Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а-1670/5905/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/5905/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гарника К.Ю.,

при секретарі - Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представників позивача - Лаврук В.О., Матвєєв Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 30 травня 2012 року №0008882301/722, №0008892301/723, №0008902301/74.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 15 травня 2012 року №1206/22-408/30484951, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби виїзної позапланової перевірки ТОВ "АВМ "Ампер" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Монолітбудкомплект" (код 34979064) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ТОВ "Сонар" (код 24790030) за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, ТОВ "Харпромпостач" (код 34391138) за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" (код 35701126) за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення недійсності правочинів, а також не мають повноважень щодо встановлення вини особи. Вказував, що правові взаємовідносини позивача з ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Висновок про нікчемність угод з ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг", яку перевіряючі пов'язують з безтоварністю операцій є помилковим, оскільки зміст господарських операцій з вищевказаними підприємствами не суперечать актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договорів підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючим під час проведення перевірки. Контрагенти позивача ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" на момент укладення договорів та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 15 травня 2012 року №1206/22-408/30484951, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /том ІІ, а.с. 22/.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Згідно Акту перевірки та відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На вищезазначені обставини посилався відповідач, як на підстави визнання правочинів між підприємством позивача та ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" нікчемними.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" зареєстроване як юридична особа 16 серпня 2007 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 30484951, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №683163, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 141/.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №275259 підприємство здійснює такі види діяльності за КВЕД: 31.20.1 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; 31.20.2 Ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури; 51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 45.21.1 Будівництво будівель /а.с. 140/.

Судом встановлено, що у період з 27 квітня 2012 року по 07 травня 2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "АВМ Ампер" (код ЄДРПОУ 30484951) по питанню взаємовідносин з ТОВ "Монолітбудкомплект" (код ЄДРПОУ 34979064) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ТОВ "Сонар" (код ЄДРПОУ 24790030) за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, ТОВ "Харпромпостач" (код ЄДРПОУ 34391138) за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" (код ЄДРПОУ 35701126) за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 15 травня 2012 року №1206/22-408/30484951 /а.с. 20-34/, у якому зафіксовано, порушення:

- підпунктів 4.1.1, 4.1.6. пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1152958,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2009 року - 1697,00 грн., за І квартал 2010 року 3944,00 грн., за І квартал 2011 року 735,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 367069,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 461425,00 грн., за ІV квартал 2011 року - 418088 грн.;

- підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6755,00 грн., у тому числі за серпень 2009 року - 617,00 грн., січень 2010 року - 1435,00 грн., лютий 2011 року - 267,00 грн., квітень 2011 року - 67,00 грн., липень 2011 року - 217,00 грн., жовтень 2011 року - 248,00 грн., листопад 2011 року - 3904,00 грн.;

- підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість на загальну суму 6755,00 грн., у тому числі за серпень 2009 року - 617,00 грн., січень 2010 року - 1435,00 грн., лютий 2011 року - 267,00 грн., квітень 2011 року - 67,00 грн., липень 2011 року - 217,00 грн., жовтень 2011 року - 248,00 грн., листопад 2011 року - 3904,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що у наданих до перевірки видаткових накладних, отриманих від ТОВ "Монолітбудкомплект" відсутні дані щодо осіб (прізвище) які підписали первинні документи /а.с. 22/.

На підставі Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28 березня 2012 року №506/22-2/34979064 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Монолітбудкомплект" податковим органом зроблено висновок про те, що контрагент позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб /а.с. 23/.

3 огляду на викладене, податковий орган доходить висновку, що правочин укладений між ТОВ "АВМ Ампер" та ТOB "Монолітбудкомплект" є нікчемним в силу припису закону, тобто право чин укладений з контрагентом порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений з удаваною з метою ухилення від сплати податків, встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків /а.с. 25/.

ТОВ "АВМ Ампер" не було надано до перевірки документів, що дають змогу встановити фактичне придбання у ТОВ "Сонар" послуг по транспортуванню, а саме: товарно-транспортні накладні, паспорт якості постачальника або/та сертифікат відповідності для товару, який підлягає сертифікації /а.с. 25/.

Крім того, на думку відповідача, податковий кредит контрагента позивача ТОВ "Сонар" сформований за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "Мері-Мо" (код ЄДРПОУ 34949490), правочини з яким є недійсними /а.с. 26/.

Згідно даного Акту перевірки та відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту /а.с. 26/.

Згідно Акту ДПІ У Червонозаводському районі м. Харкова від 27 лютого 2012 року №585/22/34391138 "Про результати проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Харпромпостач" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин в результаті чого, на думку податкового органу, безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів на загальну суму 100922,59 грн. з контрагентами покупцями /а.с. 27/.

Згідно даного Акту перевірки та відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту /а.с. 27/.

Також, як зазначено відповідачем у Акті перевірки, згідно Акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 16 лютого 2012 року №248/2302/35701126 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий-серпень 2011 року", не було підтвердження ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" реальність здійснення господарських відносин із ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ", також звіркою ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "АВМ "Ампер"/а.с. 27-28/.

Згідно даного Акту перевірки та відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту /а.с. 28/.

На підставі зазначеного відповідач доходить висновку, що ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" зайво включено до складу валового доходу, валових витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань суми продажу, купівлі (товарів, робіт, послуг) по безтоварних операціях /а.с. 28-29/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року №0008882301/722, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1153567,00 грн., у тому числі 1152958,00 грн. за основним платежем, 609,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 217/, податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року №0008892301/723, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9469,00 грн., у тому числі за основним платежем 6755,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2714,00 грн. /а.с. 18/ та податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року №0008902301/74, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6755,00 грн. /а.с.19/.

За результатом процедури адміністративного узгодження, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 35-38/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 30 травня 2012 року №0008882301/722, №0008892301/723, №0008902301/74, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку) та статтями 139, 198, 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4 Зазначеного Закону валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Згідно підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

На підставі вищезазначених положень Податкового кодексу України Кременчуцька ОДПІ фактично стверджує про те, що платник неправомірно включив до складу валових суму понесених ТОВ "АВМ Ампер" витрат у зв'язку з придбанням у ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" товарів, послуг. Також, як на думку відповідача, платник мав включити суму отриманих товарів, послуг до складу валового доходу. У зв'язку із чим неправомірно було визначати суму від'ємного значення податку на прибуток за відповідний період.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 зазначеного Закону встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.1. статті 201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ТОВ "Монолітбудкомплект" (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з розробки дизайну та виготовлення поліграфічної продукції.

Так, судом встановлено, що 05 жовтня 2011 року між ТОВ "АВМ Ампер" (Замовник) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Виконавець) укладено договір №175/11 на виконання послуг по розробці та виготовленню поліграфічної продукції /а.с. 44-45/, згідно пункту 1.1умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується розробити дизайн та виготовити поліграфічну продукцію (далі - продукція), наведену у Специфікації №1, що є невід'єсною частиною Договору.

Згідно пункту 2.1. Договору ціна на продукцію визначається у Специфікації №1, що є невід'ємною частиною Договору.

Сума Договору складає 21937,20 грн. /пункт 2.2. Договору/.

Відповідно до пункту 4.5. Договору умови поставки - відвантаження Замовнику попередньо узгодженим офіційним перевізником України за рахунок Замовника.

На виконання пунктів 1.1. та 2.1. Договору сторонами Договору підписано Специфікацію №1 (найменування: розробка дизайну -1 шт., календар настінний - 500 шт., календар настільний - 500 шт.) на загальну суму 21937,20 грн., у тому числі ПДВ 3656,20 грн. /а.с. 46/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Монолітбудкомплект", позивачу виписано:

- накладну від 30 листопада 2011 року на загальну суму 21937,20 грн., у тому числі ПДВ 3656,20 грн. /а.с. 47/,

- податкову накладну від 17 листопада 2011 року №81 на загальну суму 10968,60 грн., у тому числі ПДВ 1828,10 грн. /а.с. 51/;

- податкову накладну від 30 листопада 2011 року №146 на загальну суму 10968,60 грн., у тому числі ПДВ 1828,10 грн. /а.с. 50/.

Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками на загальну суму 21937,20 грн., у тому числі ПДВ 3656,20 грн. /а.с. 48-49/.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "АВМ Ампер" у перевіряємий період придбавало у ТОВ "Монолітбудкомлект" буклети, візитні картки, пакети фірмові.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Монолітбудкомплект", позивачу виписано:

- рахунок від 16 червня №322 на загальну суму 1302,00 грн., у тому числі ПДВ 217,00 грн. /а.с. 39/; накладну від 23 червня 2011 року №322 на загальну суму 1302,00 грн., у тому числі ПДВ 217,00 грн. /а.с. 40/; податкову накладну від 17 червня 2011 року №52 на загальну суму 1302,00 грн., у тому числі ПДВ 217,00 грн. /а.с. 42/.

- рахунок від 25 жовтня 2011 року №595 на загальну суму 2976,00 грн., у тому числі ПДВ 496,00 грн. /а.с. 53/; накладну від 08 листопада 2011 року №595 на загальну суму 2976,00 грн., у тому числі ПДВ 496,00 грн. /а.с. 54/, податкову накладну від 08 листопада 2011 року №36 на загальну суму 1488,00 грн., у тому числі ПДВ 248,00 грн. /а.с. 57/; податкову накладну від 27 жовтня 2011 року №134 на загальну суму 1488,00 грн., у тому числі ПДВ 248,00 грн. /а.с. 58/.

Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками /а.с. 41, 55-56/.

Доставка даної продукції проводилася ПП «Нічний Експрес»згідно актів-реєстру виконаних робіт:

- за червень 2011 року №29688 відбувалося транспортування продукції заявкою від 23 червня 2011 року №9067151 -Київ-Кременчук на суму 28,98 грн. /а.с. 43/;

- за листопад 2011 року №82041 відбувалося транспортування продукції за заявкою від 09 листопада 2011 року №9555396 -Київ-Кременчук на суму 120,48 грн. /а.с. 59/;

- за грудень 2011 року №92789 відбувалося транспортування продукції за заявкою від 01 грудня 2011 року №9635041 -Київ-Кременчук на суму 94,41 грн. /а.с. 52/.

Доводи податкового органу про те, що у наданих до перевірки видаткових накладних, отриманих від ТОВ "Монолітбудкомплект" відсутні дані щодо осіб (прізвище) які підписали первинні документи /а.с. 22/ суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, судом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «АВМ Ампер»реалізовувало ТОВ «Монолітбудкомплект»електрообладнання.

Так, 30 травня 2011 року між ТОВ «АВМ Ампер»(Постачальник) та ТОВ «Монолітбудкомплект»(Замовник) укладено Договір поставки №33/11 /а.с. 60-61/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується у порядку та на умовах цього Договору виготовити та здійснити поставку продукції,зазначеної у Специфікаціях №1 та №2, які є невід'ємною частиною Договору, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити продукцію.

Ціна на поставлену продукцію установлюється в Специфікації №1 та №2, які є невід'ємною частиною Договору. Сума Договору складає 2520876 грн., у тому числі ПДВ 20% - 420146,00 гpн. /пункт 2.1. Договору/.

Відповідно до пункту 3.4. Договору Постачальник зобов'язується при постачанні продукції надати Замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну.

Строки поставки продукції узгоджуються сторонами та зазначаються у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору /пункт 5.1. Договору/.

На виконання пунктів 1.1., 2.1., 3.4., 5.1 Договору сторонами Договору складено та підписано наступні документи:

- Специфікацію №1 на загальну суму 1367496,00 грн., у тому числі ПДВ 227916,00 грн. /а.с. 62/, видаткову накладну від 03 серпня 2011 року №А-00000079 на загальну суму 1367496,00 грн., у тому числі ПДВ 227916,00 грн. /а.с. 71/;

- Специфікацію №2 на загальну суму 877428,00 грн., у тому числі ПДВ 146238,00 грн. /а.с. 63/, видаткову накладну від 13 вересня 2011 року №А-00000099 на загальну суму 877428,00 грн., у тому числі ПДВ 146238,00 грн. /а.с. 68/;

- Специфікацію №3 на загальну суму 167952,00 грн., у тому числі ПДВ 27992,00 грн. /а.с. 64/, видаткову накладну від 13 вересня 2011 року №А-00000100 на загальну суму 167952,00 грн., у тому числі ПДВ 27992,00 грн. /а.с. 65/.

Транспортування обладнання здійснювалося позивачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних від 03 серпня 2011 року №610941 /а.с. 73/, від 13 вересня 2011 року №610953 /а.с. 70/, від 13 вересня 2011 року №610954 /а.с. 67/.

Придбане обладнання отримано уповноваженою особою ТОВ «Монолітбудкомплект»Балін О.І., на підтвердження чого позивачем залучено до матеріалів справи копії довіреностей від 02 серпня 2011 року №64 /а.с. 72/, від 12 вересня 2011 року №72 /а.с. 69/, від 12 вересня 2011 року №73 /а.с. 66/.

Також 12 липня 2011 року між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Монолібудкомплект»(Замовник) укладено договір поставки №142/11 /а.с. 74-77/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується у порядку та на умовах цього Договору виготовити та здійснити поставку продукції,зазначеної у Специфікації №, яка є невід'ємною частиною Договору, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору прийняти та оплатити продукцію.

Ціна на поставлену продукцію установлюється в Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору. Сума Договору складає 2634864,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 439144,00 гpн. /пункт 2.1. Договору/.

Відповідно до пункту 3.4. Договору Постачальник зобов'язується при постачанні продукції надати Замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну.

Строки поставки продукції узгоджуються сторонами та зазначаються у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору /пункт 5.1. Договору/.

На виконання пунктів 1.1., 2.1., 3.4., 5.1 Договору сторонами Договору складено та підписано наступні документи:

- Специфікацію №1 на загальну суму 2634864,00 грн., у тому числі ПДВ 439144,00 грн. /а.с. 76/,

- видаткову накладну від 03 листопада 2011 року №А-0000119 на загальну суму 2523468,00 грн., у тому числі 420578,00 грн. /а.с. 78/.

Транспортування обладнання здійснювалося позивачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних від 02 листопада 2011 року №377056 /а.с. 80/, від 04 листопада 2011 року №377057 /а.с. 81/.

Придбане обладнання отримано уповноваженою особою ТОВ «Монолітбудкомплект»Балін О.І., на підтвердження чого позивачем залучено до матеріалів справи копії довіреності від 01 листопада 2011 року №92 /а.с. 79/.

Грошові кошти були перераховані від ТОВ «Монолітбудкомплект»ТОВ «Ампер»через розрахункових рахунок, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок /а.с. 82-87/.

За наслідками здійснення господарських операцій з поставки обладнання ТОВ «АВМ Ампер»виписано ТОВ «Монолітбудкомплект»належним чином оформлені податкові накладні /а.с. 88-106/.

Господарські відносини позивача з ТОВ «Харпромпостач" ґрунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу пасти теплопровідної для здійснення господарської діяльності ТОВ «АВМ Ампер».

Оскільки взаємовідносини мали разовий характер, письмовий договір не укладався.

За наслідками здійснення господарської операції з ТОВ «Харпромпостач" позивачу виписано:

- рахунок-фактуру від 27 квітня 2011 року №СФ-142 на загальну суму 400,08 грн., у тому числі ПДВ 66,68 грн. /а.с. 107/;

- видаткову накладну від 04 травня 2011 року №РН-0000085 на загальну суму 400,08 грн., у тому числі ПДВ 66,68 грн. /а.с. 108/;

- податкову накладну від 29 квітня 2011 року №24 на загальну суму 400,08 грн., у тому числі ПДВ 66,68 грн. /а.с. 110/;

Доставка даної продукції проводилася ТОВ «Транспортна компанія САТ», згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0002308 за квітень 2011 року відбувалося транспортування продукції за номером заявки ХА 2066714 від 04 травня 2011 року -Харків-Кременчук на суму 08,00 грн. /а.с. 111/.

Порушень щодо оформлення первинних бухгалтерських документів перевіряючи ми не виявлено.

Єдиним висновком в Акті перевірки, який став підставою для визначення ТОВ «АВМ Ампер»податкових зобов'язань став висновок Акту перевірки про те, що згідно Акту ДПІ У Червонозаводському районі м. Харкова від 27 лютого 2012 року №585/22/34391138 "Про результати проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Харпромпостач" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин в результаті чого, на думку податкового органу, безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів на загальну суму 100922,59 грн. з контрагентами покупцями /а.с. 27/.

Згідно даного Акту перевірки та відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту /а.с. 27/.

Господарські відносини позивача з ТОВ «Легіон Сек'юріті Інженірин㻴рунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу електроприладів для здійснення господарської діяльності ТОВ «АВМ Ампер».

Оскільки взаємовідносини мали разовий характер, письмовий договір не укладався.

За наслідками здійснення господарської операції з ТОВ «Легіон Сек'юріті Інженіринг»позивачу виписано:

- рахунок від 01 лютого 2012 року №Счт-000000419 на загальну суму 1603,56 грн., у тому числі ПДВ 267,26 грн. /а.с. 112/;

- видаткову накладну від 24 лютого 2011 року №Е-110224-1 на загальну суму 1603,56 грн., у тому числі ПДВ 267,26 грн. /а.с. 114/;

- податкову накладну від 03 лютого 2011 року №1 на загальну суму 1603,56 грн., у тому числі ПДВ 267,26 грн. /а.с. 115/;

Доставка даної продукції проводилася ПП «Нічний Експрес», згідно акту-реєстру виконаних робіт за лютий 2011 року №594 відбувалося транспортування продукції за номером заявки 6549086 від 24 лютого 2011 року -Харків-Кременчук на суму 11,00 грн. /а.с. 116/.

Як вбачається з Акту перевірки станом на 30 вересня 2011 року кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «Легіон Сек'юріті Інженіринг»відсутня /а.с. 27/.

