Постанова

від 16.10.2012 по справі 22/163

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 № 22/163

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. - представник

від відповідача Бойко О.С. - представник

розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16» на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року у справі № 22/163 (суддя - Самсін Р.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»

про стягнення заборгованості

за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 136 715,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16» про стягнення заборгованості.

Житлово-будівельний кооператив «Кристал-16» звернувся до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 136 715,30 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2011 у справі № 22/163 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 476 527,40 грн. боргу за спожиту теплову енергію. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» 9 208,03 грн. пені, 35 790,77 грн. інфляційних збитків, 11 231,48 грн. 3% річних та судові витрати. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва, Житлово-будівельний кооператив «Кристал-16» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 у справі № 22/163 скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У своїй апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом посилається не те, що суд першої інстанції діяв всупереч п. 2.1. Договору визнавши правомірним застосування тарифів встановлених постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Скаржник також зазначає, що ПАТ «Київенерго» застосувало до нього тарифи на житлово-комунальні послуги які не є чинними.

Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні не було наведено доводів за якими слід відхилити надані відповідачем за первісним позовом докази зарахування на рахунки позивача за первісним позовом призначених мешканцям пільг та субсидій з рахунків державного казначейства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 у справі № 22/163 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

24.02.2012 року на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи за № 11305 від 17 січня 2012 року та матеріали надані для дослідження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року у справі № 22/163 призначено комплексну судову експертизу.

17.09.2012 року на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи за № 6176 від 31 серпня 2012 року та матеріали надані для дослідження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 16.10.2012.

12.10.2012 від представника Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16» надійшли заперечення на висновок експертизи, в якому відповідач за первісним позовом просить вважати висновок № 6176 від 31.08.2012 неналежним та просить зобов'язати Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз провести комплексну експертизу у відповідності до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012.

Представник позивача за первісним позовом письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.12.1998 між АЕК «Київенерго», після зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Київенерго», та ЖБК «Кристал-16» укладено договір № 1630313 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених Договором.

Згідно з п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Пунктом 2 додатку № 4 до Договору сторони погодили, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ). Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію).

У відповідності до п. 8.1. Договору договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано (п. 8.4 Договору).

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (Стаття 610 Цивільного кодексу України).

У відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З метою перевірки розрахунків спожитої та оплаченої теплової енергії ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі № 22/163 призначено комплексну судову експертизу.

Висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 6176 від 31.08.2012 зазначено, що Житлово-будівельним кооперативом «Кристал-16» за період з 01.11.2008 по 01.04.2011згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630313 від 01.12.1988 згідно даних облікових карток спожито теплової енергії у кількості 9 781,32 Гкал, що згідно Додатку № 1 до висновку № 6176 становить 1 300 032,67 грн.

Крім того, вказаним висновком встановлено, що Житлово-будівельний кооператив «Кристал-16» за період з 01.11.2008 по 01.04.2011 згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630313 від 01.12.1988 сплатив 768 883,09 грн. (з урахуванням субсидії)

Як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог від 24.06.2011 Житлово-будівельним кооперативом «Кристал-16» в погашення заборгованості сплачено суми 27 479,84 грн. та 30 250,45 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що з Житлово-будівельним кооперативом «Кристал-16» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає стягненню 473 419,29 грн. заборгованості. (1 300 032,67 грн. - 768 883,09 грн. - 27 479,84 грн. - 30 250,45 грн. = 473 419,29 грн.)

Натомість у стягненні 3 018,11 грн. (476 527,40 грн. - 473 419,29 грн.) слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку) «енергопостачальна організація» нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що вимога про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, сума пені підлягає перерахунку та становить 9 150,02 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Відповідно до арифметично правильного розрахунку з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 35 565,29 грн. - інфляційних втрат та 11 160,72 грн. - 3 % річних.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» передбачено, що Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про безпідставність застосування тарифів затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, оскільки вказана постанова не є нормативно правовим актом індивідуальної дії, вона є обов'язковою для виконання, а зазначені в ній тарифи застосовуються незалежно від внесення змін до Договору на постачання теплової енергії.

Таким чином, позивачем з січня 2011 правомірно застосовані тарифи, встановлені Постановою НКРЕ України № 1729 від 14.12.2010.

З наведеного вбачається, що первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно вимог заявлених відповідачем у зустрічному позові колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Як вірно зазначено у рішенні суду першої, грошові кошти в загальній сумі 136 715, 30 грн. перераховані на рахунки відповідача за зустрічним позовом (ПАТ «Київенерго») при виконанні Договору № 1630313 від 01.12.1998, а отже питання щодо їх стягнення в судовому порядку з підстав передбачених ст. 1212 ЦК України можливе саме в разі припинення договірних відносин сторін (розірвання договору, досягнення щодо цього згоди між сторонами, подання заяви про припинення дії договору як те передбачено умовами договору…) та після здійснення остаточних розрахунків між сторонами.

Враховуючи, що кошти перераховані Житлово-будівельним кооперативом «Кристал-16» та отримані Публічним акціонерним товариством «Київенерго» відповідно до умов Договору, вони не можуть бути визнані безпідставно набутими, а вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом коштів в сумі 136 715, 30 грн. не підлягає задоволенню.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи позивача за зустрічним позовом щодо наявності підстав вважати здійсненою переплату коштів по договору через винесення постанови Київським апеляційним адміністративним судом 14.01.2009, оскільки предметом вказаної судової справи було встановлення правомірності дій Київської міської державної адміністрації щодо зміни тарифів на комунальні послуги такими, що порушують ст. 6 (п. 1, 6), 20 (п.2), 30 (п. 3, 4, 5, 7), 31 (п. 2, 3), 32 (п. 5) Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зобов'язання Київську міську державну адміністрацію скасувати свої розпорядження про підвищення з 01.12.2006 комунальних тарифів.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Не підлягають застосуванню, та зокрема, відсутні підстави для виконання рішень про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України і такими згідно з Указами Президента України № 1058/2008 від 20.11.2008р., № 1199/2008 від 24 грудня 2008р., 65/2009 від 3 лютого 2009р., № 76/2009 від 09.02.2009р. є розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1487, № 1488, 1489 від 30.10.2008р., № 1661, № 1662, № 1663 від 27.11.2008р., № 1780, № 1780/1 від 25.12.2008р., № 128 від 05.02.2009р., оскільки скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Натомість, зазначені розпорядження не застосовувались при здійсненні розрахунків у періоді з 01.12.2006 по 01.01.2011 за Договором укладеним з ЖБК «Кристал-16», що підтверджується наданою до справи довідкою по інформації щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію, яка надана на вимоги суду першої інстанції та залучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 у справі № 22/163 підлягає зміні, апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16» є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 по справі № 22/163 змінити.

3. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»(02225, м. Київ, пр-т. Маяковського 4, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22893228) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, ідент. код юрид. особи 00131305) 473 419,29 грн. (чотириста сімдесят три тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 29 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

5. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»(02225, м. Київ, пр-т. Маяковського 4, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22893228) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 9 150,02 грн. (дев'ять тисяч сто п'ятдесят гривень 02 копійки) пені, 35 565,29 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень 29 копійок) інфляційних збитків, 11 160,72 грн. (одинадцять тисяч сто шістдесят гривень 72 копійки) 3% річних, 5 594,61 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні 61 копійка) витрат по сплаті державного мита за подання позову, 234,51 грн. (двісті тридцять чотири гривні 51 копійка) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго»відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідент. код 00131305) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»(02225, м. Київ, пр-т. Маяковського 4, ідент. код 22893228) 22,04 грн. (двадцять дві гривні 04 копійки) державного мита за подання апеляційної скарги, 37,14 грн. (тридцять сім гривень 14 копійок) витрат на проведення судово-економічної експертизи № 6176.

6. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

7. Видати наказ.

8. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

9. Матеріали справи № 22/163 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Авдеєв П.В.

Яковлєв М.Л.