Рішення

від 16.10.2012 по справі 3/5007/959/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" жовтня 2012 р. Справа № 3/5007/959/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк В.В. - представник за довіреністю від 23.01.12 р. (дійсна до 23.01.15 р.)

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирська область)

до Житомирської обласної організації політичної партії "Наша Україна" (м.Житомир)

про стягнення 17419,48 грн.

20 серпня 2012 року позивач - Комунальне підприємство "Бердичівтеплоенерго" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача - Житомирської обласної організації політичної партії "Народний союз "Наша Україна" про стягнення на його користь 17419,48 грн. - заборгованості згідно Договору №358 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.08.08р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.12р. надала в порядку ст. 22 ГПК України заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зменшено їх розмір в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних з простроченої суми, з одночасним поданням доказів надіслання її копії відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд в судовому засіданні 16.10.12р. прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, суми інфляційних, 3% річних з простроченої суми до розгляду по суті та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з цих підстав.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 14151, 25 грн., з яких: 9367, 93 грн. основного боргу, 1737,15 грн. пені - проти заявленої 4678, 62 грн., 1015, 76 грн. 3% річних з простроченої суми - проти заявленого 1081, 00 грн., 2030, 41 грн. інфляційних нарахувань - проти заявлених 2291, 93 грн.

Так, в процесі розгляду справи відповідач відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Хоча, як вбачається із матеріалів справи, ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем було отримано 29.08.12р. через уповноваженого представника Ковальчук ( а. с. 24).

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка представника відповідача Житомирської обласної організації політичної партії "Наша Україна" не перешкоджає вирішенню спору, господарський суд перейшов 10.09.12р. до розгляду спору по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представнику позивача Костюк В.В. оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову згідно вимог ст. 85 ГПК України.

Заслухавши уповноваженого представника позивача та дослідивши фактичні обставини спору, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008р. між позивачем КП "Бердичівтеплокомуненерго" та Житомирською обласною організацією політичної партії "Наша Україна" був укладений Типовий Договір №358 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно якого позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором на опалювальній площі приміщення 143, 5 кв. м. (надалі за текстом - Договір №358).

Пунктами 4.1.2 та ч. 2 п. 5 Договору №358 передбачено, що тарифи на послуги та їх загальна вартість:

- з централізованого опалення 7, 53 грн. з ПДВ (згідно тарифів та послуг на момент укладення договору у відповідності до рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №69 від 11.02.2008р.);

- розмір щомісячної оплати за надані послуги за централізоване опалення: 1080, 55 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 9 Договору №358 передбачено, що у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Права та обов'язки сторін, відповідальність сторін передбачені у пунктах 16-19, 20-21 Договору №358.

Строк дії Договору №358 передбачено п. 28 Договору, згідно якого вказано, що цей договір укладається на 1 рік. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Судом встановлено, що відповідач Житомирська регіональна організація політичної партії "Наша Україна" орендує приміщення загальною площею 124, 1 кв. м., за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Л. Карастоянової, 29, експертною вартістю 70082, 00 грн. станом на 31.07.05р., характером використання приміщення - під офіс, укладеного з Відділом управління комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради згідно рішення виконкому від 18.08.05р. за №437 (а.с. 86-90). На даний час, в силу п. 11.4 даного Договору, останній вважається пролонгованим.

Саме в цьому приміщенні позивачем надавались відповідачу послуги з теплопостачання.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснювалось позивачем відповідно до тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Бердичівської міської ради (а.с. 44-58).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати коштів за отримані послуги з теплопостачання не виконав належним чином, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем на загальну суму 9367, 93 грн., що підтверджується рахунками-фактурами 3/266 від 31.03.2008р., №4/215 від 30.04.2008р., №10/134 від 31.10.2008р., №11/320 від 30.11.2008р., №12/131 від 23.12.2008р., №1/141 від 27.01.2009р., №2/166 від 27.02.2009р., №3/197 від 30.03.2009р., №4/147 від 28.04.2009р., №4/147 від 20.04.2009р., №10/250 від 31.10.2009р., №11/259 від 30.11.2009р., №12/288 від 28.12.2009р., №1/183 від 29.01.2010р., №2/191 від 26.02.2010р., №3/190 від 30.03.2010р., №4/182 від 28.04.2010р. (а.с. 59-76).

