Постанова

від 14.06.2006 по справі 30/492

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

14 червня 2006 р.                                                                                  

№ 30/492 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:         

головуючого - судді                                                            

Кривди Д.С.,

суддів                                             

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у

відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від

позивача:        Черний Р.В.

від відповідача:    не з'явився

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 13.04.2006р.

у справі № 30/492 Господарського суду Дніпропетровської

області

за позовом Відкритого акціонерного товариства

“Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту”

до Приватного підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Криворізька міська рада

про припинення постійного земельного

сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство

“Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту” звернулося до

Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця

ОСОБА_1 про припинення постійного земельного сервітуту.

Рішенням Господарського суду

Дніпропетровської області від 10.01.2006р. (суддя Н.М.Євстигнеєва) в задоволені

позовних вимог Відкритому акціонерному товариству “Криворізьке підприємство

промислово-залізничного транспорту” відмовлено.

Не погодившись з рішенням

Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2006р., Відкрите

акціонерне товариство “Криворізьке підприємство промислово-залізничного

транспорту” подало апеляційну скаргу.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 13.04.2006р. (судді: М.П.Неклеса,

П.П.Павловський, А.О.Логвиненко) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства “Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту”

задоволено, скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від

10.01.2006р., припинено постійний сервітут для приватного підприємця ОСОБА_1

щодо частини земельної ділянки, встановлений рішенням Господарського суду

Дніпропетровської області від 16.03.2005р., яка знаходиться в постійному

користуванні Відкритого акціонерного товариства “Криворізьке підприємство

промислово-залізничного транспорту” на підставі державного акту на право

постійного користування від 22.12.1999р. НОМЕР_1, стягнуто з приватного підприємця

ОСОБА_1 витрати по сплаті держмита у розмірі 133,50 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2006р., приватний

підприємець ОСОБА_1  подала касаційну

скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 13.04.2006р. та залишити в силі рішення Господарського

суду Дніпропетровської області від 10.01.2006р.. Свою вимогу приватний

підприємець ОСОБА_1 мотивує тим, що господарським судом  апеляційної інстанції неправильно застосовано

норми матеріального та процесуального права.

Приватний підприємець ОСОБА_1 не

скористалась правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі її представників у

судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги була

повідомлена.

Розглянувши касаційну скаргу,

перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським

судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд

України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_1

підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом:

- рішенням Господарського суду

Дніпропетровської області від 16.03.2005р. у справі №НОМЕР_2 за позовом фізичної

особи - СПД ОСОБА_1 до ВАТ “Криворізьке підприємство промислово-залізничного

транспорту” та Криворізької міської ради для СПД ОСОБА_1 встановлено постійний

земельний сервітут у вигляді права облаштування окремого проїзду та права

безперешкодного проїзду на транспортних засобах по земельній ділянці загальною

площею 0,0512га, яка розташована у м. Кривому Різі по вул. Телевізійна, 3 та

яка була надана в постійне користування ВАТ “Криворізьке підприємство

промислово-залізничного транспорту” на підставі державного акту на право

постійного користування від 22.12.1999р. 

№ НОМЕР_1.

- рішенням від 16.03.2005р.

встановлено, що за договором купівлі-продажу від 26.07.2004р. СПД ОСОБА_1 є

власником блоку гаражів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване

02.08.2004р.

- постійний земельний сервітут для

приватного підприємця ОСОБА_1 було встановлено у зв'язку з відсутністю іншого

шляху, по якому можна дістатися до блоку гаражів, які належать приватному

підприємцю ОСОБА_1 та у зв'язку з тим, що встановлення постійного земельного

сервітуту можливе без завдання шкоди для Відкритого акціонерного товариства

“Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту”.

Скасовуючи рішення Господарського

суду Дніпропетровської області від 10.01.2006р., господарський суд апеляційної

інстанції виходив з того, що у відповідності з рішенням Господарського суду

Дніпропетровської області від 16.03.2005р. (справа № 12/44) на відповідача

покладалося облаштування окремого проїзду на транспортних засобах по вказаній

ділянці, проте відповідач не виконав зобов'язання по виконанню вимог Головного

Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в

Дніпропетровській області, а також вимог Дніпропетровського філіалу Державного

підприємства “Державний науково дослідний і проектно-вишукувальний інститут

“ПІІпроектреконструкція”.

Проте з таким висновком

господарського суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.

Згідно ст. 406 ЦК України сервітут

припиняється у разі: поєднання в одній особі особи, в інтересах якої

встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; відмови від

нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; спливу строку, на який

було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для

встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;

смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут. Сервітут

може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності

обставин, які мають істотне значення. Власник земельної ділянки має право

вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної

ділянки за її цільовим призначенням. Сервітут може бути припинений в інших

випадках, встановлених законом. Таким чином, як випливає з приписів

вищенаведеної правової норми, земельний сервітут може бути припинений за

рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення. Обставиною,

яка має істотне значення є те, що сервітут перешкоджає використанню земельної

ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ст. 102 Земельного кодексу

України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: поєднання в

одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він

встановлений, та власника земельної ділянки; відмови особи, в інтересах якої

встановлено земельний сервітут; рішення суду про скасування земельного

сервітуту; закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; порушення власником

сервітуту умов користування сервітутом.

Згідно ч. 2 вищенаведеної статті

Земельного кодексу України на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої

встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в

судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли

встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки,

щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням. Таким

чином, як випливає з приписів даної правової норми, у судовому порядку дія

земельного сервітуту може бути припинена якщо дія земельного сервітуту

унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено сервітут за

її призначенням та у випадку коли підстави, за якими встановлено сервітут

відпали.

Проте, з обставин, що встановлені

господарським судом попередніх інстанцій не випливає, що у позивача виникли

обставини, з наявністю яких чинне законодавство пов'язує можливість припинення

сервітуту.

Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України

підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного

господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення

або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки

апеляційним господарським судом порушено вищезгадані норми матеріального права,

то прийнята ним постанова підлягає скасуванню, а рішення місцевого

господарського суду підлягає залишенню в силі.

Як випливає з квитанції № НОМЕР_3

приватним підприємцем ОСОБА_1 за подачу касаційної скарги сплачено державне

мито у розмірі 133,50грн.

Відповідно до ст. 3 Декрету КМ

України “Про державне мито” із касаційної скарги сплаті підлягає державне мито

за ставкою 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у  разі подання заяви,  для розгляду спору в першій інстанції.

Оскільки позов за даною справою є

немайнового характеру, то сплаті із касаційної підлягає державне мито у розмірі

42,50грн. Враховуючи, що приватним підприємцем ОСОБА_1 державне мито сплачено у

розмірі 133,50грн., то зайво сплачене мито підлягає поверненню приватному

підприємцю ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6

ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України 

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного

підприємця ОСОБА_1  задовольнити.

Постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 13.04.2006р. у справі № 30/492  скасувати.

Рішення Господарського суду

Дніпропетровської області від 10.01.2006р. залишити в силі.

Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства “Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту” на

користь  приватного підприємця ОСОБА_1

витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50грн. за розгляд касаційної

скарги.

Повернути приватному підприємцю

ОСОБА_1 з державного бюджету державне мито у розмірі 91,00грн., що зайво

сплачене  квитанцією від 28.04.2006р. №

15 за подачу касаційної скарги.

Доручити Господарському суду

Дніпропетровської області видати накази на виконання ч. 4, та ч. 5  резолютивної частини  постанови.

Головуючий - суддя                                                  

Кривда Д.С.

судді                                                                           

Жаботина Г.В.

                                 Уліцький А.М.