Постанова

від 02.10.2012 по справі 1570/2723/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2723/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Трофимчука О.А.

представників відповідача - Ідрісової Е.А., Осипенко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Одеса-Інвест»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Приватне підприємство «Одеса-Інвест»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 лютого 2012 року № 0006772301.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (а.с.2-7)

Представники відповідача не визнали позов повністю, просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (а.с.52-56)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 19.02.2004 року Приватне підприємство «Одеса-Інвест»(далі -позивач / ПП «Одеса-Інвест») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32782422, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32. (а.с.8, 9-18, 57-59)

04.03.2004 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 3686 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -відповідач / ДПІ у Малиновському районі м. Одеси). (а.с.20)

04.03.2004 року позивачу видане Свідоцтво № 22315235 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.21)

З 25.01.2012 року по 31.01.2012 року на підставі наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 23.01.2012 року № 128 (а.с.29), службовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Одеса-Інвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «АМГ Групп», код за ЄДРПОУ 37280436, за лютий 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 7 лютого 2012 року № 41/23-214/32782422/323 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Одеса-Інвест», код 32782422 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «АМГ Групп», код за ЄДРПОУ 37280436, за лютий 2011 року» (а.с.31-38) .

Для проведення перевірки з питань дотримання вимог правильності формування податкового кредиту за лютий 2011 року під час здійснення фінансово-господарських відносин ПП «Одеса-Інвест»з контрагентами використано наступні матеріали (а.с.32):

- декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року, додаток 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»за лютий 2011 року, надані підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси;

- бази даних: АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; БД «Бест-Звіт»; АІС «Реєстр платників податків»;

- податкова інформація: акт перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 11.11.2011 року № 301/23-214/37280436 про неможливість проведення перевірки ТОВ «АМГ Групп», код за ЄДРПОУ 37280436 за період січень-квітень 2011 року (а.с.95-129);

- документи, надані ПП «Одеса-Інвест»щодо взаємовідносин з ТОВ «АМГ Групп», код за ЄДРПОУ 37280436 у лютому 2011 року.

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених ПП «Одеса-Інвест»з ТОВ «АМГ Групп», код 37280436 у лютому 2011 року на суму 19500 грн., в тому числі ПДВ 3250 грн., які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлені ними, та є нікчемними;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення задекларованих ПП «Одеса-Інвест»показників у рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»в сумі 3250 грн. у лютому 2011 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 3250 грн. у лютому 2011 року.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- дослідженням поданої звітності підприємства ТОВ «АМГ Групп»встановлено, що питома вага загального придбання товарів (робіт, послуг), сформована у повному обсязі за рахунок підприємств контрагентів ПП «Ново Ком»код 36917481, ПП «Ардея Тех»код 37156768, які станом на 11.11.2011 року знаходяться в 23 стані -«Місцезнаходження не встановлено», про що свідчать листи від Алчевської ОДПІ від 03.11.2011 року № 36978/2314-но, № 37056/231/475-но;

- відповідно до листа Алчевської ОДПІ від 03.11.2011 року № 36978/231/475-но, ПП «Ново Ком»(код за ЄДРПОУ 36917481) за юридичною адресою не знаходиться, надан лист до відділу ПМ для розшуку посадових осіб;

- надан акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Ардея Тех»(код за ЄДРПОУ 37156768) за період січень-квітень 2011 року»листом Алчевської ОДПІ від 02.11.2011 року за № 36771/236-8;

- також від ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надійшов висновок від 11.11.2011 року № 2064 у якому вказано, що реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «АМГ Групп» та контрагентами покупцями -постачальниками сумнівна;

- ТОВ «АМГ Групп»з контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, підприємством документи до перевірки не надано;

- згідно з даними податкової звітності (форма 1-ДФ), наданої підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, загальна численність працюючих у ТОВ «АМГ Групп»за 2 квартал 2011 року становить 0 осіб;

- таким чином, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у ТОВ «АМГ Групп»власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності;

- в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ «АМГ Групп»від вищезазначених контрагентів-постачальників, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- таким чином, в ході проведення перевірки встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «АМГ Групп»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АМГ Групп»з постачальниками та покупцями;

- таким чином, виходячи з вищенаведеного, підприємством ПП «Одеса-Інвест»безпідставно сформовано податковий кредит у лютому 2011 року за рахунок сум ПДВ (податкова накладна № 544 від 28.02.2011 року) з вартості приданих у ТОВ «АМГ Групп»будівельних матеріалів на суму ПДВ 3250 грн., яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ця податкова накладна не має статусу юридично значимої, чим порушено пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 21 лютого 2012 року № 0006772301 (а.с.39) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, на підставі акта перевірки № 41/23-214/32782422/323 від 07.02.2012 року, встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 3251 грн., в тому числі за основним платежем -3250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача , позивач оскаржив його у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що 25 лютого 2011 року між ТОВ «АМГ Групп», іменоване далі «Продавець», та ПП «Одеса-Інвест», іменоване далі «Покупець», укладено договір поставки № 25/2 (а.с.22-23), відповідно до якого, зокрема:

- Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю будматеріали, далі «товар», який зобов'язується прийняти товар та олатити його на умовах даного договору;

- найменування товару: згідно накладних;

- поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця протягом 10 (десяти) календарних днів;

- оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів банківським переводом на розрахунковий рахунок Продавця;

- договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, в частині взаєморозрахунків, до повного погашення боргів.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем суду надано, зокрема: податкову накладну, видаткову накладу, рахунки-фактури, заявку, банківські виписки, звіти по дебетових та кредитових операціях по рахунку з 01.01.2011 року по 01.03.2011 року. (а.с.24-28, 75-76)

На підтвердження використання позивачем у своїй подальшій діяльності товарів, отриманих від ТОВ «АМГ Групп», позивачем суду надано: договір, специфікацію до нього, накладну. (а.с.65-68)

Згідно Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 14.08.2012 року (а.с.86-90), 03.09.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «АМГ Групп», ідентифікаційний код: 37280436, станом на момент укладання договору з позивачем та виконання договірних зобов'язань, ТОВ «АМГ Групп»зареєстровано, відомості про юридичну особу підтверджено, місцезнаходження: 65033, м. Одеса, вул. Промислова, 33-А, -не змінено.

11.10.2010 року ТОВ «АМГ Групп»видане Свідоцтво № 100304916 про реєстрацію платника податку на додану вартість, 30.09.2011 року зазначену реєстрацію анульовано за заявою ТОВ «АМГ Групп». (а.с.91, 92)

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України), Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.пп. 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій із ТОВ «АМГ Групп»(лютий 2011 року), ТОВ «АМГ Групп», ідентифікаційний код 37280436: зареєстровано відповідно до вимог діючого законодавства як юридична особа, як платник ПДВ; узято на облік як платник податків; відомості про юридичну особу підтверджено; місцезнаходження не змінено.

Крім того, слід зазначити, що відповідач в акті перевірки позивача, при здійсненні висновків про відсутність у ТОВ «АМГ Групп»необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності посилається на звітність цієї юридичної особи не за 1 квартал 2011 року, до якого входить перевіряємий період, а за інші звітні періоди, наприклад щодо загальної численності працюючих у ТОВ «АМГ Групп»-на дані податкової звітності (форма 1-ДФ), наданої підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, за 2 квартал 2011 року тощо;

крім того:

2) - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, -доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідного вироку(-ів) суду немає;

3) законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо -законодавець не пов'язує;

Правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податковий кредит, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). А відтак порушення постачальниками позивача правил оподаткування за умови відсутності доказів його причетності до таких порушень не може бути підставою для позбавлення Товариства реалізації законного права на податкову вигоду.

4) дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, які також були у розпорядженні відповідача під час проведення спірної перевірки, доведено правильність декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період;

5) повноваження відповідача як органу державної податкової служби щодо встановлення за наслідками проведення перевірки порушення платником податків норм цивільного законодавства України -відповідачем не доведено;

тому:

6) висновки відповідача про порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) -є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;

7) інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем фактично проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, при цьому ні в наказі відповідача про проведення невиїзної позапланової перевірки, ні у повідомленні про її проведення, ні в самому акті перевірки, взагалі немає посилання на відповідний підпункт пункту 78.1 статті 78 ПК України, на підставі якого проведено перевірку позивача, та/або не зазначено обставини, обов'язкова наявність хоча б однієї з яких передбачена ст. 78 ПК України для проведення документальної позапланової перевірки, та суду не надано доказів на підтвердження наявності цих обставин.

Також, на порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставами для висновків стали лише та виключно дані податкової звітності та податкова інформація, в тому числі за результатами перевірок, інших платників податків -контрагента позивача та контрагентів контрагента позивача, зокрема, без аналізу та надання оцінки: фінансової, статистичної та іншої звітності позивача; регістрів податкового та бухгалтерського обліку позивача, ведення яких передбачено законом, та первинних документів позивача, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача,

відповідно:

8) податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2012 року № 0006772301 -прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому є недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про необхідність для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 21 лютого 2012 року № 0006772301.

Відповідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 107,30 грн. (а.с.40, 41)

Враховуючи та на підставі наведеного, з Державного бюджету України поверненню позивачу підлягає сума судового збору в розмірі 107,30 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Одеса-Інвест»- задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 21 лютого 2012 року № 0006772301.

Повернути Приватному підприємству «Одеса-Інвест» (ідентифікаційний код 32782422) за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 107,30 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 2 жовтня 2012 року.

Суддя М.Г. Цховребова

Адміністративний позов Приватного підприємства «Одеса-Інвест» - задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 21 лютого 2012 року № 0006772301.

02 жовтня 2012 року

.