До винесення рішення по суті відповідач добровільно основний борг в сумі 9367, 93 грн. на користь позивача не сплатив.

Окрім матеріально-правової вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлені додаткові окремі матеріально-правові вимоги про стягнення пені в сумі 1737, 15 грн.; інфляційних втрат в сумі 2030, 41 грн.; 3% річних з простроченої суми в сумі 1015, 76 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги у повному обсязі , з огляду на наступне.

Як зазначено у статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, або визначеними договором, або іншим законом.

Отже, передумовою звернення особи до суду має існувати її суб'єктивне право ( право на власні дії чи право на дії інших осіб тощо).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Типовий Договір про №358 від 01.08.08р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води - підпадає під правове регулювання ст.ст. 275-277 ГК України (параграф 3).

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України також встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України - не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Позивач поданими доказами довів факт належного надання відповідачу послуг з надання централізованого опалення та постачання гарячої води, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 59-76).

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому в даному випадку застосуванню підлягають ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України та частина перша ст.625 ЦК України встановлюють виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

З врахуванням вище викладеного, та встановлених судом обставин, вимога позивача про стягнення основного боргу за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі - 9367, 93 грн. доведена у повному обсязі та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до підп. 2 п. 20 Договору №358 передбачено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.

У п.14 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом.

Договір № 358 від 01.08.2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води складений на основі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 у відповідній редакції, пункт 14 якого викладено в аналогічній редакції. ( а. с. 37)

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України ( постанова ВСУ від 27.04.12 року у справі № 06/5026/1052/2011).

Господарський суд погоджується з позивачем в частині застосованого розміру пені, встановленого законом та періоду її нарахування пені відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки в договорі не передбачено інше.

Так, за приписами зазначеної норми, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У ст. 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У ч. 5 ст. 254 ЦК України зазначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Окрім того, згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

У ч. 5 статті 261 Цивільного кодексу України зазначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, визначення останнього дня строку виконання грошового зобов'язання є необхідною умовою для визначення початку прострочки у його виконанні, періоду для нарахування пені та перебігу строку позовної давності для її стягнення в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач нарахував пеню за:

- березень 2008р. - за період з 11.04.2008р. по 10.04.2008р., кількістю прострочених днів платежу - 183, сумою боргу - 238, 04 грн., сума пені становить - 28, 07 грн.;

- квітень 2008р. - за реод з 13.05.2008р. по 11.11.2008р., кількістю прострочених днів платежу - 183, сума боргу - 236, 78 грн., сума пені становить 28,41 грн.;

- жовтень 2008р. - за період з 11.11.2008р. по 11.05.2009р., кількістю днів прострочення платежу - 182, сума боргу - 146, 37 грн., сума пені становить - 17, 50 грн.;

- листопад 2008р. - за період з 11.12.2008р. по 11.06.2009р., кількість днів прострочення платежу - 183, сума боргу - 662, 97 грн., сума пені становить - 79, 75 грн.;

- грудень 2008р. - за період з 13.01.2009р. по 12.07.2009р., сума боргу - 1042, 63 грн., сума пені становить - 122, 49 грн.;

- січень 2009р. - за період з 11.02.2009р. по 11.08.2009р., кількість днів прострочення платежу - 182, сума боргу - 1393, 34 грн., сума пені становить 162, 31 грн.;

- лютий 2009р. - за період з 11.03.2009р. по 09.09.2009р., кількість днів прострочення платежу - 183, сума боргу - 1542, 63 грн., сума пені становить 176, 43 грн.;

- березень 2009р. - за період з 13.04.2009р. по 13.10.2009р., кількість прострочених днів платежу - 183, сума боргу - 1542, 63 грн., сума пені становить 171, 40 грн.;

