cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"22" жовтня 2012 р.Справа № 28/66-10-2243
За скаргою Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області.
За позовом Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»;
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Світанок»
про розірвання договору про надання кредиту та стягнення 4 240 272,74 гривень.
Суб'єкт оскарження: Відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від скаржника: Голотинін Р.Ю. - за дорученням;
Від боржника : не з'явився.
Від суб'єкта оскарження: Козюк О.М. - за дорученням.
Суть спору: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04 жовтня 2010 р. позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Світанок»на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»заборгованості за кредитом в сумі 4 059 600 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 171 965,22 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту в сумі 7 332,52 грн., заборгованості за комісію розрахункового обслуговування по кредиту в сумі 1 375 грн., 25 500 гривень держмита та 236 гривень за ІТЗ судового процесу.
19 жовтня 2010 року на виконання рішення суду було видано наказ на примусове виконання рішення суду від 04 жовтня 2010 року у справі №28/66-10-2243.
В ході виконання судового рішення до господарського суду Одеської області надійшла скарга Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк» на дії Відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, в якій скаржник просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М., які виявилися у винесенні незаконної постанови від 19.06.2012 р. про повернення Відкритому акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»наказу господарського суду Одеської області від 19.10.2010р. №28/66-10-2243, скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М. від 19.06.2012 р. про повернення Відкритому акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»наказу Господарського суду Одеської області від 19.10.2010р. №28/66-10-2243, зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М. відновити виконавче провадження ВП №30755611 і виконати рішення господарського суду Одеської області від 04.10.2010 р. по справі №28/66-10-2243.
В обґрунтування скарги Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»зазначає, що 23 січня 2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М відкрито виконавче провадження, про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2012р. ВП №30755611.
19 червня 2012 року головний державний виконавець зазначеної виконавчої служби Козюк О.М. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з тим, що грошові кошти на рахунках боржника арештовані, списання яких неможливе у зв'язку з постановою Правління Національного банку України від 22.07.2009р. №420, згідно якої відкликана ліцензія та ініційована процедура ліквідації банку, в якому розташовані рахунки боржника.
У боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, крім транспортних засобів, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, та які не виявилися протягом року з дня оголошення розшуку.
Також скаржник зазначає, що дана постанова надійшла до «АКБ «Одеса-Банк»10.07.2012р.
На думку скаржника зазначена постанова є незаконною виходячі з наступного.
При винесенні вказаної постанови державний виконавець посилається на п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Проте як зазначає скаржник, з часу відкриття виконавчого провадження, а саме з 23.01.2012р. не сплинув строк передбачений п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме один рік з моменту оголошення розшуку.
Виходячи з викладеного скаржник робить висновок про те, що державним виконавцем незаконно застосовано п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»як підставу для повернення стягувачу виконавчого документу і, як наслідок, винесено незаконну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.06.2012р. ВП №30755611.
Також скаржник зазначає, що державним виконавцем не дотримано вимог ч.1, ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», щодо неупередженого, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій для виконання рішення, а також не проведено заходів примусового виконання, визначених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
На підтвердження вказаного скаржник звертає увагу суду на те, що відповідно інформації, яка міститься на сайті державного підприємства "Український інститут промислової власності" (http://www.ukrpatent.org) за Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Світанок»зареєстровано 7 торговельних марок.
Відповідно до ч.1 ст. 493 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи.
В свою чергу згідно ст.495 ЦК України встановлено, що до майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку відносяться:
право на використання торговельної марки,
виключне право дозволяти використання торговельної марки,
виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання,
інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
У відповідності до ч.1 ст.190 ЦК України майнові права є майном.
Частиною першою ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
В свою чергу відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження»не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону. У даному додатку закріплений вичерпний перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Такий вид майна як майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку до вказаного переліку не входить.
Більш того зазначений перелік не містить будь-який вид майна, що належить юридичним особам.
Таким чином, на все майно, що належить юридичним особам може бути звернено стягнення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, відповідно до п.2.9 Інструкція з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за №489/20802 встановлено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.
Таким чином, скаржник робить висновок про те, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є майном на яке згідно Закону України «Про виконавче провадження»може бути звернено стягнення.
Проте, державним виконавцем не проведено заходи щодо виявлення вказаних вище торговельних марок, власником яких є боржник.
Відтак, на думку скаржника, державний виконавець не повно та несвоєчасно виконує рішення, чим грубо порушує права стягувача, а також порушує норму ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», в якій зазначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Розглянувши скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить до висновку про часткове задоволення скарги виходячи з такого:
У Відділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області виданого 19 жовтня 2010 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Світанок»на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»заборгованості за кредитом в сумі 4 059 600 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 171 965,22 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту в сумі 7 332,52 грн., заборгованості за комісію розрахункового обслуговування по кредиту в сумі 1 375 грн., 25 500 гривень держмита та 236 гривень за ІТЗ судового процесу.
23 січня 2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М відкрито виконавче провадження, про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2012р. ВП №30755611.
19 червня 2012 року головний державний виконавець зазначеної виконавчої служби Козюк О.М. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з тим, що грошові кошти на рахунках боржника арештовані, списання яких неможливе у зв'язку з постановою Правління Національного банку України від 22.07.2009р. №420, згідно якої відкликана ліцензія та ініційована процедура ліквідації банку, в якому розташовані рахунки боржника.
Крім того державним виконавцем зазначено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, крім транспортних засобів, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, та які не виявилися протягом року з дня оголошення розшуку.
Дослідивши матеріали виконавчого провадження ВП №30755611 судом встановлено, що державним виконавцем по даному виконавчому провадженню постанова про розшук майна боржника не виносилася.
Суд критично ставиться до пояснень державного виконавця стосовно винесення даної постанови у зведеному виконавчому провадженні яке було відкрите до виконавчого провадження ВП №30755611 відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Світанок», та пояснень з приводу того, що така постанова виноситься лише один раз оскільки відповідно до відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В свою чергу відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Крім того судом встановлено, що у боржника наявне майно на яке державним виконавцем стягнення не зверталось та заходи щодо виявлення даного майна не проводились.
Відповідно інформації, яка міститься на сайті державного підприємства "Український інститут промислової власності" (http://www.ukrpatent.org) за Товариством з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Світанок»зареєстровано 7 торговельних марок.
Частиною 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права державного виконавця, зокрема зазначено, що державний виконавець має право офіційно звернутися до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, що також можуть бути використані для розшуку майна.
Проте, держаний виконавець не звертався до відповідних державних установ з запитами щодо наявності чи відсутності у боржника вказаних торговельних марок.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державну виконавчу службу»працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Відповідно до п. 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому, суд вважає, що вимога щодо зобов'язання державного виконавця виконати рішення Господарського суду Одеської області від 04.10.2010 р. по справі №28/66-10-2243, не підлягає задоволенню, оскільки виконання рішення передбачає певну процедуру визначену Законом України «Про виконавче провадження», на даний час виконавче провадження державним виконавцем не відновлено та будь-яких фактів щодо ухилення від виконання виконавчого документу у суду не має.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.121 2 ГПК України суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Одеса-Банк»задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М., які виявилися у винесенні незаконної постанови від 19.06.2012 р. про повернення ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»наказу Господарського суду Одеської області від 19.10.2010р. №28/66-10-2243.
3. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М. від 19.06.2012 р. про повернення ВАТ «АКБ «Одеса-Банк»наказу Господарського суду Одеської області від 19.10.2010р. №28/66-10-2243.
4. Зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М. відновити виконавче провадження ВП №30755611.
Суддя Гуляк Г.І.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2012 |
Оприлюднено | 24.10.2012 |
Номер документу | 26510092 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гуляк Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні