Рішення

від 16.10.2012 по справі 16/53/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2012 р. Справа 16/53/2012/5003

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКМА", м.Вінниця

до : товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс", смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області

про стягнення 48824,07 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники :

позивача - Вітвіцька І.В. (довіреність б/н від 01.09.12 року);

позивача - Вітвіцька Н.В. (довіреність б/н від 25.07.12 року);

представник ПАТ "УкрСиббанк" - Кулішко О.В. (довіреність №105/106 від 06.01.2012 року);

відповідача - Сіроштан Р.В. (довіреність б/н від 10.10.2012 року)

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" звернулось до господарського суд Вінницької області з позовом про стягнення 48824,07 грн. заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" за виконані підрядні роботи згідно договору №1/11 від 18.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2011 року між позивачем як субпідрядником - товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" та відповідачем як генеральним підрядником - товариством з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" було укладено договір №1/11 на виконання робіт по монтажу систем вентиляції в ході реконструкції приміщень 4-го поверху адміністративної будівлі АТ "УкрСиббанк" по вул.Чорновола, 29 в м. Вінниці.

На виконання умов вказаного договору позивачем виконані роботи з поставки визначеного обладнання, здійснено улаштування, налагодження та пуск систем вентиляції і кондиціонування. Посилаючись на те, що відповідач виконані роботи в термін, передбачений договором не оплатив, не приймає акти та довідки за травень 2012 року, позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти до розгляду вищевказані акти, визнати право позивача на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату виконаних робіт не з моменту підписання актів, а з моменту виникнення у відповідача обов'язку здійснити остаточний розрахунок за договором - з 08.05.2012 року та стягнути з відповідача 48824,07 грн. боргу з врахуванням штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.08.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №16/53/2012/5003, судове засідання призначено на 18.09.2012 року.

Ухвалою суду від 18.09.2012 року продовжено строк вирішення спору у справі №16/36/2012/5003 на 15 днів та в зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи, розгляд справи відкладено до 04 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача подану нею 01.10.2012 року через канцелярію суду заяву №339 від 01.10.2012 року (вх. канц. суду №08-46/10829/12 від 01.10.2012 року) не підтримала. Просила суд прийняти до розгляду інше клопотання про "уточнення позовних вимог" б/н від 04.10.2012 року та стягнути з відповідача на користь позивача 36182,46 грн. - основний борг; 24242,25 грн. - штраф в розмірі 0,5% від обсягу невиконаного зобов'язання відповідно до ч.3 п.4.1. договору та 3264,78 грн. пені, що стягується також на підставі зазначеної умови договору.

Дана заява прийнята судом до розгляду на підставі положень ст.22 ГПК України.

Разом з цим, в зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням учасниками процесу документів, що мають значення для правильного вирішення спору, ухвалою суду від 04.10.2012 року розгляд справи відкладено на 16.10.2012 року та на підставі положень ст.30 ГПК України викликано в судове засідання повноважного представника ПАТ "УкрСиббанк" (Універсального відділення №515 ПАТ "УкрСиббанк") для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду даної справи, а також на підставі положень п.4 ч.1 ст.65 ГПК України зобов'язано останнє надати господарському суду Вінницької області до 12.10.2012 року акти приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, якими відповідач передав АТ "УкрСиббанк" виконані за замовлення відповідача роботи з улаштування системи вентиляції на об'єкті, бухгалтерську довідку про розмір та строки розрахунків, здійснених АТ "УкрСиббанк" за улаштування системи вентиляції та поставку обладнання, первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійсненої оплати товариству з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" роботи з улаштування системи вентиляції на об'єкті по вул.Чорновола, 29 у м.Вінниці.

В судовому засіданні 16.10.2012 року позивачем подано до суду клопотання №352 від 16.10.2012 року (вх.канц. №08-46/11398/12), в якому останній відмовився від позовних вимог в частині прийняття рішення, згідно якого зобов'язати відповідача прийняти у ході судового процесу до розгляду Акти та довідки за травень 2012 року та в ході відкритого судового процесу узгодити всі суперечки щодо їх погодження та підписання; прийняти рішення, згідно якого визнати право позивача на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем обсягів робіт, виконаних у березні 2012 року та відображених у Актах та Довідках за травень 2012 року не з моменту підписання останніх, а з моменту обов'язку відповідача остаточного розрахунку за договором, а саме з 08.05.2012 року.

