Рішення

від 18.10.2012 по справі 3/57/5022-694/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р.Справа № 3/57/5022-694/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька агропромислова компанія" (код ЄДРПОУ 34571618) вул. Лисенка, 4, м. Бучач, Тернопільська область; поштова адреса: вул. Будного, 22, м. Тернопіль, Тернопільська область

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився.

Суть справи: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька агропромислова компанія" про стягнення заборгованості в сумі 8300 грн. 00 коп. за надані послуги по перевезенню вантажів по маршруту М.Клайпеда (Литва) в м. Київ (Україна) у відповідності договору на перевезення вантажів від 04.04.2011 року, заключного між сторонами.

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, участь представника у судове засідання не забезпечив, не дивлячись на те, що про час та місце проведення судового засідання був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.09.2012 року (л.с.№33) та в порядку передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .

Відповідач надав суду письмовий відзив (вх.№15848(н) від 04.10.2012р.), в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що вантажоодержувач не здійснив розрахунку за отриманий товар, а тому відповідач не має можливості розрахуватися за отримані послуги з перевезення вантажів з перевізником. (л.с. 49)

Відповідно до п.3.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи №3/57/5022-694/2012, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався на 20.09.2012 року на 10 год. 20 хв., на 04.10.2012 року на 10 год. 20 хв. та на 18.10.2012 р. на 10 год. 20 хв., про що свідчать ухвали суду відповідно від 05.09.2012 року, від 20.09.2012р. та від 04.10.2012р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.81-1 ГПК України, не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

04 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучацька агропромислова компанія" (надалі -Організатор) та фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (надалі - Перевізник) уклали між собою договір на перевезення вантажів.

У відповідності п.1.1., п.1.2. Договору, Перевізник від свого імені та за рахунок Організатора надає транспортні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по Україні та за межами України. Перевізник зобов'язується доставити вказані Організатором вантажі до пункту призначення в установлений Договором строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі -вантажоодержувачу, а Організатор зобов'язується вчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов Договору.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.5. Договору, сторони домовились, що перевезення здійснюється Перевізником за письмовими замовленнями згідно заявки на підставі належним чином оформленої товарно-транспортної накладної чи іншого документа. Заявка на перевезення заповнюється Організатором за формою, погодженою сторонами, встановленою додатком №1 (заявка) до даного Договору. Підтвердженою вважається заявка, підписана сторонами і скріплена за наявності їх печатками. Підтверджена заявка обов"язкова для виконання сторонами і є невід"ємною частиною цього Договору. Послуги по даному договору надаються Перевізником та приймаються Організатором згідно отриманого примірника товарно-транспортної накладної чи іншого документа.

Згідно п.3.1. Договору, Організатор зобов"язався оплатити Перевізнику вартість перевезення зазначену в заявці .

Відповідно до п.4.1., п.4.2. Договору, Організатор з моменту отримання оригіналу примірника товарно-транспортної накладної чи інших документів, що свідчить про отримання вантажу Вантажоодержувачем, здійснює повний розрахунок з Перевізником протягом 5 банківських днів згідно суми передбаченої в заявці шляхом переказу цієї грошової суми на поточний рахунок Перевізника. Форма розрахунків: безготівкова. Грошова одиниця -гривня.

Пунктом 10.1. Договору, встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов"язку завершити виконання обов"язків, що мали місце під час його дії.

04 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем оформлена заявка № 0001, відповідно до якої позивач перевозить вантаж відповідача маршрутом з м. Клайпеда, Республіка Литва, порт Смяльте, вул. Нямко, 23 до м. Київ, Україна, вул. Сагайдачного, 114 Холодокомбінат №3.

Вартість перевезення становить 1950 доларів США, що еквівалентно -15859 грн. 00 коп., із яких відповідач частково в сумі 7550 грн. позивачу сплатив.

На виконання умов зазначеного договору, Перевізником згідно заявки були надані Замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом з м. Клайпеда Республіка Литва, порт Смяльте, вул. Нямко, 23 до м. Київ, Україна, вул. Сагайдачного, 114 Холодокомбінат №3, що підтверджується копією міжнародної товарно - транспортною накладною (CMR)№0104363 .

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором комісії від 28.03.2011р. підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №0104363, які містять відтиски печаток вантажовідправника, перевізника та вантажоотримувачів, а також рахунками-фактурами та звітами Комісіонера, підписані повноважними представниками сторін та скріпленні відтисками печаток юридичних осіб .

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання належним чином, здійснив перевезення вантажу, однак, відповідач, в порушення умов договору, грошові зобов'язання не виконав і на день слухання справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 8300 грн. боргу.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, та до ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Вимогами ст. 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Статтею 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (п.1 ст. 1 Конвенції).

Згідно ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

При цьому, з аналізу змісту позовних вимог позивача (підстав позову) викладених у позовній заяві у сукупністю з іншими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що спір у справі виник по причині неналежного виконання зобов'язання щодо оплати послуг за перевезення вантажу перевізником.

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (п.1 ст. 1 Конвенції).

Згідно ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно із змісту ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. З урахуванням умов заявки, на підтвердження укладення договору перевезення, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України, що встановлює спеціальну вимогу до порядку укладення подібних договорів, сторонами був складений коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної CMR №0104363.

Перевезення було виконане належним чином, без зауважень та застережень замовника перевезення та вантажоодержувача, що підтверджується відтиском печатки та підписом відповідальної особи вантажоодержувача у графі 24 товаротранспортної накладної CMR №0104363. Розвантаження, згідно накладної CMR відбулося 25 липня 2011р.

Оцінивши наявні документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1 основного боргу, документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заперечення відповідача при винесенні рішення не взято до уваги, оскільки несплата вантажоодержувача за отриманий товар не може бути підставою для відмови в оплаті перевізнику за отримані послуги по перевезенню вантажів.

Судовий збір, згідно статті 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 908, 909, 926 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 ГК України Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацька агропромислова компанія" (код ЄДРПОУ 34571618) 48400, вул. Лисенка, 4, м. Бучач, Тернопільська область; поштова адреса: 46400, вул. Будного, 22, м. Тернопіль, Тернопільська область в користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1 - 8 300 грн. боргу за отримані послуги по перевезенню вантажів та 1609 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "22" жовтня 2012 року, через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити сторонам у справі .

Суддя І.М. Турецький