cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/9259-2012 11.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвікнобуд"
про стягнення 41 132,05 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Попов О.С. -представник за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 41 132,05 грн., а також витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/9259-2012, розгляд справи було призначено на 31.07.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 розгляд справи було відкладено до 21.08.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також невиконання сторонами вимог суду
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2012 справу № 5011-47/9259-2012 передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 5011-47/9259-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.09.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М. справу № 5011-47/9259-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9259-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.09.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012 розгляд справи було відкладено до 11.10.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін.
В судовому засіданні 11.10.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 20 від 26.08.2010 було поставлено відповідачу товар. Проте відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 35 232,10 грн.
Серед іншого, позивач у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 2 187,41 грн. -3% річних та 3 712,54 грн. -інфляційних втрат.
Відповідач своїх представників в судові засідання 31.07.2012, 25.09.2012 та 11.10.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.08.2010 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА" , як продавцем , та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецвікнобуд", як покупцем, було укладено договір № 20, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та пердати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).
Умовами договору № 20 від 26.08.2010 сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість товару, що поставляється за однією видатковою накладною (актом прийому-передачі) (п. 1.2.). Оплата товару здійснюється в гривнях України на банківський рахунок позивача за реквізитами, які зазначені в рахунку-фактурі. Оплата товару здійснюється позивачем протягом 2 днів з дня виставлення рахунку (п. 6.1.).
Як зазначає позивач у позовній заяві, ТОВ "ФАУБЕХА" відповідно до видаткових накладних № 1630 , № 1621, № 1628, № 1627, 1626 від 19.05.2010, № 1732 від 27.05.2010, № 2164 від 16.06.2010, № 2198, № 2199 від 18.06.2010, № 2322, № 2321, № 2334 від 23.06.2010 (належним чином засвідчена позивачем копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписані представниками позивача та відповідача, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 39 674,90 грн.
Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 10 від 17.05.2010, № 11 від 27.05.2010, № 22 від 16.06.2010, № 50, 56 від 22.05.2010, № 68 від 23.06.2010 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), виданих ТОВ "Спецвікнобуд" на ім'я Жеков І. І., Скрипніченко С.С. останній був уповноважений на отримання товару від позивача - ТОВ "ФАУБЕХА".
Разом з тим, судом встановлено, що вищевказані видаткові накладні, які позивач подав до суду в якості доказів, що підтверджують здійснення ним поставку товару відповідачу за договором № 20 від 26.08.2010, а також вищенаведені довіреності, які позивач подав до суду в якості доказів, що підтверджують повноваження осіб від ТОВ "Спецвікнобуд" на отримання товару від ТОВ "ФАУБЕХА", не містять жодних посилань на договір № 20 від 26.08.2010.
Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 20 від 26.08.2010 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, повністю поставлений товар у строк, встановлений п. 6.1. договору № 20 від 26.08.2010 -не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 35 232,10 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем станом на день прийняття рішення по справі не надано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 32-34 ГПК України, що підтверджують здійснення позивачем поставки товару відповідачу саме за договором № 20 від 26.08.2010, суд дійшов висновку, про те, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як продавець, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № 1630 , № 1621, № 1628, № 1627, 1626 від 19.05.2010, № 1732 від 27.05.2010, № 2164 від 16.06.2010, № 2198, № 2199 від 18.06.2010, № 2322, № 2321, № 2334 від 23.06.2010 на загальну суму 39 674,90 грн., які підписані представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень, проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару виконав лише частково, внаслідок чого відповідача перед позивачем виник борг в сумі 35 232,10 грн.
