Ухвала

від 16.10.2012 по справі 5017/1606/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5017/1606/2012         ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

У Х В А Л А про припинення провадження "16" жовтня 2012 р.                                                   Справа № 5017/1606/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А., Поліщук Л.В. При секретарі: Соколова Ю.М. (склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду від 16.10.2012р. № 817) Учасники сторін у справі про банкрутство ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на ухвалу  господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. по справі  № 5017/1606/2012 за заявою ТОВ „Роверлайн-Моторс” до ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” про банкрутство Відповідно до ст. 81-1 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Встановила: Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. за заявою  ТОВ „Роверлайн-Моторс” було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” за спрощеною процедурою, на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 83 217,06 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Одеської області від 26.06.2012р. ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі –ТОВ „Роверлайн-Моторс”, якого зобов'язано письмово повідомити про визнання ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та надати до суду звіт; скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Заборонено накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника. Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинено юридичну особу –ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім”, припинено провадження у справі. Не погоджуючись з цією ухвалою суду від 31.07.2012р., Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального права та процесуального права, а саме: ст.ст. 33, 34 ГПК України, та ст.ст. 1, 7, 14, 40, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. ТОВ „Роверлайн-Моторс” звернулось до апеляційної інстанції з клопотанням про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, з мотивів викладених у клопотанні. Клопотання ТОВ „Роверлайн-Моторс” про відкладення розгляду справи № 5017/1606/2012 про банкрутство ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім”, у зв'язку з зайнятістю представника ініціюючого кредитора–Шер Ю.О. (за довіреністю) у іншій справі, яка розглядається у Приморському районному судді м. Одеси, судовою колегією не приймається, оскільки відповідно до приписів ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб, крім їх керівників, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації (частини 2 - 3 ст. 28 ГПК України), а тому у ТОВ „Роверлайн-Моторс” не існує перешкод для направлення до суду з метою участі у відкритому судовому засіданні від 16.10.2012р. іншого повноважного представника та реалізації у зв'язку з цим процесуального права, передбаченого ст. 129 Конституції України та ст. 22 ГПК України. Учасники провадження у справі про банкрутство ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім”, в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про причини неявки не повідомили. Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. у справі про банкрутство ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка всіх учасників провадження, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.      Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків. Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім  випадків, встановлених законом (п.8). Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне  та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Тобто, реалізація конституційного права на  апеляційне та  касаційне оскарження судового рішення  перебуває в залежності від положень процесуального закону. Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку –ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку. Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Одночасно з цим, у відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4–1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей. Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство). Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут);  учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Цією статтею також унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Наведений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство стаття 1 вищеназваного закону відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство. Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена в його постановах від 14.03.2012р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012р. у справі № 5023/5820/11, від 15.05.2012р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78. Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень. Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника. Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. про порушення провадження у даній справі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби зобов'язано провести позапланову перевірку ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” згідно ст.78.1.7 Податкового кодексу України та в строк, передбачений ст. 82.2 Податкового кодексу України, надати до суду відповідний акт. Отримання вказаної ухвали органом ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби підтверджується поштовим повідомленням. (а.с. 51) Натомість, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, незважаючи на обізнаність про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, про що також свідчать подані до господарського суду листи від 08.06.2012р. № 18926/9/10-117 та 09.07.2012р. № 24063/9/10-117 (а.с. 67, 84), з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталась. У відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  від 23.03.2012р. № 3 „Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України”, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження. Також слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі питання про права і обов'язки органу податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувалися - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. Крім іншого, в апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби жодним чином не посилається на наявність у ТОВ „Ферротрейдінг-Ексім” заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до нього, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 85, 86, ст. 91, 106Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА : Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. по справі № 5017/1606/2012 за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - припинити. Справу № 5017/1606/2012 повернути господарському суду Одеської області.           Головуючий суддя                                                                                Воронюк О.Л. Суддя                                        Єрмілов Г.А.           Суддя                                                                                                    Поліщук Л.В.