Ухвала

від 16.09.2013 по справі 2а-8376/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/9991/71414/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопрофі Сервіс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012

у справі № 2а-8376/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопрофі Сервіс»

до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопрофі Сервіс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби № 0000532305/1398 від 23.01.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012, у задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Технопрофі Сервіс» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс» за період з 01.12.2008 по 01.03.2010, складено акт №168/23-506/36058595 від 12.01.2012, в якому зафіксовано порушення: пп. пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 69 617,13 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 26.01.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000532305/1398 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 87 021,41 грн., в т.ч.: 69 617,13 грн. основного платежу та 17 404,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Технопрофі Сервіс» (замовник) та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс» (виконавець) укладені договори на установку системи відеоспостереження від 12.12.2008 № 28, від 16.04.2009 № 034-18, від 18.05.2009 № 049-18, від 18.05.2009 № 050-18, відповідно до яких останній зобов'язується надати першому послуги по підключенню та налаштуванню системи відеоспостереження.

З метою виконання зазначених договорів, виконавець зобов'язаний: надати обладнання для системи відеоспостереження (перелік і ціна обладнання вказані у додатку № 1 - відповідні рахунки), провести як самостійно, так і за допомогою третіх осіб, інсталяцію та налаштування обладнання системи відеоспостереження згідно схеми, затвердженої замовником (ціни на послуги вказані в додатку № 1).

На виконання умов договору позивачем надані рахунки на оплату (які відповідно до договорів є додатками № 1), видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення.

Проте, позивачем на підтвердження реальності договорів від 12.12.2008 №28 та від 16 квітня 2009 №034-18 не надані схеми систем відеоспостереження.

Разом з тим, аналогічні умови передбачені в договорах від 18.05.2009 № 049-18 та № 050-18, відповідно до яких схеми, затверджені замовником є додатками № 2 та є невід'ємними частинами договорів.

Відповідно до додатків № 2 до договорів від 18.05.2009 № 049-18 та № 050-18, на них відображені схеми розташування відеокамер на складі № 1 (1 та 2 поверх), проте, не зазначено жодної адреси розташування зазначених складів.

Крім того, позивачем не надані акти здачі-прийняття робіт (послуг) або акти виконаних робіт тощо, що унеможливлює встановлення фактичного отримання послуг.

Серед іншого судами встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_2 про те, що вона дійсно з 08.07.2008 по 16.07.2009 виконувала обов'язки директора ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс», дана обставина спростована Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником зазначена інша особа та відсутністю наказу про призначення ОСОБА_2 в.о. директора вказаної юридичної особи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

За встановлення в судовому порядку відсутності спрямованості господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торгівельна компанія «Альянс» на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; видачі податкових накладних особою, яка не мала жодного відношення до юридичної особи - контрагента позивача, є правомірним судовий висновок про відсутність прав у позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопрофі Сервіс» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний