Постанова

від 09.10.2012 по справі 2а/0570/9860/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/9860/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:59

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Березовській Є.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» (м. Донецьк)

до

Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (м. Донецьк)

про

визнання недійсними акту перевірки № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 та податкових повідомлень-рішень № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012, -

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Леонов І.Е. - за довіреністю,

05.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними: акту перевірки № 4227/1542/233526629 від 15.12.2011; акту перевірки № 96/15-013/23352629 від 19.01.2012 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення № 0000041542/2405 від 27.01.2012; акту перевірки № 610/15-013-3/23352629 від 17.02.2012 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення № 0000591542/5716 від 28.02.2012; акту перевірки № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012; акту перевірки № 458/15-013-3/23352629 від 18.04.2012 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень № 0007721542/4145 від 27.04.2012, № 0007731542/4147 від 27.04.2012; та про спонукання Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби здійснити виплату бюджетного відшкодування в розмірі 369 587 гривень на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Гайдамак", а також про стягнення з Державного бюджету України понесених позивачем судових витрат у розмірі 2 188 гривень.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Галатіної О.О. від 09.07.2012 було відкрито провадження у справі та справа призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» були роз'єднанні, внаслідок чого у межах даної справи розглядались вимоги про визнання недійсними акту перевірки № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 та податкових повідомлень-рішень № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В судове засідання, призначене на 09.10.012 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи представник позивача суду не надавав. За таких обставин та враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємини сторін, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсними акту перевірки № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 та податкових повідомлень-рішень № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012 позивач посилається на те, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями йому було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2011р. та січень 2012р. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012р. внаслідок неправомірного віднесення позивачем до рядку 2.1 розділу 1 декларації суми, що оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач вважає, що надані до перевірок документи підтверджують здійснення ним експортних операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, з огляду на що вважає висновки акту перевірки необґрунтованими та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення -недійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти позову, в яких посилається на те, що при проведення перевірки було встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень, жовтень, грудень 2011 року та за січень 2012 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування січня 2012 року на суму 103 787 грн. Підприємством до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували фактично сплачену суму податку у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу У,країни просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23352629, місцезнаходження: 83049, м. Донецьк, вул. Олімпієва, б. 20, про що зазначено у відповідному свідоцтві (бланк серії А00 №311162).

Згідно свідоцтва №08039929, позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що з 20.02.2012 по 20.03.2012 Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька було проведено камеральну перевірку (акт № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012) ТОВ "Гайдамак" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2012 року, якою було встановлено порушення ТОВ "Гайдамак" вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 «а», пункту 200.16 статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 245 954 гривень, за жовтень 2011 року на суму 3208 гривень, за грудень 2011 року на суму 88 651 гривень та за січень 2012 року на суму 26774 гривень, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 103787 грн.

На підставі акту перевірки № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000781542/2127 від 03.04.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість № 9006766899 від 20.02.2012 за січень 2012 року на суму 103 787 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 51 894 гривень;

№ 0000791542/2131 від 03.04.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9009000617 від 19.10.2011 за вересень 2011 року на 245 954 гривні, по декларації № 9011427348 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на 3 208 гривень, по декларації № 9014153105 від 20.01.2012 за грудень 2011 року на 88 651 гривню, по декларації № 9006766899 від 20.02.2012 за січень 2012 року на суму 26 774 гривні.

З акту перевірки № 89/15-013-3/23352629 від 20.03.2012 вбачається, що висновку про завищення позивачем розміру від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість перевіряючі дійшли на підставі наступного.

При перевірці експортних операцій встановлено відхилення з АРМ "Митниця". Підприємством разом з податковими деклараціями за вересень, жовтень, грудень 2011 року та січень 2012 року надано оригінали ВМД, згідно яких експортером виступав ПП "Мартин плюс". Згідно з "Правилами заповнення граф ВМД при декларуванні товарів, що вивозяться (вивезені) за межі митної території України" які встановлені положеннями глави 1 розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.09.1997 № 307, якщо власник товарів і відправник є різними особами, то в графі 2 ВМД зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про відправника товарів, що експортуються. Експортуються палива мінеральні: буре вугілля, непиловидне, неагломероване, навалом у залізничних вагонах, виробником яких є ТОВ «Лігніт». Одержувачем товару є ТОВ «SALT TRADE» (Словаччина) згідно контракту № 47/5 від 19.05.2011. Підприємством неправомірно віднесено до рядку 2.1 «Експортні операції» Розділу І «Податкові зобов'язання» суми, що оподатковуються за нульовою ставкою у вересні 2011 року на суму 1264553 гривень, у жовтні 2011 року на суму 552 133 гривень, у грудні 2011 року на суму 236 303 гривень, у січні 2012 року на суму 228652 гривні.

В акті також зазначено, що підприємством до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували фактично сплачену суму податку у попередніх періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України

За таких обставин, податковий орган дійшов висновку, що сформований податковий кредит вересня, жовтня, грудня 2011 року та січня 2012 року не мав відображення в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011р. на суму 245 954 грн., за жовтень 2011р. на суму 3208 грн., за грудень 2011 р. на суму 886541 грн. та за січень 2012р. на суму 26774 грн.

Завищення ТОВ «Гайдамак» суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011р. на суму 245954 грн. та грудень 2011р. на суму 88651 грн. описано в акті камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року від 17.02.2012 № 610/15-013-3/23352629.

Згідно з актом від 17.02.2012 № 610/15-013-3/23352629 про результати камеральної перевірки ТОВ «Гайдамак» (код ЄДРПОУ 23352629) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011р. на суму 245954 грн. та грудень 2011р. на суму 88651 грн. вчинено підприємством на підставі аналогічних порушень.

Таким чином, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 245 954 гривень, за жовтень 2011 року на суму 3208 гривень, за грудень 2011 року на суму 88 651 гривень та за січень 2012 року на суму 26774 гривень, та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 103787 грн. стало відображення у вантажно-митних деклараціях у якості експортера інших осіб, а не позивача.

Згідно рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05, з урахуванням додаткової угоди №1, позивач зобов'язується передати у власність ТОВ «SALT TRADE» вугілля, орієнтовно 30 000 -50 000 тонн згідно специфікації № 1, умова поставки DAP кордон Україна-Польща.

Позивачем було укладено з Повним товариством "Мартин-Плюс" договір на транспортне-експедиторське обслуговування від 01.07.2011 № 07.

Згідно наданих до матеріалів справи копій ВМД на виконання рамкового договору купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 на користь ТОВ «SALT TRADE» було поставлене вугілля.

При цьому у якості відправника/експортера зазначено Повне товариство "Мартин-Плюс" (графа 2), у якості особи відповідальної за фінансове врегулювання зазначено позивача (графа 9), а у доповнені № 1 маються посилання на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05.

Крім того, у відповідних рахунках-фактурах, що мають відповідні проставлені митними органами штампи, у якості постачальника (продавця) зазначено ТОВ "Гайдамак", а Повне товариство "Мартин-Плюс" - зазначено у якості вантажовідправника.

Представник позивача зазначив, що договорів комісії або доручень не укладалось.

Суд зазначає, що всі вказані документи були використані ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька під час проведення документальних позапланових невиїзних перевірок.

Згідно пп. "г" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Підпунктом 14.1.242 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм законодавства України з питань митної справи до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України.

Згідно ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.

У відповідності до пп. 195.1.1 п. 195.1 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктами 200.1 та 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Порядок заповнення граф вантажної митної декларації здійснюється у відповідності до Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за N 443/2247.

У відповідності до пункту 4 розділу "Загальні положення"зазначеної Інструкції, відправник - це особа, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Наведеним положенням не передбачено, що відправник є власником (продавцем) товару.

У відповідності до опису графи 2 "Відправник Експортер" глави 1 розділу "Опис граф вантажної митної декларації"зазначеної Інструкції встановлено, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника.

При декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця, зазначаються відомості про власника магазину безмитної торгівлі.

При декларуванні запасів, призначених для споживання, що переміщуються експлуатантом транспортного засобу - резидентом, у графі зазначаються відомості про такого резидента.

При декларуванні товарів та/або транспортних засобів для їх тимчасового вивезення з метою багаторазового переміщення через митний кордон України за однією ВМД зазначаються відомості про особу, якій надано дозвіл на таке переміщення.

При вивезенні (пересиланні) товарів громадянами зазначаються відомості про відправника (при пересиланні) або громадянина, який безпосередньо вивозить ці товари за межі митної території України.

Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Формування ідентифікаційного номера особи, що зазначається в лівому нижньому кутку графи, здійснюється відповідно до положень додатків 3 - 5 до цієї Інструкції.

У додаткових аркушах ВМД форми МД-3 графа не заповнюється.

Таким чином, зазначення у графі 2 "Відправник/Експортер" певної особи не прирівнюється до визначення її у якості продавця за зовнішньоекономічним контрактом.

Натомість, згідно опису графи 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" глави 1 розділу "Опис граф вантажної митної декларації"зазначеної Інструкції, якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Таким чином, у зв'язку із зазначенням у вантажно-митних деклараціях у графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" ТОВ "Гайдамак", наявністю у додатках до цих вантажно-митних деклараціях посилань на рамковий договір купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 та контракт від 02.11.2010 № 17, а також наявністю рахунків-фактур із відмітками митних органів, згідно яких позивач є постачальником (продавцем) бурого вугілля, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для висновку, що позивачем не здійснювались зазначені експортні операції.

Отже, висновок ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо не здійснення позивачем зазначених експортних операцій є безпідставним, та таким що спростовується наданими до перевірки та до матеріалів справи документами. А операції позивача з експорту товарів (супутніх послуг) за рамковим договором купівлі-продажу від 19.05.2011 № 47/05 та контрактом від 02.11.2010 № 17, які підтверджені наявними у матеріалах справи та наданими та перевірок вантажно-митними деклараціями, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012 податковий орган діяв всупереч вимог закону та безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9006766899 від 20.02.2012 за січень 2012 року на суму 103 787 гривень та нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51 894,00 гривень, а також безпідставно зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9009000617 від 19.10.2011 за вересень 2011 року на 245 954 гривні, по декларації № 9011427348 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на 3 208 гривень, по декларації № 9014153105 від 20.01.2012 за грудень 2011 року на 88 651 гривню, по декларації № 9006766899 від 20.02.2012 за січень 2012 року на суму 26 774 гривні.

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права у позовній заяві як визнання зазначених вище податкових повідомлень-рішень недійсними, позивачем не було враховано, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкових повідомлень-рішень. Таким чином, з метою повного захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення належить скасувати.

Стосовно позовних вимог позивача, щодо визнання недійсним акту перевірки, суд зазначає, що приписами статті 86 Податкового кодексу України визначений порядок оформлення результатів перевірок. Зокрема, пунктом 86.1 цієї статті передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 984, акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Вказана норма Порядку під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Отже, оскільки оспорюваний акт не має правового значення у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовна вимога про визнання недійсним акту про результати камеральної перевірки не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує податкові повідомлення-рішення № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012

Частинами 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, то з Державного бюджету на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1458,67 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними акту перевірки № 89/15-013-3/23352626 від 20.03.2012 та податкових повідомлень-рішень № 0000781542/2127 від 03.04.2012, № 0000791542/2131 від 03.04.2012 - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби:

- № 0000781542/2127 від 03.04.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією № 9006766899 від 20.02.2012 за січень 2012 року на суму 103 787 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51 894,00 гривень;

- № 0000791542/2131 від 03.04.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9009000617 від 19.10.2011 за вересень 2011 року на 245 954 гривні, по декларації № 9011427348 від 18.11.2011 за жовтень 2011 року на 3 208 гривень, по декларації № 9014153105 від 20.01.2012 за грудень 2011 року на 88 651 гривню, по декларації № 9006766899 від 20.02.2012 за січень 2012 року на суму 26 774 гривні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайдамак» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) гривень 67 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 09 жовтня 2012 року.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.