Постанова

від 17.10.2012 по справі 2а-10925/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2012 року № 2а-10925/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ем-Ай Свако Україна» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2012 № 0000082290, № 0000072290, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 30.03.2012 № 0000082290, № 0000072290.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

05.10.2012 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.03.2012 за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.12.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 291/23-03/33833870 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 152611 грн., а також порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 342090 грн.

30.03.2012 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000082290, яким у зв'язку з порушенням пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 342090 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 85522,50 грн.;

№ 0000072290, яким у зв'язку з порушенням п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152611 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 38152,80 грн.

Як встановлено судом, ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»на підставі договорів поставки від 11.09.2009 № ДК-033-09 та від 04.10.2010 № 1287/10 U з ПП «Донбас - Калій»(далі -Договори) було поставлено товар (калій хлористий дрібнозернистий, хімічний реагент для буріння -калій хлористий), що підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними. За результатами відповідних господарських операцій з ПП «Донбас - Калій»у грудні 2009 року та серпні 2011 року ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»було сформовано податковий кредит на загальну суму у розмірі 284455 грн.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 284455 грн., стала встановлена ним нікчемність Договорів між ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»та ПП «Донбас - Калій»внаслідок:

- отримання відповідачем акту від 19.12.2011 № 984/23-33181722 від Ленінської МДПІ у м. Луганську про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Донбас - Калій»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Латифа»за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, в якому встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Латифа»за місцезнаходженням, про що складено відповідні акти від 25.08.2011 № 230, від 31.08.2011 № 262 та від 01.11.2011 № 413, а також відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності;

- внесення до ЄДР запису щодо ТОВ «Вестапром ЛТД»(постачальник по другому ланцюгу ПП «Донбас - Калій») запису про відсутність за місцезнаходженням;

- анулювання 06.07.2011 свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Вестапром ЛТД»;

- не звітування ТОВ «Вестапром ЛТД»до Алчевської ОДПІ з червня 2011 року;

- відсутності у ТОВ «Вестапром ЛТД»основних засобів, а також чисельності працюючих, яка складає 0 осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Як встановлено судом, Договори між ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»та ПП «Донбас - Калій»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

- договорами транспортного експедирування від 30.12.2008 № 220/09 U та від 01.03.2011 № 585/11 U та додатками до них, актами виконаних робіт з експедиторами, накладними на перевезення вантажу з відбитками штампів залізниці, видатковими накладними, картками рахунків по контрагенту, платіжними документами, які підтверджують факт транспортування поставленого позивачу ПП «Донбас - Калій»товару;

- товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, актами витрат хімічних реагентів за звітний період, картками рахунків по контрагенту, платіжними документами, які були складені під час реалізації позивачем товарів, поставлених ПП «Донбас - Калій», на користь третіх осіб.

Суд не бере до уваги посилання позивача на отримання податковим органом акту від 19.12.2011 № 984/23-33181722 від Ленінської МДПІ у м. Луганську про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Донбас - Калій»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Латифа»за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, в якому встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Латифа»за місцезнаходженням, про що складено відповідні акти від 25.08.2011 № 230, від 31.08.2011 № 262 та від 01.11.2011 № 413, а також на відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності, на внесення до ЄДР запису щодо ТОВ «Вестапром ЛТД»(постачальник по другому ланцюгу ПП «Донбас - Калій») запису про відсутність за місцезнаходженням, на анулювання 06.07.2011 свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Вестапром ЛТД», на не звітування ТОВ «Вестапром ЛТД»до Алчевської ОДПІ з червня 2011 року, на відсутність у ТОВ «Вестапром ЛТД»основних засобів, а також на те, що чисельність працюючих складає 0 осіб, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12), по-п'яте, сам по собі акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент укладення відповідних Договорів, підписання видаткових та податкових накладних, юридична особи ПП «Донбас - Калій»не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Договори між ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»та ПП «Донбас - Калій»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»та ПП «Донбас - Калій»умислу на укладення Договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення містяться у пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України та Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. Така правова позиція узгоджується з постановою Верховного суду України від 01.06.2010 N 10/82.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 (далі -Порядок № 165), п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі -Порядок № 969) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 284455 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Донбас - Калій». На момент складання вказаних податкових накладних ПП «Донбас - Калій»було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 29.10.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та Вищого адміністративного суду, викладених в ухвалах від 29.03.2012 у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 284455 грн., віднесена ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 201 ПК України та Порядку № 165 та № 969.

Разом з тим, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на 57635 грн., в тому числі по періодам: ДП «Юсенко Україна»- червень 2010 року на суму 6010 грн., липень 2010 року на суму 1835 грн., жовтень 2010 року на суму 3756 грн.; ДСД між ДК «Укргазвидобування»та компанією Шелл Експлорейшн Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В. - грудень 2010 року на суму 46034 грн., стало безпідставне коригування (зменшення) податкового зобов'язання за період, який закритий попереднім актом планової виїзної перевірки, в якому підтверджено, зокрема, податкові зобов'язання з податку на додану вартість в задекларованих обсягах.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 2181-III) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-III встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, якщо в майбутніх податкових періодах платник податку виявляє помилки в показниках раніше поданої декларації, то він має право, зокрема, врахувати уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, якщо з моменту граничного строку подання декларацій, в яких допущено помилки, минуло не більше 1095 днів. Не підлягають виправленню помилки із строком давності понад 1095 днів, а суми відповідних податків не донараховуються і не повертаються.

Іншої заборони щодо самостійного виправлення платником податку раніше узгодженої суми податкового зобов'язання чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.11.2011 у справі № К-12974/09.

Як встановлено судом, ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»подано до податкового органу розрахунки коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість по СД ДП з 100% капіталом «Юсенко Україна»Корпорації Юсенко Інтернешенел ІНК за червень 2010 року на суму 6010 грн., липень 2010 року на суму 1835 грн., жовтень 2010 року на суму 3756 грн. та по ДСД між ДК «Укргазвидобування»та Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В. податкову декларацію з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року на суму 65463,90 грн., що включає оспорювану суму 46034 грн. (по податковій накладній від 19.05.2011 № 0000000040 згідно реєстру накладних) -загалом на суму 57635 грн., що підтверджується відповідними відмітками на них.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача в Акті перевірки на те, що попереднім актом планової виїзної перевірки підтверджено, зокрема, податкові зобов'язання з податку на додану вартість в задекларованих обсягах, в тому числі по періодам: червень 2010 року на суму 6010 грн., липень 2010 року на суму 1835 грн., жовтень 2010 року на суму 3756 грн., грудень 2010 року на суму 46034 грн., оскільки, по-перше, це не позбавляє права та не виключає можливості виправлення самостійно виявленої помилки у показниках раніше поданої податкової декларації та надання уточнюючого розрахунку до податкового органу, по-друге, чинним законодавством не встановлено заборон та/чи обмежень щодо коригування податкової звітності суб'єктом господарювання після проведення податкової перевірки у разі виявлення останнім відповідних помилок.

За таких умов, позивачем правомірно та в межах 1095 днів відображено суми коригування самостійно виявлених помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «Донбас - Калій»податкових накладних, а також коригування виявлених помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій та надання уточнюючих розрахунків по контрагентам СД ДП з 100% капіталом «Юсенко Україна»Корпорації Юсенко Інтернешенел ІНК та ДСД між ДК «Укргазвидобування»та Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В., за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про порушення ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000082290 -безпідставним та неправомірним.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на 152611 грн., стало безпідставне коригування (зменшення) валових доходів на суму 288175 грн. в 1 півріччі 2010 року, який закритий попереднім актом планової виїзної перевірки, в якому підтверджено, зокрема, валові доходи в задекларованих обсягах, а також віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 322270 грн., які понесені у зв'язку зі сплатою послуг згідно договору комісії, які не пов'язані з веденням господарської діяльності та які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а саме акти виконаних робіт оформлені не належним чином та відсутні документи, які підтверджують зв'язок таких витрат пов'язаних з власною господарською діяльністю, що і призвело до завищення валових витрат на вказану суму.

Як видно з матеріалів справи, та відображено в Акті перевірки (стор. 5, 6) ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»через виявлені помилки здійснило коригування (зменшення) валового доходу в 1 півр. 2010 року по ДП з 100% капіталом «Юсенко Україна»Корпорації Юсенко Інтернешенел ІНК в сумі 30050 грн., 18780 грн., 9175 грн., загалом - 58005 грн. та по ДСД між ДК «Укргазвидобування»та Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В. в сумі 230170 грн., всього на загальну суму 288175 грн.

За змістом п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судом встановлено, що, оскільки послуги по операціям з ДП з 100% капіталом «Юсенко Україна»Корпорації Юсенко Інтернешенел ІНК фактично не були надані, що підтверджується відповідними листами від 17.02.2010 № 49 та від 01.06.2010 № 509 наявними в матеріалах справи, ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»мало право на самостійне виправлення раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

В подальшому, ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»було подано до податкового органу 10.02.2012 уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, в якій відображено коригування розрахунку як збільшення валових доходів по операціям ДСД між ДК «Укргазвидобування»та Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В. на суму 327319,50 грн., в тому числі 230170 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 2.

Проте, відповідачем не прийнято до уваги факт самостійного виправлення помилок та збільшення позивачем валового доходу по операціям з ДСД між ДК «Укргазвидобування»та Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В., в декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (з уточненими показниками), що подана 10.02.2012, тобто до початку податкової перевірки.

При цьому, судом також враховується, що позивач повідомляв відповідача листом від 20.02.2012 вих. 2012-18 про виявлені помилки, які вплинули на розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток, копія якого наявна в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»було укладено договори комісії від 30.12.2008 № К 01-01/09 та від 01.01.2010 № 17/10 ІС з Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія).

Як видно з матеріалів справи, на підставі вищевказаних договорів Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) було надано позивачу відповідні послуги (навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, придбання та надання проїзних документів, проживання та медичне обслуговування співробітників позивача) загальною вартістю 322270 грн., що підтверджується належним чином оформленими рахунками та актами, витрати на які ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»віднесено до складу валових витрат протягом 2009 та 2010 років.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на порушення ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок відсутності документального підтвердження щодо використання у господарській діяльності вказаних послуг, а також на те, що саме акти виконаних робіт оформлені не належним чином та відсутні документи, які підтверджують зв'язок таких витрати пов'язаних з власною господарською діяльністю, оскільки, по-перше, чинним законодавством не наведено виключного переліку вимог щодо оформлення результатів виконання послуг, а документи мають бути достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг, при цьому відповідні відомості можуть бути викладені у декількох окремих документах (аналогічна правова позиція викладена у ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.08.2011 у справі № К/9991/15710/11), по-друге, факт надання послуг за договорами з Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) підтверджуються не тільки належним чином оформленими рахунками та актами, а також:

- наказами про направлення на професійну підготовку, заявкою, а також наказами (розпорядженнями) про напрямок працівника у відрядження, що підтверджує направлення на проведення відповідного навчання співробітників ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»;

- договором про надання послуг від 01.01.2010 № 11/10ІС, додатком до нього, актом здачі-приймання послуг, рахунком-фактурою, які були складені між Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) та ЗАТ «ІКФ-Сервіс»з метою виконання вищевказаного договору, що також підтверджує виконання відповідних умов договору щодо навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів позивача;

- договором про надання транспортних послуг від 18.07.2008 № 1072/08 U, додатками до нього, актом приймання-виконаних робіт, які були складені між Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) та ПП «ОСОБА_1»з метою виконання вищевказаного договору, що також підтверджує виконання відповідних умов договору щодо надання транспортних послуг спеціалістам позивача;

- договором про надання послуг від 14.03.2006 № 259-06-кор, рахунком-фактурою, актом виконаних робіт (наданих послуг), які були складені між Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) та ТОВ «Транстур Тревел»з метою виконання вищевказаного договору, що також підтверджує виконання відповідних умов договору щодо надання проїзних документів спеціалістам позивача;

- договором поставки від 01.02.2010 № 01-02/10, товарними накладними, рахунками-фактурами, які були складені між Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) та ТОВ «Текстиль М»з метою виконання вищевказаного договору, що також підтверджує виконання відповідних умов договору щодо надання спеціалістам позивача необхідного спецодягу для відповідних робіт;

- актом виконаних робіт (надання послуг), рахунком-фактурою, які були складені між Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) та ТОВ «Туркомплекс «Ахтуба», з метою виконання вищевказаного договору, що також підтверджує виконання відповідних умов договору щодо проживання співробітників позивача;

- актом виконаних робіт (надання послуг), рахунком-фактурою, а також додатком до акту (реєстр медичних послуг по проведенню медичних оглядів співробітників ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»), які були складені між Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія) та ЗАТ «Група компаній «Медсі», з метою виконання вищевказаного договору, що також підтверджує виконання відповідних умов договору щодо медичного обслуговування співробітників позивача;

- актом приймання-передачі фірмового спецодягу між позивачем та Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»(Великобританія), що підтверджує факт передачі вказаного спецодягу позивачу;

- трудовими договорами зі спеціалістами позивача, в яких передбачено право підвищення професійної кваліфікації до необхідного ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»рівня у відповідності з корпоративними учбовими планами і планом навчання;

- календарними планами, у яких передбачено таке підвищення професійної кваліфікації співробітників ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»;

- сертифікатами про успішне проходження співробітниками ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»підвищення професійної кваліфікації з відповідних напрямів, зокрема, Intensive Mud School CIS, Reservoir Drill In Fluids, M-I Basic Mud School.

Таким чином, суд приходить до висновку, що послуги по договорам комісії з Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»безпосередньо пов'язані з веденням позивачем господарської діяльності, факт їх надання підтверджується актами виконаних робіт, наказами, заявками, договорами, що укладалися комісіонером з третіми особами та актами виконаних робіт з третіми особами, звітами та іншими документами.

З огляду на вищевказане, а також враховуючи, що, по-перше, позивачем правомірно та в межах 1095 днів відображено суми коригування самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на прибуток по операціям з ДП «Юсенко Україна»та ДСД між ДК «Укргазвидобування»та компанією Шелл Експлорейшн Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн і Б.В., по-друге, витрати ТОВ «Ем-Ай Свако Україна»на підставі договорів з Московським філіалом компанії «Ем-Ай Дриллінг Флуідз ЮК Лтд.»безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, суд приходить до висновку, що у ДПІ в Шевченківському районі м. Києва ДПС були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, відповідно, для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000072290.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем-Ай Свако Україна»(04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, оф. 601, код ЄДРПОУ 33833870) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2012 № 0000082290 та № 0000072290, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем-Ай Свако Україна»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (04050, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко