Постанова

від 17.10.2012 по справі 2а-0770/1487/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2a-0770/1487/12

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Куля Т.Т. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Приватне підприємство "Набато", представник -Вагера О.М.;

відповідача: Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС, представник - Савицький С.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Набато" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Набато" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" від 20.02.2012 року № 39/23-1/37161720 .

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив зодовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідачем було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, результати якої відображені в акті від 31.01.2012 року за №68/23-1/37161720. 10.02.2012 року позивач подав заперечення до акту виїзної позапланової документальної перевірки, однак відповідачем було залишено без задоволення заперечення позивача, а акт від 31.01.2012 року за №68/23-1/37161720 без змін. На підставі акту виїзної позапланової документальної перевірки від 31.01.2012 року за №68/23-1/37161720 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №39/23-1/37161720 від 20.02.2012 року, яке було надіслано позивачу разом з розрахунком штрафних санкцій. Позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №39/23-1/37161720 від 20.02.2012 року, однак ДПС в Закарпатській області залишила без змін вказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення. Також, скаргу подану позивачем до ДПС України від 28.04.2012 року було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №39/23-1/37161720 від 20.02.2012 року без змін. Основним видом діяльності позивача є продаж стисненого природного газу. Між позивачем та ТОВ "Газторг Україна" були укладені: договір від 23.02.2011 року № 131/02 про постачання природного газу та договір від 23.02.2011 року № 1 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу. Дані договори були укладені наступним чином. ТОВ "Газторг Україна" надіслало позивачу поштовим зв'язком два примірнини проекту вказаних договорів, які були розглянуті позивачем, було погоджено всі умови договорів та після підписання надіслано примірник договорів на адресу ТОВ "Газторг Україна" в м. Київ. Тому, наказ та посвідчення на відрядження не видавались, оскільки директор позивача у відрядження для підписання договорів не вибував. Сторони здійснювали свою господарську діяльність, як суб'єкти господарювання в межах встановленого правового господарського порядку, документи на підтвердження господарської діяльності вчинені у формі встановленій законодавством і повністю підтверджують факт господарської мети - отримання прибутку. Договори були укладені між позивачем та ТОВ "Газторг Україна" і напряму пов'язані з основною господарською діяльністю позивача, виконані фактично в повному обсязі, оскільки була здійснена оплата, отримано товар, послуги та при укладанні не порушено жодного нормативного документа. У відповідності до договору № 131/02 від 23.02.2011 року кількість поставленого газу закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються представниками Постачальника, Споживача і транспортної організації. Даний пункт договору зобов'язує позивача забезпечити складання щомісячних актів, які підписуються сторонами договору, а не єдиного трьохстороннього акту. Таким чином, третя сторона не має повноважень підписувати акти, оскільки договір № 131/02 від 23.02.2011 року вона не підписувала, та у відповідності до нього зобов'язань не має. Даний договір постачання є виключно двохстороннім договором, оскільки регулює відносини між Постачальником та Покупцем та стосується виключно прав та обов'язків даних сторін. Відносини, які стосуються транспортування газу регулюються окремими договорами. "Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618 (далі - Правила обліку № 618) не застосовуються до позивача. А саме, не поширюється вимога п. 1.3 Правил обліку № 618, відповідно до якої облік транспортованого та реалізованого споживачу газу здійснюється спільно газопостачальним підприємством, газорозподільним підприємством, трубопроводами якого здійснюється транспортування газу споживачу, та споживачем у порядку, установленому цими Правилами. Також, об'єкт системи споживання природного газу позивача підключений безпосередньо до магістрального газопроводу ДК "Укртрансгаз", а не до розподільчих мереж ПАТ "Закарпатгаз". Позивачем було укладено договір з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" № 1-ЗАК від 04.01.2011 року та підписано і скріплено печатками акт приймання-передачі № 69. Відповідно до рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2012 року по справі № 5008/88/2012, для включення позивачем до податкового кредиту суми податку за березень 2011 року у розмірі 118213,00 грн. по господарській операції придбання природного газу та послуг від ТОВ"Газторг Україна" немає жодних законодавчих обмежень. Всі необхідні документи, а саме, договори, акти, податкові накладні належним чином оформлені та відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. На підставі проведеної виїзної позапланової документальної перевірки, результати, якої відображено в акті від 31.01.2012 року №68/23-1/37161720, було встановлено завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року на загальну суму 118213,00 грн. Представник відповідача не погоджується із вимогами позовної заяви, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та наголосив, що відповідачем було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.02.2012 року № 39/23-1/37161720, а висновки викладені в акті перевірки від 31.01.2012 року за №68/23-1/37161720 є обгрунтованими та відповідають реальним обставинам справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питання достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.1011 року по 31.03.2011 року. Результати перевірки відображено в акті від від 31.01.2012 року № 68/23-1/37161720 (а.с. 10-17).

