Постанова від 27.07.2007 по справі 1-380/07

№1-380

№1-380

ПОСТАНОВА

27 липня 2007 року                                                                                                              м.  Київ

Оболонський районний суд м.  Києва в

складі

головуючого - судді              Тютюн

Т.М.

при секретарях                     Ликовій

В.Б.,  Снісар Т.В.,  Строжук В.А.,

за участю прокурорів           Головкіна

О.В.,  Синицького О.В.,

представників цивільного позивача ОСОБА_3 , 

ОСОБА_4,

захисника                              ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1

народження,  уродженця м.  Києва, 

українця,  громадянина

України,  освіта незакінчена вища,  неодруженого, 

працюючого керуючим магазином "Ноблесс" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Часова група "Г.М. Ф.",  зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1,  несудимого,

у вчиненні злочину,  передбаченого

ч.5  ст. 191 КК України,

установив:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, 

що,  працюючи керуючим магазином

"Ноблесс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Часова група

"Г.М. Ф." (далі - ТОВ "Часова група "Г.М. Ф."),  розташованим в ТРК "Караван" на

АДРЕСА_2,  являючись службовою та

матеріально відповідальною особою,  в

період з 1 серпня 2006 року по 2 листопада 2006 року привласнив ввірене йому

майно в особливо великих розмірах, 

належне ТОВ "Часова група "Г.М. Ф.",  за наступних обставин.

Згідно з наказом директора ТОВ "Часова група "Г.М. Ф." №

57-к від 2.08.2005 року ОСОБА_2 прийнятий на посаду керуючого магазином

"Ноблесс" ТРК "Караван" ТОВ "Часова група "Г.М.

Ф." з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.

У період з 1 серпня 2006 року по 2 листопада 2006 року ОСОБА_2,  працюючи на посаді керуючого магазином,  виконував адміністративно-господарські та

організаційно-розпорядчі функції,  був

матеріально відповідальною особою, 

щомісячно складав службові записки щодо проведених внутрішніх

інвентаризацій в магазині та подавав їх до бухгалтерії ТОВ "Часова група

"Г.М. Ф." для обліку та подальшого формування податкової та іншої

звітності,  а тому являвся службовою

особою.

ОСОБА_2,  приступивши до

виконання обов'язків керуючого магазином, 

детально ознайомився з механізмом обігу та обліку товарно-матеріальних

цінностей. Одноособово відповідаючи за прийом товару в магазині та проведення

внутрішніх щомісячних інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей,  які проводилися в перших числах місяця,  ОСОБА_2 за результатами інвентаризацій

складав службові записки встановленого зразка, 

в яких вказував відомості про результати та які передавав до бухгалтерії

ТОВ "Часова група "Г.М. Ф." для здійснення обліку. Під час

проведення інвентаризацій ОСОБА_2 не тільки керував процесом,  але і сам мав право приймати участь в їх

проведенні. Крім того,  за відсутності

касира магазину ОСОБА_2 єдиний з працівників мав право приймати від клієнтів

грошові кошти за придбані в магазині годинники.

Будучи обізнаним про роботу магазину і маючи можливість приховати недостачу

та уникнути відповідальності,  у ОСОБА_2

виник умисел на присвоєння грошових коштів, 

виручених від продажу годинників.

У період з 1 серпня 2006 року по 2 листопада 2006 року,  ОСОБА_2, 

являючись матеріально відповідальною особою,  шляхом зловживання своїм службовим

становищем,  продав дев'ять годинників на

загальну суму 464 862 гривні наступних марок:

· годинник BREITLING А7332111/С598/731Р Emergency Mission - вартістю 36 337 гривень;

· годинник BREITLING В1335611/В723/743Р Chronomat Evolution - вартістю 34 818 гривень;

· годинник OMEGA 4186.75.00 DV MANUFACTURE.Ladies - вартістю 115 626 гривень;

· годинник LONGINES L2.655.0.71.2 - вартістю

34 062 гривні;

· годинник LONGINES L2.142.0.73.2 - вартістю 42 818 гривень;

· годинник BREITLING B1335611/В720/2РАХ Chronomat Evolution - вартістю 47 782 гривні;

· годинник CORUM 985.681.55 F 371 AN41 Admiral Cup - вартістю 115 451 гривня;

· годинник LONGINES L4.241.0.85.6 -вартістю

20 153 гривні;

· годинник LONGINES L2.643.4.91.2-вартістю 17 815 гривень.

При цьому операції продажу ОСОБА_2 не фіксував за допомогою електронного

реєстратора касових операцій та не вносив відповідні записи про операції

продажу до касової книги магазину. А отримані від продажу годинників грошові

кошти на загальну суму 464 862 гривні, 

яка більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум

доходів громадян,  тобто в особливо

великих розмірах,  ОСОБА_2 привласнив та

розпорядився ними на власний розсуд,  чим

завдав ТОВ "Часова група "Г.М. Ф."

матеріальної шкоди на вказану суму.

ОСОБА_2 вдавалось приховувати недостачу,  

оскільки під час проведення внутрішніх щомісячних інвентаризацій він

приймав у них безпосередню участь та перевіряв ту групу годинників,   з якої було здійснено продаж,   а грошові кошти привласнено.

Дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.5   ст. 

191 КК України як привласнення службовою особою шляхом зловживання

службовим становищем чужого майна,   яке

було ввірене особі і перебувало в її віданні,  

вчинене в особливо великих розмірах.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину не визнав та

показав,   що працював керуючим магазином

"Ноблесс",   розташованим у ТРЦ

"Караван" на АДРЕСА_2 і був матеріально відповідальною особою. В силу

своїх службових обов'язків він слідкував за порядком у магазині,   навчав продавців-консультантів працювати з

клієнтами,   а також мав право

здійснювати продаж годинників та отримувати за них готівку,   був уповноважений робити знижки до 40 %. Він

мав право ставити підпис на інкасаційному ордері та прибуткових накладних. З

посадовою інструкцією його ознайомлено не було. Під час інвентаризації в

магазині,   яка ніби то проводилася 2

листопада 2006 року,   хоча насправді це

було 3 листопада 2006 року,   він не був

присутній,   оскільки був вихідний. З головою

інвентаризаційної комісії не спілкувався і можливості ознайомитися з актом

інвентаризації йому не надавали. Йому відомо,  

що за результатами інвентаризації було виявлено нестачу трьох

годинників,   а не дев'яти. У виявленні

нестачі трьох годинників - BREITLING вартістю 36 337 гривень,   BREITLING вартістю 34 818

гривень та LONGINES вартістю 20 153

гривні,   є його вина,   оскільки вони були продані і не списані

вчасно. Але грошей від продажу годинників він не присвоював. Оскільки годинники

було продано за долари США,   це не було зафіксовано

за допомогою касового апарату і гроші він поклав не в касу,   а в коробку в підсобному приміщенні.

Дати,   коли було продано годинники,   не пам'ятає. В ході досудового слідства він

давав інші показання,   оскільки довіряв

слідчому і побоювався за себе та своїх батьків.

Свідки ОСОБА_5,   ОСОБА_6 та ОСОБА_7

показали,   що працювали в магазині

"Ноблесс" ТОВ "Часова група "Г.М.  Ф.",  

керуючим якого був ОСОБА_2 1 листопада 2006 року силами працівників

магазину,   в тому числі й ОСОБА_2,   була проведена внутрішня

інвентаризація,   під час якої нестачі чи

надлишків товару виявлено не було. 2 листопада 2006 року в магазин прибула

інвентаризаційна комісія з головного офісу в складі ОСОБА_8,   ОСОБА_9,  

ОСОБА_10 та їх повідомили про проведення планової інвентаризації,   під час якої був також присутній

ОСОБА_2,   але участі не приймав. З

результатами інвентаризації їх не знайомили і про нестачу вони дізналися

пізніше. Крім цього,   свідки показали,   що доступ до товарно-матеріальних цінностей

в магазині мали всі працівники і всі вони є матеріально відповідальними

особами.

Свідки ОСОБА_9,   ОСОБА_10 та ОСОБА_8 показали,   що згідно наказу

директора ТОВ "Часова група "Г.М. 

Ф." ОСОБА_11 2 листопада 2006 року було проведено інвентаризацію

товарно-матеріальних цінностей в магазині "Ноблесс" у ТЦ

"Караван",   керуючим яким був

ОСОБА_2 В ході інвентаризації їм допомагали працівники магазину,   був присутній також підсудний,   але участі не брав. Було виявлено нестачу

товарно-матеріальних цінностей в кількості дев'ять штук на суму близько 464 000

гривень. Свідок ОСОБА_11 показала,   що 2

листопада 2006 року нею було видано наказ про проведення інвентаризації в магазині

"Ноблесс" у ТЦ "Караван",  

керуючим яким був ОСОБА_2 У склад комісії входили ОСОБА_8,   ОСОБА_10 та ОСОБА_9 В результаті проведеної

інвентаризації виявлено нестачу дев'яти годинників на суму 464 862 гривні. З

ОСОБА_2 було проведено бесіду,   під час

якої він пояснив,   що товар

продано,   а гроші він витратив на розвиток власного

бізнесу.

У судовому засіданні з ініціативи суду було поставлено питання про

повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового

слідства,   яку не може бути усунуто в

судовому засіданні.

Прокурор заперечував проти повернення справи на додаткове

розслідування,   вважаючи,   що неповноту досудового слідства можна

усунути шляхом надання доручень на виконання певних слідчих дій,   а також шляхом призначення відповідних

експертиз.

Представник цивільного позивача також заперечував проти повернення справи

на додаткове розслідування,   стверджуючи

про те,   що в справі достатньо доказів

для прийняття рішення по суті,   а також

про те,   що суд не позбавлений

можливості допитати додаткових свідків чи повторно допитати свідків,   призначити відповідні експертизи.

Захисник та підсудний погодилися з тим,  

що справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Заслухавши думку учасників процесу,  

суд приходить до висновку,   що

справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з наступних підстав.

Згідно з   ст.  22 КПК України прокурор,   слідчий і особа,   яка провадить дізнання,   зобов'язані вжити всіх передбачених законом

заходів для всебічного,   повного і

об'єктивного дослідження обставин справи,  

виявити як ті обставини,   що

викривають,   так і ті,   що виправдують обвинуваченого,   а також обставини,   що пом'якшують і обтяжують його

відповідальність.

Згідно з   ст.  16 КПК України суд,   зберігаючи об'єктивність і

неупередженість,   створює необхідні

умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих

їм прав.

Згідно  ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти

або неправильності досудового слідства може мати місце тоді,  коли ця неповнота або неправильність не може

бути усунута в судовому засіданні.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, 

обвинувачення,  пред'явлене

ОСОБА_2,  фактично,  ґрунтувалось на його показаннях в ході

досудового слідства,  показаннях свідків

ОСОБА_12,  ОСОБА_7,  ОСОБА_13 - працівників магазину

"Ноблесс",  в якому працював

ОСОБА_2,  свідків ОСОБА_9,  ОСОБА_8,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11, 

ОСОБА_14  - працівників ТОВ

"Часова група "Г.М. Ф.", 

в тому числі й членів інвентаризаційної комісії. Документами,  якими досудове слідство обґрунтовує

обвинувачення,  є: інвентаризаційний опис

товарно-матеріальних цінностей № КА-1 від 2.11.2006 року,  згідно з яким встановлено нестачу

товарно-матеріальних цінностей в кількості 9 штук на суму 464 862 гривні (т.1

а.с. 47-50); службові записки за період з 5.01.2006 року по 2.11.2006

року,  підписані ОСОБА_2,  згідно з якими зафіксовано повну

відповідність по кількості,  ціні й

найменуванню наявного в магазині товару, 

надлишків та нестач товару немає (т.1 а.с. 70-78); акт службового

розслідування за результатами проведення інвентаризації товарно-матеріальних

цінностей 2.11.2006 року в магазині ТОВ "Часова група "Г.М.

Ф.",  на підставі якого прийнято

рішення про звернення до органів внутрішніх справ з метою притягнення ОСОБА_2

до кримінальної відповідальності за привласнення ввіреного йому майна (т.1 а.с.

79-80); акт відмови від підпису від 2.11.2006 року,  згідно з яким ОСОБА_2 відмовився підписати

акт інвентаризації від 2.11.2006 року (т.1 а.с. 84); аудиторський звіт по результатах

перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "Часова

група "Г.М. Ф." за період з 1.11.2006 року по 23.02.2007 року (т.1

а.с. 85-87). Також у матеріалах справи містяться заяви,  накази, 

установчі документи,  накладні та

порівняльна відомість по акту інвентаризації від 2.11.2006 року.

Проте показаннями свідків пред'явлене обвинувачення не спростовується та не

підтверджується.

В ході досудового слідства,  будучи

допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого,  ОСОБА_2 показав,  що на підставі наказу директора ТОВ

"Часова група "Г.М. Ф." № 57-к від 2.08.2005 року він був

прийнятий на посаду керуючого магазином ТОВ "Часова група "Г.М.

Ф." у ТЦ "Караван" з повною індивідуальною матеріальною

відповідальністю.

Приблизно в серпні 2006 року у нього виник умисел на привласнення грошових

коштів,  виручених від продажу

годинників. В серпні 2006 року,  коли

була вихідна касир ОСОБА_6,  він отримав

від покупця за придбаний в магазині годинник готівкові кошти,  не зафіксував це за допомогою

електронно-касового апарату,  не вніс

запис до касової книги магазину,  виписав

клієнту тільки товарний чек,  а гроші

залишив собі,  витративши на власні

потреби. В цей період він захопився грою в гральні автомати,  відвідував розташований біля роботи центр

розваг "Кінг",  де став

постійним відвідувачем.

На початку кожного місяця з 1 по 3 число в магазині ним та його підлеглими

проводились інвентаризації товару, 

звірялась фактична наявність товарно-матеріальних цінностей з касою та

даними з бухгалтерії головного офісу товариства. Згідно з обліком всі

товарно-матеріальні цінності знаходилися в магазині,  оскільки він складав доповідні записки про

результати планового переобліку товарно-матеріальних цінностей,  де зазначав, 

що нестачі немає. В ході інвентаризації кожен з працівників перевіряв

окрему групу товару,  а він саме ту групу

годинників,  з продажу яких привласнив

гроші.

3 31 жовтня 2006 року по 2 листопада 2006 року в магазині знову була

відсутня касир,  тому готівку від

клієнтів за продані годинники приймав він. В цей проміжок часу він продав три

годинника,  не зафіксував дані операції

за допомогою електронно-касового апарату та не відобразив у касовій книзі,  а готівку привласнив. Більша частина грошей

була витрачена на гру в ігрових автоматах.

2 листопада 2006 року близько 10 години під час відкриття магазину прибула

комісія з бухгалтерії головного офісу товариства в складі ОСОБА_8,  ОСОБА_10 та

ОСОБА_9,  які повідомили,  що згідно наказу будуть проводити

інвентаризацію. Спільно з працівниками магазину та членами інвентаризаційної

комісії почався переоблік залишків товару, 

звірка каси з даними бухгалтерії головного офісу,  в результаті чого було виявлено нестачу

дев'яти годинників на суму 464 862 гривні. Членам комісії та підлеглим щодо

нестачі він нічого пояснити не зміг.

За результатами інвентаризації було складено інвентаризаційний опис,  який підписали члени комісії,  а він від підпису відмовився,  про що було складено акт. Після цього він та

члени комісії поїхали до головного офісу, 

де в розмові з директором ОСОБА_11 він визнав нестачу та пояснив,  як вона утворилась,  і що гроші у вказаній сумі він використав на

розвиток власного бізнесу (т.1 а.с. 123-125, 

132-134).

Згідно ч.2  ст. 74 КПК України

показання обвинуваченого,  в тому числі й

такі,  в яких він визнає себе

винним,  підлягають перевірці. Визнання

обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при

підтвердженні цього визнання сукупністю доказів,  що є в справі.

Всупереч вимогам вказаної статті та 

ст. 22 КПК України слідчий лише констатував в обвинувальному

висновку,  що ОСОБА_2 повністю визнав

вину. При цьому,  як вбачається з

протоколів допиту підозрюваного та обвинуваченого,  це не відповідає дійсності,  оскільки ОСОБА_2 визнавав вину у привласненні

грошових коштів,  отриманих від продажу

чотирьох годинників. Слідчий не з'ясував дату продажу цього товару,  час,  а

також марку,  модель та вартість

годинників.

В ході досудового слідства не виконано жодних слідчих дій для перевірки

викладених вище показань підсудного,  а

також,  що частину грошей він витратив у

центрі розваг "Кінг", 

розташованому в ТРЦ "Караван", 

де був постійним відвідувачем.

У справі в томі 1 на

аркушах 3-87 містяться заяви,  копії довідок,  наказів, 

накладних,  службових та

доповідних записок,  установчих

документів,  інвентаризаційного опису

товарно-матеріальних цінностей, 

порівняльної відомості,  актів

службового розслідування та відмови від підпису,  аудиторського звіту. Обґрунтовуючи

обвинувачення вказаними доказами, 

слідчим не вжито жодної дії щодо визначення процесуального статусу цих

документів,  вони,  не оглянуті та не приєднані до справи. У

справі відсутні дані про джерела отримання цих документів,  що позбавляє суд можливості оцінити їх з

точки зору достовірності та допустимості.

Відповідно до заяви про вчинення злочину, 

до неї долучено матеріали на 28 аркушах (т.1 а.с. 3). А як вбачається з

супровідного листа,  матеріали дослідчої

перевірки направлялися в кількості 52 аркуша (т.1 а.с. 2). При цьому в

матеріалах є пояснення осіб,  в

подальшому допитаних в якості свідків, 

на 24 аркушах,  які відбиралися

співробітниками Оболонського РУ ГУ МВС України в м.  Києві та відповідно

вищевказаного супровідного листа були направлені до прокуратури Оболонського

району м.  Києва.

Крім вказаних документів та протоколів допиту свідків у справі відсутні

будь-які дані,  які б свідчили про вжиття

слідчим заходів для встановлення обставин справи. Так,  всупереч вимогам кримінально-процесуального

законодавства щодо залучення у випадках, 

коли для вирішення певних питань при провадженні в справі необхідні

спеціальні знання спеціалістів чи експертів, 

слідчим не внесено подання до суду про призначення ревізії. Як

вбачається з наявних документів,  в

даному випадку йдеться мова про наявність нестачі товарно-матеріальних

цінностей,  яку можуть підтвердити чи

спростувати працівники контрольно-ревізійної служби під час проведення

ревізії,  оскільки поняття нестача є

ревізійним.

Згідно з ч.ч.6,  7  ст. 11 Закону України "Про державну

контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939 від 26.01.1993 року

позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від

форм власності,  які не віднесені цим

Законом до підконтрольних установ, 

проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням

суду,  винесеним на підставі подання

прокурора або слідчого -письмового обґрунтування підстав такої ревізії - для

забезпечення розслідування кримінальної справи.

Суд самостійно позбавлений правових підстав призначити ревізію в ході

судового слідства. Надати доручення на проведення ревізії без повернення справи

на додаткове розслідування суд не може, 

оскільки вказане подання слідчий подає лише під час перебування справи в

його провадженні.

Також частина з вказаних вище фінансових документів,  про що вказано в заяві про злочин,  надавалася цивільним позивачем - ТОВ

"Часова група "Г.М. Ф.", 

у зв'язку з чим проведення ревізії в даному випадку є необхідним для

повного,  об'єктивного та всебічного

розслідування обставин справи з метою перевірки даних,  наданих позивачем.

Вартість майна,  яке було згідно з

обвинуваченням реалізоване ОСОБА_2,  а

гроші привласнені,  нічим не

підтверджена,  як не підтверджено і за

яку суму ОСОБА_2 продав ввірене йому майно, 

тобто годинники. В ході досудового слідства ОСОБА_2 стосовно цих

обставин допитаний не був.

У справі відсутні документи щодо дійсної вартості годинників,  отримання цього майна позивачем.

Також суд позбавлений за власною ініціативою призначити у справі

судово-бухгалтерську експертизу для підтвердження факту нестачі,  оскільки згідно з п.9 Постанови Пленуму

Верховного Суду України "Про практику застосування судами

законодавства,  що регулює повернення

кримінальних справ на додаткове розслідування" № 2 від 11.02.2005

року,  експертиза може бути призначена

тільки за клопотанням сторін. Такого клопотання сторони не заявили.

Згідно п.111 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та

призначення судових експертиз, 

затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8.10.1998

року,  разом з постановою про призначення

експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського обліку,  які містять відомості - вихідні дані для

вирішення поставлених питань. Таким документами можуть бути прибуткові та видаткові

накладні,  ордери,  звіти матеріально відповідальних осіб,  картки складського обліку,  касові книжки,  матеріали інвентаризації,  акти ревізії, 

табелі,  наряди,  акти приймання виконаних робіт,  трудові договори,  розрахункові платіжні відомості,  виписки банку,  платіжні доручення й вимоги,  договори про матеріальну відповідальність та

інші документи.

Таких документів у справі немає і клопотання про їх приєднання чи надання

доручення на їх виїмку в ході судового слідства не надходило. Хоча такі

документи можуть бути доказами винності чи невинуватості підсудного,  слідчим в ході досудового слідства не було

вжито заходів до їх отримання та приєднання до справи.

Обвинувачення ОСОБА_2 пред'явлено неконкретно,  зокрема, 

не зазначено,  на чому ґрунтується

висновок слідчого,  що ОСОБА_2 був службовою

особою та виконував адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі

функції,  посилання на відповідну

посадову інструкцію відсутнє. Також не вказано, 

які функції він здійснював у керуванні магазином,  що давало б підстави вважати його службовою

особою,  а також які службові обов'язки

він використав для привласнення ввіреного йому майна.

Роблячи висновок про привласнення грошей на суму 464 862 гривні,  слідчий одночасно робить висновок,  що вказана сума у власність магазину не

надійшла. Таким чином обвинувачення містить суттєві протиріччя,  яке майно, 

гроші чи безпосередньо годинники привласнив ОСОБА_2

За наслідками судового слідства в справі прокурором обвинувачення

відповідно до вимог  ст. 277 КПК України

змінено не було шляхом конкретизації фактичних обставин вчинення злочину.

Згідно з  ст. 132 КПК України у

постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути

зазначено час,  місце та інші

обставини вчинення злочину,  наскільки

вони відомі слідчому.

На порушення вимог вказаної статті,  а також 

ст. 22 КПК України слідчий в ході досудового слідства не вжив заходів

для встановлення цих обставин та не навів їх.

Час,  коли ОСОБА_2 вчинив

інкримінований йому злочин,  в

обвинуваченні не вказано,  зазначено лише

період з 1.08.2006 року по 1.11.2006 року, 

що в ході досудового слідства також перевірено не було,  оскільки, 

як вбачається з пояснень представника позивача та наказу директора ТОВ

"Часова група "Г.М. Ф." № 0109-1 від 1.09.2005 року про

проведення інвентаризації,  остання

інвентаризація в магазині,  керуючим яким

був ОСОБА_2,  проводилася в серпні

2005 року. А згідно накладних він отримав перелічені годинники у жовтні та

листопаді 2006 року.

Крім цього,  аудиторський звіт

складався за результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської

діяльності ТОВ "Часова група "Г.М. Ф." в період з 1.11.2006 року

по 23.02.2007 року (т.1 а.с. 85-87). Остання службова записка про відсутність

надлишків чи нестачі товару складена ОСОБА_2 2.11.2006 року,  хоча 2.11.2006 року згідно з показаннями

свідків вже проводилася інвентаризація комісією ТОВ "Часова група

"Г.М. Ф.". Акт інвентаризації в справі відсутній,  взагалі.

Отже,  фінансові документи є

взаємовиключними і слідчим не вжито жодних заходів для усунення вказаних

суперечностей.

Таким чином під час досудового слідства було допущено істотну неповноту та

неправильність. Суд позбавлений можливості, 

як вказано вище,  усунути таку

неповноту та неправильність у судовому засіданні,  оскільки це потребує проведення ряду слідчих

дій,  які суд позбавлений можливості

провести з урахуванням процесуальних можливостей судочинства.

Разом з тим,  на думку суду,  не вичерпані можливості здобуття додаткових

доказів у справі на підтвердження винності чи невинуватості підсудного ОСОБА_2

Під час додаткового розслідування необхідно встановити наступні обставини

та провести слідчі дії:

провести виїмку первинних документів на підтвердження факту отримання та

належності ТОВ

"Часова група "Г.М. Ф." годинників,  вказаних в обвинуваченні,  їх дійсної вартості та передачі саме

цього майна ОСОБА_2;

провести   слідчі   дії  

та   оперативно-розшукові   заходи,   

спрямовані   на   перевірку  

показань

ОСОБА_2  щодо   визнання  

привласнення   коштів   від  

продажу   чотирьох   годинників,    їх

найменування та вартість,  а також

щодо розпорядження привласненим майном;

звернутися до суду з поданням про призначення ревізії,  яка б підтвердила чи спростувала факт

нестачі товару чи грошових цінностей;

за наслідками проведеної ревізії,  в

разі необхідності,  призначити судово-бухгалтерську

експертизу;

з урахуванням того,  що ОСОБА_2

обвинувачується у привласненні грошових коштів, 

провести

виїмку бухгалтерської документації, 

в тому числі щоденних касових звітів для підтвердження того,

чи були реалізовані вказані годинники через торгівельну мережу ТОВ

"Часова група "Г.М. Ф.";

провести виїмку документів,  які

містяться в матеріалах справи і походження яких процесуально не

оформлено.

З огляду на встановлені дані за результатами слідчих та

оперативно-розшукових дій за наявності підстав пред'явити обвинувачення,  склавши постанову відповідно до вимог  ст. 132 КПК України.

На підставі викладеного, 

керуючись  ст. 281 КПК

України,  суд

постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.5  ст. 191 КК України,  направити прокурору Оболонського району

м.  Києва для організації проведення

додаткового розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.  Києва через Оболонський районний суд м.  Києва протягом семи діб з дня її винесення.