Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2270/5572/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5572/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авантек» звернулося до суду з позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час перевірки ТОВ «Авантек» не підтверджено факт придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Денвік», перехід права власності на товар, їх використання у господарській діяльності та фактичне здійснення самої господарської операції з придбання ТМЦ у контрагента в січні та лютому 2011 року, тому позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в січні та лютому 2011 року суму ПДВ 5966 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмово провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини справи полягають у наступному.

Працівниками Кам'янець-Подільської МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Авантек», з питань перевірки достовірності даних, що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року та щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Денвік».

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем ст.ст.202, 203, 215, 626, 629, 656, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які були б спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ «Авантек» за січень та лютий 2011 року про взаємовідносинах із ТОВ «Денвік» з придбання товарів та порушення п. 198.1 п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Авантек», завищено суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року на 2757 грн. та за лютий 2011 року -3209 грн. та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за січень та лютий 2011 року - 5966 грн.

На підставі виявлених порушень складено акт №1440/152/31347992 від 07.07.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7457,50 грн., з яких 5966 грн. основного платежу та 1491,50 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки, відповідачем скаргу залишено без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення № 0002631542 від 25.07.2012 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7457,50 грн. не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 ПК встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

ТОВ «Авантек» зареєстровано як юридична особа 30.05.2003 року, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 313479922091 та відповідно до довідки з ЄДРПУО видом діяльності є оптова торгівля залізними виробами, водопровідними та опалювальним устаткуванням.

09.08.2010 року ТОВ «Денвік» (Продавець) уклало з ТОВ «Авантек» договір поставки №0908-01. У розділі 1 вказано, що на умовах даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності виробничого та господарського призначення (надалі іменується Товар). Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються видатковою накладною (надалі іменується Накладна).

Розділом 2 договору визначено, що поставка Товару проводиться узгодженими партіями (партією), у відповідності з Накладними. Відповідно до розділу 3 договору ціна на Товар відображається у рахунку фактурі.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано видаткові накладні №61401 від 14.01.2011 р., №65-02 від 09.02.2011 р., прибуткові накладні №Ав-0000003 від 14.01.2011 р., №Ав-0000005 від 10.02.2011 р., податкові накладні №61401 від 14.01.2011 р., №65 від 09.02.2011 р., транспортну накладну №61401 від 14.01.2011 р., а також подорожній лист №011229 від 09.02.2011 р., посвідчення про відрядження та звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Крім того, позивачем на підтвердження перерахування коштів надано виписки по рахункам. Таким чином, вище переліченими документами підтверджують той факт, що позивачем було придбано товар на загальну суму 35799,57 грн., у т.ч. сплачено 5966,60 грн. ПДВ.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що визначено у п.201.10 ст. 201 ПК.

Таким чином, податкова накладна сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції, що суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо нікчемності укладеного договору, оскільки реальність здійснення господарських операцій підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином податковим органом не доведено правомірності прийнятого рішення, відтак, позовні вимоги заявлені ТОВ «Авантек» знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом безпідставно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення №0002631542 від 25.07.2012 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.