Постанова

від 14.08.2012 по справі 2-а-33056/08

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2-а-33056/08

категорія 8.2.2

14 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С.,

за участю представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції, з урахуванням поданих змін та уточнень до позовної заяви, у якому просить визнати неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства дії Бердичівської ОДПІ по формуванню складу перевіряючих, оформлених в направленні від 20.06.2008 року № 1252, а також по продовженні строку перевірки; скасувати прийняті на підставі акту перевірки № 2010/23-01/03116751 від 11 липня 2008 податкові повідомлення-рішення №0001202301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001202301/0 від 24 липня 2008 року, № 0001202301/1 від 26 серпня 2008 року), яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 10898 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 3269 грн., №0001212301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001212301/0 від 24 липня 2008 року, №0001212301/1 від 26 серпня 2008 року) , яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 103935 грн. Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало встановлене перевіркою порушення порядку ведення податкового обліку. В обґрунтування позовних вимог вказав, що прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень є безпідставним, оскільки проведення перевірки та складання акту перевірки від 11 липня 2008 року, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення є грубим порушенням чинного законодавства, оскільки оформлення направлення на проведення планової виїзної документальної перевірки та продовження терміну проведення планової перевірки вчинене з перевищенням повноважень ОДПІ.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, підтвердженням чого є рішення про результати розгляду скарги Відкритого акціонерного товариства "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" у порядку адміністративного оскарження.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено виїзну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, про що було складено акт № 2010/23-01/03116751 від 11 липня 2008 року.. Згідно наказу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.06.2008 року № 526 термін проведення перевірки ВАТ "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" продовжено з 23.06.2008 року по 07.07.2008 року.

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 5.2.1 п.5.2, ст. 5, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.4.4 п. 8.4, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік 10898 грн.; п. 4.2, п. 4.9 ст. 4, пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 207870,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2010/23-01/03116751 від 11 липня 2008 року та за наслідками апеляційного оскарження Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001202301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001202301/0 від 24 липня 2008 року, № 0001202301/1 від 26 серпня 2008 року), яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 10898 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 3269 грн. та №0001212301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001212301/0 від 24 липня 2008 року, №0001212301/1 від 26 серпня 2008 року), яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 207870 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 103935 грн.

Суд погоджується із вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001202301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001202301/0 від 24 липня 2008 року, № 0001202301/1 від 26 серпня 2008 року).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське автотранспортне підприємство 11837" здійснено операцію з відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа відпочинку" згідно договору без номеру від 16.05.2008 року Відкритому акціонерному" товариству "Інвестиційна енергетична компанія "Інеко" на суму 83000 грн.

Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське автотранспортне підприємство 11837" згідно вказаного договору та на підставі акту прийому передачі без номеру від 16.05. 2007 року передано частку в статутному фонді ТОВ "Мережа відпочинку" на суму 83000грн. Відкритому акціонерному товариству "Інвестиційна енергетична компанія "Інеко".

Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське автотранспортне підприємство 11837" згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.05.2007 року № Д-81 придбано цінні папери (акції) інших суб'єктів господарювання на суму 82000 грн., зокрема, Відкритого акціонерного товариства "Енергометалконтракт" (код ЄДРПОУ 33302576) на суму 22500грн., Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський рельсовий завод" (код ЄДРПОУ 33420765) на суму 5500грн., Відкритого акціонерного товариства "Генічівський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 00218354) на суму 54000грн. Цінні папери (акції), зазначені в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 15.05.2007 року №Д-81 були прийняті Відкритим акціонерним товариством "Бердичівське автотранспортне підприємство 11837" згідно акту прийому-передачі від 12.07.2007 року від Відкритого акціонерного товариства "Інвестиційна Енергетична компанія "Інеко" в повному обсязі.

В податковому обліку підприємства не відображений фінансовий результат від операції з реалізації частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа відпочинку" на суму 83000грн. та придбання акцій інших суб'єктів господарювання на суму 82000 грн.

У періоді реалізації частки у статутному капіталі доходи від реалізації корпоративних прав і витрати на їх придбання фіксуються в окремому ціннопаперовому обліку за пунктом 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, відповідно пп. 7.6.1 п.7.6 ст.7 вказаного Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Крім того, підприємством за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. зайво включено по коду рядка 01.1. Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої Наказом ДПА України від 29.03.2003р № 143 (зі змінами внесеними наказом від 12.10.05р № 448) (далі- Декларація) суму валового доходу в розмірі 187148 грн., в тому числі за півріччя 2007 р. - 77621 грн., за 9 місяців 2007 - 82296грн., за 2007 р.- 187148 грн.

Також, занижено суму валового доходу по коду рядка 01.1 Декларації в травні місяці 2007р. на суму списаних фінансових інвестицій за рахунок прибутку 11603,64 грн. та зайво включено по коду рядка 01.1 Декларації за півріччя 2007 року дебіторську заборгованість з минувшими строками позивної давності по рахунку 36, списану за рахунок прибутку в сумі 6176,64 грн.

Так, згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Разом з тим, перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р. підприємством по коду рядка 04.1. Декларації до валових витрат зайво включено суму ПДВ по отриманих паливно-мастильних матеріалах, запчастинах, шинах отриманих та використаних на автотранспорт, який надавав послуги по перевезенню пасажирів по фіксованих тарифах міського перевезення в звичайному режимі в розмірі 232848 грн., в тому числі: півріччя 2007р. -41455 грн., 2007р.-232848 грн.

Також, на порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в Додатку К1/1 до рядка 01.2 підприємством при розрахунку приросту балансової вартості запасів за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008 р. невірно відображено в розрахунок просту (убутку) балансової вартості запасів вартість запасів на початок звітного періоду та невірно відображено запаси, використані не у виробничій діяльності, в результаті чого завищено валові доходи за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007 р. на суму 11589 грн.

В судовому засіданні встановлено, що при проведенні перевірки валові доходи визначались згідно наданих на момент перевірки регістрів податкового обліку по складу валових доходів (відомості), первинних фінансово-господарських документів.

Крім того, в порушення п.п.8.3.2 п.8.3 пп.8.4.4 п.8.4 ст.8, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р. підприємством по коду рядка 07 Декларації з податку на прибуток зайво включено амортизаційні нарахування -9480 грн.

А також, за рахунок невірного розподілу витрат по поліпшенню основних фондів по групах основних фондів завищено амортизаційні нарахування на 7829,45грн. За рахунок невірно відображеної суми по реалізації основних фондів 2 групи за нормою амортизації 6,25% автобусів вартістю 14092,99 грн. завищена сума амортизаційних відрахувань на 1650,55 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені порушення податкового законодавства, встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р. в сумі 10898 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, позивач не спростовує фактичних обставин справи, що слугували підставою для донарахування податкового зобов"зання згідно оскаржуваного рішення, а його заперечення стосуються лише відсутності підстав для проведення перевірки.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення щодо визначення зобов"язання з податку на прибуток підприємств прийняті у відповідності до вимог закону.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001212301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001212301/0 від 24 липня 2008 року, №0001212301/1 від 26 серпня 2008 року), яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 103935 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення п. 4.2, п. 4.9 ст. 4, пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ), Товариство неправомірно користувалось пільгою з ПДВ за перевіряємий період, та відповідно не включило до складу податкових зобов"язань з податку на додану вартість із вартості реалізованих послуг по міських перевезеннях пасажирів, внаслідок чого занизило суму ПДВ на 207870,00 грн. Як наслідок, Товариством порушено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, тобто не включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість із вартості (частини вартості) товаро-матеріальних цінностей, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, внаслідок чого занижено суму податкового кредиту.

В частині заниження податку на додану вартість в сумі 1640,00 грн. позивач погоджується та повідомлення-рішення не оскаржує.

З іншими висновками ОДПІ суд погоджується враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Частиною 3 ст. 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Згідно ст.7 вказаного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Законом України "Про підприємства в Україні", зокрема, п. 1 ст. 23 передбачено, що підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами (тарифами), що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України - за державними цінами і тарифами.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, відповідно пп.2 п."а" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Отже, тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

В судовому засіданні встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення пасажирів автобусами відповідно до договору від 14.08.2008 року, укладеного з виконавчим комітетом Бердичівської міської ради, на міських маршрутах.

Відповідно до вказаного договору та рішення Бердичівської міськради від 19.07.07 р. № 415 та від 22.05.08 року № 289 виконком Бердичівської міськради (Замовник) погодив в установленому порядку тарифи на перевезення пасажирів. Разом з тим, п. 4.4 договору передбачено, що при зміні ситуації на ринку пасажирських перевезень за погодженням сторін можливе внесення змін та доповнень у вигляді додатків до цього договору.

Відповідно до листа від 30.05.2011 року № 20/1456 виконком Бердичівської міської ради повідомив, що в період 2007-2008 рр. він регулював вартість проїзду пасажирів на міських автобусних маршрутах в межах міста Бердичева шляхом погодження тарифів.

Зокрема, в у вказаний період для погодження тарифів на перевезення, автопідприємства та асоціації перевізників офіційно колективно звертались до виконавчого комітету міської ради щодо підвищення вартості проїзду в зв"язку з неспроможністю в подальшому забезпечувати достатню якість та обсяги перевезень відповідно до умов Договорів з відповідним обгрунтуванням.

Таким чином, тарифи на перевезення пасажирів визначаються в договірному порядку за домовленістю сторін, а тому не можуть бути регульованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Бердичівською ОДПІ податкове повідомлення-рішення № 0001212301/2 від 06 листопада 2008 року (№0001212301/0 від 24 липня 2008 року, №0001212301/1 від 26 серпня 2008 року) про нарахування ВАТ "Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" податку на додану вартість в сумі 207870 грн. та штрафних санкцій в сумі 103935 грн. винесено правомірно.

Крім того, позивач, не заперечуючи по суті виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства, що зумовило донарахування податкових зобов'язань, обґрунтовує свої доводи порушенням відповідачем вимог статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що є безумовною підставою для визнання їх дій неправомірними, оскільки позбавляє їх права на проведення спірної перевірки, у зв'язку з чим складений за її наслідками акт перевірки не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" (у редакції, яка діяла на час перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Що стосується проведення планових перевірок органами державної податкової служби, то відповідно до статті 11-1 цього Закону, планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

З матеріалів справи вбачається, що після прийняття рішення про продовження термінів проведення перевірки ВАТ "Бердичівське АТП-11837" виписано нове направлення на перевірку. В новому направленні на перевірку від 20.06.2008 року № 1252 зазначено термін проведення перевірки з 23.06.2008 року по 07.07.2008 року. Направлення на продовження терміну проведення перевірки вручено 20.06.2008 року під розписку головному бухгалтеру ВАТ "Бердичівстке АТП-11837" Швецовій З.В.

При цьому слід зазначити, що у разі недотримання контролюючим органом вимог ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позивач мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, однак наданим йому правом не скористався, визнавши проведення перевірки правомірним.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, представником відповідача доведено правомірність проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак підстави для визнання неправомірними дії відповідача та скасування прийнятих за їх наслідками рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

В позові Відкритого акціонерного товариства"Бердичівське автотранспортне підприємство-11837" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 21 серпня 2012 р.