Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-8376/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8376/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопрофі сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопрофі сервіс»до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23 січня 2012 року №0000532305/1398,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23 січня 2012 року №0000532305/1398.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Технопрофі сервіс»з питань фінансово -господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Альянс»за період з 01.12.2008 року по 01.03.2010 року; за наслідками перевірки складено акт від 12.01.2012 року №168/23-506/36058595.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 69617,13 грн., у тому числі за грудень 2008 року на 6666,67 грн., за лютий 2009 року на 7430,42 грн., за квітень 2009 року на 9080,00 грн., за травень 2009 року на 9705,00 грн., за червень 2009 року на 11188,00 грн., за липень 2009 року на 1293,33 грн., за вересень 2009 року на 3914,33 грн., за жовтень 2009 року на 6413,33 грн., за листопад 2009 року на 5138,83 грн., за грудень 2009 року на 2784,17 грн., за січень 2010 року на 1450,00 грн., за лютий 2010 року на 4553,05 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», оскільки відповідно до протоколу допиту громадянки ОСОБА_2, яка в періоді, що перевірявся, була директором та засновником ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»від 02.02.2012 року, остання стала директором та засновником за грошову винагороду; розрахунковими рахунками не розпоряджалася, готівкові кошти з рахунків підприємства не знімала та нікого на ці дії неуповноважувала; до органів дозвільної системи щодо виготовлення штампів та печаток не зверталася; до податкових органів звітів не подавала, не підписувала ті нікого на це не уповноважувала; статутний фонд ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»не формувала, грошових коштів або будь - якого майна не вносила; фінансово -господарські документи ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»не підписувала та нікого на це не уповноважувала; ніяких товарів, робіт та послуг підприємствам контрагентам, як директор ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»не постачала та не надавала. Також, в обґрунтування заниження податку на додану вартість відповідач посилається на розбіжність між задекларованими сумами ПДВ позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»в січні 2010 року на 1450,00 грн., лютий 2010 року 4553,05 грн.

26 січня 2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №0000532305/1398, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 87021,41 грн., у тому числі за основним платежем 69617,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17404,28 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку на підставі господарських операцій з ТОВ «ТК «Альянс», оскільки останнім не підтверджена реальність виконання договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»(виконувач) укладені договори на установку системи відеоспостереження від 12.12.2008 року №28 (а.с. 26 -28), від 16.04.2009 року №034-18 (а.с. 29 -31), від 18.05.2009 року №049-18 (а.с. 32 -34), від 18 травня 2009 року №050-18 (а.с. 37 -39), відповідно до яких останній зобов'язується надати замовнику послуги по підключенню та налаштуванню системи відеоспостереження.

З метою виконання зазначених договорів, виконувач зобов'язаний: надати обладнання для системи відеоспостереження (перелік і ціна обладнання вказані у додатку №1 -відповідні рахунки), провести як самостійно, так і за допомогою третіх осіб, інсталяцію та налаштування обладнання системи відеоспостереження згідно схеми, затвердженої замовником (ціни на послуги вказані в додатку №1); при цьому, в договорах від 18.05.2009 року №049-18, від 18.05.2009 року №050-18 схеми є додатками №2 до договору.

Відповідно до п. 1.2 договорів від 12.12.2008 року №28, від 16 квітня 2009 року №034-18 додаток №1 є невід'ємною частиною договору, а відповідно до п. 1.2 договорів від 18.05.2009 року №049-18, від 18.05.2009 року №050-18 додатки №1, 2 є невідємними частинами договору.

На виконання умов договору позивачем надані рахунки на оплату (які відповідно до договорів є додатками №1), видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення (а.с. 26 -94).

Розглядаючи реальність господарської операції з ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», на підставі якої позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, відповідно до умов спірних договорів ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»зобов'язується провести самостійно або за допомогою третіх осіб інсталяцію та налаштування обладнання системи відеоспостереження згідно схеми, затвердженої замовником.

Проте, позивачем на підтвердження реальності договорів від 12.12.2008 року №28 та від 16 квітня 2009 року №034-18 не надані зазначені схеми.

Разом з тим, аналогічні умови передбачені в договорах від 18.05.2009 року №049-18 та №050-18, відповідно до яких схеми, затверджені замовником є додатками №2 та є невід'ємними частинами договорів.

Як вбачається з додатків №2 до договорів від 18.05.2009 року №049-18 та №050-18, на них відображені схеми розташування відеокамер на складі №1 (1 та 2 поверх) (а.с. 35 -36) та на складі №1, проте, не зазначено жодної адреси розташування зазначених складів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не надані докази щодо подальшого використання у власній господарській діяльності придбаних послуг.

Крім того, позивачем не надані акти здачі -прийняття робіт (послуг) або акти виконаних робіт тощо, що не уможливлює встановити фактичне отримання послуг.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на договори на установку системи відеоспостереження, відповідно до яких позивач є виконувачем послуг по підключенню та налаштуванню системи відеоспостереження та надані на підтвердження виконання цих договорів акти здачі -прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, оскільки надані позивачем послуги неможливо пов'язати з отриманими послугами від ТОВ «Торговий дім «Альянс»(а.с. 166 -277).

Крім того, колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на нотаріальну заяву ОСОБА_2 про те, що вона дійсно з 08 липня 2008 року по 16 липня 2009 року виконувала обов'язки директора ТОВ «ТК «ТК «Альянс», оскільки згідно наданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником зазначена інша особа. При цьому, наказу про призначення ОСОБА_2 в.о. директора вказаної юридичної особи позивачем не надані.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що в зазначеній заяві ОСОБА_2 стверджує, що вона виконувала обов'язки директора ТОВ «ТК «Альянс»у період з 08 липня 2008 року по 16 липня 2009 року, в той час як ТОВ «ТК «Альянс»згідно первинних документів за підписом зазначеної особи, надавало послуги з інсталяції та налаштування обладнання системи відеоспостереження після 16 липня 2009 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс»не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, послуги надані за цими господарськими операціями не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, податкові накладні не можуть вважатися первинним документами для цілей ведення податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що учасники господарських правовідносин мають бути заінтересовані в правомірній поведінці -як власній, так і своїх контрагентів, адже це відповідає моральним засадам суспільства в цілому.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

На думку колегії суддів, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс».

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення відповідачем винесено правомірно, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопрофі сервіс»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 15.10.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.