Дослідивши подане позивачем клопотання №352 від 16.10.2012 року, суд дійшов висновку про його прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині по п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відмова позивача від позову в зазначеній частині приймається судом, оскільки вона не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Разом з цим, необхідно роз'яснити, що відповідно до положень ч.2 ст.80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений ним судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

Також позивачем в судовому засіданні подано до суду клопотання №353 від 16.10.2012 року (вх.канц. №08-46/11397/12), в якому останній зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу до нуля, збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути з відповідача 41264,35 грн., з яких 36182,46 грн. - основний борг, 3472,39 - пеня. Дана заява судом прийнята на підставі ст. 22 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в сумі 41264,35 грн. (з яких 36182,46 грн. - основний борг, 3472,39 пеня) визнав, подавши до суду відповідну заяву (вх.канц. №08-46/11399/12 від 16.10.2012 року).

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника ПАТ "УкрСиббанк", представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.11.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" був укладений договір №1/11 на виконання робіт по монтажу систем вентиляції в ході реконструкції приміщень 4-го поверху адміністративної будівлі АТ "УкрСиббанк" по вул.Чорновола, 29 в м.Вінниці та додаткова угода №1 від 30.03.2012 року.

Вартість робіт, терміни їх виконання та об'єми визначені договірними цінами та умовами вказаного договору та додаткової угоди до нього.

Субпідрядником (позивачем) було поставлено генпідряднику (відповідачу) товару на загальну суму 421624,40 грн., що стверджується видатковами накладними №1п-0000079 від 24.11.2011 року, №1п-0000081 від 13.12.2011 року, актом передачі обладнання придбаного та змонтованого підрядником за грудень 2011 року та довіреностями на отримання товару.

На протязі листопада - грудня 2011 року субпідрядник виконав роботи на загальну суму 63057,84 грн. Дані роботи було включено до Акту та Довідки виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, які підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с.17-20).

На протязі січня-лютого 2012 року субпідрядником було виконано роботи на загальну суму 58613,35 грн., про що свідчать Довідка та Акт виконаних будівельних робіт за березень 2012 року, підписані та скріплені печатками обох сторін, які містяться в матеріалах справи (а.с.13-16).

У березні 2012 року субпідрядником було виконано роботи на загальну суму 11586,88 грн. (4003,58 грн. + 7583,30 грн.). Дані роботи було включено до Актів та Довідок виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, які підписані та скріплені печаткою лише субпідрядника (а.с.21-26).

Посилання відповідача (генпідрядника) на те, що Акти та Довідки виконаних будівельних робіт за травень 2012 року на загальну суму 11586,88 грн. ним не підписані, а тому не прийняті останнім, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Оглянувши в судовому засіданні надані замовником - ПАТ "УкрСиббанк" документи (акти передачі обладнання за квітень 2012 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року) судом встановлено, що замовник підписав усі акти, в тому числі і за виконані роботи, що перелічені у підписаних позивачем актах приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за травень 2012 року.

Оглянувши наявні в справі документи, суд дійшов висновку, що роботи на загальну суму 11586,88 грн. (4003,58 грн. + 7583,30 грн.) фактично виконані позивачем. Посилання відповідача на недоведеність виконання вказаних робіт за березень 2012 року саме позивачем не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що зазначені роботи виконував інший субпідрядник (виконавець).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що об'єм робіт, що зазначені в актах позивача за травень 2012 року та дублюються в актах ПАТ "УкрСиббанк" (замовника) виконав саме позивач.

Таким чином, за період листопад 2011 року - березень 2012 року позивачем було виконано роботи на загальну суму 133258,07 грн. (63057,84 грн. + 58613,35 грн. + 4003,58 грн. + 7583,30 грн.).

Всього виконано зобов'язань по договору №1/11 від 18.11.2011 року позивачем на загальну суму 554882,47 грн.

В рахунок погашення заборгованості за договором №1/11 від 18.11.2011 року відповідачем проведено розрахунок з позивачем на загальну суму 518700,01 грн., з яких 353716,02 грн. - оплата за обладнання, 164983,99 грн. - оплата за виконані монтажні роботи та обладнання, що підтверджується наданими позивачем копіями виписок по рахунках з розрахункового рахунку позивача від 21.11.2011 року та від 28.04.2012 року.

Отже, суд погоджується про наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи в суді в розмірі 36182,46 грн.

Відповідачем дана заборгованість визнана (заява від 16.10.2012 року).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З підписанням сторонами актів приймання виконаних робіт між ними виникли правовідносини, регулювання яких здійснюється § 3 (Будівельний підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.875-886 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 4 ст.879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Виходячи з викладеного, враховуючи доведеність боргу наявними у справі доказами, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 36182,46 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3472,39 грн. пені, нарахованої за період з 21.11.2011 року по 16.10.2012 року на заборгованість, що заявлена до стягнення, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 п.4.1 договору при затримці оплати на генпідрядника можуть покладатися штрафні санкції, передбачені чинним законодавством України за невиконання господарських договорів.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що вимога стосовно стягнення пені заявлена правомірно.

Визначаючись стосовно терміну прострочення, суд встановив, що пунктами 2.2., 2.3. договору від 18.11.2011 року сторони передбачили, що генпідрядник після підписання договору зобов'язаний перерахувати 100% вартості обладнання; виконані роботи останній зобов'язався оплатити у п'ятиденний термін після підписання акту виконаних робіт.

Враховуючи, що п.2.2 договору сторони не визначили строк (термін) оплати за отриманий товар в розумінні ст.ст. 252, 254 ЦК України, суд вважає, що до правовідносин, що склались між сторонами в цій частини слід застосувати положення частини 1 статті 692 ЦК України. А тому суд погоджується із терміном нарахування пені за період починаючи з 14.12.2011 року.

Також при перевірці правильності нарахування пені судом враховані положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до яких штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З урахуванням зазначених положень та обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в межах суми, заявленої позивачем до стягнення, в розмірі 3472,39 грн. за період з 14.12.2011 року по 16.10.2012 року.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині прийняття рішення, згідно якого зобов'язати відповідача прийняти у ході судового процесу до розгляду Акти та довідки за травень 2012 року та в ході відкритого судового процесу узгодити всі суперечки щодо їх погодження та підписання; прийняти рішення, згідно якого визнати право позивача на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем обсягів робіт, виконаних у березні 2012 року та відображених у Актах та Довідках за травень 2012 року не з моменту підписання останніх, а з моменту обов'язку відповідача остаточного розрахунку за договором, а саме з 08.05.2012 року.

2. Провадження у справі в частині прийняття рішення, згідно якого зобов'язати відповідача прийняти у ході судового процесу до розгляду Акти та довідки за травень 2012 року та в ході відкритого судового процесу узгодити всі суперечки щодо їх погодження та підписання; прийняти рішення, згідно якого визнати право позивача на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату відповідачем обсягів робіт, виконаних у березні 2012 року та відображених у Актах та Довідках за травень 2012 року не з моменту підписання останніх, а з моменту обов'язку відповідача остаточного розрахунку за договором, а саме з 08.05.2012 року - припинити.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС Плюс" (юридична адреса: 23210 Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.2-га Деснянська, буд.39; фактична адреса: 21009 м.Вінниця, вул.Айвазовського, 2; ідент. код 34610185) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" (21036 м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27а; ідент. код 20083100) 36182,46 грн. - основного боргу, 3472,39 грн. - пені та 1609,50 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути з Державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "ВІКМА" (21036 м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27а; ідент. код 20083100) у відповідності з п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір у розмірі 1073,00 грн., перерахований за квитанцією №8196854 від 26.07.2012р.

7. Оригінал квитанції №8196854 від 26.07.2012 року повернути позивачу після набрання рішенням законної сили.

8. Примірник рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі, встановленому пунктом 5 резолютивної частини даного рішення.

9. Примірник рішення, підписаного суддею та скріпленого гербовою печаткою суду направити на адресу позивача рекомендованим листом після набрання рішенням законної сили.

10. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 22 жовтня 2012 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Вікма" (21036 м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27а);

3,4 - відповідачу - ТОВ "ВТС Плюс" (за адресами: 23210 Вінницька обл., Вінницький район, смт Стрижавка, вул.2-га Деснянська, буд.39 та 21009 м.Вінниця, вул.Айвазовського, 2)