Постанова

від 16.10.2012 по справі 5017/1540/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5017/1540/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Куровського С.В.

Коробенка Г.П.

За участю : представника ТОВ "Стоп" -Бєлоусової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 р. та постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. по справі № 5017/1540/2012 про банкрутство ТОВ "Стоп", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2012 р. порушено провадження по справі №5017/1540/2012 про банкрутство ТОВ "Стоп", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. по справі № 5017/1540/2012 /суддя Лепеха Г.А./ боржника - ТОВ "Стоп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Сіняєва Л.А., якого зобов'язано у п'ятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання банкрутом ТОВ "Стоп" та провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст.25-31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 р. по справі № 5017/1540/2012 /судді : Жеков В.І., Сидоренко М.В., Аленін О.Ю./ постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 р. та постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження по справі припинити.

ТОВ "Стоп" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що висновки суду першої та апеляційної інстанції відповідають вимогам Закону та фактичним обставинам справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постанова господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. про визнання ТОВ "Стоп" банкрутом, в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мотивована тим, що комісією з припинення юридичної особи боржника були виконані вимоги, передбачені ч.5 ст.60, ч.4ст.105, ч.ч.1,3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України щодо ліквідації боржника , боржник - ТОВ "Стоп" припинив свою підприємницьку діяльність, а вартості його майна недостатньо для погашення боргів перед кредитором - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси в сумі 49 637,75 грн.

Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції та залишив постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана головою ліквідаційної комісії ТОВ "Стоп" Сіняєвим Л.А., на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Як вбачається із матеріалів справи, на Загальних зборах засновників ТОВ "Стоп" 18.11.2010 р. прийнято рішення про ліквідацію товариства, у зв'язку з його неефективною роботою та створення ліквідаційної комісії (т.1, а.с.32).

Згідно ч.1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

На виконання вимог Закону, головою ліквідаційної комісії ТОВ "Стоп" 22.11.2010 р. надані державному реєстратору документи для проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи" (т.1, а.с.46).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 22.12.2011 р. підприємство боржника - ТОВ "Стоп", знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (т.1, а.с.47).

Згідно з ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше

двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, в Бюлетені державної реєстрації №163 (23) 2010 р. від 01.12.2010 р. опубліковано оголошення про прийняття засновником рішення про припинення юридичної особи -ТОВ "Стоп". З заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Стоп" голова ліквідаційної комісії Сіняєв Л.А. звернувся в травні 2012 р., тобто, з дотриманням вимог щодо двомісячного строку, передбаченого ч.4 ст.105 ЦК України (т.1, а.с.54, 55).

Головою ліквідаційної комісії Сіняєвим Л.А. 07.02.2011 р. направлено повідомлення до ДПІ в Малиновскому районі м.Одеси за формою №8-0ПП, про що зазначено в акті податкової інспекції №298/23-123/22471351/5331 від 01.12.2011 р. (т.1, а.с.7).

Таким чином, посилання у касаційній скарзі ДПІ в Малиновскому районі м.Одеси про порушення ТОВ "Стоп" вимог ст.60 ГК України, ст.105 ЦК України, щодо повідомлення відповідного податкового органу про прийняття рішення щодо ліквідації ліквідацію боржника є таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що головою ліквідаційної комісії боржника Сіняєвим Л.А., на виконання вимог ч. 1 ст.111 ЦК України складено та подано до суду проміжний ліквідаційний баланс, який свідчить про неплатоспроможність ТОВ "Стоп" (т.1, а.с.84).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст.99-101 ГПК України, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, про що свідчать відповідні довідки ДП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об"єктів нерухомості", Головного управління Державтоінспекції в Одеській області, Філії АТ Укрексімбанку м.Одеси.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. При винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку з'ясовує актив і пасив боржника.

Господарський суд першої інстанції, належним чином дослідивши матеріали справи, дійшов до правильного висновку, що підприємство боржника припиняло свою діяльність, є неплатоспроможним та його майна недостатньо для задоволення вимог кредитора -ДПІ у Малиновському районі м.Одеси.

Таким чином, господарським судом Одеської області, з яким погодився Одеський апеляційний господарський суд, встановлено, що головою ліквідаційної комісії ТОВ "Стоп" Сіняєвим Л.А. виконані вимоги, передбачені ч.5 ст.60, ч.4ст.105, ч.ч.1,3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України щодо ліквідації боржника, що боржник є неплатоспроможним, оскільки у майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредитора та погашення наявних боргів, що відновлення платоспроможності боржника не можливе і постановою від 19.06.2012 р. боржника - ТОВ "Стоп" обгрунтовано визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника Сіняєва Л.А.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 р. по справі про банкрутство ТОВ "Стоп" постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постановах суду першої та апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 р. та постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2012 р. по справі № 5017/1540/2012 залишити без змін.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Куровський С.В.

Коробенко Г.П.