Єдиним висновком в Акті перевірки, який став підставою для визначення ТОВ «АВМ Ампер»податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Легіон Сек'юріті Інженіринг»став висновок у Акті перевірки про те, що згідно Акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 16 лютого 2012 року №248/2302/35701126 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий-серпень 2011 року", не було підтвердження ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" реальність здійснення господарських відносин із ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ", також звіркою ТОВ "Легіон Сек'юріті Інженірінг" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "АВМ "Ампер"/а.с. 27-28/.

Згідно даного Акту перевірки та відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту /а.с. 28/.

Господарські відносини позивача з ТОВ «Сонар»ґрунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу текстоліту ПТ 50,0 мм та стекло текстоліту СТЕФ-15,0 мм для здійснення господарської діяльності ТОВ «АВМ Ампер».

Оскільки взаємовідносини мали разовий характер, письмовий договір не укладався.

За наслідками здійснення господарської операції з ТОВ «Сонар»позивачу виписано:

- рахунок-фактуру від 01 грудня 2009 року №СФ0009314 на загальну суму 8652,60 грн., утому числі ПДВ 1442,10 грн. /а.с. 117/, видаткову накладну від 04 грудня 2009 року №РН-0007845 на загальну суму 8607,06 грн., у тому числі ПДВ 1434,51 грн. /а.с. 118/; податкову накладну від 04 грудня 2009 року №7845 на загальну суму 8607,06 грн., у тому числі ПДВ 1434,51 грн. /а.с. 120/;

- рахунок-фактуру від 30 липня 2009 року №0005514 на загальну суму 3703,06 грн., у тому числі ПДВ 617,18 грн. /а.с. 121/, видаткову накладну від 05 серпня 2009 року №РН-0004555 на загальну суму 3703,06 грн., у тому числі ПДВ 617,18 грн. /а.с. 123/, податкову накладну від 05 серпня 2009 року №4555 на загальну суму 3703,06 грн., у тому числі ПДВ 617,18 грн. /а.с. 124/.

Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучено до матеріалів справи /а.с. 119-122/.

На отримання продукції були виписані довіреності від 03 серпня 2009 року №857 /а.с. 128-129/, від 04 грудня 2009 року №1481 /а.с. 134-135/ на ім'я Смоленко О.І.

Підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань став висновок податкового органу, викладений у Акті перевірки про те, що ТОВ "АВМ Ампер" не було надано до перевірки документів, що дають змогу встановити фактичне придбання у ТОВ "Сонар" послуг по транспортуванню, а саме: товарно-транспортні накладні, паспорт якості постачальника або/та сертифікат відповідності для товару, який підлягає сертифікації /а.с. 25/.

Крім того, на думку відповідача, податковий кредит контрагента позивача ТОВ "Сонар" сформований за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "Мері-Мо" (код ЄДРПОУ 34949490), правочини з яким є недійсними /а.с. 26/.

Згідно даного Акту перевірки та відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту /а.с. 26/.

Посилання відповідача на Закон України «Про автомобільний транспорт»та на положення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в обґрунтування неправомірності віднесення позивачем витрат підприємства до валових витрат та податкового кредиту без наявності товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, не приймаються судом до уваги, оскільки, ні Правила, ні Закон не передбачають товарно-транспорту накладну та дорожній лист як єдино можливий спосіб підтвердження витрат. Тому, суд дійшов висновку, що валові витрати та податковий кредит можуть бути підтверджені й іншими первинними документами, на яких ґрунтуються дані бухгалтерського обліку. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує, що перевірені Кременчуцькою ОДПІ податкові накладні та накладні мають реквізити первинних, а тому можуть бути враховані для бухгалтерського обліку. Твердження відповідача про необхідність товарно-транспортних накладних та дорожніх листів для визначення валових витрат та податкового кредиту, встановлює додаткові обмеження для позивача, що суперечить нормам чинного податкового законодавства.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, встановлено факт понесення позивачем витрат на придбання таких товарів та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також підтверджено рух активів (товарів) під час здійснення господарської діяльності.

Таким чином, висновки податкової інспекції про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Суд вважає, що актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат, податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робі, послуг).

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для визначення податкових зобов'язань.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Доводи відповідача, викладені в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду від 11 вересня 2012 року про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою в судовому засіданні.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "АВМ Ампер" та ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" та нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Монолітбудкомплект", ТОВ "Сонар", ТОВ "Харпромпостач", ТОВ "Легіон Сек'юріті Інжиніринг" суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

У даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку (1 стадія), робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень не надано.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року №0008882301/722, №0008892301/723, №0008902301/74 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької державної податкової інспекції від 30 травня 2012 року №0008882301/722, №0008892301/723, №0008902301/74.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а згідно частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 30 травня 2012 року №0008882301/722, №0008892301/723, №0008902301/74.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. /дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року.

Суддя К.Ю. Гарник