Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-3202/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3202/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський ринок м. Українка»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Міський ринок м. Українка»про стягнення адміністративно -господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Міський ринок м. Українка»в якому просив суд стягнути з відповідача адміністративно -господарські санкції в сумі 26812,67 грн. та пеню у сумі 305,52 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача адміністративно -господарські санкції та пеню в сумі 18078,80 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем 24.02.2012 року поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік. Згідно зазначеного звіту середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2011 році становила 15 осіб, кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях -1 особа, працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність відсутні (а.с. 5).

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції входив з того, що відповідачем не вжито всіх передбаченим чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів у період з січня по серпень 2011 року, а тому позивачем правомірно застосовані адміністративно -господарські санкції та за їх несвоєчасну сплату нарахована пеня.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач подавав звітність до Обухівського міськрайонного центру зайнятості про наявність вакансій за формою №3-ПН станом на 16.09.2011 року (а.с. 38), на 01.10.2011 року (а.с. 39), на 07.11.2011 року (а.с. 40), на 01.12.2011 року (а.с. 41). Зазначене також підтверджується листом Обухівського міськрайонного центру зайнятості від 25.07.2012 року №373-01 (а.с. 43).

Проте, відповідачем не надано доказів, що у період з січня по серпень 2011 року на підприємстві були створені робочі місця для інвалідів, а також доказів надання відповідачем до центру зайнятості звітів форми №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Інші доказі, які б підтверджували виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідачем не надані.

Таким чином, відповідачем у період з січня по серпень 2011 року не вжито заходів, направлених на працевлаштування інвалідів, що підтверджується матеріалами справи, а саме не подавалися звіти за формою №3-ПН.

Таким чином, відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування за період з січня по серпень 2011 року становить 1 робоче місце.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволений позов про стягнення з відповідача адміністративно -господарські санкції та пеню за період з січня по серпень 2011 року в сумі 18078,80 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем порядку проведення перевірки, оскільки за наявності порушення відповідачем порядку виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, зазначені доводи не можуть слугувати для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський ринок м. Українка»залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено15.10.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.