн., у т.ч. за березень 2011р. на суму 5240грн., за квітень 2011р. на суму 19348грн., за червень 2011р. на суму 27745грн., за липень 2011 року на суму 13225грн., за серпень 2011 року на суму 13080грн., за вересень 2011 року на суму 14189грн., за жовтень 2011 року на суму 20030грн., за листопад 2011р. на суму 21130грн.

На підставі акта перевірки №189/22-106/32238903 від 26.03.2012 відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 за №0000352201 (т.1 а.с.9) про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ТОВ "Роспринт" з податку на додану вартість на 154401,50грн., у тому числі: 133987грн. - за основним платежем та 20414,5грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом встановлено, що ТОВ "Роспринт" включило до складу податкового кредиту 133987грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Промтехноопт".

В обґрунтування правомірності включення зазначеної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту позивачем подано до суду копії договору оренди транспортних засобів, договору оренди приміщення, договору купівлі-продажу №209 від 02.09.2010 з додатками, договору купівлі-продажу №211 від 01.11.2011, рахунків, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, платіжних доручень, договорів сервісного обслуговування комп'ютерної та іншої оргтехніки, що містяться в матеріалах справи.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Положеннями ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з цим суд зазначає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції, інакше такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

ТОВ "Строймонтажсервис-3" включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Промтехноопт".

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №209 від 02.09.2010, укладеного між ТОВ "Промспецконсалтинг" (продавець) та ТОВ "Роспринт" (покупець), та договору купівлі-продажу №211 від 01.11.2011, укладеного між ТОВ "Промтехноопт" (продавець) та ТОВ "Роспринт" (покупець), продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: витратні матеріали для друкувальної та копіювальної техніки, побутове обладнання, паяльне обладнання, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати ці товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "Роспринт".

Однак, крім вищезазначених документів до перевірки та до матеріалів справи позивачем не надано документи, які підтверджують фактичне переміщення товару (товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують навантаження та розвантаження придбаної продукції) від постачальників ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" на адресу підприємства ТОВ "Роспринт".

За визначенням п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухалтерський облік та фінансову звітність в Україні"на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи необхідність складення облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки ТОВ "Роспринт" кошти на виконання договору перераховувались без мети реального настання правових наслідків, а з метою несплати податків контрагентом, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд бере до уваги посилання ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС в акті перевірки ТОВ "Роспринт" на акти перевірок контрагента позивача ТОВ "Промспецконсалтинг", якими встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1, 5 ст.203, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1, 3.2 акту перевірки постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187; п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, ст.134, 135, 138 Податкового кодексу України; ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" завищено податкові зобов'язання та податковий кредит за березень та квітень 2011 року.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність підтвердження реального отримання позивачем товарів за договорами, укладеними з ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Промтехноопт", тому ТОВ "Роспринт" безпідставно віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 133987грн.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки №189/22-106/32238903 від 26.03.2012 про порушення ТОВ "Роспринт" ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «РОСПРИНТ» з ТОВ «Промспецконсалтинг» код ЄДРПОУ 37091549 за період: березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011р. та ТОВ "ПРОМТЕХНООПТ" код за ЄДРПОУ 37092055 за листопад 2011р.;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 133987грн., у т.ч. за березень 2011р. на суму 5240грн., за квітень 2011р. на суму 19348грн., за червень 2011р. на суму 27745грн., за липень 2011 року на суму 13225грн., за серпень 2011 року на суму 13080грн., за вересень 2011 року на суму 14189грн., за жовтень 2011 року на суму 20030грн., за листопад 2011р. на суму 21130грн.

Тому суд також вважає правомірним застосування до ТОВ "Роспринт" штрафу в сумі 20414,5грн. на підставі ст.123 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 за №0000352201 прийнято ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому позовні вимоги про скасування вказаного податкового повідомлення - рішення суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Роспринт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 26 вересня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников