Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а-1670/4723/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/4723/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-1670/4723/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

треті особи Приватне підприємство "Нафта-капітал" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Креміньтрансбіт" , Приватне підприємство "Екобудсервіс-Плюс"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року № 0034151702/11692, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 30343 грн. 50 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-1670/4723/12 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Нафта-Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Креміньтрансбіт", Приватне підприємство "Екобудсервіс-Плюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692 в частині визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 057 грн. 25 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 грн. 57 коп. (п'ятдесят гривень п'ятдесят сім копійок).

Відповідач, не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 р. по справі № 2а-1670/4723/12 в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу. В обгрунутування доводів апеляційної скарги зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення № 0034151702/11692 є правомірним, оскільки ФОП ОСОБА_1 порушено п.п. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також правомірним є донарахування ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10114 грн. 50 коп., оскільки судом першої інстанції не враховано того, що ФОП ОСОБА_1 повторно порушено вимоги пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 05 листопада 2009 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки 01 вересня 2011 року складено акт № 6380/17-311/НОМЕР_1 (а.с. 60-77, т.1), яким встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податкових зобов'язань за серпень, вересень, листопад 2010 року на загальну суму 20229 грн.

На підставі акту № 6380/17-311/НОМЕР_1 Кременчуцькою ОДПІ 14 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0034151702/11692, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 30343 грн. 50 коп. (в т.ч., 20229 грн. основний платіж, 10114 грн. 50 коп. штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 15, т.1).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області його скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 16-22, т.1).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності доводів Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відсутності повторності вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства в розумінні ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення перевірки позивача були господарські відносини з ПАТ "ТФП НК "Укртатнафта", ТОВ "Креміньтрансбіт", ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Щодо господарських відносин позивача з ПП "Екобудсервіс-Плюс", колегія суддів зазначає, що вони здійснювалися на підставі договору від 01 вересня 2010 року про надання транспортних послуг автомобільним транспортом № ЭБ-0000062. За умовами даного договору ПП "Екобудсервіс-Плюс" зобов'язувалося надавати послуги з перевезення вантажів територією України (а.с. 92-93, т.1). При виконанні зобов'язань за даним договором ПП "Екобудсервіс-Плюс" виписало та передало ФОП ОСОБА_1 податкові накладні, на підставі яких останньою віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 9949 грн. та за листопад 2010 року 6896 грн. 67 коп.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів справи надані копії податкових накладних, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відомості про оплату вартості таких послуг (виписки установи банку про рух коштів на рахунках) та докази використання послуг у власній господарській діяльності (копії видаткових накладних, довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей тощо) (а.с. 95-98, 104-164, 166-179, т.1).

Проте, з матеріалів справи встановлено, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 2а-1670/8335/11 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року №0034141702/11693, що винесене на підставі висновків акта планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 01 вересня 2011 року №6380/17-311/НОМЕР_1 про порушення останньою вимог статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

При розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій надано правову оцінку господарським операціям ФОП ОСОБА_1 з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за договором від 01 вересня 2010 року №ЭБ-0000062 шляхом дослідження первинних документів бухгалтерського обліку (податкових та видаткових накладних, рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відомостей про оплату тощо), за результатами чого вказано на безтоварний характер спірних господарських операцій.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що оскільки існує у справі між тими самими сторонами та щодо тих самих правовідносин судовє рішення, що набрало законної сили та яким встановлено факт безтоварності господарських операцій, за результатами здійснення яких третьою особою виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 9949 грн. та за листопад 2010 року 6896 грн. 67 коп., тому вказані обставини в межах розгляду даної справи дослідження та доказування не потребують.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Креміньтрансбіт" колегія суддів зазначає, що ФОП ОСОБА_1 на підставі податкової накладної від 02 листопада 2010 року №1865, виписаної ТОВ "Креміньтрансбіт" (код ЄДРПОУ 37015929), до складу податкового кредиту за листопад 2010 року зараховано суму ПДВ в розмірі 1 650 грн. (т. а.с. 58-59, т.1 та а.с. 8, т.2).

З матеріалів справи встановлено, що транспортування придбаних у ТОВ "Креміньтрансбіт" товарно-матеріальних цінностей здійснювалося ПП "Екобудсервіс-Плюс", проте позивачем до матеріалів справи не надано товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, що підтверджують факт реального здійснення фінансового господарських відносин з даним контрагентом. Крім того, ФОП ОСОБА_1 не надано належних доказів оприбуткування (фактичного отримання) таких товарів. Таким чином, враховуючи безтоварний характер господарських операцій з надання ПП "Екобудсервіс-Плюс" на адресу ФОП ОСОБА_1 послуг з перевезень вантажів та відсутності у позивача доказів фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутність реального здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Креміньтрансбіт" формаліну загальною кількістю 3 тони та вартістю 9 900 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 650 грн.), посилання позивача на оплату вартості таких товарів є безпідставними, оскільки сам лише факт перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента не є належним доказом фактичного здійснення господарської операції. Щодо посилання позивача на подальше використання таких товарів у власній господарській діяльності, колегія суддів зазначає, що зі змісту наданої видаткової накладної від 04 листопада 2010 року № 04/11 (а.с. 166, т.1), не можливо встановити факт того, що позивачем на адресу ВАТ "Красилівський цукровий завод" реалізовано саме формалін, придбаний у ТОВ "Креміньтрансбіт", а тому вона не приймається в якості доказів на підтвердження реального здійснення господарських відносин позивача з ТОВ "Креміньтрансбіт".

Стосовно господарських операцій позивача з ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", колегія суддів зазначає, що позивач визнав факт помилкового включення до складу податкового кредиту за серпень 2010 року суми ПДВ в розмірі 1733 грн. (а.с. 10, т. 1). Крім того, господарські операції ФОП ОСОБА_1 з ПП "Нафта-Капітал" не є предметом розгляду даної справи, оскільки за результатами планової виїзної документальної перевірки контролюючим органом не здійснено донарахування платнику податків грошового зобов'язання при перевірці даного питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність доводів Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та неправомірності заниження платником податків податкового зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 20229 грн.

Стосовно донарахування ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10114 грн. 50 коп., колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року №3609-VI, що набрала чинності з 06 серпня 2011 року, при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ 02 лютого 2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_1 з ПДВ за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт від 02 лютого 2011 року №474/17-117/НОМЕР_1, в якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі висновків даного акта перевірки контролюючим органом 23 лютого 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002581701/0/272, яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 4 281 грн. (в т.ч., 3 425 грн. - основний платіж, 856 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Таким чином, відповідач вважає, що порушення вимог податкового законодавства, описані в акті перевірки від 01 вересня 2011 року №6380/17-311/НОМЕР_1 платником податків вчинено повторно, проте колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки повторним для цілей застосування пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є ті визначення податкових зобов'язань, що мали місце з 1 січня 2011 року за протиправні діяння, вчинені з 1 січня 2011 року. Отже, як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку відсутня повторність вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства, адже порушення, виявлені контролюючим органом у лютому та серпні 2011 року, фактично допущено позивачем в 2010 році, тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України, коли відповідні правовідносини було врегульовано Законом Украіни «Про податок на додану вартість», що не передбачав такої санкції.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що контролюючим органом безпідставно донараховано платнику податків грошове зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 50% від суми основного платежу, таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14 вересня 2011 року №0034151702/11692 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5057 грн. 25 коп.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-1670/4723/12 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-1670/4723/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Філатов Ю.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2013 р.