Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а/2370/2582/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2582/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Христинівська нерухомість»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року в справі за адміністративним позовом прокурора Христинівського району в інтересах Держави в особі Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області до Житлово-будівельного кооперативу «Христинівська нерухомість»про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Христинівського району звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах Держави в особі Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Христинівська нерухомість»податкового боргу в розмірі 18566,76 грн.

Відповідно до постанови Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з ЖБК «Христинівська нерухомість»податковий борг в сумі 18 556,76 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ЖБК «Христинівська нерухомість» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 13.01.2012 року подав до ДПІ у Христинівському районі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період 2010 року та визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в розмірі 18060 грн та нарахований самостійно у зв'язку з виправленням помилки штрафних санкцій в розмірі 542 грн.

Сума боргу БЖК «Христинівська нерухомість» за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ становить 18060 грн + 542 грн -45,24 грн = 18 556,76 грн, що підтверджується зворотнім боком облікової карки платника станом на 10.07.2012 року.

Крім того. судом першої інстанції встановлено, що 08.02.20112 року позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 13, згідно якої сума боргу відповідача становить 18 556,76 грн.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків ( у т.ч. відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу ДПС і в я кому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця ( п.203.1 ст.203 ПК України).

Частиною 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 203.1 цієї статті містить аналогічні вимоги щодо сплати платником податків суми податкового зобов'язання.

Згідно ст. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати сум и грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

У разі, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган ДПС надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, податкова вимога відповідачу направлена 08 лютого 2012 року за № 13 та останнім отримана 15.08.2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначена податкова вимога є чинною, а тому податковий орган має всі правові підстави для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Оскільки відповідач не сплатив податковий борг у розмірі 18 556,76 грн, зазначена сума підлягає стягненню у повному обсязі.

Отже, суд першої інстанції вірно надав оцінку встановлених у справі доказам та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Христинівська нерухомість»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.