Ухвала

від 18.10.2012 по справі 2а/1770/1645/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"18" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/1645/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бучик А.Ю.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" серпня 2012 р. у справі за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000611745 від 20.02.2012 р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2012 року позов задоволено.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000611745 від 20.02.2012 року, прийняте ДПІ у м. Рівному про збільшення Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_4 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 126738, 75 грн., в тому числі 84492, 50 грн. за основним платежем та 42246, 25 грн. за штрафними санкціями.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області порушує питання про скасування постанови, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що операції, проведені по бухгалтерському обліку, як придбання товарів від ТзОВ "Світ Імпекс" мали нереальний характер - товар не перевозився і не зберігався. Крім того, поза увагою суду залишилось те, що ДПІ у м.Херсоні проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Світ Імпекс". Від ГВПМ ДПІ у м.Херсоні отримано службову записку №3546/26-316 від 24.11.11р., в якій повідомлено, що на даний час ТОВ "Світ Імпекс" перереєстровано на гр. ОСОБА_6 без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку. Тому, зазначає скаржник, фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Світ Імпекс"не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши ухвалене судом першої інстанції рішення на предмет його відповідності нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з питань правомірності формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ "Світ Імпекс" за червень, липень 2011 року, результати якої оформлено актом №00020/1745від 07.02.2012 року. (т.1, а.с.9-16).

На підставі акту та матеріалів перевірки органом державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000611745 від 20.02.2012 року, згідно якого платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126738,75 грн., в тому числі 84492,50 грн. за основним платежем та 42246,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1, а.с.8).

В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що спричинило завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у червні, липні 2011 року, внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ, сплачених при придбанні товару в межах господарських операцій з контрагентом ТОВ "Світ Імпекс", які відповідач вважає безтоварними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних висновків, з якими погоджується апеляційний суд.

Так, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В свою чергу, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі -Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

При цьому, згідно із статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року між ТОВ "Світ Імпекс" (Продавець) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) було укладено Договір № 0106-2 (надалі - договір), предметом якого стала поставка товару (т.1,а.с.142-143).

У п. 1.2 договору сторонами обумовлено, що асортимент, кількість та ціна товару погоджується та зазначається у накладних, які є невід'ємними частинами договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Світ Імпекс" передано у власність СПД-ФО ОСОБА_4 товари - овочі та бахчеві культури у наступній кількості: буряки - 10885,000 кг., часник - 2439,900 кг., капуста кольорова - 3601,700 кг., капуста пекінська - 21,500 кг., кабачки - 21808,000 кг., перець - 6223,000 кг., баклажани - 9578,500 кг., цибуля - 3116,000 кг., цибуля біла - 138,000 кг., морква - 4370,000 кг., картопля - 274,000 кг., огірки - 101,000 кг., кавуни - 3693,700 кг., дині - 15100,000 кг., на загальну суму 506954,99 грн., в тому числі ПДВ у сумі 84492,50 грн. що підтверджується :

-видатковими накладними, які досліджені судом (т.1 а.с.154,171,190,194,65,152,158,61,69,71,81,83,85) ;

Розрахунки за поставлений товар між сторонами здійснено на суму 468119,25 грн. в готівковій формі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів(т.1 а.с. 20, 24, 30, 38, 44, 46, 50, 54, 107, 109, 111, 113, 117, 121, 123, 125, 127);

Використання товару, отриманого СПД-ФО ОСОБА_4 від ТОВ "Світ Імпекс", в господарській діяльності платника податків здійснювалося шляхом подальшої реалізації таких товарів для контрагентів ТОВ "Пакко Холдинг", ТОВ "Край-2",ТОВ "Смарт Логістік".

Для контрагента ТОВ "Пакко Холдинг" СПД-ФО ОСОБА_4 поставлено товару на загальну суму 1011035,57 грн., в тому числі ПДВ у сумі 244023,41 грн., що підтверджується:

- договором поставки №180511-01/1П від 18.05.2011 року (т.1 а.с.129-132);

- видатковими накладними(т.1, а.с.20-127):

-податковими накладними(т.1 а.с.25-128)

Для контрагента ТОВ "Край-2" СПД-ФО ОСОБА_4 поставлено товару на загальну суму 10438,98 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1739,83 грн., що підтверджується:

- видатковими накладними(т.1 а.с.23-49)

-податковими накладними(т.1 а.с.27-120)

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що товар позивачем реалізовано у повному обсязі, за цінами вищими від цін придбання, що свідчить про наявність у СПД-ФО ОСОБА_4 господарської мети при здійсненні господарських операцій з контрагентом ТОВ "Світ Імпекс".

Згідно умов, викладених у п. 4.1 договору, доставка товару здійснюється транспортом Покупця та за рахунок останнього.

З огляду на це, 30.05.2011 року між ТОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" (Перевізник) та ФОП ОСОБА_4.(Замовник) було укладено Договір на надання транспортно-експедиційних послуг №300511, предметом якого стала організація Перевізником за плату і за рахунок Замовника виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів автомобільним транспортом (т.1 а.с.133-137).

Пунктом 1.4 вказаного договору визначено, що конкретні умови кожного замовлення визначаються Замовником у заявці та узгоджуються з Перевізником.

Факт виконання умов Договору №300511 від 30.05.2011 року підтверджується первинними документами, які досліджені судом.

Наведене спростовує твердження податкового органу про фіктивність цих правочинів, оскільки згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових (реальних) наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Натомість, судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені цими правочинами, реально настали для обох сторін цих угод.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами не встановлено відповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення №0000611745 від 20.02.2012 року, позовні вимоги були обґрунтовано задоволені.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200,205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: А.Ю.Бучик І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 АДРЕСА_1,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023