Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2270/479/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/479/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Захаркевич О.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, виробничо-комерційного підприємства "Афродіта" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом виробничо-комерційного підприємства "Афродіта" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року виробничо-комерційне підприємство «Афродіта» (далі - ВКП «Афродіта») звернулось до суду з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Шепетівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 20.12.2010 року №0000752300/0/13237, №0000762300/0/13237, №0000772300/0/13237, №0000782300/0/13237.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2012 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.12.2010 року №0000772300/0/13237, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням ВКП «Афродіта» та Шепетівська ОДПІ подали апеляційні скарги.

У своїй апеляційній скарзі Шепетівська ОДПІ просить скасувати постанову суду першої інстанції від 17.04.2012 року в частині задоволення позовних вимог на користь ВКП «Афродіта», а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000772300/0/13237 від 20.12.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 248 793,00 грн. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не повно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем також подано доповнення до апеляційної скарги, в якому вказано, що в оскаржуваній постанові є посилання на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 року у справі №2-а-3301/10 згідно з якою з Державного бюджету на користь позивача стягнуто 228 698,00 грн. бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2009 року. Проте, судом не враховано, що судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі №2-а-3301/10 оскаржені до Вищого адміністративного суду України.

ВКП «Афродіта» у своїй апеляційні скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу ВКП «Афродіта» та просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Також представник позивача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги Шепетівської ОДПІ.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка відповідача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом І інстанції, обставини спору полягають у наступному.

ВКП «Афродіта» як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 26.11.1997 року за реєстраційним номером №1674120000000106 Шепетівським міськвиконкомом та перереєстроване 15.02.2001 року за №50 (код ЄДРПОУ -22766406), що підтверджується довідкою управління статистики у Шепетівському районі Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №344734, взято на податковий облік Шепетівською ОДПІ за №740М від 17.12.1998 року.

Основними видами діяльності ВКП "Афродіта" за КВЕД є: інші види оптової торгівлі (51.90.0); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (52.11.0); будівництво будівель (45.21.1); монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації (30.02.2); функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту (63.21.2).

В період з 25.10.2010 року по 09.12.2010 року (термін перевірки продовжувався відповідно до наказу Шепетівської ОДПІ від 25.11.2010 року №453 на три дні з 26.11.2010 року по 30.11.2010 року; перевірка зупинялась на підставі наказу Шепетівської ОДПІ від 29.11.2010 року №461 на тридцять робочих днів з 29.11.2010 року, на підставі наказу від 07.12.2010 року №475; перевірка поновлювалась на два робочих дні з 08.12.2010 року) працівниками Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі направлення від 29.10.2010 року №751, виданого Шепетівською ОДПІ, згідно із частиною п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку виробничо-комерційного підприємства "Афродіта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

У період, за який проводилась перевірка ВКП "Афродіта" було платником: податку на прибуток приватних підприємств; податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.04.1999р. №31741596, індивідуальний податковий номер платника ПДВ -227664022207); комунального податку; прибуткового податку з робітників і службовців, включаючи членів кооперативів; бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 16.12.2010 року №2730/23/22766406 про результати планової виїзної перевірки виробничо-комерційного підприємства "Афродіта", код ЄДРПОУ 22766406 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року, відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку ВКП "Афродіта": п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР із внесеними змінами та доповненнями (далі - Закон №334/94-ВР), що привело до заниження та несплати податку на прибуток всього на суму 149452,00 грн., в тому числі за 2008 рік в сумі 35735,00 грн., за 2009 рік в сумі 113717,00 грн.; п.п.1.4 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4., п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями (далі - Закон №168/97-ВР), Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року №244, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.01.2005р. за №770/11050, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 року за №702/10982, що привело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 90110,00 грн., в тому числі за березень 2008 року на суму 1647,00 грн., липень 2008 року на суму 22680,00 грн., вересень 2008 року на суму 1880,00 грн., грудень 2008 року на суму 1667,00 грн., січень 2009 року на суму 32500,00 грн., лютий 2009 року на суму 5844,00 грн., березень 2009 року в сумі 10135,00 грн., квітень 2009 року на суму 11000,00 грн., квітень 2010 року на суму 2757,00 грн.; п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, пп.7.7.5, пп.7.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, що привело до завищення суми бюджетного відшкодування всього на суму 282301,00 грн., в тому числі за березень 2009 року в сумі 228698,00 грн., за листопад 2009 року на суму 53603,00 грн.; пп.7.7.2, пп.7.7.3, пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР платником занижено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на суму 19411,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 16.12.2010 року №2730/23/22766406 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000752300/0/13237, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 224178,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 149452,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 74726,00 грн.; №0000762300/0/13237, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 133646,00 грн.; №0000772300/0/13237, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року у розмірі 248793,00 грн.; №0000782300/0/13237, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року у розмірі 19411,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень Шепетівської ОДПІ від 20.12.2010 року №0000752300/0/13237, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 224178 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 149452 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 74726 грн.; №0000762300/0/13237, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 133646,00 грн.; №0000782300/0/13237, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19411,00 грн. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.12.2010 року №0000772300/0/13237.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0000752300/0/13237 від 20.12.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств, з огляду на наступне.

Так, вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 16.12.2010 рок, в якому зазначено, що позивачем порушено норми п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону №334/94-ВР (в редакції, яка діяла на час існування спірних відносин) та завищення валових витрат на загальну суму 597810,00 грн., в тому числі: в 1-му кварталі 2008 року у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрат по маркетингових послуг від ТОВ "Українська консалтингова група", завищення на суму 8233,00 грн.; у 3-му кварталі 2008 року у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат витрат по придбанню товару (двигуни) від ПП "Лайкост", завищення на суму 113400,00 грн.; у 3-му кварталі 2008 року у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрати по придбанню товару (кабель) у ПП "Агроімпекс-ресурс", завищення на суму 9400,00 грн.; за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрати з придбання послуг по вантажних перевезеннях від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, завищення на суму 11908,00 грн. та 40646,00 грн., відповідно; у 1-му кварталі 2009 року у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрат з придбання послуг з передпродажної підготовки товарів (баків) від ФОП ОСОБА_3, завищення на суму 190723 грн.; у 2-му кварталі 2009 року у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрат з придбання послуг з розміщення рекламних матеріалів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, завищення на суму 55000,00 грн.; у 1-му кварталі 2009 року у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат з придбання інформаційно-консультаційних послуг від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, заниження на суму 168500,00 грн..

Згідно п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Частиною 1 статті 3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону №334/94-ВР та статтею 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно з п.5.1. ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, а також витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку (п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.4.4. п. 5.4. ст.5 Закону № 334/94-ВР.)

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, підпунктом. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

У 1-му кварталі 2008 року, в березні 2008 року позивач відніс до валових витрат витрати по маркетингових послугах від ТОВ "Українська консалтингова група" на загальну суму 9880,00 грн., в тому числі ПДВ - 1646,67 грн.

Судом встановлено, що договір по наданню маркетингових послуг між позивачем та ТОВ "Українська консалтингова група" в письмовій формі не укладався. Виконання умов договору оформлене рахунком-фактурою від 24.03.2008р. №УР240384, актом виконаних робіт № б/н від 24.03.08р. та податковою накладною №032481 від 24.03.08р. на суму 9880,00 грн., в тому числі ПДВ 1646,67 грн., відповідно до якого маркетингові послуги на загальну суму 9880,00 грн. по пошуку запасних частин, монтажних проводів, радіокомпонентів надані в повному обсязі, претензій немає.

Відповідно до змісту зазначених документів вони слугували підставою для прийняття позивачем рішення про оплату наданих послуг з відповідним віднесенням нарахованих до виплати грошових коштів до валових витрат позивача.

Позивач перерахував кошти ТОВ "Українська консалтингова група" на розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення №7 від 24.03.2008 року. Акт виконаних робіт, не є беззаперечним доказом надання та отримання маркетингових послуг, оскільки у цьому акті відсутні будь-які відомості, які містили дані про те, яку саме роботу по пошуку, вивченню та аналізу стану ринку запасних частин, монтажних проводів, радіокомпонентів було проведено виконавцем.

З наданих до матеріалів справи рахунку-фактури, акту виконаних робіт не вбачається, які роботи маркетингового характеру та в якому обсязі були виконані ТОВ "Українська консалтингова група". Відповідно до акту виконаних робіт, послуги носили загальний характер.

Крім того, ТОВ "Українська консалтингова група" не відобразило надання маркетингових послуг позивачу в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, позивачем не надано доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання маркетингових послуг від ТОВ "Українська консалтингова група".

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

У 3-му кварталі 2008 року позивачем віднесено до валових витрат витрати по придбанню товару (двигуни) від ПП "Лайкост" на суму 113400,00 грн.

02.07.2008 року між приватним підприємством "Лайкост" (постачальник) та ВКП "Афродіта" (замовник) укладено договір поставки №02-071, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику двигун А650 до АТС-59Г (далі-товар), а замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п.1.1 Договору). Замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною вказаною в видатковій накладній, загальна ціна товару, що продається за цим договором 136080,00 грн. (п.4.1, п.4.2 договору). Оплата товару, що поставляється проводиться покупцем в національній валюті України шляхом готівкового розрахунку (п.4.3 договору).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано видаткову накладну №237 від 02.07.2008 року, податкову накладну №237 від 02.07.2008 року. Розрахунок за товар проводився у готівковій формі шляхом внесення готівкових коштів у касу ПП "Лайкост" відповідно до квитанцій прибуткових касових ордерів від 09.07.2008 року, від 16.07.2008 року, від 04.07.2008 року, від 28.07.2008 року, від 03.07.2008 року, від 02.07.2008 року, від 08.07.2008 року, від 25.07.2008 року, від 31.07.2008 року, від 24.07.2008 року, від 23.07.2008 року, від 29.07.2008 року, від 30.07.2008 року.

Зі змісту видаткової накладної, яка надана на підтвердження господарської операції з придбання товару від ПП "Лайкост", неможливо встановити місце поставки товару, його перевізника та інші факти, які мають суттєве значення для встановлення судом факту поставки зазначеного у видатковій накладній товару, що в силу п.п. 2.2 і 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 є необхідною умовою для надання їм юридичної сили і доказовості.

Таким чином, позивачем документально не підтверджено походження товару, та відповідність його певним технічним умовам чи стандартам, відсутні також акти приймання-передачі, що свідчать про кількість та комплектність товару, посвідчення на службові відрядження у м. Рівне ОСОБА_5 протягом зазначеного періоду. Також, готівкові кошти з каси ВКП "Афродіта" у вигляді авансу не видавалися ОСОБА_5, а видавалися в рахунок погашення використаних коштів на господарські потреби 23.07.08р. на суму 16700,00 грн., 25.07.08р. на суму 24800,00 грн., 26.07.08р. на суму 24800,00 грн., 27.08.08р. на суму 24800,00 грн., 28.07.08р. на суму 18900,00 грн., 29.07.08р. на суму 9100,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що договори по продажу позивачем двигунів Словацьким та Чеським компаніям, не підтверджують факт придбання зазначеного товару від ПП "Лайкост", оскільки не містить жодного посилання на їх придбання саме від цього контрагента.

Відносно правомірності формування валових витрат по операціях з придбання кабелю РК 75-17-12 від ПП "Агроімпекс-ресурс", встановлено, що договір купівлі-продажу (поставки) кабелю між позивачем та ПП "Агроімпекс-ресурс" в письмовій формі не укладався. Через відсутність письмового договору між позивачем та його контрагентом, або будь-яких інших домовленостей в письмовій формі щодо умов купівлі-продажу, поставки товару, не можливо визначити обсяги та місце поставки товару, його перевізників, умови оплати товару та послуг з його перевезення від контрагента до позивача.

Розрахунки за товар проведено у готівковій формі шляхом внесення в касу ПП "Агроімпекс-ресурс" коштів прибуткових касових ордерів від 08.09.08р. № 08/09 на суму 10000,00 грн., від 09.09.2008р. №09/09 на суму 1280,00 грн., при цьому готівкові кошти з каси позивача у вигляді авансу ОСОБА_5 не видавалися, а видавалися в рахунок погашення використаних коштів на господарські потреби 17.09.08р.

З наданої видаткової накладної,як на підтвердження операції з придбання товару від ПП "Агроімпекс-ресурс", неможливо встановити місце поставки товару, його перевізника та інші факти, які мають суттєве значення для встановлення судом факту поставки зазначеного у цій видатковій накладній товару, що в силу п.п. 2.2 і 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 є необхідною умовою для надання їм юридичної сили і доказовості.

Таким чином, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено факт придбання кабелю від ПП "Агроімпекс-ресурс".

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що зазначений господарюючий суб'єкт не відобразив операції з продажу товару в бухгалтерському та податковому обліку.

Водночас, як зазначено в постанові судом першої інстанції, вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 року, справа № 1-386/10 встановлено, що внаслідок діяльності ПП "Агроімпекс-ресурс" в результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді доведено, що діяльність суб'єкта господарювання носила фіктивний характер.

Разом з тим, ПП "Агроімпекс-ресурс" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстрований 06.05.2008 року за реєстраційним номером №16081020000005969 виконавчим комітетом Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ - 35899158) та 07.02.2011 року його державна реєстрація скасована, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, реєстраційною інформацією по платнику податків.

Відносно, валових витрат по операціях (послуги з вантажних перевезень) з ФОП ОСОБА_3 в грудні 2008 року та в березні 2009 року встановлено, що 01.01.2008 року між ВКП "Афродіта" (замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (перевізник) укладено договір перевезення вантажу, відповідно до якого, перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано податкову накладну від 17.12.2008 року №277 - транспортні перевезення за маршрутом Шепетівка - Краківець - Партдубіце на загальну суму 13575,35 грн. в тому числі ПДВ - 1666,67 грн., акт виконаних робіт, рахунок-фактуру від 17.12.2008 року та податкову накладну від 18.03.2009 року № 45 - транспортні перевезення за маршрутом Шепетівка - Жовті води - Запоріжжя - Краківець на загальну суму 48775,34 в тому числі ПДВ - 8129,22 грн., акт виконаних робіт і рахунок фактуру від 18.03.2009 року.

Розрахунок з ПП ОСОБА_3 проводився у безготівковій формі платіжними дорученнями від 17.12.2008 року та від 04.03.2009 року на суму 20775,34 грн.. Як вбачається з зазначених вище умов договору, обов'язковою в даному випадку є наявність заявки з зазначеними вище реквізитами, існування якої не підтверджено позивачем, в акті виконаних робіт не вказано тип вантажу, кількість місць, його загальну вагу, не вказано пункти завантаження та розвантаження товару та інше.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт в Україні" визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Тому, здійснення перевезення товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством, відсутність таких документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних №006180, №006109 перевізником запчастин до автомобільної техніки являється ТОВ "Сармат", а не ПП ОСОБА_3 Так 04.12.2008 року між ТОВ "Сармат" (виконавець) та ФОП ОСОБА_3 (замовник) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги №4/12, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок здійснення автомобільного перевезення вантажів згідно із заявками, що підписуються уповноваженими особами сторін і є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору). На підтвердження виконання даного договору надано рахунок-фактуру №СФ-0000508 від 15.12.2008 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000556 та №ОУ-0000029, з яких вбачається здійснення перевезення ТОВ "Сармат" в якого відсутні договірні відносини з ВКП "Афродіта".

При дослідженні формування позивачем валових витрат по операціях з придбання послуг (робіт) з передпродажної підготовки баків від ПП ОСОБА_3 на загальну суму 190723,00 грн. встановлено, що договір на виконання робіт по перередпродажній підготовці товарів між позивачем та ПП ОСОБА_3 в письмовій формі не укладався. Через відсутність письмового договору між позивачем та його контрагентом, або будь-яких інших домовленостей в письмовій формі щодо умов договору, визначення робіт, вартості робіт, строки та ін. не можливо встановити обсяги та місце виконання робіт, умови оплати, вартість робіт. Відповідно до проведеної відповідачем зустрічної перевірки ФОП ОСОБА_3, згідно запиту від 08.11.2010р. №2664/17/23 -130 встановлено, що виконавцем послуг з передпродажної підготовки товарів був ФОП ОСОБА_6

Згідно з пояснень ПП ОСОБА_6 від 24.11.2010 року, який є директором і головним бухгалтером ТОВ "Горіховий сад", вбачається, що останній з ПП ОСОБА_3 не знайомий, на початку 2009 року (точної дати він не пам'ятає), до нього звернувся невідомий громадянин, з проханням надати йому пакет документів - акти виконаних робіт і податкові накладні, оформлені на ФОП ОСОБА_3 Не усвідомлюючи до кінця своєї відповідальності опитаний, надав громадянину пакет документів на здійснення передпродажної підготовки запчастин. Отримані кошти за даною операцією були зняті з рахунку і передані громадянину.

Крім того, вироком Калинівського районного суду Вінницької області по справі №1-74/40 від 11.06.2010 року та вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 року у справі №1-386/10 встановлені факти підробки ОСОБА_6 документів по його підприємницькій діяльності (податкових та видаткових накладних) та факт створення ТОВ "Горіховий сад" з метою незаконного формування податкового кредиту.

Позивачем не надано доказів фактичного отримання робіт по перепродажній підготовці товарів, використання зазначених робіт у власній господарській діяльності, станом на 30.06.2010р. (дата закінчення перевірки) та на час розгляду справи. На рахунку 281- "товари на складах" числяться баки у кількості 100 штук, стакани 130 штук, стартери -39 штук, що підтверджує висновки відповідача, що укладення договору не мало ніяких реальних наслідків крім перерахування коштів ПП ОСОБА_3 та формування вигоди ВКП "Афродіта" у вигляді податкового кредиту та валових витрат на порушення вимог статті 203 Цивільного кодексу України.

Факт неправомірного включення позивачем до валових витрат витрати по операціях з передпродажної підготовки товарів (баків) встановлений постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справі №2270/6102/11, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року.

Досліджуючи формування валових витрат по операціях з придбання послуг ПП ОСОБА_3 з розміщення рекламних матеріалів на пристроях - призмотронах, встановлено, що 02.01.2008 року між ВКП "Афродіта" (замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання послуг, відповідно до якого виконавець надає замовнику такі послуги: надання послуг по розміщенню рекламних площин на призмотронах (п.1.2 договору). За наслідками його виконання позивачем віднесено до валових витрат послуги з розміщення рекламних матеріалів на пристроях - призмотронах, на загальну суму 66000,00 в тому числі ПДВ - 11000,00 грн. Під час дослідження вказаного договору судом першої інстанції встановлено про відсутність у ньому істотних умов, зокрема; місця надання послуг, кількість встановлених площин, ціни та вартості виконаних послуг, періоду, протягом якого будуть розміщені площини.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано податкову накладну від 31.03.2009 року №52.1 на загальну суму 66000,00 грн., в тому числі ПДВ - 11000,00 грн., акти виконаних робіт від 03.03.2009р. № 2/1 за січень 2009 року на суму 33000,00 грн. та №2/2 за лютий 2009 року на суму 33000,00 грн., сума ПДВ згідно актів виконаних робіт 11000,00 грн.

Розрахунок проведено у безготівковій формі попередньою оплатою платіжним дорученням від 06.01.2009 року.

Однак, проведеною зустрічною перевіркою ФОП ОСОБА_3, згідно запиту до відділу оподаткування фізичних осіб від 08.11.2010р. №2664/17/23 - 100 встановлено, що останній не здійснював надання послуг в січні - лютому 2009 року з розміщення реклами так як не мав для цього ні матеріальних ні трудових ресурсів, та відповідних дозволів на встановлення рекламних матеріалів, не є платником рекламного збору. Зазначені послуги виконував ФОП ОСОБА_7, код ДРФОУ НОМЕР_1, м.Рівне.

За таких обставин, наявні у позивача видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні оформлені від ПП ОСОБА_3 є недостатньою підставою для включення вартості вказаних в них робіт, послуг до валових витрат, оскільки під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Формування валових витрат по операціях з придбання інформаційно-консультаційних послуг на загальну суму 168500,00 грн. отриманих від ФОП ОСОБА_4 (код ДРФО НОМЕР_2), який перебуває на спрощеній системі оподаткування та звітності (платник єдиного податку) встановлено, що 09.03.2009 року між СПД ФО ОСОБА_4 (виконавець) та ВКП "Афродіта" (замовник) укладено договір №09/03-09 про надання аудиторських послуг, за яким виконавець, за завданням замовника, зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, а саме: встановлення та дотримання методології бухгалтерського обліку; організація бухгалтерського обліку (з елементами відновлення облікових даних); консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності; консультації з питань застосування інформаційних технологій (організація ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства з допомогою програми 1С8.1 Підприємство); інші види консультування з питань бухгалтерського обліку та оподаткування (п.1.1 договору). Вартість послуг, передбачених п.1.1 договору, складає 168500,00 грн. за місяць (без обмеження обсягу наданих послуг).

На підтвердження виконання договору позивачем надано акт виконаних робіт від 31.03.2009 р. у якому зазначено, що за період з 09.03.09р. по 30.03.09р. були надані зазначені послуги, сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином, з наявних в справі рахунку-фактури, акту виконаних робіт не вбачається, які роботи інформаційно-консультаційних послуг та в якому обсязі були виконані ФОП ОСОБА_4. Відповідно до акту послуги носять загальний характер, також позивачем не надано доказів фактичного отримання ним інформаційно-консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_4 та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що видаткові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні, оформлені від ПП ОСОБА_3, ПП "Агроімпекс-ресурс", ТОВ "Українська консалтингова група", ПП "Лайкост", ПП ОСОБА_4 є недостатньою підставою для включення вартості вказаних в них товарів та послуг до валових витрат, оскільки під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо фактичного придбання позивачем вказаних товарів і послуг від цих контрагентів, їх оплати (фактичних витрат) та отримання доходу, пов'язаного з цими витратами.

Таким чином, не підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000752300/0/13237, оскільки є правомірними висновки податкового органу щодо завищення ВКП «Афродіта» валових витрат по операціях з ПП ОСОБА_3, ПП "Агроімпекс-ресурс", ТОВ "Українська консалтингова група", ПП "Лайкост", ПП ОСОБА_4

Податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000762300/0/13237, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2009 року, базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, пп.7.7.2, пп.7.7.3, пп.7.7.5, пп.7.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як встановлено, завищення податкового кредиту по операціях з придбання товарів, робіт (послуг) від ПП "Лайкост", ПП ОСОБА_3, ТОВ "Українська консалтингова група", ПП "Агроімпекс-ресурс", ПП ОСОБА_4, які фактично не здійснювались в обсязі 72856,00 грн. вплинули на зменшення суми бюджетного відшкодування податкової декларації за листопад 2009 року, яке декларувалось за період з березня 2008 року по жовтень 2009 року.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкові накладні, виписані ПП "Лайкост", ПП ОСОБА_3, ТОВ "Українська консалтингова група", ПП "Агроімпекс-ресурс", ПП ОСОБА_4, є недостатніми підставами для включення вказаних в ним сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки зазначені в них відомості щодо поставки від вказаних постачальників товарів та послуг не відповідають дійсності.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Тобто сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань окремого звітного періоду. Податкові зобов'язання звітного періоду формуються у розділі І декларації з ПДВ, податковий кредит - у розділі II. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III та є необхідною, але не достатньою умовою для отримання права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (з 1 січня 2008 року -у попередніх податкових періодах) постачальникам таких товарів (послуг).

Позивачем завищено податковий кредит декларацій з ПДВ за липень 2008 року на суму 22680,00 грн., вересень 2008 року на суму 1880,00 грн., грудень 2008 року на суму 1667,00 грн., січень 2009 року на суму 27500,00 грн., березень 2009 року на суму 8129,00 грн., квітень 2009 року на суму 11000,00 грн., всього на суму 72856,00 грн. так як зазначені суми були заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації за листопад 2009 року. На порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР позивачем завищено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, показника відображеного у рядку 18 податкової декларації звітного податкового періоду. У наступних податкових періодах дані показники приймали участь у сумі бюджетного відшкодування з рядка 26, в порушення порядку та напрямку формування сум бюджетного відшкодування відповідно до вимог пп.7.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР. Тобто, позивачем порушено порядок формування податкового кредиту за зазначеними операціями, які в свою чергу привели до завищення залишку від'ємного значення з ПДВ розрахованого відповідно до пп.7.7.1, 7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.7 п.7 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою,визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Право позивача на отримання бюджетного відшкодування за березень 2009 року в сумі 228698,00 грн. підтверджено.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000772300/0/13237 базується на викладених в акті перевірки від 16.12.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, пп.7.7.5, пп.7.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та завищення суми бюджетного відшкодування всього на суму 282301,00 грн., в тому числі за березень 2009 року в сумі 228698,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2010 року по справі №2-а-3301/10, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 року і в силу ст.72 КАС України не потребує доказування, стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКП "Афродіта" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2009 року в сумі 228698 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000772300/0/13237, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року № 0000782300/0/13237, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (податкова декларація за серпень 2009 року) в розмірі 19411,00 грн., базується на викладених в акті перевірки від 16.12.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, пп.7.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР є правомірним, оскільки проведеною невиїзною (камеральною) перевіркою податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року поданої позивачем 21.09.2009 року №24927 підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 19411,00 грн. - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена постачальникам товарів, яка декларувалась за період з 01.07.09р. по 31.07.09р.. Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 18.06.2010р. №12786, згідно з яким скориговано за серпень 2009р. суму заявлену до бюджетного відшкодування (р.25.1) замість 182925,00 грн. уточнено суму 163514,00 грн., у рядку 8.5 - збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду -19411,00 грн., рядок 8.8 - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на суму 19411,00 грн. Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів поданого до Шепетівської ОДПІ 18.06.2010 року у графі частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах за липень 2009 року відсутнє значення показника, але позивач відобразив значення на суму 19411,00 грн. у показнику -"значення рядка 26 звітного податкового періоду" за липень 2009 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 20.12.2010 року №0000752300/0/13237, №0000762300/0/13237, №0000782300/0/13237, та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000772300/0/13237.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції, виробничо-комерційного підприємства "Афродіта", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 жовтня 2012 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.