На підставі акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 20.02.2012 року № 39/23-1/37161720, яким збільшено грошове зобов'язання позивача по податку на додану вартість на загальну суму 118214,00 грн., в тому числі штрафна санкція 1,00 грн. (а.с. 34).

Між позивачем та ТОВ "Газторг Україна" був укладений договір від 23.02.2011 року № 131/02 на постачання природного газу (а.с. 57-58), відповідно до якого, ТОВ "Газторг Україна" зобов'язується передати у власність позивачу в 2011 році природний газ, позивач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Також, позивачем було укладено договір від 23.02.2011 року № 1 про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу (а.с. 60-61). Відповідно до вказаного договору ТОВ "Газторг Україна" зобов'язується надати позивачу послуги по забезпеченню постачання природного газу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору.

В договорі на постачання газу від 23.02.2011 року № 131/02, який підписаний керівником позивача, зазначено, що місцем укладання даного договору є м. Київ. Однак, у позивача відсутні документи, а саме наказ на відрядження та посвідчення на відрядження, що могли б підтвердити відрядження керівника Ревти Є.М. в м. Київ для підписання вказаного договору, оскільки відповідно до пояснення представника позивача дані договори укладалися за допомогою поштового зв'язку.

Пунктом 3 договору від 23.02.2011 року № 131/02 визначено порядок та умови приймання, передачі газу, а саме вказано, що кількість газу, поставленого Споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками Постачальника, Споживача та газотранспортної організації (а.с. 57).

Таким чином, з пункту 3 договору від 23.02.2011 року № 131/02 слідує, що акт приймання-передачі є чинним після його підписання трьома сторонами, а саме Постачальником, Споживачем та газотранспортною організаціїєю. Отже, пунктом 3 даного договору на постачання природного газу передбачено складання трьохстороннього акту приймання-передачі.

Відповідно до пункту 1.3 Правил обліку № 618, облік транспортованого та реалізованого споживачу газу здійснюється спільно газопостачальним підприємством, газорозподільним підприємством, трубопроводами якого здійснюється транспортування газу споживачу, та споживачем у порядку, установленому цими Правилами.

Суд не може взяти до уваги думку представника позивача про те, що порядок транспортування природного газу регулюється не Правилами обліку № 618, а Правилами обліку газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні, які затверджені наказом № 142 від 11.05.2002 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Правила наказу №142), оскільки згідно п.п. 1.1 п. 1 Правил наказу № 142 дані правила є обов'язковими для всіх підприємств, об'єднань і організацій, які входять до складу НАК "Нафтогаз України" і зайнятих видобуванням, транспортуванням, зберіганням природного газу. ТОВ "Газторг Україна" не входить до складу НАК "Нафтогаз України", а отже Правила наказу №142 на нього не поширюється.

Що стосується поставки газу, то між позивачем та ТОВ "Газторг Україна" були оформлені наступні документи, а саме: акт здачі - приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2011 року №ОУ-0000006 (а.с. 62); податкова накладна № 49 від 31.03.2011 року (а.с. 64); акт прийому - передачі вартісних показників природного газу від 31.03.2011 року №0000000168 (а.с. 63): податкова накладна № 51 від 31.03.2011 року (а.с. 65).

Однак, вказані документи, а саме, акт здачі - приймання робіт (а.с. 62) та акт прийому-передачі вартісних показників природного газу (а.с. 63) не підписані спільно газопостачальником, газорозподільним підприємством, трубопроводами якого здійснюється транспортування газу та покупцем, що суперечить вимогам пункту 1.3 Правил обліку № 618 та вимогам закріпленим у пункті 3 договору від 23.02.2011 року № 131/02.

Суд не може взяти до уваги акт № 69 приймання-передачі обсягів природного газу за договором № 1-ЗАК від 04.01.2011 року на транспортування природного газу ПП "Набато" від 01.04.2011 року, оскільки він не відповідає вимогам п.1.3 Правил обліку № 618.

У відповідності до п.2.4. п.2 Наказу Міністерства фінансів України №88 від 25.05.1995 року "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (далі - Наказ № 88), первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Однак, всупереч п.2.4.п.2 Наказу № 88 в акті здачі - приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2011 року №ОУ-0000006 та в акті прийому - передачі вартісних показників природного газу від 31.03.2011 року №0000000168 відсутні обов'язкові реквізити, а саме, код форми документа, а також, дата та місце складання зазначених актів.

Також, істотною умовою договору постачання від 23.02.2011 року № 131/02 є ціна. Відповідно до пункту 5 договору від 23.02.2011 року № 131/02 ціна за 1000,00 кубічних метрів газу з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року без врахування вартості транспортування газу по території України становить 2282,0 грн. (а.с. 57). Згідно до абзацу 2 підпункту 5.1. пункту 5 договору від 23.02.2011 року № 131/02 ціна газу на 2011 рік визначається у додаткових угодах до даного договору.

Таким чином, договором від 23.02.2011 року № 131/02 всановлено порядок визначення ціни за постачання газу на 2011 рік, а саме починаючи з 28.02.2011 року шляхом укладання додаткових угод.

Між позивачем та ТОВ "Газторг Україна" була укладена додаткова угода № 1 від 31.03.2011 року про зміни і доповнення до договору від 23.02.2011 року № 131/02 на постачання природного газу (а.с. 59). Укладеною додатковою угодою № 1 від 31.03.2011 року визначено ціну на природний газ, який буде постачатися з 01.04.2011 року та зазначено, що дана додаткова угода вступає в силу з 01.04.2011 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту прийому-передачі вартісних показників природного газу від від 31.03.2011 року №0000000168 ТОВ "Газторг Україна" передав, а позивач прийняв природний газ в кількості 218,714 тис. куб. м. за ціною без ПДВ 2282,00 грн. на загальну суму всього з ПДВ 610904,95 грн. Також, відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000006 від 31.03.2011 року було було здійснено позивачем оплату ТОВ "Газторг Україна" по договору № 1 від 23.02.2011 року за 23.02.2011 року за послуги по забезпеченню постачання природного газу. На підставі даних актів були виписані податкові накладні від 31.03.2011 року за № 49 та № 51.

Однак, договором від 23.02.2011 року № 131/02 була визначена ціна газу з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, а додатковою угодою № 1 від 31.03.2011 року визначена ціна на природний газу, який буде постачатися з 01.04.2011 року. Таким чином, представником позивача не було надано суду документи, які б підтверджували визначення ціни газу станом на 31.03.2011 року, коли укладалися і здійснювалися зазначені господарські операції, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, яка передбачає, що при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та (або) податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, віоповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідачем було надіслано запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва. Відповідно до отриманої довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 06.09.2011 року № /23-11/36185253 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Газторг Україна" (ЄДРПОУ 36185253) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Набато" (код за ЄДОПОУ 37161720) за березень 2011року, зазначено що ТОВ "Газторг Україна" не є виробником продукції, а постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Компанія Укргазбуд".

Також, в ході перевірки відповідачем надсилався запит до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.12.2011року №39876/7/23-1106 надала інформацію про те, що не має можливості здійснити зустрічну звірку у зв'язку з не встановленням місцезнаходження ТОВ "Компанія Укргазбуд" (а.с. 121). Таким чином, ТОВ "Компанія Укргазбуд", яка була постачальником відсутня за вказаним місце знаходженням, що викликає сумнів у можливості здійснення постачання для ТОВ "Газторг Україна" газу, який в подальшому був реалізований для позивача відповідно до договору від 23.02.2011 року № 131/02.

Суд не може взяти до уваги твердження представника позивача та доданий в якості письмового доказу витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Газторг Україна" серед видів діяльності якого є добування природного газу та оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом, оскільки сам факт можливості такого виду діяльності не може стверджувати про те, що такий вид діяльності насправді здійснювався.

Окрім цього суд не може застосувати ч. 1 ст. 72 КАС України в якості підстав для звільнення від доказування, обставини встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2012 року (справа № 5008/88/2012), на яке посилається представник позивача, оскільки предметом даного господарського спору було встановлення істини щодо підписання договору неуповноваженою особою ТОВ "Газторг Україна", а при вирішенні даного адміністративного позову судом з'ясовуються факти порушення позивачем істотних умов договору № 131/02 та норм ведення первинних документів, направлених на його реалізацію.

З огляду на вище викладене, в судовому засіданні встановлено відсутність належного документального підтвердження фактичного придбання газу позивачем від ТОВ "Газторг Україна" та зв'язку понесених витрат за господарською діяльністю позивача.

Згідно до п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 розділу V ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.7, п.11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачем доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Приватного підприємства "Набато" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" від 20.02.2012 року № 39/23-1/37161720 - відмовити.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 жовтня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 жовтня 2012 року.