Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а-11660/09/4/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року м. Київ К-27051/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року

у справі № 2а-11660/09/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара»(позивач) до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (відповідач) задоволено. Визнано частково протиправним та скасовано рішення № 0010602303 від 03 вересня 2009 року в частині застосування до ТОВ «Ніагара»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 218,20 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ніагара»3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку магазину-кафетерію, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 1594/01/12/23/24498269 від 20 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0010602303 від 03 вересня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 343,95 грн.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації на загальну суму в розмірі 1 609,10 грн.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на відсутність за місцем реалізації на момент проведення перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, що підтверджують надходження товарно-матеріальних цінностей.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 5 статті 8 Закону № 996-XIV передбачено, що підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, облік товарних запасів на підприємстві ведеться за місцем зберігання товарів, а первинні документи на момент проведення перевірки знаходились у керівника ТОВ «Ніагара».

При цьому, судами встановлено, що під час проведення перевірки відповідач мав можливість витребувати у позивача документи на підтвердження надходження товарно-матеріальних цінностей та пересвідчитись у їх наявності, однак не реалізував повноваження, надані йому статтею 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР відсутні.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.