Постанова

від 15.08.2012 по справі 2а/1770/2770/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2770/2012

15 серпня 2012 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б., зрозглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі доФермерського господарства "Звіздівка" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по витратах на виплату і доставку пенсій з відповідача Фермерського господарства "Звіздівка".

До початку судового розгляду справи позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень на позов суду не надав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Про причини своєї відсутності суд не повідомляв.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що в разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідач - Фермерське господарство "Звіздівка" є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пункт 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об'єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п.6.1 Інструкції /далі по тексту постанови - Інструкція/ про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за N 64/8663).

Так, згідно з п.6.1 Інструкції, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.

Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період червень місяць 2012 року.

Станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість по оплаті фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1 679, 17 грн.

Відповідачем сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до пункту 6.9 Інструкції не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За змістом абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Оскільки у даному випадку правовідносини не передбачають виставлення вимог та нарахування штрафних санкцій та пені, стягненню у зазначеному порядку (судовому) підлягають лише фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 1 679, 17 грн.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Звіздівка" (код ЄДРПОУ 33768079) на користь Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі заборгованість за червень 2012 року по платежах в сумі 1 679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) грн. 17 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.