Постанова

від 22.10.2012 по справі 2а-1670/4723/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/4723/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Нафта-Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Креміньтрансбіт", Приватне підприємство "Екобудсервіс-Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФО-П ОСОБА_1) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 30 343 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на безпідставність доводів контролюючого органу про порушення нею вимог податкового законодавства.

Позивач та представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в ході судового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечували. У наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, встановлені плановою виїзною документальною перевіркою дотримання ФО-П ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05 листопада 2009 року по 31 грудня 2010 року.

У судове засідання 08 жовтня 2012 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Треті особи явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про дату, час та місце їх проведення повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань до суду не надали.

Зважаючи на приписи частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засідання 08 жовтня 2012 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в якості платника податків в Кременчуцькій ОДПІ з 05 листопада 2009 року та відповідно до свідоцтва №100261152 є платником податку на додану вартість з 25 грудня 2009 року (т. І, а.с. 87-90 ).

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля іншими продуктами харчування (51.38.0 - основний вид діяльності), оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення (51.47.9), оптова торгівля хімічними продуктами (51.55.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0) (т. ІІ, а.с. 94-96 ).

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ у період з 11 серпня 2011 року по 25 серпня 2011 року проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 05 листопада 2009 року по 31 грудня 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 01 вересня 2011 року №6380/17-311/НОМЕР_1 (т. І, а.с. 60-77 ; далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податкових зобов'язань за серпень, вересень, листопад 2010 року загалом в розмірі 20 229 грн.

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 14 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0034151702/11692, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 30 343 грн. 50 коп. (в т.ч., 20 229 грн. - основний платіж, 10 114 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 15 ).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області його скаргу залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (т. І, а.с. 16-22 ).

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПАТ "ТФП НК "Укртатнафта", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс", зараховано до складу податкового кредиту за серпень, вересень, листопад 2010 року суму податку на додану вартість загалом в розмірі 20 229 грн.

Однак, плановою виїзною перевіркою платника податків виявлено безпідставне віднесення останнім до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про порушення таким платником вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати ПДВ за серпень 2010 року на 1 733 грн., за вересень 2011 року - 9 949 грн., за листопад 2010 року - 8 547 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій між контрагентами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_1 01 вересня 2010 року укладеного договір про надання транспортних послуг автомобільним транспортом №ЭБ-0000062 з ПП "Екобудсервіс-Плюс", за умовами якого останнє зобов'язувалося надавати послуги з перевезення вантажів територією України (т. І, а.с. 92-93 ).

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, в ході виконання зобов'язань за даним договором ПП "Екобудсервіс-Плюс" виписало та передало ФО-П ОСОБА_1 податкові накладні, на підставі яких останньою віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 9 949 грн. та за листопад 2010 року - 6 896 грн. 67 коп.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону України "Про податок на додану вартість", для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Окрім того, виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії податкових накладних, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відомості про оплату вартості таких послуг (виписки установи банку про рух коштів на рахунках) та докази використання послуг у власній господарській діяльності (копії видаткових накладних, довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей тощо) (т. І, а.с. 95-98, 104-164, 166-179 ).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №2а-1670/8335/11 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року №0034141702/11693, що винесене на підставі висновків акта планової виїзної документальної перевірки ФО-П ОСОБА_1 від 01 вересня 2011 року №6380/17-311/НОМЕР_1 про порушення останньою вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Так, в ході розгляду даної адміністративної справи судами першої і апеляційної інстанцій надано правову оцінку господарським операціям ФО-П ОСОБА_1 з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за договором від 01 вересня 2010 року №ЭБ-0000062 шляхом дослідження первинних документів бухгалтерського обліку (податкових та видаткових накладних, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відомостей про оплату тощо), за результатами чого вказано на безтоварний характер спірних господарських операцій.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, за наявності у справі між тими самими сторонами та щодо тих самих правовідносин судового рішення, що набрало законної сили та яким встановлено факт безтоварності господарських операцій, за результатами здійснення яких третьою особою виписано податкові накладні, на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 9 949 грн. та за листопад 2010 року - 6 896 грн. 67 коп., вказані обставини в межах розгляду даної справи дослідження та доказування не потребують.

Крім того, ФО-П ОСОБА_1 на підставі податкової накладної від 02 листопада 2010 року №1865, виписаної ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 37015929), до складу податкового кредиту за листопад 2010 року зараховано суму ПДВ в розмірі 1 650 грн. (т. І, а.с. 58-59; т. ІІ, а.с. 8 ).

Перевіряючи реальність здійснення даної господарської операції, суд зазначає, що відповідно до пояснень позивача, наданих нею в судовому засіданні, транспортування приданих у ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальних цінностей здійснювалося ПП "Екобудсервіс-Плюс". Однак, позивачем ні на перевірку, ані до матеріалів справи не надано товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, що підтверджували б даний факт. Крім того, на вимогу суду ФО-П ОСОБА_1 не надано належних у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів оприбуткування (фактичного отримання) таких товарів.

За таких обставин, зважаючи на безтоварний характер господарських операцій з надання ПП "Екобудсервіс-Плюс" в адресу ФО-П ОСОБА_1 послуг з перевезень вантажів та відсутність у позивача будь-яких доказів фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в їх сукупності реальність здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Креміньтрансбіт" формаліну загальною кількістю 3 тони та вартістю 9 900 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 650 грн.) не підтверджується.

Посилання позивача на оплату вартості таких товарів суд вважає безпідставними, оскільки сам лише факт перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента не є належним доказом фактичного здійснення господарської операції. Що ж стосується доводів платника податків про подальше використання таких товарів у власній господарській діяльності, то суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту видаткової накладної від 04 листопада 2010 року №04/11, копія якої наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 166 ), не можливо встановити факт того, що позивачем в адресу ВАТ "Красилівський цукровий завод" реалізовано саме формалін, придбаний у ТОВ "Креміньтрансбіт".

Що ж стосується господарських операцій з ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", суд вважає за необхідне зазначити, що позивач визнає факт помилкового включення до складу податкового кредиту за серпень 2010 року суми ПДВ в розмірі 1 733 грн. (т. І, а.с. 10 ).

Крім того, слід звернути увагу на те, що господарські операції ФО-П ОСОБА_1 з ПП "Нафта-Капітал" не є предметом розгляду даної адміністративної справи, оскільки за результатами планової виїзної документальної перевірки контролюючим органом не здійснено донарахування платнику податків грошового зобов'язання при перевірці даного питання.

З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим належними та допустимими доказами висновок контролюючого органу про заниження платником податків податкового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 20 229 грн.

Вищенаведене в своїй сукупності дає підстави стверджувати про правомірність доводів Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо правомірності донарахування ФО-П ОСОБА_1 грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 114 грн. 50 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як визначено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року №3609-VI, що набрала чинності з 06 серпня 2011 року, при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в розмірі 50% від суми основного зобов'язання відповідач посилається на той факт, що Кременчуцькою ОДПІ 02 лютого 2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності ФО-П ОСОБА_1 з ПДВ за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт від 02 лютого 2011 року №474/17-117/НОМЕР_1, в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі висновків даного акта перевірки контролюючим органом 23 лютого 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002581701/0/272, яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 4 281 грн. (в т.ч., 3 425 грн. - основний платіж, 856 грн. - штрафні (фінансові) санкції). Таким чином, відповідач вважає, що порушення вимог податкового законодавства, описані в акті перевірки від 01 вересня 2011 року №6380/17-311/НОМЕР_1, платником податків вчинено повторно.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням відповідача та вважає за необхідне зазначити, що повторним для цілей застосування пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є ті визначення податкових зобов'язань, що мали місце з 1 січня 2011 року за протиправні діяння, вчинені з 1 січня 2011 року.

Відтак, в даному випадку відсутня повторність вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства, адже порушення, виявлені контролюючим органом у лютому та серпні 2011 року, фактично допущено позивачем в 2010 році, тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом безпідставно донараховано платнику податків грошове зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50% від суми основного платежу, а відтак податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення ФО-П ОСОБА_1 грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 057 грн. 25 коп.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначені обставини справи, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692 в частині визначення платнику податків грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 057 грн. 25 коп.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 грн. 57 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Нафта-Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Креміньтрансбіт", Приватне підприємство "Екобудсервіс-Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692 в частині визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 057 грн. 25 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 грн. 57 коп. (п'ятдесят гривень п'ятдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба