Рішення

від 16.10.2012 по справі 5006/12/138/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.12 р. Справа № 5006/12/138/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Електронікс», м. Харцизьк

про стягнення 72619,32грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коломенська С.С. - за довіреністю;

від відповідача: Хлєбніков І.І. - директор

По справі була оголошена перерва з 06.09.2012р. на 18.09.2012р. на 09год. 50хвил. та з 02.10.2012р. на 16.10.2012р. на 10год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Приватним акціонерним товариством «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Електронікс», м. Харцизьк про стягнення основного боргу в сумі 57935,37грн., пені в сумі 11522,02грн. та 3% річних в сумі 3161,93грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №Кр 20/12-2011и від 20.12.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, однак належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 57935,37грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 11522,02грн. та 3% річних в сумі 3161,93грн.

Заявою, наданою суду 02.10.2012р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 299320,17грн., яка розрахована позивачем з урахуванням гарантійного платежу в сумі 255839,40грн. та відповідно позивачем були перераховані пеня, яка складає 9411,46грн. та 3% річних, які складають 4600,59грн. Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку, що вона відповідає приписам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Відтак судом розглядають позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 299320,17грн., пені в сумі 9411,46грн. та 3% річних в сумі 4600,59грн.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 27.09.2012р. позов не визнає повністю та зазначає, що позивачем не було здійснено фактичної передачі спірного приміщення у користування відповідачу, у зв'язку із чим відповідач вважає договір оренди №КР 20/12-2011и від 20.12.2012р. неукладеним на підставі чого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У додаткових запереченнях від16.10.2012р. відповідач також зазначає, що у директора товариства взагалі не було дозволу на укладання спірного договору, а отже за твердженням відповідача даний договір є недійсним, що є підставою для відмови у позові.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між приватним акціонерним товариством «Торговий дом Астрон» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВМ Електронікс» (Орендар) 20 грудня 2011р. було укладено договір оренди №Кр 20/12-2011и, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться в об'єкті нерухомості за адресою: м. Краматорськ, бул. Краматорський, 18, 2-й поверх.

Площа приміщень, що передаються в оренду складають: торгівельні приміщення - 1300,68кв.м., адміністративно-побутові приміщення - 144,78кв.м., загальна площа приміщень складає 1445,46грн. (п.1.2. договору).

Відповідно до умов п.1.5. договору приміщення передаються Орендарю у користування на строк з 01.02.2012р. по 20.11.2014р.

Згідно п.2.1. договору приміщення передаються в користування за актом приймання-передачі. Приміщення вважається переданим з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі приміщення. За приписами п.3.1. договору для забезпечення своїх зобов'язань за даним договором Орендарем протягом 5 банківських днів після укладання даного договору вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця гарантійний платіж в розмірі орендної плати за два місяці, який залишається у орендодавця до закінчення строку дії договору.

При дострокову розірванні договору за ініціативою орендаря, а також у разі здійснення орендатором дій, направлених на звільнення приміщень без попереднього попередження орендодавця про намір розірвати договір оренди та при достроковому розірванні договору за вимогою орендодавця, у випадках передбачених п.12.1. даного договору, гарантійний платіж поверненню не підлягає. (п.3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що нарахування орендної плати починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщень та здійснюється до підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень з орендного користування. Базова орендна плата за всю площу орендованого приміщення не містить вартість комунальних платежів, експлуатаційних послуг та складає на момент укладання договору 127919,70грн. в т.ч. ПДВ(п.4.2. договору).

Відповідно до п.4.3. договору орендар сплачує орендну плату за перший місяць в формі авансового платежу в розмірі пропорційному строку користування приміщенням за поточний місяць. Орендна плата вносить на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в даному договорі в строк до 6 числа поточного місяця авансовим платежем за поточний місяць (п.4.6. договору).

За приписами п.4.13 договору вартість комунальних платежів не включається у вартість оренди приміщень і орендар відшкодовує орендодавцеві в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі пред'явленого рахунку Орендодавцем витрати за комунальні послуги (вода, стоки, теплова енергія, вивезення ТПВ) за попередній місяць по фактичним даним приладів обліку або розрахунковим шляхом пропорційної орендованій площі у разі відсутності приладів обліку. Також орендар відшкодовує орендодавцю на підставі пред'явленого рахунку орендодавцем витрати на електроенергію по фактичним даним приладів обліку шляхом авансування, в строк до 2 числа поточного місяця в розмірі 100% вартості спожитої електроенергії в попередньому місяці. (4.13.1. договору).

