Постанова

від 18.10.2012 по справі 39/141

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2012 р. справа №39/141

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Бойченко К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача Культе Д.В., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 07.08.2012 р. (підписано 10.08.2012 р.) у справі№ 39/141 (головуючий Морщагіна Н.С., судді Говорун О.В., Колесник Р.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кабельелектропрофі", м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області простягнення заборгованості в сумі 137 063,19 грн., інфляційних в сумі 15 762,27 грн., 3% річних в сумі 5 202,79 грн.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельелектропрофі", м. Луганськ (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 137 063,19 грн., інфляційних в сумі 15 762,27 грн., 3% річних в сумі 5 202,79 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2012р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 137 063, 19 грн., інфляційні в сумі 15 762, 27 грн., 3% річних в сумі 5 202, 79 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обстави, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на ненастання строку для оплати спірної продукції через відсутність доказів підписання між сторонами акту приймання-передачі продукції відповідно до вимог п. 2.5. Договору, а також через не виконання позивачем умови п. 6.1. Договору у вигляді не надання рахунку-фактури на оплату поставленого товару.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2012р. змінено склад судової колегії, суддів Діброву Г.І. та Принцевську Н.М., у зв'язку з відпусткою останніх, було змінено на суддів Черноту Л.Ф. та Бойченка К.І.

Представник позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності відповідача, який не скористався правом участі в судовому засіданні, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір №15/234 від 19.02.2010р. (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався в обумовлений в цьому договорі строк передати відповідачу товар, а відповідач отримати та оплатити товар у відповідності з умовами цього договору.

Строк дії вищезазначеного Договору встановлений до 31.12.2011р.

Найменування, номенклатура, кількість, якісні та інша характеристики продукції, її ціна та строки поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 Договору).

У виконання умов Договору сторонами були підписані три специфікації до Договору: специфікація №1 від 19.02.2010р., специфікація №2 від 19.05.2010р. та специфікація №3 від 25.05.2010р.

За вказаних специфікаціях сторони погодили поставку продукції на умовах СРТ м. Краматорськ (Інкотермс-2000) із зазначенням строків поставки товару, його найменування, кількості та якісних показників. Строк оплати у всіх трьох специфікаціях встановлений протягом 30 днів після факту поставки. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

У відповідності до вказаних специфікацій, на виконання умов Договору, за видатковими накладними №КЭ-0000066 від 05.03.2010р., №КЭ-0000241 від 26.05.2010р., №КЭ-0000217 від 13.05.2010р., позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 256 621, 67 грн.

Поставлену згідно означених видаткових накладних продукцію на підставі довіреностей №447 від 04.03.2010р., №1093 від 21.05.2010р., №1012 від 13.05.2010р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених та вищевказаних видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого перед позивачем склалась сума заборгованості в розмірі 137 063, 19 грн., доказів оплати якої суду не надано.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про ненастання строку оплати товару через відсутність доказів виставлення позивачем рахунків, оскільки специфікаціями настання строку оплати пов'язано із фактом поставки, а не виставленням рахунків.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Оскільки при прийманні продукції, відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, судова колегія вважає, що це свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.

Щодо відсутності актів приймання-передачі, то за умови наявності належно оформлених видаткових накладних, що містять тотожні відомості, які б значились в акті прийому-передачі товару, факт отримання відповідачем спірної продукції є підтвердженим.

Крім того, відповідачем не надано доказів відсутності у бухгалтерському обліку підприємства вищезазначеної господарської операції, або операції на іншу суму.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на законі та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу у розмірі 137 063, 19 грн. є вірним.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути 3% річних в сумі 5 202, 79 грн., нарахованих за період з 26.03.2010р. по 13.07.2011р. та інфляційних в сумі в сумі 15 762, 27 грн. за період з 01.08.2010р. по 30.06.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5 202, 79 грн., нарахованих за період з 26.03.2010р. по 13.07.2011р. та інфляційних в сумі в сумі 15 762, 27 грн. за період з 01.08.2010р. по 30.06.2011р., судова колегія вважає його вірним.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 07.08.12 року у справі №39/141 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2012 року у справі №39/141 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС