Постанова

від 10.10.2012 по справі 2270/5572/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/5572/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:представника відповідача Юрчук Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Авантек» звернулося з позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантек» (код ЄДРПОУ 31347992), з питань перевірки достовірності даних, що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року та щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Денвік» (код ЄДРПОУ 35854541), за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 року, за результатами якої складений акт № 1440/152/31347992 від 07.07.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7457,50 грн., з яких 5966 грн. основного платежу та 1491,50 грн. штрафних санкцій.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення ст.ст.202, 203, 215, 626, 629, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які були б спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «Авантек» за січень та лютий 2011 року про взаємовідносинах із ТОВ «Денвік» з придбання товарів та порушення п. 198.1 п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Авантек», завищено суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року на 2757 грн. та за лютий 2011 року - 3209 грн. та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за січень та лютий 2011 року - 5966 грн.

За результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки, відповідачем скаргу залишено без задоволення. В зв'язку з цим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7457,50 грн.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вказує, що між ним та ТОВ «Денвік» укладено договір поставки товарів, згідно умов яких вказаний контрагент зобов'язуються надати послуги (доставити товар) а позивач прийняти та оплатити їх. Вказує, що ним отримано та оплачено доставлений контрагентом товар, який в подальшому оприбуткований та використаний у його господарській діяльності. Факт здійснення фінансових операцій, вчинених на виконання умов укладеного договору, а також факт проведення даних операцій по бухгалтерському та податковому обліку підтверджується відповідними видатковими, податковими, прибутковими та транспортними накладними, виписками з банку. Просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності за наявними у справі документами.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентом встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань з податку на податку на додану вартість за перевіряємий період. Зазначають, що в зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували придбання товаро-матеріальних цінностей, перехід права власності на товар, їх використання у господарській діяльності та фактичне здійснення самої господарської операції з придбання ТМЦ у ТОВ «Денвік» в січні та в лютому 2011, податковим органом зроблено висновок про те, що операції по договорі фактично не виконувались в межах господарської діяльності підприємства, а відтак останні укладались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року правомірним та просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками Кам'янець-Подільської МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантек» (код ЄДРПОУ 31347992), з питань перевірки достовірності даних, що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року та щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Денвік» (код ЄДРПОУ 35854541). В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем ст.ст.202, 203, 215, 626, 629, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які були б спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «Авантек» за січень та лютий 2011 року про взаємовідносинах із ТОВ «Денвік» з придбання товарів та порушення п. 198.1 п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Авантек», завищено суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року на 2757 грн. та за лютий 2011 року - 3209 грн. та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за січень та лютий 2011 року - 5966 грн. На підставі виявлених порушень складено акт №1440/152/31347992 від 07.07.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7457,50 грн., з яких 5966 грн. основного платежу та 1491,50 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки, відповідачем скаргу залишено без задоволення.

Згідно договору № 0908-01 від 09.08.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ ТОВ «Денвік», останнє поставило позивачу товаро-матеріальні цінності виробничого та господарського призначення. Даний товар позивачем отримано, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні. Крім того, розрахунки за отримані товари (послуги), містять відмітки про проведення даних платежів через банківську установу, що підтверджується наданими в матеріали справи банківськими виписками по рахунках.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

З приводу посилань відповідача на нікчемність укладених договорів, суд вважає на необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений(придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності укладеного договору, оскільки це не є предметом розгляду справи щодо визначення податковим органом сум податкових зобов'язань.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення № 0002631542 від 25.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7457,50 грн. не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 228, 655, 662 Цивільного кодексу України суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2012 року

Суддя /підпис/В. В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак