Постанова

від 18.12.2012 по справі 22/163

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 22/163

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі№ 22/163 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" простягнення заборгованості за зустрічним позовом до проЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" стягнення 136715,30 грн. безпідставно отриманих коштів за участю представників: позивачаС.В. Гаркавенко, дов. від 13.02.2012р. відповідачаГрузда м.М., голова правління , Бойков О.С., дов. від 02.06.2011р.

ВСТАНОВИВ:

06.05.2011 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" 476527,40 грн. боргу за спожиту теплову енергію відповідно до наданого розрахунку, 35790,77 грн. інфляційної складової боргу, 11231,48 грн. річних, 9208,03 грн. пені та зарахування зазначених коштів на визначені позивачем рахунки (за заявою про уточнення позовних вимог, т.1, а.с.194). Позов вмотивовано порушенням відповідачем умов договору та положень статті 193 Господарського кодексу України, статей 611, 692 Цивільного кодексу України щодо обов'язку оплатити одержані послуги, а також приписами статей 549, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відхилив позов, вказавши, що укладений сторонами договір втратив чинність згідно з приписами частини 2 пункту 1 Розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відтак договірні правовідносини між сторонами відсутні; відповідач за своїм статусом не є відповідальною особою у спірних правовідносинах з надання та споживання житлово-комунальних послуг; при визначенні вартості наданих послуг позивач безпідставно застосував тарифи, що не є чинними, натомість за здійсненим відповідачем контррозрахунком станом на 01.04.2011 року існує переплата на користь відповідача в розмірі 141296,83 грн.

06.06.2011 року Житлово-будівельний кооператив "Кристал-16" подав зустрічний позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 136715,30 грн. безпідставно отриманих коштів відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Зустрічний позов вмотивовано застосуванням енергопостачальною організацією тарифів, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що не пройшли державну реєстрацію згідно з Указом Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", через що нею одержано кошти, які формуються як з платежів членів кооперативу, так і з рахунків Державного казначейства у частині призначених пільг та субсидій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року зустрічний позов прийнято до провадження спільно з первісним.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" відхилило зустрічний позов, вважаючи, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги" не поширюється на укладений сторонами даного спору договір, що є договором поставки; нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації; спірні кошти надійшли з а первинними платіжними документами, тобто, за встановлених законом підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року (суддя Самсін Р.І.) первісний позов задоволено; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"476527,40 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 35790,77 грн. інфляційної складової боргу, 11231,48 грн. річних, 9208,03 грн. пені, а також судові витрати; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судове рішення ґрунтується на висновках про доведеність позовних вимог належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи; у зустрічному позові відмовлено з тих підстав, що при здійсненні розрахунків за надані послуги не застосовувалися скасовані в судовому порядку тарифи; між сторонами не склалися правовідносини, що регулюються статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року (судді: Тарасенко К.В. -головуючий, Авдєєв П.В., Яковлєв М.Л.) рішення місцевого господарського суду змінено; позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 473419,29 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 35565,29 грн. інфляційних збитків, 11160,72 грн. річних, 9150,02 грн. пені; у задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено; розподілено судові витрати.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо підтвердженого розміру заборгованості здійснено з урахуванням висновку судової експертизи.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Житлово-будівельний кооператив "Кристал-16" подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі, передавши її на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування судами норм процесуального права, порушення норм матеріального права, а саме: судами не зазначено підстав відхилення доводів Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" та причин не застосування статті 4 Господарського процесуального кодексу України, Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", підстав відхилення заперечень на висновок експерта; порушено вимоги статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звільнення від доказування та не враховано факти, встановлені постановою Київського адміністративного апеляційного суду від 14.01.2009 року по справі № К-18726/09, обов'язкове за приписами статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України в даній справі; розрахунок заборгованості з 01.01.2011 року здійснено без внесення змін у договір за тарифами на житлово-комунальну послугу -теплову енергію, що затверджені для населення; не дотримано обов'язкові вимоги щодо державної реєстрації нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади в частині встановлення цін та тарифів для населення.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу заперечило її доводи повністю, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.12.1998 Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Київенерго") та Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-16" укладено договір № 1630313 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір, відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених Договором.

Згідно з пунктом 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, вартість якої згідно з пунктом 2.3.1 Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Пунктом 2 додатку № 4 до Договору сторони погодили, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає у відділ). Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені пункті 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію).

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (пункт 3 додатку) "енергопостачальна організація" нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

У відповідності до пункту 8.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін; судом встановлено, що доказів припинення договору в установленому порядку матеріали справи не містять.

З метою перевірки розрахунків спожитої та оплаченої теплової енергії ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі № 22/163 призначено комплексну судову експертизу. За змістом Висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 6176 від 31.08.2012 Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-16" за період з 01.11.2008 по 01.04.2011 року згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630313 від 01.12.1998 за даними облікових карток спожито теплової енергії у кількості 9 781,32 Гкал, що згідно з Додатком № 1 до Висновку № 6176 становить 1 300 032,67 грн.

Також за даними вказаного висновку Житлово-будівельний кооператив "Кристал-16"за період з 01.11.2008 року по 01.04.2011 року згідно з Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630313 від 01.12.1998 року сплатив 768 883,09 грн. (з урахуванням субсидії); з заяви Енергопостачальної компанії про уточнення позовних вимог від 24.06.2011 року вбачається, що Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-16" в погашення заборгованості сплачено 27 479,84 грн. та 30 250,45 грн.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягає стягненню 473 419,29 грн. заборгованості (1 300 032,67 грн. -768 883,09 грн. -27 479,84 грн. -30 250,45 грн. = 473 419,29 грн.); а 3 018,11 грн. боргу нараховані необґрунтовано, у зв'язку з чим здійснено перерахування також розміру пені, інфляційних та річних.

При цьому суд розглянув доводи Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" та вказав, що не підлягають застосуванню, та зокрема, відсутні підстави для виконання рішень про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України і такими згідно з Указами Президента України № 1058/2008 від 20.11.2008, № 1199/2008 від 24 грудня 2008, 65/2009 від 3 лютого 2009, № 76/2009 від 09.02.2009 є розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1487, № 1488, 1489 від 30.10.2008, № 1661, № 1662, № 1663 від 27.11.2008, № 1780, № 1780/1 від 25.12.2008, № 128 від 05.02.2009, оскільки скасовані ,як такі, що суперечать Конституції та Законам України; водночас суд визнав правомірним застосування з січня 2011 тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, оскільки вказана постанова є обов'язковою для виконання суб'єктами правовідносин з постачання теплової енергії, а зазначені в ній тарифи застосовуються незалежно від внесення змін до Договору на постачання теплової енергії.

Відхиляючи зустрічний позов, апеляційний суд вказав, що спірні грошові кошти в загальній сумі 136 715, 30 грн. перераховані на рахунки відповідача за зустрічним позовом на виконання Договору № 1630313 від 01.12.1998 року, отримані Публічним акціонерним товариством "Київенерго" відповідно до умов Договору, а відтак не можуть бути визнані безпідставно набутими.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009, визначено дії Київської міської державної адміністрації щодо зміни тарифів на комунальні послуги такими, що порушують статтю 6 (пункти 1, 6), 20 (пункт 2), 30 (пункт 3, 4, 5, 7), 31 (пункт 2, 3), 32 (пункт 5) Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та зобов'язано Київську міську державну адміністрацію скасувати свої розпорядження про підвищення з 01.12.2006 комунальних тарифів; натомість, розглянувши надані розрахунки та довідку по інформації щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію, суд апеляційної інстанції встановив, що зазначені розпорядження не застосовувались при здійсненні розрахунків у періоді з 01.12.2006 по 01.01.2011 за укладеним Договором.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Частиною 1 статті 8 вказаного Закону унормовано, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Відповідно до статті 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи) (стаття 10 Закону України "Про ціни та ціноутворення" ).

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. За приписами статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1729 "Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК "Київенерго" відповідно до законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України, Указу Президента від 14.03.1995 № 213/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань електроенергетики України" було затверджено Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" тарифи на теплову енергію; постанова набрала чинності з 01.01.2011 року. У відповідності до пункту 13 Указу Президента України від 21.04.1998 № 335/98 "Про Національну комісію регулювання електроенергетики України" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) комісія в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Відтак при визначенні розміру заборгованості суд апеляційної інстанції, з урахуванням висновку судової експертизи, вірно виходив з того, що ціни на теплову енергію є регульованими, а постанови НКРЕ є обов'язковими для виконання.

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, статтями 549 та 625 Цивільного кодексу України. Визначивши зміст порушеного грошового зобов'язання, суд апеляційної інстанції здійснив перерахунок пені, інфляційних та річних.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, такими доказами, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо вимог, заявлених відповідачем у зустрічному позові, судами вірно відзначено недоведеність набуття енергопостачальною компанією коштів, сплачених за надані послуги, без встановлених підстав в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, за якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави на набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; при цьому відсутні підстави вважати здійсненою переплату коштів по договору через винесення постанови Київським апеляційним адміністративним судом 14.01.2009 року, оскільки предметом вказаної судової справи було встановлення правомірності дій Київської міської державної адміністрації щодо зміни тарифів на комунальні послуги такими, що порушують ст. 6 (п. 1, 6), 20 (п.2), 30 (п. 3, 4, 5, 7), 31 (п. 2, 3), 32 (п. 5) Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та зобов'язання Київську міську державну адміністрацію скасувати свої розпорядження про підвищення з 01.12.2006 комунальних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, а скаржником не спростовано, що суди попередніх інстанцій належно та повно встановили істотні обставини у даній справі, застосували норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вмотивовано спростували обставини, на які посилався Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" в обґрунтування своїх заперечень відповідно до матеріалів справи, наведених в судових рішеннях.

Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки стосуються переоцінки обставин справи, належно та повно встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, ґрунтуються на помилковому застосуванні положень законодавства, що регулюють ціни та ціноутворення.

Судова колегія також не може взяти до уваги доводи щодо порушення судами статей 35 та 111-28 Господарського процесуального кодексу України, позаяк у касаційній скарзі міститься посилання на судові рішення судів адміністративної юрисдикції, скасовані на час розгляду касаційної скарги.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, розглядаючи справу відповідно до вимог статей 34, 43, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належно дослідили наявні у матеріалах справи докази, перевірили здійснені сторонами розрахунки та вірно застосували норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки належно встановлених судами обставин справи; посилання на порушення норм процесуального права, принципів рівності та змагальності сторін спростовуються матеріалами справи та змістом судових рішень; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-16" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі № 22/163 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач