Ухвала

від 10.10.2012 по справі 2а/1270/5074/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року справа №2а/1270/5074/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєва М.В.,

представника позивача Бродська К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Ліра-2007» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5074/2012 за позовом Приватного підприємства «Фірма «Ліра-2007» до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 27.06.2012 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 року «Р» № 0000192301, згідно якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 138400 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 10834 грн.; «Р» № 0000202301, згідно якого позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 120348,27 грн. та застосовані фінансові санкції на суму 9421,10 грн.. В обґрунтування позову зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали помилкові висновки відповідача про завищення задекларованих позивачем показників валових витрат у деклараціях по взаємовідносинах з ТОВ «Оріал» за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, та про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок нікчемних господарських операцій з ТОВ «Оріал». Крім того, позивач зазначає, що перевірку було призначено на виконання постанови про призначення позапланової документальної перевірки старшого слідчого ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 16.01.2012 року згідно із п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78, ст.81, п.82.2 ст.82, ст.86 Податкового Кодексу України. Отже, ДПІ в м.Лисичанську порушено вимоги ч. 2 п. 58.4. ст. 58 ПК України, тому що складання та надіслання платнику податків податкових повідомлень - рішень по податкових зобов'язаннях платника податків по податках та зборах, несплата податкових зобов'язань по яких встановлена рішенням суду, заборонено до набрання чинності рішення суду по справі. В акті перевірки відсутнє будь-яке посилання відповідача на рішення суду, яке б набрало чинності, щодо несплати податкових зобов'язань як ПП «Фірма «Ліра - 2007», так і ТОВ «Оріал».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач надіслав до суду лист, яким просив розглянути справу без участі представника. Крім того, через канцелярію суду надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «Фірма «Ліра-2007» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 30.10.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 190350, включено до ЄДРПОУ за № 35389219. Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби з 31.10.2007 року за № 1488.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах виконує повноваження, надані Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.02.2012 року Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Фірма «Ліра-2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріал», за результатами якої 13.02.2012 року складено акт №10/23-35389219.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п. 138.10.3 п.138.10 ст.138 розділу V ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» всього в сумі 138400,00грн., у т.ч. за І півріччя 2011 року в сумі - 95068,00 грн.; ІІІ квартал 2011 року в сумі - 43332,00 грн., а також п.198.3, п.198.4 розділу V ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» на загальну суму 120348,27 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на суму - 16666,67 грн., травень 2011 року на суму - 30173,60 грн., липень 2011 року на суму - 35827,60 грн., червень 2011 року на суму - 37680,40 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято повідомлення-рішення форми «Р» № 0000192301 від 22.02.2012 року, згідно якого ПП «Фірма «Ліра-2007» збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 138400 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 10834 грн., та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000202301 від 22.02.2012 року, згідно якого ПП «Фірма «Ліра-2007» збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 120348,27 грн. та застосовані фінансові санкції на суму 9421,10 грн. (а.с.28, 30 т.1, а.с. 1-32, т.2).

Позивач в адміністративному порядку оскаржував прийняті податкові повідомлення-рішення, проте скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін (а.с. 32 - 43 т.1).

З акту перевірки вбачається, що при її проведенні було використано первинні документи: договори про надання брокерських послуг ТОВ «Оріал», рахунки на брокерські послуги в загальному розмірі з урахуванням ПДВ - 722089,60 грн., акти виконаних послуг, виписки банку по особовому рахунку, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до протоколу виїмки від 11.01.2012 року оригінали вказаних первинних документів були вилучені в межах розслідування кримінальної справи (а.с. 222-224 т.1).

При проведенні перевірки первинні документи податковому органу були надані УПМ СВ ПМ ДПА України в луганській області, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 16 - 18 т.1, а.с. 31 - 32, 39 т.2).

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

При вирішенні питання про правомірність формування податкового кредиту та віднесення сум по господарським операціям до складу валових витрат необхідно виходити не лише з формальної наявності первинних документів, а і з обставин, що підтверджують фактичне здійснення таких господарських операцій, з урахуванням наявності необхідних умов для реального виконання суб'єктами господарювання задекларованих господарських операцій, та їх економічного змісту.

Документальне підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Оріал» зводиться до наявності договору про надання брокерських послуг, щомісячних актів виконаних послуг, податкових накладних, що щомісячно виписувалися ТОВ "Оріал" на суми зазначені в актах виконаних послуг та платіжних документів на підтвердження перерахування позивачем коштів ТОВ «Оріал». Оскільки податкові накладні та документи про перерахування коштів позивачем ТОВ «Оріал» необхідні для формування податкового кредиту, єдиним документом, що підтверджує виконання ТОВ «Оріал» умов договору №010411 від 01.04.2011 року є щомісячні акти виконаних послуг. В цих актах зазначений один і той самий вид послуг - «Брокерські послуги». З актів виконаних послуг не можливо встановити, в чому ж ці послуги полягали, будь-яких документальних підтверджень надання цих послуг, крім самого підписаного сторонами акту, не надано.

Митний брокер у розумінні Митного кодексу України - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство - резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач сам є митним брокером та має відповідну ліцензію. Проте, відповідно до договорів позивач отримував брокерські послуги від іншого підприємства - ТОВ «Оріал», яке до того ж не має ліцензії на здійснення посередницької діяльності митного брокера.

Якщо ТОВ «Оріал» щомісячно надавало позивачу послуги з декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, позивач мав би підтвердити той факт, що його підприємством, як отримувачем таких послуг за договором № 010411 від 01.04.2011 року, дійсно здійснювався ввіз чи вивіз товарів з митної території України. Проте, таких доказів позивачем ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції надано не було.

Суд першої інстанції вірно визначив, що сам факт наявності підписаного сторонами акту виконаних послуг не може бути підставою вважати такі послуги дійсно наданими за відсутності будь-яких інших підтверджень фактичного виконання зазначених послуг, з чим погоджується колегія суддів.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що за договором ТОВ «Оріал» надавало ПП «Фірма «Ліра-2007» не тільки брокерські послуги, а і консультації з чинного законодавства та змін, що в ньому відбуваються, оскільки в тих самих актах виконаних послуг, які позивач вважає доказом дійсного їх надання, відсутнє будь-яке посилання про надання юридичних консультацій.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби по даній справі в повній мірі доведено правомірність винесення податкових повідомлень - рішень форми «Р» № 0000192301 та № 0000202301.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Ліра-2007» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5074/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5074/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі

У повному обсязі ухвалу складено 15 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін