Рішення

від 15.10.2012 по справі 2670-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.2012Справа №5002-24/2670-2012

За позовом Сакського міжрайонного прокурора

в інтересах держави в особі:

1) Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим;

2) Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим;

3) Штормівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олдім"

про стягнення 82027,05 грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача 1 - Белицький К.Г., представник, дов. №011-26/14 від 12.01.2012:

Від позивача 2 - не з'явився;

Від позивача 3 - не з'явився;

Від відповідача - Рябченко В.С., представник, дов. б.н. від 11.03.2012;

Від прокуратури -Шехірєва Н.Ю., посвідчення №11016.

СУТЬ СПОРУ: Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим; в інтересах держави в особі Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим; в інтересах держави в особі Штормівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Олдім" про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором у розмірі 53802,14 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки площею 15 га вартістю 10760428,80 грн. (кадастровий номер 0124388800:09:001:0355) укладений 22.03.2010 року.

10.09.2012 року до канцелярії господарського суду Автономної Республіки Крим від Сакської міжрайонної прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період травень - липень 2012 року у сумі 80703,21грн. та пеню у сумі 1323,84грн.

Представник позивача 1 підтримав вказану заяву.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.09.2012 року заява про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду.

Суд продовжує розгляд справи з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Представник позивача 1 підтримав позовні вимоги з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Прокурор підтримав позовні вимоги з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував. Однак, відзив на позовну заяву до матеріалів справи не надав.

Позивачі 2, 3 явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням (1 том, а.с. 24-25).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи був продовжений до 22.10.2012 року.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням №462-р Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 22.03.2010 року передано земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олдім» в довгострокову оренду для будівництва і обслуговування благоустроєного пляжу з центром водних видів спорту для потреб територіальної громади Сакського району на території Штормівської сільської ради Сакського району ( 1 том, а.с. 45).

На підставі зазначеного розпорядження №462-р від 22.03.2010 року між Сакською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олдім» укладено договір оренди земельної ділянки (1 том, а.с. 14-17).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець на підставі розпорядження №462-р Сакської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 22.03.2010 року, за Актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору, передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 15,0000 га для будівництва та обслуговування упорядкованого пляжу з центром водних видів спорту для потреб територіальної громади Сакського району за рахунок земель запасу за межами населених пунктів на території Штормівської сільської ради Сакського району.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що відповідно до Витягу з технічної документації по нормативно грошовій оцінці земельної ділянки нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 10760428,80 грн.

Договір укладений строком на 49 років (пункт 3.1. Договору).

Приписами пункту 3.2. передбачено, що початок строку дії Договору обчислюється з моменту набрання чинності Договору, а саме з моменту його підписання Сторонами Договору та його державної реєстрації, яка здійснюється в порядку, встановленому законом.

Орендна плата на момент укладання Договору становить 322812,86 грн. за рік. Орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця (пункт 4.3. Договору).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і цього Договору.

Договір зареєстровано в органі Державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки, про що в Державному реєстрі земельних ділянок зроблено запис від 06.08.2010 року за №041002500017.

22.03.2010 року між Сторонами було підписано та скріплено відповідними печатками акт приймання-передачі земельної ділянки (1 том, а.с. 18).

01.08.2012 року за результатами прокурорської перевірки дотримання вимог земельного законодавства з плати за землю встановлено, що відповідачем грубо порушуються умови договору та не вноситься своєчасно орендна плата починаючи з кінця 2010 року, що й стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідач допустив порушення умов договору, зокрема пункту 4.3. Договору в частині своєчасного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за договором у розмірі 53802,14 грн. та пені у розмірі 735,10 грн.

10.09.2012 року до канцелярії господарського суду Автономної Республіки Крим від Сакської міжрайонної прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період травень - липень 2012 року у сумі 80703,21грн. та пеню у сумі 1323,84грн.

Вказана заява прийнята до розгляду, тому суд розглядає справу з урахуванням збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував, у судовому засіданні 11.09.2012 року представником відповідача надані платіжні доручення №14 від 14.02.2012 року у сумі 50000,00 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за серпень-вересень 2011 року); №22 від 15.02.2012 року у сумі 125432,00 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за жовтень-грудень 2011 року); №27 від 06.03.2012 року у сумі 26901,07 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за січень 2012 року); №35 від 23.03.2012 року у сумі 26901,07 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за лютий 2012 року); №52 від 26.06.2012 року у сумі 26901,07 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за травень 2012 року); №56 від 27.07.2012 року у сумі 26901,07 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2012 року); №61 від 29.08.2012 року у сумі 26901,07 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за липень 2012 року) (1 том, а.с. 109-115).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, факт проведення відповідачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представником відповідача надано до суду платіжні доручення, зокрема, про сплату ним орендної плати за травень 2012 року у сумі 26901,07 грн. (№52 від 26.06.2012 року); за червень 2012 року у сумі 26901,07 грн. (№56 від 27.07.2012 року); за липень 2012 року у сумі 26901,07 грн. (№61 від 29.08.2012 року) (т. 1, а.с. 52-61).

Факт сплати вказаних коштів позивачами та прокурором не заперечуються.

Дослідивши надані платіжні доручення, суд встановив, що у якості призначень платежу вказані оплати орендної плати за відповідний місяць.

Розмір щомісячної оплати 26901,07 грн. відповідає умовам договору та підтверджується також розрахунком суми заборгованості, зробленим позивачем, за три спірних місяці.

Згідно з пунктом 4.3 Договору орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

Як вбачається з наданих платіжних доручень, орендна плата за спірний період травень-липень 2012 року сплачена відповідачем у строки, визначені договором, без порушень.

Отже, матеріалами справи, підтверджується факт належної сплати орендної плати відповідачем.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" єдиним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ (договори, накладні, рахунки, тощо).

Тобто наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами.

Суд вважає, що відповідачем не порушено умови договору, а прокурором не надано доказів, що підтверджують зворотне.

Прокурор та позивач посилались на те, що згідно зі статтею 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Тому вищевказані платежі зараховані у якості оплати податкового боргу, що мав відповідач.

Вказані доводи суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.

Підставою позову стало невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати за період травень - липень 2012 року у сумі 80703,21грн., тобто невиконання договірних зобов'язань.

Відповідачем надано докази того, що він належним чином виконував покладені на нього обов'язки.

Стосовно вимоги про стягнення 1323,84 грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4.8 Договору за несвоєчасне внесення платежів за цим договором Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у вигляді пені від несплаченої суми за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який сплачується пеня.

До заяви про збільшення позовних вимог надано розрахунок, з якого вбачається, що пеня нарахована за період з 31.05.2012 року по 28.08.2012 року. За несвоєчасну сплату яких платежів нарахована пеня, не вказано (1 том, а.с. 83).

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідача за період травень-липень 2012 року, суд вважає вимоги про стягнення пені необґрунтованими.

Таким чином, вимоги про стягнення 80703,21 грн. заборгованості та 1323,84 грн. пені не підлягають задоволенню, у позові відмовлено.

Також прокурор просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 15 га вартістю 10760428,80грн (кадастровий номер 0124388800:09:001:0355).

Відповідно до підпункту 9.3.3. пункту 9 Договору вимога однієї із Сторін у разі невиконання іншою Стороною зобов'язань, передбачених Договором.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Прокурор посилається на те, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною згідно із абзацом другим частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Прокурор вважає, що встановлені перевіркою порушення умов договору є істотними, оскільки в значній мірі позбавили державу в особі Сакської районної державної адміністрації, Штормівської сільської ради та Сакської ОДПІ права на повне та своєчасне отримання належних місцевому бюджету грошових коштів, та, відповідно, можливості їх подальшого використання.

Також прокурор посилається на постанову Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», згідно з якою розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (пункт 2.23)

Оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином сплатив орендну плату за спірний період, вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки є безпідставною та необґрунтованою, у позові у даній частині відмовлено.

Крім того, прокурор просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олдім" повернути земельну ділянку площею 15 га вартістю 10760428,80 грн. (кадастровий номер 0124388800:09:001:0355) розташовану на території Штормівської сільської ради за межами населеного пункту Сакської районної державної адміністрації відповідно до умов повернення земельної ділянки визначених пунктом 7 Договору оренди земельної ділянки від 22.03.2010 року.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Оскільки у задоволенні вимог про розірвання договору відмовлено, а вказана вимога є похідною, у її задоволенні також відмовлено.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22.10.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Г.Г. Колосова