Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2а-4167/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4167/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року в адміністративній справі за позовом Малого приватного підприємства «Анігер»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Мале приватне підприємство «Анігер»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2011 року № 000518230810.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.11.2011 року за результатами документальної виїзної позапланової перевірки МПП «Анігер»ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС був складений акт № 12835/23-08/30309961, яким встановлено порушення позивачем пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та заниження податку на додану вартість на загальну суму 240 000 грн.

06.12.2011 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000518230810, яким у зв'язку з порушенням пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 240 000 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Встановлено, що позивачем укладено договір з ТОВ «Сіріус-сервіс КІА»№ 121 від 20.06.2011 року на виконання роботи з прив'язки та конфігурації програмного забезпечення. На підставі вказаного договору ТОВ «Сіріус-сервіс КІА»виконало вказані роботи на загальну суму 1 440 000 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 240 000 грн.), що підтверджується належним чином оформленими актом приймання-передачі робіт № 1 від 30.12.2011 року та податковою накладною № 148 від 30.06.2011 року. Позивач роботи оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість у розмірі 240 000 грн., що підтверджується належним чином оформленим платіжним дорученням № 621 від 30.06.2011 року з відміткою банку про його виконання та випискою з банку по рахунку МПП «Анігер».

Підставою для висновку відповідача про заниження МПП «Анігер»податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 240 000 грн. послугувала встановлена ним нікчемність правочину між МПП «Анігер»та ТОВ «Сіріус-сервіс КІА».

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя статті 228 Цивільного кодексу України визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Сіріус-сервіс КІА»колегія суддів не вбачає, докази того, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави відсутні.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Зобов'язання за договором між МПП «Анігер»та ТОВ «Сіріус-сервіс КІА»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актом приймання-передачі робіт № 1 від 30.12.2011 року, платіжним дорученням № 621 від 30.06.2011 року з відміткою банку про його виконання, випискою з банку по рахунку МПП «Анігер»та податковою накладною № 148 від 30.06.2011 року.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також договором підряду та додаткових угод до нього з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»№ 17/К06.2-СП/11 від 29.06.2011 року, актами здачі-приймання послуг, видатковими та податковими накладними, з метою виконання яких здійснювались спірні господарські операції між МПП «Анігер»та ТОВ «Сіріус-сервіс КІА», іншими первинними документами, складеними за результатами виконання такого договору.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Сіріус-сервіс КІА»було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сіріус-сервіс КІА», а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 06 грудня 2011 року № 000518230810 є протиправними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову, постанова прийнята із повним дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 16 жовтня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.