Згідно пунктів 5.4., 5.6. договору сторони домовилися, що вартість експлуатаційних послуг за даним договором складає 10,00грн. в місяць за 1 кв.м. орендованих приміщень, які сплачуються орендарем щомісячно в строк до 6 числа поточного місяця авансовим платежем за поточний місяць.

Згідно п.6.3.4. договору орендар зобов'язався здійснювати всі необхідні платежі, які пов'язані із орендою приміщення.

У разі невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання орендарем зобов'язань, передбачених пунктами 3.1, 4.6, 4.13, 4.13.1, 5.6, 8.4 даного договору Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від розміру невиконаного у встановлений даним договором строк зобов'язання за кожний день прострочення. (п.11.4. договору).

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір може бути розірвано достроково за письмових повідомленням орендодавця в односторонньому порядку у разі, зокрема, відхилення від внесення орендної плати, відшкодування вартості витрат за комунальні послуги, оплати вартості експлуатаційних витрат, уплати штрафних санкцій, в розмірі та на умовах передбачених даним договором на строк більше 30 календарних днів з моменту нарахування, а також у разі систематичної (більше двох разів) часткової несплати орендної плати в строки, передбачені п. 4.6. даного договору.

Договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця або зі спливом 5 днів з дня відправлення орендодавцем поштовою установою заказного листа з повідомленням на адресу орендаря.

Договір діє з моменту його підписання до 20.11.2014р., а в частині зобов'язань орендаря відносно орендної плати та інших платежів - до повного виконання зобов'язань.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору 03 лютого 2012р. між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення площею 1445,46кв.м., яке знаходиться за адресою м. Краматорськ, б-р Краматорський, 18 (2-й поверх).

Між сторонами, відповідно до умов укладеного договору, були складені та підписані акти наданих послуг, в яких сторони фіксували надані орендодавцем послуги їх кількість, ціну та загальну вартість. Всього актів було підписано між сторонами на загальну суму 525938,21грн.

За надані послуги позивачем були виставлені до оплати рахунки всього на загальну суму 928727,97грн.

12 квітня 2012р. відповідачем на адресу позивача було надіслано повідомлення про дострокове розірвання договору з 16.07.2012р. в односторонньому порядку за ініціативою орендаря.

01 червня 2012р. позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення №261 про дострокове розірвання договору, у зв'язку із порушенням орендарем умов п.4.6., 6.3.4. договору та наявністю заборгованості станом на 31.05.2012р. в сумі 182841,82грн.

Оскільки дане повідомлення було надіслано на адресу відповідача 01.06.2012р., а за приписами п.12.2. договору даний договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця або зі спливом 5 днів з дня відправлення орендодавцем поштовою установою заказного листа з повідомленням на адресу орендаря, суд дійшов висновку, що договір оренди №20/12-2011и від 20.12.2011р. вважається розірваним з 06.06.2012р.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 299320,17грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 5.2 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10-го числа кожного місяця, у якому здійснюється оренда.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №Кр 20/12-2011и від 20.12.2011р. належним чином не виконав, орендну плату сплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 299320,17грн., що підтверджується матеріалами справи. При розрахунку даної заборгованості позивачем не було зараховано в рахунок виконання зобов'язань по сплаті орендної плати гарантійного платежу в сумі 255839,40грн., тобто розрахунок суми боргу було здійснено без його врахування, оскільки за приписами п.3.3 договору при достроковому розірванні договору за вимогою орендодавця, у випадках передбачених п. 12.1. даного договору (відхилення від внесення орендної плати, відшкодування вартості витрат за комунальні послуги, оплати вартості експлуатаційних витрат, уплати штрафних санкцій, в розмірі та на умовах передбачених даним договором на строк більше 30 календарних днів з моменту нарахування, а також у разі систематичної (більше двох разів) часткової несплати орендної плати в строки, передбачені п.4.6. (даного договору) гарантійний платіж поверненню не підлягає.

Отже, оскільки спірний договір було достроково розірвано орендодавцем за невиконання орендарем умов договором, а саме порядку та строків оплати орендних та інших платежів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 299230,17грн. без урахування гарантійного платежу в сумі 255839,40грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості за оренду приміщення в сумі 299320,17грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4600,59грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним та за розрахунком суду складає 4587,16грн. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних в сумі 4600,59грн. підлягають задоволенню частково в сумі 4587,16грн.

Щодо стягнення пені в сумі в сумі 9411,46грн. на підставі умов п.11.4 договору оренди суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені, який відповідно до вимог закону позивачем здійснений із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ суд встановив, що він є арифметично невірним та за розрахунком суду складає 9387,09грн. Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9411,46грн підлягають задоволенню частково в сумі 9387,09грн.

Заперечення відповідача, що фактичної передачі нежитлового приміщення за договором оренди №Кр20/12-2011и від 20.12.2011р. не відбулося, оскільки акт приймання-передачі нібито не містить підпису директора ТОВ «АВМ Електронікс» судом не приймається, з огляду на наступне.

Позивачем до матеріалів справи були надані докази часткової оплати відповідачем послуг за оренду приміщення та за комунальні послуги, а саме копії виписок з банку всього на загальну суму 611953,20грн., в яких призначення платежу зазначено як «плата за оренду нежитлового приміщення за договором №Кр20/12-2011и від 20.12.2011р. або гарантійний платіж за цим договором чи сплата комунальних послуг».

В Додатку 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, яка Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 в Номері поля №19 «Призначення платежу» передбачено, що Цей реквізит у платіжних дорученнях та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 цієї Інструкції.

Пунктом 3.6. Глави 3 «Розрахунки із застосуванням платіжних доручень» зазначеної Інструкції передбачено, що платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами: - за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо); - у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством України та/або обумовлено в договорі; - для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого законодавством України; - для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; - для сплати податків і зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів; - в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або законодавства України.

Пунктом 3.8. Глави 3 «Розрахунки із застосуванням платіжних доручень» зазначеної Інструкції передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником, тобто відповідачем по справі, так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник та отримувач у договорах між ними, саме в укладеному між позивачем та відповідачем по справі договорі оренди майна, можуть установлювати додаткові вимоги до даних, які потрібно зазначати в реквізиті "Призначення платежу". Посилання на суму податку на додану вартість платник робить у випадках, передбачених законодавством України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Тобто здійснюючи платежі, відповідач, підтвердив існування між сторонами договірних зобов'язань, факт прийняття у користування орендованого приміщенням, яке є предметом договору та обов'язок відповідача сплачувати плату за оренду переданого майна. Жодних заперечень відповідача з приводу безпідставності набуття зазначених коштів позивачем суду представлено не було. Отже, відповідач здійснюючи періодичні та систематичні перерахування коштів за договором оренди №Кр20-12-2011 від 20.12.2011р. на розрахунковий рахунок позивача своїми діями та волевиявленням саме підтвердив факт прийняття у користування спірного приміщенням та засвідчив наявність укладеного між ним та позивачем договору оренди майна на підставах передбачених нормами ЦК України та ГК України, згідно якого саме і утворилась заборгованість.

Заперечення відповідача, що у директора товариства взагалі не було дозволу на укладання спірного договору, а отже за твердженням відповідача даний договір є недійсним, судом також не приймається з огляду на наступне.

Згідно із приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до вимог передбачених ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Під час розгляду зазначеної справи судом не визнанно даний договір недійсним, а тому він є правомірним і сторони правочину повинні виконувати свої обов'язки належним чином згідно умов зазначених в договорі оренди майна.

Таким чином, якщо відповідач вважає, що спірний договір є недійсним або неукладеним, а також у разі порушення позивачем своїх зобов'язань за договором №Кр20/12-2011и від 20.12.2011р. відповідач має право звернутися до суду з відповідним позовом.

З огляду на вищевикладене відповідач не надав до матеріалів справи жодного доказу, який би спростовував його обов'язок оплатити у повному обсязі орендних платежів за договором №Кр20/12-2011и від 20.12.2011р. та підтверджував відсутність заборгованості у розмірі 299320,17грн. Відтак вимоги позивача щодо стягнення боргу у розмірі 299230,17грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вимог передбачених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, яка Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, статтями 6, 11, 15, 16, 202, 204, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625, 626, 627, 629, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, статтями 20, 67, 173, 174, 193, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись статтями 1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Електронікс», м.Харцизьк про стягнення основного боргу в сумі 299320,17грн., пені в сумі 9411,46грн. та 3% річних в сумі 4600,59грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Електронікс» (86700, м. Харцизьк, Пров. Шмідта, 2, код ЄДРПОУ 37220541) на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» (84301, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6, п/р 26008198019601 в Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк», м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 20387067) борг в сумі 299320,17грн., пеню в сумі 9387,09грн. та 3% річних в сумі 4587,16грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Електронікс» (86700, м. Харцизьк, Пров. Шмідта, 2, код ЄДРПОУ 37220541) на користь Приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» (84301, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6, п/р 26008198019601 в Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк», м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 20387067) витрати по сплаті судового збору в сумі 6266,64грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.10.2012р.

Суддя Тоцький С.В.