Рішення

від 18.10.2012 по справі 5015/3758/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.12 Справа№ 5015/3758/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів», с. Тростянець Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів

про: стягнення 34 128,10 грн. заборгованості за Договором про виготовлення та поставку товару № 11-02 від 15.11.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Патько Н.Я. (довіреність № 28/09-5 від 28.09.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів», с. Тростянець Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг»,

м. Львів про стягнення 34 128,10 грн. заборгованості за Договором про виготовлення та поставку товару № 11-02 від 15.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 11-02 про виготовлення та поставку товару від 15.11.2011 року.

Ухвалою суду від 12.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.10.2012 року. Ухвалою суду від 04.10.2012 року розгляд справи відкладено на 18.10.2012 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 12.09.2012 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвали суду від 04.10.2012 року не виконав, проти позову у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407550814.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.11.2011 року між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) укладено договір № 11-02 про виготовлення та поставку товару (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору сторони домовились про те, що позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити, доставити та передати у власність відповідачу бетон (далі -товар) в кількості та на умовах, зазначених в цьому Договорі, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Згідно з п.2.1. Договору кількість товару, що підлягає виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються Специфікацією Додатком №1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною. Кількість товару та ціна може змінюватися при погодженні обох сторін. Відповідно до п.3.1. Договору загальна сума договору визначається виходячи з вартості поставленого товару, що підтверджено видатковими накладними, протягом терміну дії Договору.

На виконання умов Договору, позивачем здійснено поставку 47 м 3 товарного бетону В7.5 (М100) Р39(10-15) за видатковою накладною № 450 від 30.11.2011 року вартістю 26 790,00 грн., а також 53 м 3 та 7 м 3 товарного бетону В7.5 (М100) Р39(10-15) за видатковою накладною № 475 від 29.12.2011 року на суму 34 690,00 грн., тобто на загальну суму 61 480,00 грн. (копії накладних долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п.7.2.1. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити 50 % авансу за об'єм тижневої поставки, передбаченої заявками. Позивач зазначив, що вказану умову відповідач виконав частково, перерахувавши 16.11.2011 року на рахунок позивача 10 000,00 грн.

Згідно з п.7.2.2. Договору кінцева оплата здійснюється відповідачем після підписання сторонами видаткових накладних зменшених на суму перерахованого авансу згідно з п.7.2.1. Договору. Оплата здійснюється замовником згідно підписаних уповноваженими представниками сторін видаткових накладних протягом трьох банківських днів.

Заборгованість відповідача за видатковою накладною № 450 від 30.11.2011 року виникла 04.12.2011 року у розмірі 16 790,00 грн., з врахуванням здійсненого авансового платежу на суму 10 000,00 грн. 07.12.2011 року відповідач перерахував позивачу 5 000,00 грн., відтак, його заборгованість за цією накладною зменшилась до 11 790,00 грн.

За видатковою накладною № 475 від 29.12.2011 року авансових платежів та оплати у строки, визначені п. 7.2.2 Договору, здійснено не було, відтак, заборгованість у розмірі 34 690,00 грн. за цією накладною виникла у відповідача 05.01.2012 року. 23.01.2012 року та 12.07.2012 року відповідач перерахував позивачу 16 480,00 грн. двома траншами, зменшивши таким чином свою заборгованість за видатковою накладною № 475 від 29.12.2011 року до 18 210,00 грн.

Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за Договром № 11-02 від 15.11.2011 року за період з 01.01.2012 року по 20.07.2012 року, відповідно до якого станом на 20.07.2012 року заборгованість ТзОВ «Львівський будівельний холдинг»на користь ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» становить 30 000,00 грн.

26.07.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 20, яка містила вимогу про перерахування на його розрахунковий рахунок суми у розмірі 30 000,00 грн. Проте відповіді на претензію відповідач не надав, як і не виконав своїх зобов'язань за Договором.

Пунктом 8.2. Договору передбачено відповідальність замовника (відповідача) за прострочення платежу у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 3 090,50 грн., 754,74 грн. 3 % річних від простроченої суми, а також інфляційні нарахування у розмірі 282,86 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, позивачем нараховано відповідачу 282,86 грн. інфляційних нарахувань та 754,74 грн. 3 % річних, які підлягають до стягнення.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання двічі не забезпечив, проти позову в належному порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, поважності причин невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором № 11-02 від 15.11.2011 року у розмірі 34 128,10 грн., з яких: 30 000,00 грн. -основний борг, 3 090,50 грн. -пеня, 754,74 грн. -3 % річних від простроченої суми, 282,86 грн. -інфляційні нарахування .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4 (код ЄДРПОУ 36416850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», 81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 6, корпус 1 (код ЄДРПОУ 35462162) 30 000,00 грн. основного боргу, 282,86 грн. інфляційних нарахувань, 754,74 грн. 3 % річних, 3 090,50 грн. пені та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.10.2012 р.

Суддя Кидисюк Р.А