Постанова

від 27.07.2012 по справі 2а/1770/2547/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2547/2012

27 липня 2012 року 11год. 41хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кулініч А.О.;

відповідача: представник Литвинчук Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар'єр» (далі ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр») звернулося з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі Сарненська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 1000811540 від 17 травня 2012 року та № 1000821540 від 17 травня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства щодо формування податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ «Ремшляхбуд» (ЄДРПОУ 32922456) не відповідають дійсності. Пояснив, що ремонтно-будівельні роботи виконувались на підставі договору підряду, роботи були передані замовнику згідно з акта приймання, після чого виконавець виписав податкову накладну, яка й була підставою для формування податкового кредиту у грудні 2011 року. Реальність взаємовідносин між позивачем та вказаним контрагентом спростовується належними первинними документами та сплатою ПДВ. Крім того, вважає що висновки Сарненської МДПІ не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках акту перевірки Кузнецовської ОДПІ. Вважає, що податковим органом не наведено жодних даних, за яких можна було б встановити нікчемність такої угоди. З цих підстав просить позов задовольнити. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 13.07.2012 року. Пояснив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі висновків акта про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» з питання достовірності нарахування податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ремшляхбуд» за грудень 2011 року. В основу акта перевірки ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» покладено висновки акта від 18.04.2012 року Кузнецовської ОДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача ТОВ «Ремшляхбуд», у якому зазначено про відсутність підтвердження того, що працівниками ТОВ «Ремшляхбуд» у період з 01.12.2011 року по 31.12.2012 року проводились ремонтні роботи на під'їзній колії, відсутність власних складських приміщень та неподання довідки про вартість виконаних підрядних робіт, журналу обліку виконаних робіт та, як наслідок, відсутність реального проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. На цій підставі орган ДПС дійшов висновку про відсутність реального виконання господарської операції на підставі договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд», яка не може бути зарахована до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 35 000,00 грн., що призвело до невірного визначення суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в січні 2012 року ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр».

Представник відповідача таку позицію підтримала, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар'єр» зареєстроване 06.07.1992 року Сарненською районною державною адміністрацією. Підприємство взято на податковий облік 12.10.1992 року Сарненською МДПІ.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» фактичним видом діяльності є добування декоративного та будівельного каменю.

Згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2011 року ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» задекларувало податковий кредит на загальну суму 273 323 грн. і згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2012 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 202 930 грн. На формування цих показників вплинули, у тому числі, господарські взаємовідносини з ТОВ «Ремшляхбуд» щодо виконання послуг з ремонту під'їзної колії, а саме:

07 квітня 2011 року між ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» (за договором Замовник) та ТОВ «Ремшляхбуд» (за договором Генеральний підрядник) укладено договір на виконання робіт (договір підряду) № б/н, предметом якого є виконання робіт по поточному ремонту залізничної колії 950 м «заміна рейкошпальної решітки, рихтовка, виправка та встановлення на щебеневий баласт з матеріалів Замовника (п. 1 умов договору).

Підставою для укладення зазначеного договору стала необхідність ремонту залізничної коліїї, яка перебуває на балансі позивача, що підтверджується копіями інвентарної картки обліку залізничних колій №968 та акту виявлених несправностей залізничної колії від 26.01.2010 року.

На підтвердження факту приймання-передачі виконаних ТОВ «Ремшляхбуд» робіт та їх загальну вартість сторони підписали: дефектний акт виконаних ТОВ «Ремшляхбуд» робіт по поточному ремонту залізничної колії, акт приймання виконаних робіт за грудень 2011 р. типової форми № КБ-2в на загальну суму 210 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 35 000,00 грн.; договірну ціну за поточний ремонт під'їзної колії, визначені згідно з правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 та локальний кошторис №2-1-1 з розрахунком договірної ціни на названі вище види робіт.

По факту виконаних робіт ТОВ «Ремшляхбуд» видав позивачу податкову накладну № 24 від 09.12.2011 р. Таким чином, ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» отримало послуги на суму 210 000,00, у т.ч. ПДВ 35 000,00 грн. та відобразило в бухгалтерському обліку. На підставі отриманої податкової накладної позивач відніс до складу податкового кредиту за грудень 2011 року 35 000,00 грн. та заявив до бюджетного відшкодування 35 000,00 грн. відповідно.

10.05.2012 р. Сарненською МДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» з питання достовірності нарахування податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ремшляхбуд» за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 10.05.2012 року № 174/15/14338719 (далі акт перевірки від 10.05.2012 року), яким встановлено ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст.185, п.201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту грудня 2011 р. в розмірі 35 000,00 грн.; п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, заявленого по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 35 000,00 грн.

За змістом зазначеного акта перевірки перевірка проводилась на підставі податкових декларацій з додатками з ПДВ за грудень 2011 року, оборотно-сальдові відомості по 31,36,63,681 рахунках, виданих та отриманих податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, чеків, готівкових розрахунків, а також матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ремшляхбуд» від 18.04.2012 року. На основі перелічених документів орган ДПС дійшов наступних висновків:

За податковою інформацією, а саме актом Кузнецовської ОДПІ від 18.04.2012 року № 63/22/32922456 встановлено, що працівниками ТОВ «Ремшляхбуд» у період з 01.12.2011 року по 31.12.2012 року ремонтні роботи на під'їзній колії не проводились, під час перевірки не надано документів, які підтверджують наявність власних (орендованих) складських приміщень для зберігання придбаних товарів, документів, що підтверджують перевезення товару до місця виконання робіт та неподано довідку про вартість виконаних підрядних робіт, журналу обліку виконаних робіт. На цій підставі орган ДПС дійшов висновку про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд», який вчинений з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. У підсумку перевірки, орган ДПС зазначив, що податковий кредит ТОВ «Ремшляхбуд» за грудень 2011 року сформовано на підставі нікчемних правочинів, тому такий підлягає зменшенню.

За результатами перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення від № 1000811540 від 17 травня 2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 35 000,00 грн. та № 1000821540 від 17 травня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 35 000,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 17 500,00 грн.

ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» не погодилось з фактичними та правовими підставами, за яких винесено податкове повідомлення-рішення та оскаржило їх в судовому порядку.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався наступними нормами законодавства:

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.200.2, 200.3 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. 201.4. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п. 201.10 ст.201 ПК України).

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є податкова накладна. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Одним із видів діяльності ТОВ "Ремшляхбуд» є будівельні та монтажні роботи, улаштування транспортних споруд, залізничних колій промислового значення, відповідно до ліцензія на виконання будівельних робіт №555287.

Стосовно виконання зобов'язань за договором підряду на поточний ремонт від 07.04.2011 року суд встановив таке. Згідно п. 1.1 згаданого договору до обов'язків ТОВ «Ремшляхбуд» (Генеральний підрядник) входило виконання робіт із матеріалів Замовника. Як з'ясовано судом, для виконання вказаних у договорі будівельних робіт матеріали придбавались позивачем (Замовником) та доставлялись безпосередньо Генеральним підрядником, а саме: для виконання будівельних робіт за договором підряду позивачем було закуплено рейкошпальну решітку, фактичну доставку якої від постачальника до позивача забезпечив вантажовідправник - ТОВ «Ремшляхбуд», що підтверджується видатковими накладними на придбання позивачем рейкошпальної решітки у ПП «Ремо» №РН-0000054, №РН-0000055; квитанціями про доставку залізничним транспортом та приймання рейкошпальної решітки позивачем від вантажовідправника - ТОВ «Ремшляхбуд», копією витягу із Журналу реєстрації довіреностей.

