Постанова

від 16.10.2012 по справі 5017/1671/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1671/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів: Лисенко В.А. та Мацюри П.Ф.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в. о. голови суду)

при секретарі судового засідання -Стеблиненко В.С.

за участю представників:

від Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" -Шишкін М.В., за дов. № 266 від 14.08.2012 р.

від Приватного підприємства "Водний статус" - не з'явився;

від Фірми "Пет Інтернешнл" (Дочірнє підприємство Приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс") - не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Водний статус"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2012 р.

у справі № 5017/1671/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Водний статус";

2) Фірми "Пет Інтернешнл" (Дочірнє підприємство Приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс")

про визнання договору оренди нерухомого майна недійсним з моменту укладення та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів: Приватного підприємства «Водний статус»та Фірми «Пет Інтернешнл»(Дочірнє підприємство Приватного підприємства «Кристал-Дістріб'терс»), в якій просило суд: визнати договір оренди нерухомого майна від 17.02.2009, укладеного між Фірмою «Пет Інтернешнл»(Дочірнє підприємство Приватного підприємства «Кристал-Дістріб?ютерс») та Приватним підприємством «Водний статус», недійсним з моменту укладення; зобов'язати Приватне підприємство «Водний статус»негайно повернути Фірмі «Пет Інтернешнл»(Дочірнє підприємство Приватного підприємства «Кристал-Дістріб?ютерс») 21/100 частини виробничих будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Райдужна, буд. 37-А, отриманих в користування відповідно до договору оренди нерухомого майна від 17.02.2009 р., у стані, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу; стягнути з Приватного підприємства «Водний статус»на користь Одеської філії ПАТ «Кредитпромбанк»судовий збір у розмірі 1073 грн.

Ухвалою місцевого господарського суду від 07.06.2012 року було порушено провадження у справі №5017/1671/2012.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.08.2012 року (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково: зобов'язано Приватне підприємство «Водний статус»повернути Фірмі «Пет Інтернешнл»(Дочірнє підприємство Приватного підприємства «Кристал-Дістріб?ютерс») 21/100 частини виробничих будівель, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Райдужна, буд. 37-А, отриманих в користування відповідно до договору оренди нерухомого майна від 17.02.2009 р., у стані, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу, а також судом вирішено стягнути з Приватного підприємства «Водний статус» на користь ПАТ «Кредитпромбанк»536 грн. 50 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано відсутністю правових підстав користування Приватним підприємством «Водний статус»приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Райдужна, буд. 37-А, у зв'язку із встановленням факту нікчемності такого правочину, як договір від 17.02.2009р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кредитпромбанк»в частині визнання договору від 17.02.2009р. недійсним суд першої інстанції керувався статтею 215 ЦК України, відповідно до якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Приватне підприємство «Водний статус»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2012 р. скасувати.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що суд не має підстав вважати договір від 17.02.2009 р. недійсним, адже згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третью, п?ятою та шостою статті 203 ЦК України. А ті підстави, що вказує суд є несуттєвими.

Також, доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що на момент укладення договору від 17.02.2009р. проходили постійні зміни арбітражного керуючого Фірми «Пет Інтернешнл»і сторони не мали можливості надати правочину легітимного характеру і врахувати вимоги чинного законодавства.

Крім того, як зазначає скаржник, арбітражний керуючий Ананьєв П.С. уклав даний договір задля виконання своїх обов'язків по охороні майна, маючи на те обсяг правоздатності, наданий йому постановою суду від 09.02.2009 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02 жовтня 2012 року о 10:30, про що сторони повідомлені належним чином.

01.10.2012 р. від ПП „Водний статус" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 5017/1671/2012 на більш пізніший термін.

У зв'язку із відпусткою головуючого судді Філінюка І.Г., розгляд апеляційної скарги Малого приватного підприємства „Віртус", було перенесено на 16.10.2012 р. о 12:30 год., про що учасників процесу повідомлено 02 жовтня 2012 р.

У судове засідання 16.10.2012 р. з'явився представник позивача. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином.

15.10.2012 р. до суду надійшло клопотання представника ПП „Водний статус" про відкладення розгляду справи № 5017/1671/2012 на більш пізніший термін, у зв'язку із неможливістю останнім бути присутнім у судовому засіданні за станом здоров'я.

У судовому засіданні 16.10.2012 року вказане клопотання судовою колегією було розглянуто та відхилено.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 02.02.2006р. між ВАТ „Кредитпромбанк" та Фірмою "Пет Інтернешнл" (ДП ПП „Кристал-Дістріб`ютерс") укладено кредитний договір №07/01/06-КЛТ із низкою додаткових угод, яким встановлено: процедуру та умови надання банком кредитів позичальнику в межах загальної суми 2 000 000 доларів США, процедуру та умови повернення позичальником отриманих коштів та сплату процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та обов'язки сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів (арк. спр. 22-36).

06.03.2006р. між позивачем та Фірмою "Пет Інтернешнл" (ДП ПП „Кристал-Дістріб`ютерс") було укладено договір іпотеки №0607/01/101/06-КЛТ. Відповідно до вказаного договору, із врахуваням змін та доповнень до нього, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем-2 було передано виробничі будівлі, загальною площею 1711,9 кв.м. (38/100 частин домоволодіння), що знаходяться в м. Одесі по вул. Райдужна, 37-А (арк. спр. 40-44).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2008р. (арк. спр. 14) порушено провадження у справі №7/296-08-4637 про визнання банкрутом Фірми "Пет Інтернешнл" (ДП ПП „Кристал-Дістріб`ютерс").

Постановою господарського суду у справі №7/296-08-4637 від 09.02.2009р. (арк. спр. 15) Фірму "Пет Інтернешнл" (ДП ПП „Кристал-Дістріб`ютерс") визнано банкрутом, відносно неї відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ананьєва Сергія Павловича.

17.02.2009 року між Фірмою "Пет Інтернешнл" (Дочірнє підприємство Приватного підприємства "Кристал-Дістріб'ютерс) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ананьєва С.П. (орендодавець) та ПП "Водний статус" (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове володіння та користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове володіння та користування нерухоме майно, а саме: 21/100 частина домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Райдужна, буд. 37-А (арк. спр. 45-47).

Строк дії договору, відповідно до п. 12.1. договору, встановлюється з моменту укладення і діє до 17.02.2013 року.

17.02.2009 р. між сторонами договору оренди нерухомого майна було складено та підписано акт прийому-передачі орендованого майна (арк. спр. 48).

Проаналізувавши викладені обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, на момент укладення спірного договору орендодавця було визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом.

Стаття 51 Господарського кодексу України передбачає, що підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняття рішення про надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість належить до компетенції комітету кредиторів.

В матеріалах справи відсутні докази надання згоди комітетом кредиторів на укладення договору оренди, що свідчить про порушення при укладенні договору оренди 17.02.2009 р. вимог ст. 23, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Поміж іншого, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Пунктом 3.1.2. договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець зобов'язаний, не заставляти майно та не передавати його в наступну іпотеку або оренду без письмової згоди іпотекодержателя.

Відсутність доказів надання банком згоди на передачу в оренду частини будівлі, яка перебуває в іпотеці останнього, свідчить про порушення ст. 9 Закону України "Про іпотеку" при укладенні спірного договору.

Між іншим, як встановлено місцевим господарським судом, ПП "Водний Статус" жодного разу не перерахував на рахунки Фірми "Пет Інтернешнл" (ДП ПП „Кристал-Дістріб`ютерс") орендну плату за користування нерухомим майном.

Судова колегія вбачає за доцільне звернути увагу на суперечливість доводів скаржника, оскільки останній вказуючи на безпідставність висновків місцевого господарського суду щодо недійсності договору від 17.02.2009 р., водночас посилається на неможливість надати правочину легітимного характеру і врахувати вимоги чинного законодавства, у зв'язку із, на той момент, постійними змінами арбітражного керуючого Фірми «Пет Інтернешнл».

Не заслуговують на увагу судової колегії доводи скаржника відносно безпідставності висновків місцевого господарського суду про недійсність договору від 17.02.2009 р., оскільки законодавством прямо встановлені відповідні умови, необхідні для чинності правочину.

Частиною 2 статті 793 Цивільного кодексу України чітко встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату. Цивільним законодавством не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину у разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію.

Судом встановлено, що спірний договір від 17.02.2009 року укладено строком на 4 роки, однак всупереч нормам чинного законодавства, вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації в даному випадку дотримано не було.

Посилання скаржника на неможливість надати правочину легітимного характеру і врахувати вимоги чинного законодавства, у зв'язку із, на той момент, постійними змінами арбітражного керуючого Фірми «Пет Інтернешнл»не знімає зі сторін обов'язку з дотримання вимог ч. 3 ст. 640, ч. 1 ст. 210 та ст. 794 ЦК України щодо обов'язковості державної реєстрації такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про правомірність відмови місцевим господарським судом у задоволенні позову в частині визнання договору від 17.02.2009 року недійсним.

Аналогічної правової позиції дотримується Пленум Верховного Суду України, що відображено у п. 8 його Постанови від 06 листопада 2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Згідно пункту 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними, необхідно враховувати, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.

Проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність знаходження ПП "Водний Статус" у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Райдужна, буд. 37-А.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги зводяться до довільного тлумачення норм діючого законодавства на власну користь, колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, прийнятого в результаті системного та всебічного аналізу відповідних норм, з урахуванням встановлених обставин справи.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. 104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 20.08.2012 р. у справі № 5017/1671/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Водний статус" -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 18.10.2012 р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Мацюра П.Ф.