- квітень 2009р. - за період з 11.05.2009р. по 10.11.2009р., кількість днів прострочення платежу - 183, сума боргу - 525, 95 грн., сума пені становить 57, 02 грн.;

- листопад 2009р. - за період з 11.12.2009р. по 11.06.2010р., кількість днів прострочення платежу - 183, сума боргу - 486, 71 грн., сума пені 49, 94 грн.;

- грудень 2009р. - за період з 11.01.2010р. по 11.07.2010р., кількість днів прострочення платежів - 181, сума боргу - 2155, 37 грн., сума пені становить - 215, 74 грн.;

- січень 2010р. - за період з 11.02.2010р. по 11.08.2010р., кількість днів прострочення платежу - 182, сума боргу - 2087, 93 грн., сума пені становить - 203, 77 грн.;

- лютий 2010р. - за період з 11.03.2010р. по 09.09.2010р., кількість днів прострочення платежу - 183, сума боргу - 2155, 37 грн., сума пені становить 203, 00 грн.;

- березень 2010р. - за період з 12.04.2010р. по 12.10.2010р., кількість дінв прострочення платежу 183, сума боргу - 2155, 37 грн., сума пені 193, 26 грн.;

- квітень 2010р. - за період з 11.05.2010р. по 09.11.2010р., кількість дінв прострочення платежу 183, сума боргу - 327, 18 грн., сума пені становить 28, 06 грн.

При цьому, позивач при розрахунку суми пені переніс дати початку нарахування пені, який припадав на вихідний день, зазначивши початок перебігу перший за ним робочий день.

Оскільки розрахунок пені та період її нарахування з є обгрунтованими, її сума 1737, 15 грн. підлягає задоволенню та стягненню в судовому порядку.

За приписами частини 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За наведених обставин, у господарського суду відсутні підстави для відмови у позові в частині вимог про стягнення пені за спливом строку позовної давності.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги щодо врахування індексу інфляції до суми боргу та 3% річних з простроченої суми з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні в сумі 2030, 41 грн. за період березня 2008р.- грудня 2008р., січня 2009р. - квітня 2009р., листопада 2009р.- грудня 2009р., січня 2010р. - квітня 2010р. згідно розрахунку, вказаного в заяві про уточнення (зменшення позовних вимог) від 16.10.2012р.

При обрахуванні сум інфляційних витрат судом приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, має місце "дефляція" (дорожчання гривні), а не її знецінення. Тому неприпустимо при розрахунку інфляційних за великий безперервний період прострочення сплати боргу пропускати ті місяці, в яких мала місце "дефляція", оскільки це призводить до руйнування ланцюга розрахунків, а відтак, до відхилення розрахункової величини інфляції від фактичної.

Тобто, незастосування "ланцюгового" методу при підрахунку суми інфляційних призводить до надлишкового нарахування інфляційних на користь позивача.

Перевіривши нарахування інфляційних, господарський суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення інфляційних у сумі 2030,41 грн. та вважає за необхідне його задовольнити.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми за вищезазначений період, яка становить 1015, 76 грн. Перевіривши розрахунок річних, господарський суд вважає за необхідне задовольнити його в заявленому розмірі на суму 1015, 76 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 11, 14, 15, 16, 253-255, 261, 525, 526, 610-611, 614, 625, 629, 903, 20, 193, 218, 229, 275, 276 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 33, 43, 49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської регіональної організації політичної партії "Наша Україна" (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 66, ідентифікаційний код 33643948) на користь Комунального підприємства "Бердичівтеплокомуненерго" (13312, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Шевченка, буд. 23, ідентифікаційний код 32794899):

- 9367, 93 грн. основного боргу;

- 1737, 15 грн. - пені;

- 1015, 76 грн. - 3% річних з простроченої суми;

- 2030, 41 грн. - інфляційних нарахувань;

- 1609, 50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19 жовтня 2012 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу

2- позивачу (м. Бердичів, вул. Шевченка, 23)

3- відповідачу (м. Житомир, вул. Довженко, 66) рек. з повід.