На підтвердження факту оплати отриманих послуг позивач долучив: Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2011 року між ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» та ТОВ «Ремшляхбуд», в якому зазначено, що станом на 31.12.2011 року заборгованість на користь позивача становить 286 750,41 грн.; Акт припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.12.2011 року між позивачем та ТОВ "Ремшляхбуд» щодо припинення зобов'язання обох сторін на суму 504 219,80 грн., заліком зустрічних однорідних вимог; Договір № У-20/2011 купівлі-продажу щебеневої продукції від 04.05.2011 року, укладений між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд»; податкові накладні від 18.05.2011 року №17, від 06.07.2011 року №11, від 20.07.2011 року №76, від 06.08.2011 року №14, від 11.08.2011 року №28, від 12.08.2011 року №32, від 25.08.2011 року №74, від 31.08.2011 року №94, від 01.09.2011 року №2, від 02.09.2011 року №5, від 07.09.2011 року №27, від 13.09.2011 року №47, від 26.09.2011 року №94, від 01.11.2011 року №2, від 05.10.2011 року №10, від 16.10.2011 року №37, від 16.10.2011 року №38, від 27.10.2011 року №52, від 30.11.2011 року №46, від 02.11.2011 року №4; видаткові накладні №455 від 18.05.2011 року, №952 від 06.07.2011 року, №1060 від 20.07.2011 року, №1314 від 06.08.2011 року, №1380 від 11.08.2011 року, №1381 від 12.08.2011 року, №1857 від 25.08.2011 року, №2039 від 31.08.2011 року, №2089 від 01.09.2011 року, №2107 від 02.09.2011 року, №2274 від 07.09.2011 року, №2374 від 13.09.2011 року, №2757 від 26.09.2011 року, №2828 від 01.10.2011 року, №2846 від 05.10.2011 року, №3191 від 16.10.2011 року, №3192 від 16.10.2011 року, №3563 від 27.10.2011 року, №4710 від 30.11.2011 року, №4731 від 02.12.2011 року; реєстри виданих податкових накладних, квитанції по приймання вантажу та накладні на перевезення щебеню гранітного від 17.05.2011 року, 06.07.2011 року, 20.07.2011 року, 06.08.2011 року, 11.08.2011 року. 12.08.2011 року, 25.08.2011 року, 01.09.2011 року, 02.09.2011 року, 27.09.2011 року, 13.09.2011 року, 26.09.2011 року, 01.10.2011 року, 05.10.2011 року, 16.10.2011 року, 27.10.2011 року, 30.11.2011 року, 02.11.2011 року; декларації з податку на додану вартість за травень-грудень 2011 року.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що у ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» він працює старшим майстром цеху навантаження. У період виконання будівельних робіт по ремонту залізничної колії до його обов'язків входило забезпечення руху вантажів по залізничній колії. Оскільки на залізничній колії в період 2011 року проводились роботи працівниками ТОВ «Ремшляхбуд», тож для здійснення перевезення вантажів по даній ділянці залізничної колії необхідно отримати відповідне узгодження. Свідок зазначив, що зокрема і в листопаді та грудні 2011 року перевезення вантажів здійснювалось за погодженням із ТОВ «Ремшляхбуд» по ділянці, на якій здійснювались ремонтні роботи. Свідок підтвердив, що рейкошпальна решітка використовувалась працівниками ТОВ «Ремшляхбуд» у ремонтних роботах залізничної колії.

По факту виконання будівельних робіт ТОВ «Ремшляхбуд» виписав ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» податкову накладну, на підставі якої позивач відніс до складу податкового кредиту за грудень 2011 року 35 000,00 грн. Факт реального виконання підрядних робіт за переліком та в обсягах відображених у акті виконаних робіт та використання придбаних матеріалів підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарської операції, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкова накладна, яка засвідчує факт виконання послуг, також належно оформлена, що відповідно дає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, включену у вартість виконаних на його замовлення робіт за договором підряду на поточний ремонт.

Як встановлено судом, в основу перевірки позивача покладено висновки акту перевірки Кузнецовської ОДПІ відносно ТОВ «Ремшляхбуд» про те, що відсутні відповідні ресурси для здійснення господарської діяльності, відсутній також факт надання послуг та висновки про нікчемність правочину. Однак суд не може брати такі до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях податкового органу, без аналізу будь-яких первинних документів.

Оцінюючи ці факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням сторін, а також враховує, що характер послуг, що надавались відповідає виду діяльності як позивача, так і його контрагенту.

Суд також вважає за потрібне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для того, щоб вважати правочин нікчемним, необхідні передбачені виключно законом для цього підстави; встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ «Ремшляхбуд» на укладення договорів із позивачем (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача та його контрагента, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгаданий правочин не може вважатися нікчемними як такий, що порушує публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, відповідач досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, на що податковий орган не уповноважений.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд відзначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З огляду на приписи наведених вище норм права, суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та заявлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про не реальне проведення господарських операцій та здійснення діяльності, спрямованої лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставини повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Як наслідок безпідставності висновків про нікчемність правочину та відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про відсутність реального виконання господарської операції на підставі договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд», яка не може бути зарахована до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 35 000,00 грн., що призвело до невірного визначення суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в січні 2012 року ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр».

Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі статті 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 1000811540 від 17 травня 2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби № 1000821540 від 17 травня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селищанський гранітний кар'єр» (с.Селище, Сарненський район, Рівненська область, 34553; код ЄДРПОУ 14338719) 875 (вісімсот сімдесят п'ять ) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено 01.08.2012 року.

Суддя Клименко О.М.