Також судом встановлено, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 35 232,10 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається вимога № 3 від 19.01.2011, яка була отримана відповідачем 24.01.2011 р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
Як встановлено судом, відповідач заборгованість в сумі 35 232,10 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто до 01.02.2011 -не погасив, заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару -не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості згідно видаткових накладних № 1630 , № 1621, № 1628, № 1627, 1626 від 19.05.2010, № 1732 від 27.05.2010, № 2164 від 16.06.2010, № 2198, № 2199 від 18.06.2010, № 2322, № 2321, № 2334 від 23.06.2010 в розмірі 35 232,10 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 35 232,10 грн.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2 187,41 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 712,54 грн. за період, який складає 775 днів, а саме з 17.05.2010 до 01.07.2012.
Судом перевірено, надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат щодо сум, строків і ставок нарахувань таких, а тому оскільки судом встановлено, що перебіг строку прострочення виконання зобов'язання у відповідача настає після спливу семи днів від дня пред'явлення йому позивачем вимоги № 3 від 19.01.2011, а відповідач отримав вказану вимогу лише 24.01.2011, то датою прострочення виконання зобов'язання за видатковими накладними № 1630 , № 1621, № 1628, № 1627, 1626 від 19.05.2010, № 1732 від 27.05.2010, № 2164 від 16.06.2010, № 2198, № 2199 від 18.06.2010, № 2322, № 2321, № 2334 від 23.06.2010, з урахуванням приписів ст. ст. 253, 530 ЦК України, є 31.01.2011.
У зв'язку із наведеним, судом було проведено свій розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 31.01.2011 до 01.07.2012, який має наступний вигляд:
Видаткова накладнаСума заборгованості, на яку нараховується 3 % річних, інфляційні втратиПеріод простроченняСума 3 % річних Інфляційні втрати № 1626 від 19.05.2010 3 279,97 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 139, 65 грн. 118,08 грн. № 1627 від 19.05.2010 2 837,04 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 120,79 грн. 102,13 грн. № 1628 від 19.05.2010 1 702,22 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 72,47 грн. 61,28 грн. № 1629 від 19.05.2010 2 854,19 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 121,52 грн. 102,75 грн. № 1630 від 19.05.2010 1 134,82 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 48,32 грн. 40,85 грн. № 1732 від 27.05.2010 5 129,33 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 218,38 грн. 184,66 грн. № 2164 від 16.06.2010 1 656,25 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 70,59 грн. 59,63 грн. № 2198 від 18.06.2010 2 304,78 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 98,13 грн. 82,97 грн. № 2199 від 18.06.2010 2 220,35 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 94,53 грн. 79,93 грн. № 2321 від 23.06.2010 3 179,58 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 135,37 грн. 114,46 грн. № 2322 від 23.06.2010 3 769,97 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 160,51 грн. 135,72 грн. № 2334від 23.06.2010 5 163,60 грн. 31.01.2011 до 01.07.2012 219,84 грн. 185,89 грн. Всього: 1 500,10 грн.Всього: 1 268,35 грн.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за видатковими накладними № 1630 , № 1621, № 1628, № 1627, 1626 від 19.05.2010, № 1732 від 27.05.2010, № 2164 від 16.06.2010, № 2198, № 2199 від 18.06.2010, № 2322, № 2321, № 2334 від 23.06.2010 в сумі 35 232,10 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 3 % річних в сумі 1 500,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 268,35 грн.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвікнобуд" (ідентифікаційний код - 36853287, місцезнаходження: 03115, м. Київ,проспект Перемоги, 136, кім. 34), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА" (ідентифікаційний код -21450307, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 49, кв.78) 35 232 (тридцять п'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 10 коп. -основного боргу, 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 10 коп. -3 % річних, 1 268 ( одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 35 коп. -інфляційні втрати, 1 486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 96 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАУБЕХА" (ідентифікаційний код - 21450307, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 49, кв.78) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 72 від 25.04.2012 (оригінал платіжного доручення № 72 від 25.04.2012 залишається в матеріалах справи № 5011-47/9259-2012).
Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.
5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата підписання рішення - 15.10.2012
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2012 |
Оприлюднено | 22.10.2012 |
Номер документу | 26476404 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні